ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.05.2025Справа № 910/2962/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Бевзи А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №910/2962/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Думна Агро» до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про зобов'язання повернути грошові кошти, за участю представників позивача Колесника С.М., відповідача Кошарського О.В.
1. СУТЬ СПОРУ.
1.1. В обґрунтування своїх вимог позивач стверджує, що відповідачем безпідставно утримуються належні позивачу грошові кошти, право власності щодо яких встановлено рішенням суду в іншій справі.
2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
2.1. 02.02.2021 ТОВ «Думна Агро» (продавець) уклало з ТОВ «Елеватор Буд Інвест» (покупець) договір купівлі-продажу №АДС020221/003, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця сою українського походження врожаю 2020 року (товар), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити його вартість відповідно до умов договору.
2.2. Оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця чи в інший спосіб, який не суперечить чинному законодавству України. Підписанням цього договору сторони погодили, що оплата товару здійснюється за фактом поставки товару (п. 4.1, 4.2 договору).
2.3. Згідно з додатком №1 до договору купівлі-продажу №АДС020221/003 від 02.02.2021 продавець підписанням цього додатку визнає, що про перелік документів та зобов'язується надати їх покупцю при укладанні договору купівлі-продажу №АДС020221/003 від 02.02.2021.
2.4. 02.02.2021 ТОВ «Думна Агро» на виконання договору купівлі-продажу №АДС020221/003 від 02.02.2021 здійснило поставку ТОВ «Елеватор Буд Інвест» 500 тонн сої, що підтверджується підписаним представниками цих товариств актом приймання-передачі №АДС00000025 від 02.02.2021 та складською квитанцією на зерно №6445 від 02.02.2021.
2.5. Платіжними дорученнями №1801 від 04.02.2021 на суму 1 170 000,00 грн, №1809 від 05.02.2021 на суму 2 000 000,00 грн, №121889 від 08.02.2021 на суму 356 000,00 грн, №1818 від 08.02.2021 на суму 1 000 000,00 грн, №1846 від 09.02.2021 на суму 2 304 000,08 грн та №1860 від 10.02.2021 на суму 970 000,01 грн ТОВ «Елеватор Буд Інвест» здійснило часткову оплату за отриманий від ТОВ «Думна Агро» товар (сою) у розмірі 7 800 000,09 грн, перерахувавши цю суму коштів окремими платежами на рахунок ТОВ «Думна Агро», відкритий у відділені №1 АТ «ПУМБ», м. Кривий Ріг.
2.6. Зарахування коштів у загальному розмірі 7 800 000,09 грн на зазначений вище рахунок у Банку підтверджується випискою по рахунку з 15.12.2020 по 11.02.2021. Також ця виписка свідчить, що з рахунку були списані кошти в сумі 4 522 150,00 грн на користь ТОВ «Парус-Транс ЛТД» та ТОВ «Автолайн Одеса».
2.7. 23.12.2022 ТОВ «Думна Агро» звернулось до АТ «ПУМБ» із заявою про закриття рахунку № №UA413348510000000026005134168, відкритого на ім'я товариства та просило перерахувати залишок коштів із цього рахунка на дійсний рахунок товариства, відкритий в АТ «Райффайзен банк «Аваль».
2.8. Листом вих. №НМ3-07.8/2 від 06.01.2023 банк повідомив ТОВ «Думна Агро», що договір банківського обслуговування корпоративних клієнтів, на підставі якого в банку відкрито рахунок на ім'я ТОВ «Думна Агро», укладений між банком та особою, яка не мала повноважень представляти інтереси товариства, а діяла на підставі підроблених документів. Оскільки договір про відкриття рахунку не укладався з ТОВ «Думна Агро», не створює будь-яких правових наслідків для товариства, а тому товариство не набуло права власності на кошти, що обліковуються на рахунку. Враховуючи наведене, АТ «ПУМБ» відмовило ТОВ «Думна Агро» у закритті рахунку та перерахуванні залишку коштів з нього на користь Товариства.
2.9. Наведені вище обставини встановлені судовим рішенням у справі №924/1212/23.
2.10. Так, постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2024 у справі №924/1212/23 визнано недійсним договір банківського рахунка №UA413348510000000026005134168, укладений 15.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Думна Агро» та Акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» у формі заяви про приєднання до договору банківського обслуговування корпоративних клієнтів.
2.11. Постановою суду апеляційної інстанції, зокрема, встановлено, що ТОВ «Думна Агро» вирішило захистити своє порушене право шляхом визнання договору банківського рахунка недійсним. Такий спосіб захисту передбачений як Цивільним, так і Господарським кодексами України. І хоча його застосування не призводить до автоматичного стягнення / перерахування на користь Товариства коштів, що обліковуються на спірному рахунку і належать позивачеві як плата за поставлений товар (хоча це і може бути кінцевою метою позивача), проте це не означає, що такий спосіб захисту аж ніяк не поновлює порушених прав і не захищає Товариство. Висновок місцевого суду про неефективність обраного позивачем способу захисту практично перебуває на межі втручання у господарську діяльність позивача. Адже саме ТОВ «Думна Агро» знає всі нюанси спірної ситуації і реалізовує свою власну управлінську тактику і стратегію як суб'єкт господарювання, в т. ч. використовуючи процесуальний принцип диспозитивності щодо визначення своїх позовних вимог. При цьому в досліджуваній ситуації в принципі будь-яке рішення суду (задоволення позову чи відмова в цьому) все одно має можливим наслідком ще одне звернення ТОВ «Думна Агро» до суду з вимогою про стягнення коштів за проданий товар; на переконання колегії суддів, у цій справі позивач потребує захисту свого законного інтересу у правовій визначеності щодо прав і обов'язків у відносинах з відповідачем та іншими особами, що пов'язано зі спірним договором банківського рахунка, в т.ч. щодо грошових коштів, які були сплачені ТОВ «Елеватор Буд Інвест» на виконання договору купівлі-продажу.
2.12. За твердженнями позивача, оскільки ТОВ "Думна Агро" є законним власником грошових коштів, що знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 , а договір цього банківського рахунку від 15.12.2020 визнано недійсним, АТ "ПУМБ" зобов'язане повернути ТОВ "Думна Агро" грошові кошти в сумі 3 277 850, 09 грн (різниця між списаними коштами з рахунку та фактично коштами, які перебувають на рахунку, а саме 7 800 000,09 грн - 4 522 150,00 грн).
2.13. 22.11.2024 ТОВ "Думна Агро" на юридичну адресу АТ "ПУМБ" було направлено заяву у якій товариство просило банк повернути ТОВ "Думна Агро" грошові кошти в сумі 3 277 850,09 грн шляхом перерахування на належний товариству банківський рахунок.
2.14. Листом №НМ3-07.8/91 від 19.12.2024 відповідач відмовив у поверненні грошових коштів ТОВ "Думна Агро", що стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.
3.1. Предметом даного позову є стягнення 3 277 850, 09 грн безпідставно набутих коштів.
3.2. Юридичними підставами позову є статті 83, 1212, 1213 Цивільного кодексу України.
3.3. Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача щодо повернення належних позивачу коштів.
4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.
4.1. Відповідач проти задоволення позову заперечив та вказав, що грошові кошти в сумі 3 277 850,09 грн, які обліковуються на рахунку за № НОМЕР_1 у власність (розпорядження) та/або збереження грошових коштів без достатньої правової підстави не набував; положення ст. 1212 Цивільного кодексу України на яку посилається позивач у позові регулює набуття майна особою без достатньої правової підстави, однак АТ «ПУМБ» не є набувачем коштів, в тому числі по договору банківського рахунку, який визнано недійсним постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2024 у справі №924/1212/23; відповідач звертає увагу суду, що у банку не має достатніх правових підстав для перерахування коштів на інший рахунок позивача; на час вирішення даного спору, у відповідача відсутнє зобов'язання перед позивачем щодо перерахування грошових коштів з банківського рахунку за № НОМЕР_1 в сумі 3 277 850,09 грн на інший банківський рахунок, належний позивачу, оскільки позивач не надав банку належних та допустимих доказів на підтвердження того, що вказані кошти належать саме позивачу, оскільки договір про відкриття банківського рахунку судом визнано недійсним.
5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
5.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 15.04.2025.
5.2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2025 суд звернувся до Національного банку України щодо надання письмових пояснень щодо шляхів та заходів врегулювання повернення/перерахування грошових коштів власнику, за умови визнання недійсним в судовому порядку договору банківського рахунку, встановлення в мотивувальній частині судового рішення факту належності коштів певній особі та відсутності в резолютивній частині судового рішення зобов'язання банку повернути кошти власнику. 11.04.2025, на виконання вимог ухвали, надійшли письмові пояснення.
5.3. У підготовчому засіданні 15.04.2025 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 06.05.2025.
5.4. У судовому засіданні 06.05.2025 відповідно до положень ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено скорочене рішення, повідомлено присутніх представників, коли буде складено повне судове рішення.
6. ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:
- Чи виникли між сторонами правовідносини із безпідставного збереження майна? Якщо так, то чи є підстави для повернення грошових коштів?
6.2. У відповідності до статті 74 Господарського процесуального кодексу України України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на ключові питання, а відповідач негативну.
7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ВИНИКНЕННЯ МІЖ СТОРОНАМИ КОНДИКЦІЙНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ПРО НАЯВНІСТЬ ПІДСТАВ ДЛЯ ПОВЕРНЕННЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ.
7.1. Загальні підстави для виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.
7.2. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
7.3. Передбачений інститутом кондикції вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.
7.4. Отже предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права (подібні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 та від 13.02.2019 у справі №320/5877/17).
7.5. Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
7.6. Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).
7.7. Основна умова частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
7.8. Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
7.9. Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
7.10. Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або звертає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв'язок між збільшенням майна в однієї особи i відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи. Тобто обов'язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення (відповідний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №916/2478/20, від 04.05.2022 у справі №903/359/21, від 05.10.2022 у справі №904/4046/20).
7.11. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18, від 16.09.2022 у справі №913/703/20).
7.12. Згідно з частиною першою статті 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.
7.13. До подій, за результатами яких можуть виникнути зобов'язання передбачені статтею 1212 Цивільного кодексу України, відноситься, зокрема, перерахування грошових коштів іншій особі, з якою платник не знаходиться в договірних зобов'язаннях (вказані висновки також зазначені в постановах Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №924/1338/19, від 15.09.2021 у справі №908/1518/20).
7.14. Відповідно до статті 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
7.15. З урахуванням того, що позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача коштів відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, у цій справі підлягають встановленню підстави набуття відповідачем таких коштів, тобто в порядку виконання договірного зобов'язання або за відсутності правової підстави. Оскільки договірний характер правовідносин, за відсутності їх припинення (розірвання тощо), виключає можливість застосування до них положень статті 1212 Цивільного кодексу України.
7.16. Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
7.17. Преюдиція - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
7.18. Преюдиція ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішення у такій справі правовідносини.
7.19. Суб'єктивними межами є те, що у двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об'єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду.
7.20. Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішення; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Не потребують доказування обставини, встановлені рішення суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення.
7.21. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2018 у справі №917/1345/14 зазначила, що преюдиційне значення у справі надається обставинам, встановленим судовим рішенням, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиційне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особи, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиційні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.
7.22. Суд зазначає, що у справі №924/1212/23 Північний апеляційний господарський суд визнав недійсним договір банківського рахунку, який був відкритий невстановленими особами на ім'я позивача, та встановив обставини, що перераховані на такий рахунок кошти належать ТОВ «Думна Агро» в якості оплати за товар, на виконання договору купівлі-продажу, вказавши, зокрема таке: «.. І хоча його застосування не призводить до автоматичного стягнення / перерахування на користь Товариства коштів, що обліковуються на спірному рахунку і належать позивачеві як плата за поставлений товар….»; «…..у цій справі позивач потребує захисту свого законного інтересу у правовій визначеності щодо прав і обов'язків у відносинах з відповідачем та іншими особами, що пов'язано зі спірним договором банківського рахунка, в т.ч. щодо грошових коштів, які були сплачені ТОВ «Елеватор Буд Інвест» на виконання договору купівлі-продажу.»
7.23. Під час розгляду цієї справи банк не заперечував наявність у нього спірних коштів перерахованих на рахунок і обліковуваних на ньому, договір щодо відкриття якого визнано недійсним в судовому порядку.
7.24. За наведених обставин, враховуючи відсутність між позивачем та банком будь-яких договірних правовідносин у зв'язку із знаходженням у банку грошових коштів які заявлені до стягнення, враховуючи встановлену преюдицію щодо належності грошових коштів позивачу в якості оплати за товар, визнання недійсним договору щодо відкриття рахунку (відсутність правової підстави), суд дійшов висновку про відсутність правових підстав у банку утримувати такі кошти, а тому такі кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на підставі ст. 1212 ЦК України.
7.25. За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення безпідставно одержаних коштів у розмірі 3 277 850, 09 грн.
7.26 Щодо визнання права власності на кошти, як ефективного способу захисту, як на тому наполягав відповідач в особі своїх представників суд зазначає таке. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках). Грошові знаки випускаються у формі банкнот і монет, що мають зазначену на них номінальну вартість.
7.27. Той факт, що гроші розглядаються як різновид речей, свідчить, що мова йде про готівкові гроші. Подібний підхід міститься і в ч. 1 ст. 1057 ЦК України. При передачі речей, визначених родовими ознаками, до яких зазвичай належать готівкові гроші, до набувача переходить і право власності на них. Такий підхід є не тільки загальновизнаним у теорії цивільного права, а й відображений у чинному законодавстві України. Так, у ст. 1046 ЦК України вирази «передає у власність другій стороні», «повернути … таку ж суму грошових коштів», вказують на перехід до набувача права власності на передані йому готівкові гроші. Подібний підхід міститься і в ч. 1 ст. 1057, ст. 1058 ЦК України. Отже, при передачі банку готівкових грошей до нього переходить і право власності на ці речі.
7.28. В свою чергу, банківський рахунок - це метод (інструмент) обліку, спосіб контролю, бухгалтерський документ, про що зазначалося вже вище, то записи на таких рахунках є фіксацією зміни правових вимог (активу) та відповідних їм обов'язків (пасиву) у відносинах між банком і клієнтом. Власне кажучи, правові вимоги клієнта та кореспондуючі правам обов'язки банка і є безготівковими грошима, які фіксуються, обліковуються у вигляді записів на рахунках у банках. А точніше, фіксується вартість таких вимог клієнта і обов'язків банку.
7.29. Отже, у даному випадку, за логікою відповідача ефективним способом захисту мало б бути визнання права власності не на фізичні грошові знаки / купюри, а на записи на рахунках у банківській установі.
7.30. Проте як встановлено рахунок у банківській установі існує на підстав недійсного договору. Втім коштами володіє і користується банківська установа здійснюючи свою повсякденну діяльність відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
7.31. Щодо моменту виникнення обов'язку з повернення безпідставно отриманих коштів Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.02.2024 у справі № 910/3831/22 виснувала, що у статті 1212 ЦК України врегульовані недоговірні відносини, коли особа набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно). З моменту безпідставного набуття такого майна або з моменту, коли підстава його набуття відпала, утримання особою такого майна є неправомірним. Тому зобов'язання з повернення потерпілому такого майна особа повинна виконати відразу після його безпідставного набуття або відпадіння підстави набуття цього майна.
7.32. Відповідно до ч. 1 ст. 284 Господарського процесуального кодексу України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
7.33. Суд зазначає, що правова підстава збереження коштів банком, відпала 30.10.2024 у зв'язку із визнанням постановою суду апеляційної інстанції недійсним договору банківського рахунку та встановлення в межах справи №924/1212/23 належності грошових коштів позивачу. А отже, з 30.10.2024 банк безпідставно утримує належне позивачу майно.
7.34. Відсутність дій відповідача щодо повернення після 30.10.2024 позивачу майна, надає позивачеві право на "законне очікування", що йому будуть повернуті кошти право власності позивача щодо яких встановлено судом. Не повернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення ЄСПЛ у справах "Брумареску проти Румунії" (п. 74), "Пономарьов проти України" (п. 43), "Агрокомплекс проти України" (п. 166).
8. СУДОВІ ВИТРАТИ.
8.1. Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином витрати позивача зі сплати судового збору покладається на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (04070, місто Київ, вулиця Андріївська, будинок 4, код ЄДРПОУ 14282829) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Думна Агро» (31160, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, село Миролюбне, вул. Яневича Володимира імені, будинок 2, код ЄДРПОУ 36027818) 3 277 850, 09 грн грошових коштів та 39 334,20 грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 12.05.2025
Суддя Ігор Курдельчук