номер провадження справи 9/228/24
29.04.2025 Справа № 908/3271/24
м.Запоріжжя
За позовом: Акціонерного товариства «СЕНС БАНК»
до відповідача-1: Фермерського господарства «КОМАР Г.І.»,
відповідача-2: ОСОБА_1
про солідарне стягнення суми 54641,53 грн.
Суддя Боєва О.С.
при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.
За участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: не з'явився
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» про солідарне стягнення з відповідачів: Фермерського господарства «КОМАР Г.І.» та ОСОБА_1 суми 54641,53 грн, з яких: 37564,05 грн - заборгованість за кредитом, 17077,48 грн - заборгованість за відсотками.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 18.12.2024 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3271/24 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.
Ухвалою суду від 23.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/3271/24 (номер провадження 9/228/24), постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою суду від 06.02.2025 позовну заяву Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» на підставі ч. 11 ст. 176 ГПК України залишено без руху.
Ухвалою суду від 11.02.2025 постановлено здійснювати розгляд справи №908/3271/24 за правилами загального позовного провадження, розгляд справи розпочати зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання у справі № 908/3271/24 призначити на 11.03.2025. Ухвалою суду від 11.03.2025 підготовче засідання відкладено на 01.04.2025. Ухвалою суду від 01.04.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі №908/3271/24 на тридцять днів, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.04.2025.
29.04.2025 до суду від АТ «СЕНС БАНК» надійшло клопотання, в якому позивач просив суд розглянути справу без участі його представника; зазначив, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі; відзив на позов не отримував.
В судове засідання 29.04.2025 сторони не з'явились. Відповідачі про причини неявки суду не повідомили; про розгляд справи повідомлені належним чином, з урахуванням наступного.
Згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Фермерського господарства «КОМАР Г.І.», код ЄДРПОУ 38809219 (відповідач-1) є: 72541, Запорізька область, Якимівський (на даний час - Мелітопольський) район, с. Розівка, вул. Привокзальна, буд. 11 (арк.с. 123).
За результатами запиту на отримання інформації про наявність зареєстрованого електронного кабінету, судом встановлено, що у юридичної особи - Фермерського господарства «КОМАР Г.І.», код ЄДРПОУ 38809219, який відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, зареєстрований електронний кабінет відсутній.
Зважаючи на викладене, на підставі положень статті 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» відповідач-1 про розгляд даної справи (дати, час і місце судових засідань) був повідомлений через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України, шляхом розміщення судом текстів відповідних ухвал. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Додатково ухвали суду також були направленні відповідачу-1 на електронну адресу, зазначену у позові.
Згідно відповіді № 1021890 від 09.01.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру, адресою реєстрації ОСОБА_1 (відповідач-2 у справі) є: АДРЕСА_1 (дата реєстрації 21.04.2004).
Ухвалою від 09.01.2025 господарським судом згідно з вимогами ч. 6 ст. 176 ГПК України, ст. 16 Закону України «Про захист персональних даних» було витребувано у Міністерства соціальної політики України відомості щодо перебування на обліку (реєстрації) в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та місце реєстрації на підконтрольній Україні території фізичної особи ОСОБА_1 .
06.02.2025 до суду від Міністерства соціальної політики України надійшла відповідь, в якій зазначено, що ОСОБА_1 з 26.03.2022 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 (взято на облік 27.04.2022) (арк.с. 117).
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ухвала суду 11.02.2025 у даній справі № 908/3271/24, яка була направлена судом на вищезазначену адресу фактичного проживання ОСОБА_1 , вручена адресату особисто 26.02.2025 (арк.с. 131). Усі наступні ухвали суду також були направлені відповідачу-2 на вказану адресу.
Про зміну адреси місця проживання під час розгляду справи відповідач-2 суду не повідомляв.
Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 1, п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Відповідачі своїм правом на подання відзиву не скористались, відзиви на позов не подали.
15.01.2025 до суду надійшла «Електронна форма звернення громадян», сформована на офіційному веб-порталі Судової влади України Господарського суду Запорізької області (звернення надіслано з ІР-адреси користувача НОМЕР_1 ). Заявником у цьому зверненні вказаний ОСОБА_1 та в графі «Суть порушеного питання» наведені обставини, які стосуються розгляду справи №908/3271/24.
Суд зазначає, що відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України усі заяви по суті справи, письмові заяви, клопотання чи заперечення, які подаються до господарського суду підписуються заявником або його представником. Так, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (ч. 8 ст. 42 ГПК України).
Оскільки на вищевказаний документ - «Електронна форма звернення громадян» не накладено кваліфікованого електронного підпису заявника, неможливо ідентифікувати особу, якою він поданий, тому зазначене звернення не прийнято судом до розгляду.
Зі змісту ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про розгляд справи за відсутністю сторін за наявними в ній матеріалами.
Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені у позовній заяві, які мотивовані неналежним виконанням Позичальником - Фермерським господарством «КОМАР Г.І.» (відповідач-1) зобов'язань за Кредитним договором № РSМВ2021388/579 від 20.12.2021, внаслідок чого станом на 29.10.2024 утворилась прострочена заборгованість за кредитом та відсотками. На забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором з ОСОБА_1 був укладений договір поруки № РSМВ2021388/579/1 від 20.12.2021, відповідно до умов якого поручитель поручається за виконання боржником умов Кредитного договору у тому ж обсязі, що і боржник та у разі невиконання чи неналежного виконання останнім взятих на себе зобов'язань відповідає перед позивачем солідарно разом з відповідачем-1 . Позов обґрунтований ст.ст. 11, 526, 553, 554, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. 193 ГК України, умовами кредитного договору та договору поруки.
У судовому засіданні 29.04.2025 справу розглянуто, прийнято рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд
20 грудня 2021 року між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» (Банк) та Фермерським господарством «КОМАР Г.І.» (Позичальник, відповідач-1 у даній справі) був укладений Кредитний договір № РSМВ2021388/579 (далі - Кредитний договір), згідно з умовами якого Банк надає Позичальнику кредит в національній валюті у сумі 800000,00 (вісімсот тисяч) гривень (далі - Кредит) на цілі, зазначені в пункті 1.4 цього Договору, а Позичальник зобов'язується своєчасно та в повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування Кредитом, використати його за цільовим призначенням, виконати інші умови цього Договору та повернути Банку Кредит у терміни, встановлені цим Договором (п.1.1. Кредитного договору).
За змістом п.1.4 Кредитного договору, Кредит надається на фінансування оборотного капіталу Позичальника.
Відповідно до п.п. 4.1. - 4.2. Кредитного договору, у день укладення цього Договору Банк відкриває Позичальнику позичковий рахунок для обліку Кредиту. Надання Кредиту здійснюється шляхом переказу суми Кредиту з позичково рахунку, зазначеного у пункті 12.3 цього Договору, на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_2 , відкритий у Банку.
Згідно з 1.3 Кредитного договору Позичальник зобов'язаний повернути Кредит Банку частинами і у такі терміни:
а) 200 000,00 (двісті тисяч) гривень - 19 липня 2022 року;
б) 200 000,00 (двісті тисяч) гривень - 19 серпня 2022 року;
в) 200 000,00 (двісті тисяч) гривень - 19 вересня 2022 року;
г) 200 000,00 (двісті тисяч) гривень - 19 жовтня 2022 року.
Відповідно до п.8.1. Кредитного договору Позичальник зобов'язується повернути Банку Кредит у терміни, зазначені у пункті 1.3 цього Договору. Сума заборгованості за Кредитом, що не повернена у вищезазначений строк, на наступний банківський день за днем закінчення цього строку вважається простроченою. Якщо день закінчення зазначеного вище строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до законодавства України, то днем погашення суми фактичної заборгованості за Кредитом є перший банківський день, що слідує за таким днем.
В пп. 1.2.1. п. 1.2. Кредитного договору визначено, що Банк нараховує проценти на залишок строкової заборгованості Позичальника за Кредитним договором (далі - Базова процентна ставка) у розмірі, визначеному за формулою: індекс UIRD (ЗМ) (змінна величина) + 7 % річних (фіксована маржа).
Терміном «індекс UIRD» у цьому Договорі позначається український індекс ставок за депозитами фізичних осіб - середньозважена річна ставка, що розраховується кожного банківського дня в системі Thomson Rеuters на основі номінальних ставок по строкових депозитах фізичних осіб у гривні на строк 3 (три) місяці з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору і опублікований у Thomson Rеuters або на сайті Національного банку України в мережі Інтернет.bank.gov.ua. У випадку розходження значень ставки UIRD між різними джерелами інформації перевага надається значенню ставки UIRD, що опублікована в Thomson Rеuters.
В пп. 1.2.3. п. 1.2. Кредитного договору сторони погодили, що базова процентна ставка за цим Договором є змінюваною (за типом) та переглядається Банком щоквартально 01 січня, 01 квітня, 01 липня, 01 жовтня або у разі, якщо вони припадають на вихідний або неробочий день, наступного банківського дня, виходячи зі значення індексу UIRD станом на останній банківський день, що передує даті розрахунку базової процентної ставки, та розміру фіксованої маржі, зазначеного в пп. 1.2.1. цього Договору, протягом всього строку кредитування Позичальника.
На день укладання цього Договору розмір базової процентної ставки складає 7,26 % річних + 7 % річних = 14,26 % річних, при цьому застосовано розмір індексу UIRD станом на 17.12.2021 року (пп. 1.2.2. п. 1.2. Договору).
Згідно з пп. 1.2.5. п.1.2. Кредитного договору розрахунок та перегляд розміру базової процентної ставки здійснюється без укладення окремої додаткової угоди до цього Договору.
Відповідно до п. 6.2. Кредитного договору, проценти нараховуються щомісячно, при цьому таке нарахування здійснюється не рідше одного разу на місяць, на суму Кредиту протягом усього строку користування ним, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році (метод факт/факт). Для цілей визначення періоду для нарахування процентів на суму кожного з траншів день його надання враховується, а день повернення - не враховується.
В п. 6.3. Кредитного договору зокрема встановлено, що проценти, нараховані за місяць, Позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця у строк з 1-го числа по 5-те число (включно) місяця, наступного за тим, за який вони нараховані.
Пунктами 2.1., 2.2. Кредитного договору передбачено, що надання фінансової державної підтримки здійснюється Фондом розвитку підприємництва (далі - Фонд) через Банк на користь Позичальника на умовах цього Договору та в рамках реалізації Програми (далі - Державна підтримка) у вигляді часткової компенсації Фондом процентної ставки за кредитом (далі - Компенсація процентів). Компенсація процентів надається Фондом з метою зниження фактичних витрат Позичальника на сплату встановленої цим Договором базової процентної ставки: - до рівня 0 відсотків річних - на період строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 або обмежувальних заходів, пов'язаних з її поширенням та протягом 90 днів з дня його (їх) відміни; - до рівня 3 відсотків річних - після скасування карантину/обмежувальних заходів та закінчення 90 днів з дня його (їх) відміни. Внаслідок компенсації процентів Фондом Позичальник має сплачувати лише частину базової процентної ставки (Компенсаційна процентна ставка) за умови вчасного та у повному обсязі виконання позичальником своїх зобов'язань за цим Договором.
За змістом п. 2.4 Кредитного договору, надання Державної підтримки у вигляді Компенсації процентів припиняється/призупиняється у разі існування простроченої заборгованості Позичальника зі сплати основної заборгованості за кредитом та заборгованості зі сплати нарахованих процентів за Компенсаційної процентною ставкою.
Відповідно п. 11.3 Кредитного договору, останній вважається укладеним з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань Позичальника за цим Договором.
З положень пункту 1.5 Кредитного договору слідує, що належне виконання Позичальником зобов'язань за цим Договором, зокрема, забезпечується порукою ОСОБА_1 на всю суму зобов'язань Позичальника за цим Договором та на строк дії цього Договору.
Так, між Банком та ОСОБА_1 (Поручитель, відповідач-2 у даній справі) був укладений Договір поруки № РSМВ2021388/579/1 від 20.12.2021 (далі - Договір поруки).
За змістом пункту 1.1. Договору поруки, за цим Договором Поручитель поручається за виконання Фермерським господарством «КОМАР Г.І.», код ЄДРПОУ 38809219 (надалі - Боржник) зобов'язання, що виникло на підставі Кредитного договору №РSМВ2021388/579, укладеного між Банком та Боржником 20 грудня 2021 року, з урахуванням всіх додаткових угод до нього, що укладені на дату набуття чинності цим Договором або будуть укладені в майбутньому, відповідно до якого Боржник повинен виконати наступні обов'язки (зокрема, але не виключно): обов'язок повернути Банку кредит в сумі 800 000,00 (вісімсот тисяч) гривень, що надалі іменується «Кредит», частинами у відповідні строки; обов'язок щомісячно сплачувати Банку проценти за користування Кредитом у відповідних розмірах.
Згідно з п. 3.1. Договору поруки, Боржник та Поручитель відповідають перед Банком за порушення обов'язків, передбачених пунктом 1.1 цього Договору, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед Банком у тому ж обсязі, що і Боржник.
Передбачена пунктом 3.1. цього Договору відповідальність Поручителя наступає у випадку, якщо Боржник допустить повне або часткове невиконання обов'язків у встановлені Основним договором та/або чинним законодавством України строки (надалі - Прострочення виконання обов'язку), зазначених у пункті 1.1 цього Договору (п. 3.2. Договору поруки).
В п. 5.1 Договору поруки зазначено, що Поручитель підтверджує, що він повністю ознайомлений з умовами Основного договору та обов'язками Боржника за ним.
Згідно з протоколом № 2/2022 позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк», проведених 12.08.2022 (дата складення протоколу 18.08.2022) було вирішено змінити найменування Банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», внести зміни до Статуту Акціонерного товариства «Альфа-Банк», виклавши його в новій редакції.
В пункті 2 Статуту АТ «СЕНС БАНК», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2024 № 1010, зокрема, визначено, що Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» (позивач у даній справі) є правонаступником усіх прав та обов'язків Акціонерного товариства «Альфа-Банк», код ЄДРПОУ 23494714.
Виконання Банком зобов'язання з надання Фермерському господарству «КОМАР Г.І.» Кредиту підтверджується банківською випискою по особовим рахункам за період з 20.12.2021 по 29.10.2024, згідно з якою Банком 20.12.2021 було надано відповідачу-1 кредит у розмірі 800 000,00 грн за Кредитним договором №РSМВ2021388/579 від 20.12.2021.
Проте, як зазначив позивач у позовній заяві, в порушення умов Договору відповідач-1 свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом та відсотками.
Згідно з доданим до позовної заяви розрахунком заборгованості ФГ «КОМАР Г.І.» за Кредитним договором №РSМВ2021388/579 від 20.12.2021, станом на 29.10.2024, розмір простроченої заборгованості за Кредитом, з урахуванням часткового повернення, становить 37564,05 грн; сума заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом - 17077,48 грн. Всього, загальна сума заборгованості - 54641,53 грн.
Неналежне виконання відповідачами зобов'язань за Кредитним договором та Договором поруки стало підставою для звернення позивача з позовом до суду, за яким відкрито провадження у даній справі № 908/3271/24.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
З положень ст.ст. 11, 509 ЦК України слідує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення зобов'язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку), зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З положень ст.ст. 610, 611 ЦК України слідує, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Статтею 1054 ЦК України зокрема визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 546 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1 ст. 543 ЦК України).
Згідно з приписами ч. 2, ч. 4 ст. 543 ЦК України солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним з боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Яке зазначено судом вище та підтверджується матеріалами справи, Банком в рамках Кредитного договору № РSМВ2021388/579 від 20.12.2021 було надано відповідачу-1 кредитні кошти в сумі 800000,00 грн.
Відповідач-1, в свою чергу, як вбачається з розрахунку заборгованості та банківських виписок, в порушення умов вказаного Кредитного договору свої зобов'язання з повернення кредиту та зобов'язання по сплаті процентів за користування кредитом належним чином не виконав, здійснивши часткове погашення кредиту на суму 762435,95 грн, а також частково погашав нараховані проценти. Термін остаточного повернення кредиту настав 19 жовтня 2022 (пункт 1.3 Кредитного договору).
У зв'язку з цим, станом на 29.10.2024, у відповідача-1 утворилась прострочена заборгованість по кредиту в розмірі 37546,05 грн. Також позивачем нараховані та заявлені до стягнення з відповідача проценти за користування кредитом в розмірі 17077,48 грн, які нараховані за загальний період з 20.12.2021 по 28.10.2024 включно.
Як зазначалось вище, згідно з умовами Договору поруки ОСОБА_1 (Поручитель, відповідач-2) поручився перед Банком за виконання Боржником (відповідачем-1) зобов'язань за Кредитним договором, зокрема, але не виключно, за виконання зобов'язань з повернення кредиту та сплати процентів за користування ним. За змістом п. 3.1 Договору поруки, Боржник та Поручитель відповідають перед Банком як солідарні Боржники; Поручитель відповідає перед Банком у тому ж обсязі, що і Боржник.
При цьому, згідно з пунктом 5.10 Договору поруки, сторони домовились, що Банк в будь-який день, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості за Основним договором, має право стягнути заборгованість за Основним договором будь-яким способом, без попередження Поручителя та/або Боржника та без надання для них будь-якого строку на добровільну сплату простроченої заборгованості за Основним договором.
В пункті 5.2 Договору поруки, зокрема, передбачено, що Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання зобов'язань Боржника за Основним договором. Порука припиняється через 3 (три) роки з дня настання строку (терміну) повного виконання зобов'язань Боржника за Основним договором.
Отже з огляду на солідарний обов'язок боржника і поручителя перед кредитором, АТ «СЕНС БАНК» має право вимагати стягнення наявної заборгованості за кредитом та відсотками з відповідачів у солідарному порядку.
Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не погодився забезпечувати виконання зобов'язання іншим боржником у договорі поруки чи при переведенні боргу (ч.ч. 1-3). Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов'язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов'язання не пред'явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред'явить позову до поручителя. Для зобов'язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов'язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов'язання (ч. 4).
Жодної з підстав, визначених ст. 559 ЦК України, для припинення дії поруки, за Договором поруки, укладеним між Банком та Поручителем (відповідачем-2), судом не встановлено.
Як свідчать матеріали справи, сума несплаченої заборгованості за Кредитом становить 37564,05 грн, і на момент її розгляду ані позичальник, ані поручитель вказану заборгованість перед кредитором не сплатили.
Відповідачі доказів протилежного суду не надали. Докази виконання зобов'язань і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми заборгованості за кредитом у розмірі 37546,05 грн в матеріалах справи відсутні.
За таких обставин, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про солідарне стягнення з відповідачів суми 37546,05 грн заборгованості за кредитом.
Вирішуючи спір в частині вимог про стягнення заборгованості за процентами нарахованими Банком за загальний період з 20.12.2021 по 28.10.2024 (включно) у розмірі 17077,48 грн, суд зазначає наступне.
Частинами 5 та 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, в постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) Велика Палата Верховного Суду вказала, що припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Велика Палата Верховного Суду відхилила аргументи позивача про те, що на підставі статті 599 та частини четвертої статті 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом.
За період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні, проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Такий висновок сформульовано у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 докладно досліджувалось питання стосовно змісту поняття «користування кредитом», нарахування процентів на підставі статті 1048 ЦК України і на підставі статті 625 ЦК України, а також можливості нарахування процентів поза межами стоку кредитування.
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду, зокрема, акцентувала увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за «користування кредитом», сформульованого у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 та підтвердженого у постанові від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 (пункт 146 Постанови).
Наголошено, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними (п. 81, п. 85 Постанови).
Велика Палата Верховного Суду у вищезазначеній постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 в т.ч. уточнила висновок, викладений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17, про те, що нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного повернення кредиту незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, таким висновком: «У разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором (п. 140, п. 141 Постанови).
Поряд із тим, Великою Палатою Верховного Суду у зазначеній Постанові у справі №910/4518/16 також вказано, що приписи частини другої статті 625 та частини першої статті 1048 ЦК України регулюють різні за змістом відносини, які не є взаємовиключними, кредитор після прострочення повернення кредиту може вимагати як сплати процентів за прострочення виконання грошового зобов'язання (які нараховуються за статтею 625 ЦК України як наслідок неправомірної поведінки боржника), так і сплати кредиту та процентів за наданий кредит, нарахованих до настання строку повернення кредиту (які нараховуються за статтею 1048 ЦК України як наслідок правомірної поведінки сторін) (п. 143 Постанови).
Великою Палатою Верховного Суду вказано, що сторони не можуть з посиланням на принцип свободи договору домовитись про те, що їхні відносини будуть регулюватися певною нормою закону за їхнім вибором, а не тією нормою, яка регулює їхні відносини виходячи з правової природи останніх. Зазначене не означає, що сторони не можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти саме як міру відповідальності, зокрема в тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі. Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі статті 625 ЦК України … Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України (п. 114, п. 115, п. 116 Постанови)… Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов'язання, слід застосовувати як статтю 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання (пункт 123 Постанови).
Підсумовуючи усе вищевикладене, вирішуючи спір у даній справі № 908/3271/24 суд констатує, що після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється. Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України.
При цьому, суд зазначає, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого в подальшому продовжувався відповідними Указами Президента України й триває на теперішній час.
Після запровадження воєнного стану законодавець змінив правове регулювання сфери кредитування, шляхом прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-IX. Цим Законом були внесені зміни зокрема й до Цивільного кодексу України.
Так, Законом України № 2120-IX від 15.03.2022, який набрав законної сили 17.03.2022, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного Кодексу України доповнено пунктом 18 наступного змісту:
«У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
За таких обставин, в даному випадку обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення суми процентів за користування кредитом, що належали до сплати відповідачем-1 Банку в межах визначеного Кредитним договором строку кредитування, тобто проценти за користування кредитом, нараховані до 19.10.2022 (кінцева дата повернення кредиту) включно. Від сплати процентів нарахованих поза межами строку кредитування відповідач-1 звільняється в силу вищенаведених присів пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного Кодексу України.
Відповідачі викладені у позовній заяві обставини та позовні вимоги в частині сплати процентів за користування кредитом в межах визначеного договором строку кредитування не спростували, доказів належного виконання договірних зобов'язань в цій частині суду не надано.
Згідно з розрахунком позивача, проценти за користування кредитом, нараховані за період з 20.12.2021 по 30.09.2022 включно погашені (сплачені).
На підставі викладеного, суд, здійснивши перерахунок в частині процентів за користування кредитом, дійшов до висновку про задоволення позовних вимог про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за відсотками за користування кредитом за період з 01.10.2022 до 19.10.2022 включно, розмір яких становить 1787,70 грн.
В іншій частині вимог про стягнення процентів, нарахованих та заявлених до стягнення за період після спливу вищезазначеного терміну кредитування, а саме - за період з 20.10.2022 по 28.10.2024 включно, судом відмовляється з наведених вище підстав.
Отже, враховуючи все вищевикладене, позов задовольняється судом частково.
Витрати зі сплати судового збору згідно з приписами статті 129 ГПК України підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, суд зазначає, що судові витрати підлягають стягненню з відповідачів порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути солідарно з Фермерського господарства «КОМАР Г.І.», код ЄДРПОУ 38809219 (72541, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Розівка, вул. Привокзальна, буд.11) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», код ЄДРПОУ 23494714 (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100) суму 37564 (тридцять сім тисяч п'ятсот шістдесят чотири) грн 05 коп. заборгованості за кредитом та суму 1787 (одна тисяча сімсот вісімдесят сім) грн 70 коп. заборгованості за відсотками.
У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Стягнути з Фермерського господарства «КОМАР Г.І.», код ЄДРПОУ 38809219 (72541, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Розівка, вул. Привокзальна, буд. 11) на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», код ЄДРПОУ 23494714 (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100) суму 872 (вісімсот сімдесят дві) грн 28 коп. витрат зі сплати судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», код ЄДРПОУ 23494714 (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100) суму 872 (вісімсот сімдесят дві) грн 28 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 12.05.2025.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва