номер провадження справи 3/5/25
06.05.2025 Справа №908/8/25
м. Запоріжжя, Запорізька область
Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І.,
за участю секретаря судового засідання Данилейко К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області (вул. Героїв 37-батальону, 53, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69089; ідентифікаційний код 0290997325) в інтересах держави в особі позивача: Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (вул. Незалежної України, 72-А, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69035; ідентифікаційний код 43877338)
до відповідача: Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (вул. Шота Руставелі, 9А, м. Київ, 01601; ідентифікаційний код юридичної особи 44768034)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Філія «Східний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (вул. Космічна, 35, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49000; ідентифікаційний код 45632138)
про відшкодування збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища,у розмірі 3 465 507,82 грн
за участю представників учасників справи:
прокурора: Селезньова Тетяна Вікторівна, службове посвідчення №075592 від 01.03.2023;
від позивача:Шмаков Іван Вікторович, посвідчення ПІ №000219, АБ №034738 від 24.03.2023, виписка від 08.05.2024;
від відповідача: ШУМИЛО ОЛЕНА АНАТОЛІЇВНА (в режимі відеоконференції) - адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №5190 від 30.07.202, довіреність 11.03.2025;
від третьої особи: не з'явився.
РУХ СПРАВИ.
01.01.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі позивача - Державної екологічної інспекції Південного округу, до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про відшкодування збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в розмірі 3 465 507,82 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.01.2025 справу №908/8/25 передано на розгляд судді Педоричу С.І.
Ухвалою суду від 06.01.2025 позовну заяву залишено без руху, надано прокурору строк для усунення недоліків терміном десять днів з дня отримання вказаної ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків, в якій визначити, згідно зі статтями 41, 45 ГПК України, склад учасників спору - відповідачів/відповідача, виходячи з заявлених позовних вимог.
14.01.2025 через систему «Електронний суд» прокурором подано заяву про усунення недоліків
Ухвалою суду від 20.01.2025 відкрито провадження у справі №908/8/25; присвоєно справі номер провадження 3/5/25; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 18.02.2025 о 10:00 год. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
18.02.2025 через систему «Електронний суд» до суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.
Ухвалою суду від 18.02.2025 відкладено підготовче засідання до 17.03.2025 о 10:00 год.
18.02.2025 через систему «Електронний суд» до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, відповідно до яких позивач позов першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області підтримує в повному обсязі.
13.03.2025 через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява від представника відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» - адвоката Шумило Олени Анатоліївни, про участь у судовому засіданні у справі №908/8/25 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів у системі ЄСІТС.
Ухвалою суду від 13.03.2025 задоволено заяву представника відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» - адвоката Шумило Олени Анатоліївни, про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи відеоконференцзв'язку.
Ухвалою суду від 17.03.2025 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання до 08.04.2025 о 10:30 год.
31.03.2025 через систему «Електронний суд» до суду від представника відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» надійшов відзив на позовну заяву.
08.04.2025 до суду через систему «Електронний суд» від Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 08.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу №908/8/25 до судового розгляду по суті на 06.05.2025 о 14:00 год.
У судовому засіданні 06.05.2025 технічна фіксація здійснювалась за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку: vkz.court.gov.ua.
У судовому засіданні прокурор підтримала позовні вимоги в повному обсязі з мотивів, викладених в позовній заяві.
Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, викладених у відзиві за позовну заяву.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
У судовому засіданні 06.05.2025 судом безпосередньо досліджені докази, які наявні в матеріалах справи.
У судовому засіданні 06.05.2025 суд визнав наявні документи достатніми для об'єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого після переходу до стадії ухвалення судового рішення, в судовому засіданні, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини) та повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПРОКУРОРА.
Запорізька окружна прокуратура звернулася в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у сфері охорони, захисту та використання лісів у сумі 1 636 302,09 грн на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області).
В обґрунтування заявлених вимог прокурор зазначив, що під час досудового розслідування кримінального провадження №42023080000000029 від 07.04.2023 за ч.4 ст.246 КК України встановлено, що у період часу з 01.03.2023 по 06.03.2023 працівниками Філії «Запорізьке лісомисливське господарство» ДП «Ліси України» в ході планової ревізії лісових обходів виявлено незаконну рубку лісових насаджень невстановленими особами на території кварталів 7, 8, 9, 10, 11, 25 Крутоярівського лісництва на території Біленьківської ОТГ та Долинської ОТГ Запорізького району Запорізької області, що входять до складу Державного лісового фонду України та перебувають у постійному користуванні Філії «Запорізьке лісомисливське господарство» ДП «Ліси України».
Відповідно до висновку судової інженерно-екологічної експертизи від 12.11.2024 сума завданих державі збитків внаслідок незаконної порубки дерев складає 3 465 507,82 грн, які на даний час не відшкодовані.
У ході досудового розслідування особи, які вчинили кримінальне правопорушення, не встановлені. Шкода, завдана навколишньому природному середовищу, залишається не відшкодованою.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Позивач (Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області) в письмових поясненнях у справі зазначив, що під час досудового розслідування кримінального провадження №42023080000000029 від 07.04.2023 за ч.4 ст.246 КК України, з метою підтвердження фактів порушення вимог природоохоронного законодавства та розміру завданих державі збитків, слідчим із залученням представників Держекоінспекції Південного округу та Філії «Запорізьке лісомисливське господарство» ДП «Ліси України» проведено огляд місця події та виявлені незаконні порубки дерев:
Вищевказані лісосмуги знаходиться на земельних ділянках, які, відповідно, перебувають у користуванні Філії «Запорізьке лісове господарство» Східного лісового офісу ДП «Ліси України».
Відповідно до висновку судової інженерно-екологічної експертизи від 12.11.2024 сума завданих державі збитків внаслідок незаконної порубки дерев складає 3 465 507,82 грн, які на даний час не відшкодовані. В ході досудового розслідування, особи, які вчинили кримінальне правопорушення, не встановлені. Шкода, завдана навколишньому природному середовищу, залишається не відшкодованою.
Вважає, що шкода, в сумі 3 465 507,82 грн має бути відшкодована постійним лісокористувачем - ДП «Ліси України», з огляду на те, що вона завдана навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вирубування дерев на території кварталів 7 (виділи 16, 8), 8 (виділи 11, 12, 7, 1, 8), 9 (виділи 26, 10), 10 (виділи 3, 7, 14, 12), 11 (виділи 4, 7, 13, 14, 19), 25 (виділи 5, 3, 4, 6), що відносяться до Крутоярівського лісництва Філії та належить відповідачеві на праві постійного користування, а тому він є постійним лісокористувачем, осіб, що здійснили незаконну порубку не встановлено, а обов'язок з охорони лісу працівниками відповідача визначено чинним законодавством та доведено належність відповідача по справі, відтак позов першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області про підтримуємо в повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА.
28.03.2025 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити.
Зауважує про те, що реєстрація кримінального провадження №42023080000000029 від 07.04.2023 за ч. 4 ст. 246 КК України та досудове розслідування було здійснене за заявою відповідача, а відповідач, в свою чергу, визначений як потерпілий від вказаних незаконних дій невстановлених осіб.
З висновку судової інженерно-екологічної експертизи від 12.11.2024 вбачається, що цей висновок ґрунтувався на даних протоколів огляду місця події від 19.05.2023, 24.05.2023, 04.07.2023, 14.07.2023, 15.07.2023, до яких не було долучено жодних фотоматеріалів, які б підтверджували кількість, породу дерев та діаметри їхніх стволів (пнів).
Існує обґрунтований сумнів у достовірності даних щодо вимірів діаметрів пошкоджених дерев, оскільки достовірно не вбачається із долучених протоколів огляду місця події чи є використана при здійсненні огляду місця події «рулетка вимірювальна фібергласова SIGMA» повіреним засобом вимірювальної техніки, в розумінні ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність».
«Плодом отруйного дерева» в даній справі є необґрунтоване твердження про діаметри дерев, які були покладені в основу експертного висновку, оскільки дані щодо цих діаметрів були отримані за допомогою «рулетки вимірювальної фібергласової SIGMA», відносно якої відсутнє свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, що підтверджується тим, що до позовної заяви долучено свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки саме на «рулетку вимірювальну фібергласову SIGMA №7».
Враховуючи зазначене, висновок експерта стосовно розміру збитків, ґрунтувався на припущенні відповідності діаметрів дерев, які слугували базою для здійснення розрахунку, відповідно і розрахована сума збитків є необґрунтованою.
Крім того долучені до матеріалів справи докази не містять будь-яких доказів протиправних дій (бездіяльності) працівників відповідача.
Постановою КМУ від 13.03.2022 №303 відповідач був позбавлений можливості у здійсненні заходів державного контролю в сфері охорони лісу, що є незалежною від волі відповідача обставиною, та виключає наявність провини з його сторони.
ВІДПОВІДЬ НА ВІДЗИВ (стислий виклад).
07.04.2025 прокурор направив суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що у Відповідача наявні всі елементи складу цивільного правопорушення, необхідні для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди. а саме:
- протиправна поведінка, яка полягає у недотриманні вимог законодавства в частинні забезпечення охорони та захисту лісів, допустивши самовільну рубку на підконтрольній йому території;
- шкідливий результат такої поведінки (шкоди), який полягає у знищенні лісових культур в загальному розмірі 3 465 507,82 грн;
- причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою зумовлений тим, що саме бездіяльність відповідача призвела до знищення лісових культури, чим заподіяно шкоду в загальному розмірі 3 465 507,82 грн;
- вина особи, яка заподіяла шкоду, виражена у незабезпеченні належного використання лісових ресурсів, які перебувають у постійному користуванні держлісгоспу.
За результатами проведених оглядів місць подій 19.05.2023, 24.05.2023, 04.07.2023, 14.07.2023, 15.07.2023 за участю представника державного інспектора Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) Лугвіщика І.П. та майстра лісу Філії «Запорізьке лісомисливське господарство» ДП «Ліси України» Пожарського Д.О, виявлено та зафіксовано породи зрубаних дерев, кількість пнів, їх ознаки та діаметр.
Під час проведення слідчої дії використовувався вимірювальний прилад (рулетка вимірювальна фібергласова, виробник «SIGMA», зав. № 7), який пройшов повірку в ДП «Запорізький науково-виробничий центр стандартизації метрології та сертифікації», про що свідчить свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-0857-22 від 10.11.2022 (чинне до 10.11.2023).
Судова інженерно-екологічна експертиза проведена за матеріалами вищевказаного кримінального провадження, зокрема протоколів огляду місця події від 19.05.2023, 24.05.2023, 04.07.2023, 04.07.2023, 14.07.2023, 15.07.2023, які містять дані щодо породи зрубаних дерев, кількість пнів, їх ознаки та діаметр.
Розрахунок розміру шкоди здійснено відповідно до додатків 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу».
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на користь держави збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у сфері охорони, захисту та використання лісів в сумі 3 465 507,82 грн на користь Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області).
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити: 1) наявність правила поведінки, встановленого законом або договором; 2) наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; 3) наявність збитків у потерпілої особи; 4) наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Слідчим відділенням відділу поліції № 6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42023080000000029 від 07.04.2023 за ч. 4 ст. 246 КК України, відомості про яке внесені до ЄРДР обласною прокуратурою за результатами опрацювання інформації Філії «Запорізьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».
Під час досудового розслідування встановлено, що у період часу з 01.03.2023 по 06.03.2023 працівниками Філії «Запорізьке лісомисливське господарство» ДП «Ліси України» в ході планової ревізії лісових обходів виявлено незаконну рубку лісових насаджень невстановленими особами на території кварталів 7, 8, 9, 10, 11, 25 Крутоярівського лісництва на території Біленьківської ОТГ та Долинської ОТГ Запорізького району Запорізької області, що входять до складу Державного лісового фонду України та перебувають у постійному користуванні Філії «Запорізьке лісомисливське господарство» ДП «Ліси України».
За вказаним фактом 07.04.2023 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження №42023080000000029 за ч. 4 ст. 246 КК України та розпочато досудове розслідування.
Під час досудового розслідування з метою підтвердження фактів порушення вимог природоохоронного законодавства та розміру завданих державі збитків, слідчим із залученням представників Держекоінспекції Південного округу та Філії «Запорізьке лісомисливське господарство» ДП «Ліси України» проведено огляд місця події та виявлені незаконні порубки наступних дерев:
- 19.05.2023 під час проведення огляду виділу 1 кварталу 25 виявлено порубку до ступеня припинення зросту 80 дерев породи «акація біла», 3 дерева породи акація біла до ступеня не припинення зросту;
- 17.05.2023 під час проведення огляду виділу 5 кварталу 25 виявлено порубку до ступеня припинення зросту 10 дерев породи «гледичія», 2 дерев породи «акація біла», 2 дерева породи «клен»;
- 17.05.2023 під час проведення огляду виділу 3 кварталу 25 виявлено порубку до ступеня припинення зросту 38 дерев породи «акація біла», 1 дерево породи «акація біла» до ступеня не припинення зросту;
- 17.05.2023 під час проведення огляду виділу 4 кварталу 25 виявлено порубку до ступеня припинення зросту 4 дерев породи «акація біла»;
- 17.05.2023 під час проведення огляду виділу 6 кварталу 25 виявлено порубку до ступеня припинення зросту 12 дерев породи «акація біла», 2 дерев породи «акація біла» до ступеня не припинення зросту;
- 24.05.2023 під час проведення огляду виділу 4 кварталу 11 виявлено порубку до ступеня припинення зросту 10 дерев породи «гледичія» та «акація біла»;
- 24.05.2023 під час проведення огляду виділу 7 кварталу 11 виявлено порубку до ступеня припинення зросту 1 дерева породи «тополя», 1 дерева породи «катальпа», 6 дерев породи «гледичія» та до ступеня не припинення зросту 1 дерева породи «акація біла»;
- 24.05.2023 під час проведення огляду виділу 13 кварталу 11 виявлено порубку до ступеня припинення зросту 5 дерев породи «гледичія»;
- 24.05.2023 під час проведення огляду виділу 14 кварталу 11 виявлено порубку до ступеня припинення зросту 4 дерев породи «гледичія»;
- 24.05.2023 під час проведення огляду виділу 19 кварталу 11 виявлено порубку до ступеня припинення зросту 50 дерев породи «акація біла», 1 дерево породи «акація біла» до ступеня не припинення зросту;
- 04.07.2023 під час проведення огляду виділу 26 кварталу 9 виявлено порубку до ступеня припинення зросту 19 дерев породи «сосна», 1 дерева породи «акація біла»;
- 04.07.2023 під час проведення огляду виділу 10 кварталу 9 виявлено порубку до ступеня припинення зросту 6 дерев породи «акація біла»;
- 04.07.2023 під час проведення огляду виділу 3 кварталу 10 виявлено порубку до ступеня припинення зросту 9 дерев породи «акація біла»;
- 04.07.2023 під час проведення огляду виділу 7 кварталу 10 виявлено порубку до ступеня припинення зросту 6 дерев породи «акація біла»;
- 04.07.2023 під час проведення огляду виділу 14 кварталу 10 виявлено порубку до ступеня припинення зросту 17 дерев породи «акація біла»;
- 04.07.2023 під час проведення огляду виділу 12 кварталу 10 виявлено порубку до ступеня припинення зросту 10 дерев породи «акація біла»;
- 14.07.2023 під час проведення огляду виділу 16 кварталу 7 виявлено порубку до ступеня припинення зросту 7 дерев породи «акація біла»;
- 14.07.2023 під час проведення огляду виділу 8 кварталу 7 виявлено порубку до ступеня припинення зросту 18 дерев породи «акація біла»;
- 15.07.2023 під час проведення огляду виділу 11 кварталу 8 виявлено порубку до ступеня припинення зросту 13 дерев породи «акація біла»;
- 15.07.2023 під час проведення огляду виділу 12 кварталу 8 виявлено порубку до ступеня припинення зросту 15 дерев породи «акація біла»;
- 15.07.2023 під час проведення огляду виділу 7 кварталу 8 виявлено порубку до ступеня припинення зросту 103 дерев породи «акація біла»;
- 15.07.2023 під час проведення огляду виділу 1 кварталу 8 виявлено порубку до ступеня припинення зросту 7 дерев породи «акація біла»;
- 15.07.2023 під час проведення огляду виділу 8 кварталу 8 виявлено порубку до ступеня припинення зросту 4 дерева породи «акація біла».
Вказані огляди місця події проведено за участі представника Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) Лугвіщика І.П. та майстра лісу Філії «Запорізьке лісомисливське господарство» ДП «Ліси України» Пожарського Д.О.
Заміри пнів здійснювались з використанням вимірювального приладу (рулетка вимірювальна фібергласова, виробник «SIGMA», зав. № 7), який пройшов повірку в ДП «Запорізький науково-виробничий центр стандартизації метрології та сертифікації», про що свідчить свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-0857-22 від 10.11.2022 (чинне до 10.11.2023).
Відповідно до висновку судової інженерно-екологічної експертизи від 12.11.2024 сума завданих державі збитків внаслідок незаконної порубки дерев складає 3 465 507,82 грн, які на даний час не відшкодовані.
В ході досудового розслідування, особи, які вчинили кримінальне правопорушення, не встановлені. Шкода, завдана навколишньому природному середовищу, залишається не відшкодованою.
Вищевказані лісосмуги знаходиться на земельних ділянках кварталів 7, 8, 9, 10, 11, 25 Крутоярівського лісництва на території Біленьківської ОТГ та Долинської ОТГ Запорізького району Запорізької області, які на даний час перебувають у користуванні Філії «Запорізьке лісове господарство» Східного лісового офісу ДП «Ліси України».
Вказані земельні ділянки перебували у постійному користуванні ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» відповідно до ч. 5 Розділу VІІІ Прикінцевих положень Лісового кодексу України, тобто до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування. Перелік плановокартографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентуються галузевими нормативними документами.
Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 21.09.2021 №509 діяльність ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» припинено шляхом реорганізації та приєднання до ДП «Пологівське лісомисливське господарство». Пунктом 7 Наказу визначено, що ДП «Пологівське лісомисливське господарство» є правонаступником прав та обов'язків ДП «Запорізьке лісомисливське господарство».
Згідно постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реформування управління лісової галузі» від 07.09.2022 №1003 утворено Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (код 44768034) (далі - ДСГП «Ліси України») та приєднано до нього спеціалізовані державні лісогосподарські підприємства, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів.
Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 04.11.2022 №961 припинено ДП «Пологівське лісомисливське господарство» шляхом реорганізації, а саме приєднання до ДСГП «Ліси України». Пунктом 8 Наказу визначено, що ДСГП «Ліси України» є правонаступником прав та обов'язків ДП «Пологівське лісомисливське господарство».
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.
Щодо повноважень прокурора.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
З положень статті 131-1 Конституції України слідує, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
За приписами статті 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд порушує справи за заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Системне тлумачення положень ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення її інтересів, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2019 у справі №923/35/19, від 23.07.2020 у справі №925/383/18).
Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 встановлено, що прокурор або його заступник самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси Держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів.
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
При встановленні наявності або відсутності порушень або загрози порушень інтересів держави необхідно виходити з того, що ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» зазначає про порушення або загрозу порушення "інтересів держави", якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Аналіз вказаної статті Закону дає підстави дійти до висновку що "інтереси держави" (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так і інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів).
Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
У постанові Великої Палати Верховного суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 (провадження №12-194гс19) Верховний Суд зауважив, що відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
У вказаній постанові Великою Палатою Верховного Суду наведено наступні правові висновки.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
У такому випадку суд зобов'язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №906/982/19.
Позивачем у позовній заяві визначено Державну екологічну інспекцію Південного округу (Запорізька та Херсонська області).
Ліси України, згідно статті 1 Лісового кодексу України, є її національним багатством і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Згідно приписів ст.ст. 66, 68 Конституції України, кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Державному контролю підлягають, зокрема, використання і охорона лісів та іншої рослинності України, стан навколишнього природного середовища.
Відповідно до Положення, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 20.02.2023 № 31, Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області) наділена повноваженнями щодо звернення до суду з відповідними позовами про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції.
Відтак, Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області) є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
З метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді Запорізькою окружною прокуратурою до Держекоінспекції Південного округу скеровані листи від 10.06.2024 №54-4992ВИХ-24, від 09.08.2024 № 54-6725ВИХ-24 щодо надання інформації про відшкодування завданої шкоди ДП «Ліси України», вжитті з цього приводу заходи реагування.
Держекоінспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) листами від 22.07.2024 №2980/10-06/06/2-34, від 06.09.2024 №3823/10-12/06/2-34 повідомлено, що заходи реагування на стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, не вживались та на даний час не плануються
Отже, як вбачається з матеріалів справи, починаючи 19.03.2023, Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) не було вчинено жодних заходів, спрямованих на захист інтересів держави щодо відшкодування шкоди.
Також в матеріалах справи міститься адресоване Державній екологічній інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) повідомлення Запорізької окружної прокуратури від 23.12.2024 №54-11069вих-24 на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» про звернення до господарського суду з позовною заявою.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку про наявність законних підстав для представництва прокурором в суді інтересів держави в особі позивача - Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області).
Стосовно заявлених позовних вимог.
Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Згідно з ст. 16 ЦК України до способів захисту прав і законних інтересів віднесено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Частинами 1, 2 ст.1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
За сталою практикою Верховного Суду, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, необхідна наявність повного складу правопорушення: протиправної поведінки особи; шкоди (збитків); причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки.
Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Під шкодою слід розуміти, зокрема, зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Причинний зв'язок, як елемент складу цивільного правопорушення, виражає зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а шкода - наслідком такої протиправної поведінки.
Також, деліктна відповідальність, за загальним правилом, настає за наявності вини заподіювача шкоди.
Відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника.
Отже, при зверненні з позовом про стягнення шкоди, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, що виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а боржник зі свого боку має доводити відсутність своєї вини у заподіянні шкоди.
Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.
За приписами ст. 19 Лісового Кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; вести первинний облік лісів; дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об'єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства.
Положеннями ст. 63 Лісового Кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
Частиною 5 ст. 86 Лісового кодексу України передбачено, що забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.
Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на, зокрема постійних лісокористувачів.
За приписами ст. 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у, зокрема незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.
Відповідно до ст. 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.
Системний аналіз положень ст. 86, п. 1 ч. 2 ст. 105, ст. 107 Лісового кодексу України дає підстави для висновку про те, що у випадку порушення вимог щодо організації охорони і захисту лісів, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, а також передбачено, що підприємства, установи, організації зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.
Таким чином, обов'язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, в тому числі у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. При цьому, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.
Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного суду від 24.01.2024 у справі №907/449/22, від 12.09.2024 у справі №907/181/22 об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2018 у справі №909/976/17).
Для покладення на постійного лісокористувача обов'язку з відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу через незабезпечення охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, першочерговим є з'ясування обставини щодо встановлення факту порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, тобто у даному випадку, здійснення незаконної порубки дерев.
Земельні ділянки кварталів 7, 8, 9, 10, 11, 25 Крутоярівського лісництва на території Біленьківської ОТГ та Долинської ОТГ Запорізького району Запорізької області, на яких було здійснено незаконну рубку дерев, на даний час перебувають у користуванні Філії «Запорізьке лісове господарство» Східного лісового офісу ДП «Ліси України».
Відповідач не заперечив обставини, що він є постійним користувачем земельних ділянок, а також здійснення незаконної порубки дерев на цих ділянках, про що повідомив ГУНП в Запорізькій області 04.04.2023.
Огляди місця події, зі складанням відповідних протоколів, в яких зафіксовані кількість незаконно зрубаних дерев та їх діаметр, проведено за участі майстра лісу Філії «Запорізьке лісомисливське господарство» ДП «Ліси України» Пожарського Д.О.
Тобто, огляд проводився за участю представника Відповідача. Будь-яких зауважень протокол огляду не містить.
Під час проведення слідчої дії використовувався вимірювальний прилад (рулетка вимірювальна фібергласова, виробник «SIGMA», зав. № 7), який пройшов повірку в ДП «Запорізький науково-виробничий центр стандартизації метрології та сертифікації», про що свідчить свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 12-0857-22 від 10.11.2022 (чинне до 10.11.2023).
Сумніви відповідача у достовірності даних щодо вимірів діаметрів пошкоджених дерев, які базуються на тому, що протоколах огляду місця події вказано лише «рулетка вимірювальна фібергласова SIGMA», без зазначення «№ 7», що на думку відповідача «не може безумовно свідчити про те, що у слідчих діях було використано саме той вимірювальний засіб, свідоцтво до якого долучено до позовної заяви», не приймаються судом, оскільки вони не підтверджені жодними доказами.
Судова інженерно-екологічна експертиза проведена за матеріалами кримінального провадження, зокрема, протоколів огляду місця події від 19.05.2023, 24.05.2023, 04.07.2023, 04.07.2023, 14.07.2023, 15.07.2023, які містять дані щодо породи зрубаних дерев, кількість пнів, їх ознаки та діаметр.
Розрахунок розміру шкоди здійснено відповідно до додатків 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу».
Суд також враховує позицію Верховного Суду, яка міститься у постанові від 27.01.2021 по справі № 461/3675/17, відповідно до якої чинне процесуальне законодавство не встановлює заборони можливості використання під час розгляду справи доказів, отриманих в межах інших проваджень. Докази, зібрані у межах кримінального провадження, можуть бути використані як докази у справі, якщо відповідні дані стосуються предмета доказування
Таким чином, висновок експерта №СЕ-19/108-24/20114-ФХЕД від 12.11.2024 відповідає положенням ст. 98 ГПК України та є належним та достовірним доказом.
Відповідачем контррозрахунку розміру шкоди не надано; не доведено, що діаметр пнів визначений неправильно чи наявні інші помилки при розрахунку шкоди.
Суд зауважує, що незгода відповідача з розрахунком позивача щодо визначення розміру шкоди, який наведений у висновку експерта від 12.11.2024 №СЕ-19/108-24/20114-ФХЕД, та твердження про те, що такий розрахунок не є належним та допустимим доказом, відхиляються судом як такі, що знаходяться в межах обов'язку відповідача нести негативні наслідки, пов'язані з ухиленням від можливості користування своїми правами в господарському процесі, зокрема, надання доказів на спростування доводів іншої сторони, що, в свою чергу, цілком узгоджується з принципом диспозитивності господарського судочинства.
Суд враховує, що незаконна порубка дерев на відомчій Відповідачу території свідчить про неналежне виконання ним обов'язку щодо здійснення заходів з охорони лісів від незаконних рубок, а отже про протиправність поведінки постійного лісокористувача. При цьому взято до уваги, що охорона і захист лісів є складовою частиною його діяльності.
Наслідком протиправної поведінки Відповідача є шкода, заподіяна лісу в результаті проведення вирубки дерев не призначених у рубку. Наявність шкоди та її розмір доказово підтверджено.
Така шкода перебуває у безпосередньому причинному зв'язку з протиправною поведінкою Відповідача, адже її заподіяння зумовлено невиконанням ним обов'язку щодо здійснення заходів з охорони лісів від незаконних рубок.
При цьому вина Відповідача у здійсненні рубки дерев без дотримання правил проведення вибіркової санітарної рубки лісу презюмується та ним не спростована, адже відповідно до п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 19, п. 5 ч. 1 ст. 64 Лісового кодексу України він, як постійний користувач лісу, не виконав свого обов'язку щодо здійснення охорони лісу від незаконних рубок та дотримання правил і норм використання лісових ресурсів (в цьому разі правил проведення вибіркової санітарної рубки лісу).
Суд зауважує, що законодавством про охорону навколишнього природного середовища передбачено дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність за порушення лісового законодавства, які мають різні підстави застосування до особи правопорушника. У цій справі підставою позову є наявність складу цивільного правопорушення у діях лісокористувача щодо незабезпечення ним охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території та допущення самовільної вирубку лісу.
Заперечуючи проти позову, Відповідач не надав допустимих, належних і достатніх доказів забезпечення належного виконання всіх заходів, направлених на збереження лісу, лісових насаджень, в їх сукупності, з метою уникнення випадків незаконної порубки дерев.
За наведених вище обставин судом відхиляються доводи відповідача про те, що матеріалами справи не підтверджується наявність у даній справі усіх елементів правопорушення та про відсутність вини Відповідача.
Оскільки, відповідач, як лісокористувач, не забезпечив охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустив самовільну вирубку лісу, внаслідок чого лісовому фонду України заподіяно матеріальної шкоди, суд доходить висновку про стягнення з відповідача завданої шкоди.
Щодо посилань відповідача на обмеження, введенні постановою КМУ №303 Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану, то дія цієї постанови не впливає на обов'язок Відповідача забезпечити належну охорону та збереження лісу на виділеній йому земельній ділянці.
Вказана постанова стосуються проведення відповідних заходів у діяльності суб'єктів господарювання. Між тим, відповідно до п. 2.1 Положення про Філію «Запорізьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», Філія створена з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів. Основним напрямом діяльності Філії, серед інших, є забезпечення охорони лісів від незаконних рубок.
Посилання відповідача на введення на території України воєнного стану та запровадження комендантської години на території Запорізької області є безпідставними.
Матеріали справи не містять доказів здійснення вирубки дерев саме під час дії комендантської години та неможливості виконання своїх обов'язків щодо забезпечення охорони лісових насаджень та недопущення незаконної вирубки дерев внаслідок запровадження воєнного стану.
Інші аргументи та посилання відповідача суд визнає такими, що не мають істотного значення для вирішення справи.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається позивач, доводяться: витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань №42023080000000029 від 07.04.2023 (а.с. 16), актами огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства (а.с. 18), Актами огляду місця вчинення правопорушення лісового господарства (а.с. 20-69), Протоколами огляду місця події (а.с. 70-89), висновком експерта від 12.11.2024 №СЕ-19/108-24/20114-ФХЕД (а.с. 90- 106), перепискою Запорізької окружної прокуратури та Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонські області) (а.с. 110-124), свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-0857-22 від 10.11.2022 (а.с. 119).
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Таким чином, інші аргументи сторін, які не висвітлені в цьому рішенні, не мають істотного значення для вирішення справи.
З огляду на встановлені вище обставини, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити повністю.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.
Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (вул. Шота Руставелі, 9А, м. Київ, 01601; ідентифікаційний код юридичної особи 44768034) на користь держави збитки, завдані порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у сфері охорони, захисту та використання лісів в сумі 3 465 507,82 грн (три мільйони чотириста шістдесят п'ять тисяч п'ятсот сім гривень 82 копійки) на користь Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (вул. Незалежної України, 72-А, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 43877338), зарахувавши кошти на розрахунковий рахунок UA38999980334189812000008377, Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області/ТГ с. Біленьке, код ЄДРПОУ 24904858, код бюджетної класифікації - 24062100, банк отримувача: Казначейство України. Видати наказ.
Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (вул. Шота Руставелі, 9А, м. Київ, 01601; ідентифікаційний код юридичної особи 44768034) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Запорізької окружної прокуратури (ЄДРПОУ 02909973, адреса: вул. Матросова, 29а, м. Запоріжжя, 69005, розрахунковий рахунок: UA438201720343180001000000271, відкритий в державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2024 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 41 586,10 грн (сорок одна тисяча п'ятсот вісімдесят шість гривень 10 коп). Видати наказ.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний 12.05.2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя С.І. Педорич