ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.05.2025Справа № 910/1846/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремтраксервіс»
простягнення 78 908,19 грн.,
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремтраксервіс» про стягнення 78 908,19 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що розмір шкоди, завданої третьою особою його страхувальнику є більшим за ліміт відповідальності, передбачений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Тому, позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, як роботодавця винної у ДТП особи, про стягнення невідшкодованої частини шкоди страховиком винної у ДТП особи.
Ухвалою суду від 24.02.2025 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали, встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів направлення позивачем відповідачу позовної зави з додатками - касового чеку, розрахункової квитанції тощо.
Позивачем 28.02.2025 сформовано у системі «Електронний суд» заяву на виконання вимог ухвали суду від 24.02.2025.
Ухвалою суду від 04.03.2025 відкрито провадження у справі; визнано справу малозначною та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; визначено сторонами строки для подачі своїх заяв по суті спору.
До Господарського суду міста Києва 24.03.2025 надійшов відзив на позовну заяву, яким заперечено позовні вимоги. Відповідач стверджує, що позивачем не надано належних доказів понесення матеріального збитку у розмірі, заявленому до стягнення. Також, відповідачем заперечено як проти переліку пошкоджень, який наведено у акті огляду автомобіля (дефектній відомості), так і проти самого акту огляду, як неналежного доказу.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19.04.2024 у справі №359/3603/24 водія автомобіля «MAN 6113» ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні 01.04.2024 у АДРЕСА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що мало наслідком пошкодження, у тому числі, автомобіля Audi Q5 (державний номерний знак НОМЕР_1 ), який на момент пошкодження було застраховано позивачем.
На час дорожньо-транспортної пригоди автомобіль винної особи було забезпечено страховим покриттям відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ЕР №217203701 (ліміт відповідальності за шкоду майну - 160 000,00 грн., франшиза - 3 200,00 грн.), укладеного з Акціонерним товариством «Страхова компанія «Інго».
Страховими актами від 08.04.2024 № 109.00564524-1 та № 006.00564324-1 позивач визнав пошкодження автомобіля Audi Q5 (державний номерний знак НОМЕР_1 ) страховим випадком та визначив розмір страхового відшкодування - 156 800,00 грн. та 70 532,46 грн. відповідно.
Платіжними інструкціями від 09.04.2024 та від 10.04.2024 № 17556689 позивачем перераховано потерпілій особі 156 800,00 грн. та 70 532,46 грн. страхового відшкодування.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик або МТСБУ відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Акціонерним товариством «Страхова компанія «Інго» було відшкодовано позивачу 156 800,00 грн. у межах полісу ЕР №217203701 з вирахуванням франшизи.
Частиною першою статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
На підставі статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частиною 1 статті 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення винною особою визнано ОСОБА_1 , який є працівником (водієм) відповідача.
Умовами статті 1194 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).
Позивач звернувся до відповідача із претензією від 18.04.2024 № 180421-677/р про відшкодування шкоди у розмірі 70 532,46 грн.
Відповідачем надано відповідь, якою відмовлено позивачу у задоволенні претензії.
Оскільки відповідач не здійснив відшкодування на користь позивача, останній і звернувся до суду з даним позовом.
Статтею 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи, що позивач сплатив суму страхового відшкодування та на момент ДТП водій автомобіля «MAN 6113» ОСОБА_1 знаходився у трудових відносинах з відповідачем (заперечень відповідача щодо цього не надано), а також, з огляду на наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про обов'язок відповідача сплатити позивачу 70 532,46 грн. у порядку регресу.
При цьому, судом враховані заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву. Разом із тим, судом останні відхиляються, як такі, що не спростовують позовних вимог, з огляду на наступне.
Пунктом 9 частини 2 статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що проведення оцінки майна є обов'язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Таким чином, суд вважає, що проведення оцінки завданої шкоди суб'єктом оціночної діяльності є необхідним лише у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнта фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092).
Відповідно до пункту 7.38 вказаної Методики значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років з - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.
Згідно з пунктом 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 року № 142/5/2092, строк експлуатації - період часу від дати виготовлення КТЗ до дати його оцінки.
З наявних у матеріалах справи документів, зокрема, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, вбачається, що рік випуску пошкодженого автомобіля Audi Q5 (державний номерний знак НОМЕР_1 ) - 2021 (дата першої реєстрації), а отже, на момент ДТП, строк його експлуатації не перевищував строку, встановленого у пункті 7.38 Методики.
Крім того, твердження відповідача про наявність у рахунку-фактурі та акті прийому-передачі наданих послуг від 31.05.2024 пошкоджень, які не мають стосунку до ДТП, яка сталась 01.04.2024, а також, різні цифри спідометру на момент огляду автомобіля та на момент його відновлення не мають юридичного підтвердження. Всі пошкодження, які зафіксовані у акті прийому-передачі наданих послуг від 31.05.2024 містились і у акті огляду.
Враховуючи наведене у сукупності, судом відхиляються доводи відповідача, викладені у відзиві.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 6 889,45 грн. інфляційних втрат та 1 486,28 грн. трьох процентів річних, нарахованих за період часу з 19.05.2024 по 30.01.2025.
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або Законом.
Позивачем здійснено нарахування 3 % річних та інфляційних втрат через 30 днів з моменту направлення відповідачу претензії.
Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, в межах періоду розрахунку позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги, у зазначеній частині підлягають повному задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
1. Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремтраксервіс» (02091, місто Київ, вулиця Тростянецька, будинок 49; ідентифікаційний номер 40632992) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (03056, місто Київ, вулиця Борщагівська, будинок 154; ідентифікаційний номер 33908322) 70 532,46 грн. основного боргу, 1 486,28 трьох процентів річних, 6 889,45 грн. інфляційних втрат та 3 028,00 грн. витрат зі сплати судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя Т.Ю. Кириилюк