Справа № 909/261/25
08.05.2025 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Безрука Н. К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОН МІКС"
(вул. Вокзальна, буд. 20 К, с. Муроване, Львівський район, Львівська
область, 82055)
до відповідача: Приватного підприємства "СИПЛАЙНЗАХІД"
(участок Щивки, буд. 2, с. Поляниця (з), м. Яремче (з), Івано-
Франківська область, 78793)
про стягнення заборгованості за отриманий товарний бетон по Договору поставки продукції № 01/09/21-1 від 01.09.2021 в розмірі 280 511, 61 гривень,
за участі:
від позивача: Туровського Андрія Валентиновича (в режимі відеоконференції),
від відповідача: представник у судове засідання не з'явився,
1. Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань технічними засобами.
2. Рішення у цій справі ухвалено за результатами оцінки поданих доказів.
3. За результатами розгляду справи суд бере до уваги таке.
І. СУТЬ СПОРУ
4. У березні 2025 року до Господарського суду Івано-Франківської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕТОН МІКС" із позовною заявою до Приватного підприємства "СИПЛАЙНЗАХІД" про стягнення заборгованості за отриманий товарний бетон по Договору поставки продукції № 01/09/21-1 від 01.09.2021 в розмірі 280 511, 61 гривень.
ІІ. ВИРІШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
5. 12.03.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначив на 17.04.2025; зобов'язав сторони подати заяви по суті спору, зокрема: відповідачу встановив 15 - ти денний строк з моменту вручення ухвали суду для подачі відзиву на позов.
6. 18.03.2025 за вх. № 4449/25 через підсистему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОН МІКС" Туровського Андрія Валентиновича надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої доручити Господарському суду Львівської області.
7. Ухвалою від 20.03.2025 суд задовольнив заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОН МІКС" Туровського Андрія Валентиновича (вх. № 4449/25 від 18.03.2025) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції в приміщенні суду; постановив судове засідання, яке призначене на 17.04.2025 об 15:00 год провести в режимі відеоконференції у приміщенні суду за допомогою системи відеоконференцзв'язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua; доручив Господарському суду Львівської області (м. Львів, вул. Личаківська, буд. 128, 79014) проведення в режимі відеоконференції судового засідання у справі № 909/261/25.
8. 17.04.2025 суд відклав розгляд справи по суті на 08.05.2025.
9. 23.04.2025 за вх. № 6715/25 через підсистему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОН МІКС" Туровського Андрія Валентиновича надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої доручити Господарському суду Львівської області.
10. Ухвалою від 25.04.2025 суд відмовив у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОН МІКС" Туровського Андрія Валентиновича (вх. № 6715/25 від 23.04.2025) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
11. 30.04.2025 за вх. № 7176/25 через підсистему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОН МІКС" Туровського Андрія Валентиновича надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі № 909/261/25.
12. Ухвалою від 01.05.2025 суд задовольнив заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОН МІКС" Туровського Андрія Валентиновича (вх. № 7176/25 від 30.04.2025) про проведення судового засідання по справі № 909/261/25 в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів; постановив провести судове засідання призначене на 08.05.2025 об 12:00 год та усіх наступних судових засіданнях по даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв'язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.
13. В судові засідання представник відповідача жодного разу не з'явився.
14. Про дату, час та місце судових засідань у справі відповідач належним чином повідомлявся відповідними ухвалами суду, які направлені в його Електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд".
15. За правилами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
16. Станом на 08.05.2025 відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, свої пояснення стосовно позову до суду не подав.
17. Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.
18. Водночас, як визначено в частині 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
19. За приписами частини 1 та пункту 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
20. Водночас суд зауважує, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами.
21. Також, відповідач не скористався своїм правом згідно приписів статті 197 Господарського процесуального кодексу України на участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
22. Відповідно до пункту 7 частини другої статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є розумні строки розгляду справи судом.
23. Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
24. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі статтею 9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у господарському процесі встановлена статтею 3 Господарського процесуального кодексу України.
25. За приписами Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод" від 17.07.1997, дана Конвенція та Протоколи до неї № №2, 4, 7, 11 є частиною національного законодавства України.
26. За правилами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.
27. Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить стаття 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.
28. Критерій розумності строку розгляду справи також наведений в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 18.11.2003р. № 01-8/1427. У цьому листі зазначено: "Критеріями оцінки розгляду справи упродовж розумного строку є складність справи, поведінка учасників процесу і поведінка державних органів (суду), важливість справи для заявника". Визначаючи ці критерії, ВГСУ посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Красношапка проти України" № 23786/02 від 30.11.2006 (§ 51).
29. Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
30. Разом із тим, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тобто, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про дату, час та місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
31. Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності, а відтак суд вважає, що спір належить вирішити по суті у відсутності представника відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушених прав.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ СТОРІН
32. Позиція позивача. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань, які виникли на підставі Договору поставки продукції № 01/09/21-1 від 01.09.2021 у частині неналежного здійснення оплати за поставлену продукцію - бетон товарний, що призвело до виникнення боргу у розмірі 280 511, 61 гривень.
33. Позиція відповідача. Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив.
IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
34. Між Товариством з обмеженою відповідальністю "БЕТОН МІКС" (постачальник) та Приватним підприємством "СИПЛАЙНЗАХІД" (покупець) укладено Договір поставки продукції № 01/09/21-1 від 01.09.2021 (далі - договір).
35. Відповідно до пункту 1.1. договору, постачальник зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товарний бетон (надалі - "продукція") у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти продукцію і сплатити за нього грошову суму на умовах, викладених у цьому договорі.
36. Кількість, строки поставки, асортимент та розгорнута номенклатура продукції, що постачається за цим договором, визначається на підставі заявок покупця та у рахунках-фактурах постачальника, які є невід'ємними частинами договору (п. 1.2. договору).
37. Згідно із пунктом 1.3. договору, відносини по наданню постачальником послуг з транспортування бетону на відстань за допомогою автобетононасосів (надалі - послуги з транспортування) регулюються додатками до даного Договору.
38. За пунктом 3.1. договору, покупець, у випадку необхідності поставки для нього продукції, відправляє постачальнику замовлення на партію продукції, в якому визначає: асортимент (клас та рухомість бетону), кількість, дату, час поставки, місце та умови поставки продукції, які узгоджуються з постачальником не пізніше 12:00 доби, що передує добі виконання поставки. Замовлення повинно бути підписане уповноваженою особою покупця та засвідчене печаткою покупця. Якщо виконання замовлення треба здійснити/перенести в нічний час, повідомлення від покупця повинно бути здійснено не пізніше 12:00 поточної доби.
39. За приписами пункту 3.2. договору, поставка продукції за замовленням здійснюється на умовах попередньої оплати, постачальник підписує отримане від покупця замовлення та повертає покупцю разом з рахунком на оплату на електронну пошту покупця. У випадку оплати покупцем рахунку, зазначеного постачальником в замовленні, замовлення покупця вважається узгодженим сторонами та стає невід'ємною частиною даного договору.
40. Відповідно до пункту 3.3. договору, документи, зазначені в пункті 3.2. даного договору, що передані електронною поштою, мають силу оригіналу та є невід'ємною частиною даного договору.
41. У пункті 3.4. договору сторони погодили, що поставка здійснюються партіями, по факту отримання та узгодження відповідних замовлень покупця.
42. Право власності на продукцію переходить від постачальника до покупця з моменту фактичної передачі (завантаження) продукції в транспортний засіб покупця. Датою поставки вважається дата підписання уповноваженим представниками постачальника та покупця накладної на отримання продукції (п. 3.6.2. договору).
43. Згідно пункту 4.1. договору, ціна продукції, вартість доставки продукції та вартість надання послуг з транспортування встановлюються сторонами в додатку до даного договору, який є його невід'ємною частиною.
44. Відповідно до пункту 4.2. договору, загальна ціна продукції, що буде постачатися по даному договору, дорівнює сумарній вартості всіх партій поставок продукції покупцю. Вартість кожної партії продукції зазначається у відповідній видатковій накладній.
45. За приписами пункту 4.3. договору, про зміну ціни на продукцію, доставку, послуги з траспортування постачальник повинен письмово за 3 (три) дні повідомити покупця та запропонувати йому укласти відповідну додаткову угоду до цього договору про зміну ціни на продукцію. При цьому, з метою недопущення завдання збитків, постачальник має право не здійснювати поставку продукції за цим договором з моменту повідомлення покупця про зміну ціни на продукцію та до моменту укладення сторонами додаткової угоди про зміну ціни на продукцію. В цьому випадку постачальник звільняється від будь-якої відповідальності за неналежне виконання зобов'язань за цим договором.
46. За пунктом 4.4. договору, покупець отримує продукцію за цінами погодженими сторонами у додатках до даного договору, які є невід'ємною частиною договору, на умовах:
- ціна продукції DАР за умови завантаження не менше 10 куб.м. у авто бетонозмішувач;
- ціна Продукції, що не відповідає вимогам п. 4.4.1 даного договору, розраховується за наступною формулою: ВП=Ц+х*і, де: ВП - вартість Продукції; Ц - ціна Продукції ЕХW; х - вартість години доставки; І - фактично відпрацьована кількість машино-годин автобетонорозмішувача.
47. У пункті 4.5. договору сторони домовились, що оплата за продукцію, доставку, послуги з транспортування здійснюється покупцем на умовах 100 % попередньої оплати згідно рахунку-фактури.
48. Згідно із пунктами 4.6., 4.7. договору, покупець здійснює оплату за продукцію шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Датою оплати за продукцію вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.
49. За порушення умов даного договору, винна сторона несе відповідальність, передбачену даним договором та чинним законодавством України (п. 6.1. договору).
50. Відповідно до пункту 8.1. договору, договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін і скріплення відтисками їхніх печаток та діє до 31 серпня 2022 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами фінансових зобов'язань за даним договором. Якщо до закінчення строку дії даного договору будь-яка із сторін письмово не попередить іншу сторону про припинення дії договору або між сторонами не буде укладено новий договір, даний договір вважається автоматично пролонгованим на кожен наступний календарний рік на тих же умовах. Закінчення строку дії даного договору не звільняє покупця від виконання своїх зобов'язань, які передбачені умовами договору.
51. Усі додатки, зміни і доповнення до цього договору дійсні і є його невід'ємними частинами тільки в тому випадку, якщо вони виконані у письмовій формі і підписані належним чином уповноваженими представниками обох сторін (п. 9.1. договору).
52. Додатками № 1 від 01.09.2021, № 3 від 03.09.2021, № 4 від 04.10.2021, № 5 від 01.09.2021, № 6 від 01.09.2021, № 7 від 01.09.2021, № 9 від 01.09.2021 до договору сторони погодили ціни, умови та адресу поставки.
53. Додатком № 2 від 01.09.2021 до договору сторони погодили вартість послуг з транспортування бетону.
54. На виконання умов даного договору Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕТОН МІКС" здійснило поставку товарного бетону на загальну суму 2 606 253, 52 гривень, що підтверджується:
- видатковою накладною № РН-0000340 від 21.10.2022, ТТН № РН-0000340 від 21.10.2022 та рахунком фактурою СФ-0000349 від 21.10.2022 на суму 34 500, 00 гривень;
- видатковою накладною № РН-0000409 від 02.12.2022, ТТН № РН-0000409 від 02.12.2022 та рахунком фактурою СФ-0000406 від 01.12.2022 на суму 112 428, 00 гривень;
- видатковою накладною № РН-0000418 від 07.12.2022, ТТН № РН-0000418 від 07.12.2022 та рахунком фактурою СФ-0000413 від 06.12.2022 на суму 66 624, 00 гривень;
- видатковою накладною № РН-0000425 від 13.12.2022 та ТТН № РН-0000425 від 13.12.2022 та рахунком фактурою СФ-0000425 від 12.12.2022 на суму 79 440, 00 гривень.
55. Однак, як стверджує позивач, відповідач розрахувався за поставлений товар лише частково, та станом на час подання позову, за відповідачем обліковується борг перед позивачем за отриманий товар в сумі 280 511, 61 гривень, що і є причиною виникнення спору.
V. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
56. Укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "БЕТОН МІКС" та Приватним підприємством "СИПЛАЙНЗАХІД" Договір № 01/09/21-1 від 01.09.2021 є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.
57. Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
58. За приписами частини 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
59. Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
60. Згідно із частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
61. Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
62. Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
63. За правилами частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
64. Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "БЕТОН МІКС" за Договором поставки продукції № 01/09/21-1 від 01.09.2021 поставлено відповідачу продукцію - бетон товарний на загальну суму 2 606 253, 52 гривень.
65. У пункті 3.4. договору сторони погодили, що поставка здійснюються партіями, по факту отримання та узгодження відповідних замовлень покупця.
66. Відповідно до пункту 4.5. договору сторони домовились, що оплата за продукцію, доставку, послуги з транспортування здійснюється покупцем на умовах 100 % попередньої оплати згідно рахунку-фактури.
67. За частинами 1 - 3 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
68. Відтак, відповідно до встановлених обставин справи Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕТОН МІКС", згідно Договору поставки продукції № 01/09/21-1 від 01.09.2021 здійснило поставку продукції Приватному підприємству "СИПЛАЙНЗАХІД" на загальну суму 2 606 253, 52 гривень.
69. Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
70. Згідно частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
71. Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
72. Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
73. За правилами частини 1 статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
74. У частині 1 статті 598 Цивільного кодексу України вказано, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
75. Згідно із статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
76. Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за Договором поставки продукції № 01/09/21-1 від 01.09.2021 виконав, та передав у власність покупця продукцію - бетон товарний на загальну суму 2 606 253, 52 гривень. Разом із тим, відповідачем не була здійснена своєчасна та повна оплата за поставлений товар, внаслідок чого в нього виникла заборгованість у розмірі 280 511, 61 гривень.
77. Факт наявності основного боргу у відповідача перед позивачем в розмірі 280 511, 61 гривень доведений суду належним чином. Строк оплати з умовами договору є таким, що настав.
78. В свою чергу, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів повної сплати заборгованості за означеним договором до суду не надано.
79. За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства "СИПЛАЙНЗАХІД" заборгованості за Договором поставки продукції № 01/09/21-1 від 01.09.2021 в сумі 280 511, 61 гривень є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
80. Відповідно до частин 1 - 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
81. Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
82. Одночасно статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
83. Таким чином, з'ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.
84. Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Висновок суду.
85. Відтак, здійснюючи системний аналіз положень чинного законодавства України, а також, як вбачається з встановлених судом фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Судові витрати.
86. Згідно із частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
87. Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
88. Відповідно до положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з 1 січня 2025 року складає 3 028 гривень.
89. За приписами пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
90. Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0, 8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
91. За подання позову сплачено судовий збір у розмірі 4 207, 66 гривень (платіжна інструкція № 217 від 10.03.2025).
92. Оскільки позовна заява надійшла до суду в електронній формі через підсистему "Електронний суд", за означені позовні вимоги позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 3 366, 14 гривень із застосуванням коефіцієнту пониження ставки судового збору.
93. Таким чином при зверненні з позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 841, 52 гривень.
94. При цьому суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
95. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи задоволення позову, судовий збір в розмірі 3 366, 14 гривень покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73, 86, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОН МІКС" до Приватного підприємства "СИПЛАЙНЗАХІД" про стягнення заборгованості за отриманий товарний бетон по Договору поставки продукції № 01/09/21-1 від 01.09.2021 в розмірі 280 511, 61 гривень - задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства "СИПЛАЙНЗАХІД" (участок Щивки, буд. 2, с. Поляниця (з), м. Яремче (з), Івано-Франківська область, 78793; ідентифікаційний код: 37586805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТОН МІКС" (вул. Вокзальна, буд. 20 К, с. Муроване, Львівський район, Львівська область, 82055; ідентифікаційний код: 38200875) - 280 511, 61 гривень (двісті вісімдесят тисяч п'ятсот одинадцять гривень шістдесят одну копійку) заборгованості за отриманий товарний бетон по Договору поставки продукції № 01/09/21-1 від 01.09.2021, а також 3 366, 14 гривень (три тисячі триста шістдесят шість гривень чотирнадцять копійок) судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
6. Повний текст рішення складено - 12.05.2025.
Суддя В. В. Михайлишин