ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88605
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
Рішення
01 травня 2025 р. м. Ужгород Справа №907/274/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", м. Київ в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", м. Ужгород Закарпатської області
до відповідача Фізичної особи - підприємця Погоріляка Петра Івановича, м. Виноградів Закарпатської області
про стягнення 109 140,39 грн вартості перерахованого об'єму природного газу,
Суддя господарського суду - Пригара Л.І.
Секретар судового засідання - Мацнєва О.В.
представники:
Позивача -
Відповідача - не з'явився
Товариством з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", м. Київ в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", м. Ужгород Закарпатської області заявлено позов до відповідача Фізичної особи - підприємця Погоріляка Петра Івановича, м. Виноградів Закарпатської області про стягнення 109 140,39 грн вартості перерахованого об'єму природного газу.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 24.03.2025 відкрито провадження у справі №907/274/25 в порядку спрощеного позовного провадження, призначено перше судове засідання на 16.04.2025 з викликом уповноважених представників сторін, у тому числі позивача. Встановлено відповідачеві строк на подання господарському суду відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165, 251 ГПК України з одночасним надісланням копії такого позивачеві, а доказів надіслання - суду, протягом 15-ти днів з дня одержання даної ухвали, а також у цей же строк письмово висловленої позиції щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Встановлено позивачеві строк для надання суду та відповідачеві відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів з дня одержання копії відзиву. Встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив та відповідачем заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) не пізніше 25.04.2025. Запропоновано позивачу у строк до 15.04.2025 подати господарському суду належним чином засвідчену копію паспорта лічильника Elster типу G6 №7473540.
Ухвалою суду від 16.04.2025 судове засідання по розгляду справи №907/274/25 відкладено на 01.05.2025 з викликом уповноважених представників сторін, у тому числі позивача та відповідача.
Представник позивача через канцелярію суду подала клопотання б/н від 01.05.2025 (вх. №02.3.1-02/4237/25 від 01.05.2025), за змістом якого просить розгляд справи здійснити за її відсутності; заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.
Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив.
За приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому, відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача та відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
За змістом частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
В обґрунтування заявлених позовних вимог у даній справі представник позивача покликається на те, що 22.02.2024 працівниками Закарпатської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" на об'єкті відповідача, що знаходиться за адресою: м. Виноградів, вул. Ардовецька, 16, під час проведення обстеження вузла обліку виявлено порушення на ринку природного газу, яке передбачене та кваліфікується Кодексом ГРМ як пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим (підпункт 4 пункту 2 глави 2 Розділу ХІ Кодексу ГРМ).
Як стверджує представник позивача, вказане порушення, у відповідності до положень глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРМ, у присутності споживача зафіксовано актом про порушення №ZK 000027 від 22.02.2024.
Покликаючись на положення глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРМ, представник позивача зазначає, що вищенаведений акт про порушення 02.04.2024 розглянуто та задоволено комісією Закарпатської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" з розгляду актів про порушення; оператором ГРМ перераховано об'єм спожитого газу за номінальною потужністю газового обладнання з 01.01.2024 (з моменту виникнення зобов'язань відповідача перед ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Закарпатської філії відповідно до Заяви-приєднання №42Вн-513-П-24 від 01.01.2024) до 19.02.2024 (усунення порушення - протокол про демонтаж від 22.02.2024).
За твердженням представника позивача, перерахований до сплати об'єм природного газу становить 6876 куб.м., а його вартість, яку відповідач повинен компенсувати оператору ГРМ - Закарпатській філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" - складає суму 109 140,39 грн.
Представник позивача звертає увагу, що на підставі положень пункту 12 глави 5 Розділу 11 Кодексу ГРМ, зазначену вартість донарахованого об'єму природного газу пред'явлено до сплати відповідачу окремим платіжним рахунком шляхом надіслання такого рекомендованим поштовим відправленням разом із вимогою №ЗФ/100/Вих-1449-24 від 04.04.2024.
Водночас представник позивача зазначає, що відповідачем добровільно вартість донарахованого об'єму природного газу у розмірі 109 140,39 грн позивачу компенсовано не було, що, у свою чергу, і стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Закарпатської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" до суду з позовом про стягнення вищевказаної суми у примусовому порядку.
Представник відповідача через підсистему "Електронний суд" подала відзив на позовну заяву б/н від 15.04.2025 (вх. №02.3.1-02/3613/25 від 16.04.2025), за змістом якого стверджує про те, що 01.01.2024 між сторонами у справі було укладено Договір розподілу природного газу шляхом підписання ФОП Погоріляком П.І. заяви-приєднання, в додатку 4 до якої узгоджено комерційний вузол обліку природного газу, а саме, лічильник газу ВК №7473540, 2015 р.в.
За доводами представника відповідача, облік природного газу за січень 2024 року по об'єкту ФОП Погоріляка П.І., розташованому за адресою: м. Виноградів, вул. Ардовецька, 16, сторонами було оформлено на підставі показів лічильника газу ВК №7473540, 2015 р.в., та, за наслідком, підписано акт наданих послуг №2341.
При цьому, як зауважує представник відповідача, жодних актів про порушення щодо ФОП Погоріляка П.І. позивачем у справі не оформлялося.
Представник відповідача вказує, що 05.02.2024 ФОП Погоріляк П.І. звернувся до позивача із заявою, в якій просив демонтувати лічильник газу на повірку, однак, демонтаж лічильника газу був проведений позивачем тільки 22.02.2025, і в цю ж дату останнім оформлено акт про порушення стосовно відповідача.
В подальшому, за результатами повірки, як наголошує представник відповідача, вищевказаний лічильник газу було визнано придатним до експлуатації.
Представник відповідача наголошує, що споживача листом було повідомлено про дату розгляду акту про порушення, а саме, 02.04.2024, водночас із невідомих причин означений акт не було розглянуто 02.04.2024, а, натомість, розглянуто 03.04.2024, що підтверджується актом-розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму газу і його вартості споживачу (несанкціонованому споживачу), що не є побутовим, та вимогою.
За твердженням представника відповідача, про дату розгляду акта про порушення (03.04.2024) ФОП Погоріляк П.І. не був повідомлений, що свідчить про грубе порушення права споживача на участь у комісії під час розгляду акта та вимог Кодексу ГРМ.
Представник відповідача зауважує, що в даному випадку ФОП Погоріляк П.І. до оформлення акта про порушення подав заяву про демонтаж лічильника газу на повірку, і остання була пройдена лічильником відповідача.
При цьому, як вказує представник відповідача, докази, із яких вбачається пошкодження пломб лічильника газу або несанкціоноване втручання в роботу досліджуваного лічильника споживачем, в матеріалах справи відсутні, а в діях позивача наявними є ознаки навмисного неоформлення акта про порушення 01.01.2024 та підписання Договору з відповідачем і Додатку 4 до нього з метою штучного створення підстав проведення донарахування.
ДОВОДИ, ВИКЛАДЕНІ СТОРОНАМИ В ІНШИХ ЗАЯВАХ ПО СУТІ СПРАВИ
Поданим через підсистему "Електронний суд" клопотанням б/н від 16.04.2025 (вх. №02.3.1-02/3620/25 від 16.04.2025) представник відповідача долучила до матеріалів справи копію акта наданих послуг №2341 від 31.01.2024, який, на її думку, свідчить про те, що станом на 31.01.2024 позивач визнав відсутність порушень у січні 2024 року з боку споживача - ФОП Погоріляка П.І.
Представник позивача через підсистему "Електронний суд" подала письмові пояснення б/н від 01.05.2025 (вх. №02.3.1-02/4192/25 від 01.05.2025), за змістом яких стверджує про нерелевантність до спірних правовідносин судової практики, на яку посилається у відзиві представник відповідача.
Водночас представник позивача наголошує, що спір у даній справі виник із приводу несвоєчасного направлення споживачем Оператору ГРМ письмового повідомлення про дату та час демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці установки) та необхідність забезпечення представником оператора ГРМ для розпломбування ЗВТ; при цьому, матеріалами справи підтверджено, що споживачем не було дотримано належного контролю за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та організацію проведення їх періодичної повірки, тому позивачем правомірно проведено розрахунок необлікованих об'ємів природного газу у кількості 6876 м3, керуючись підпунктом 1 пункту 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ.
За доводами представника позивача, долучені до матеріалів справи Додаток 4 до Типового договору розподілу природного газу, який додано до Заяви-приєднання №42Вн-513-П-24, а також акт на пуск газу від 01.12.2015 свідчать, що у споживача встановлено лічильник G-6, заводський №7473540, рік випуску (повірки) - 30.05.2015.
Представник позивача вказує, що у пункті 8 сторінки 5 паспорту лічильника газу зазначено, що останній пройшов первинну повірку на фірмі "Elster" і на підставі її результатів визнаний придатним до застосування на території України; дата виготовлення лічильника - 30.05.2015 (отже, означена дата і є датою первинної повірки на заводі-виробнику, з якої обліковується термін міжповірочного інтервалу).
Таким чином, представник позивача стверджує, що строк повірки лічильника G-6, заводський №7473540, який встановлено у споживача - ФОП Погоріляка П.І. - сплив 30.05.2023.
За доводами представника позивача, твердження представника відповідача про те, що рішення комісії було прийнято не 02.04.2024, а 03.04.2024, не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки на підставі пункту 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ, акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. Засідання комісії з розгляду акта про порушення має бути проведено Оператором ГРМ не пізніше двомісячного строку з дня складання акта про порушення (крім випадку очікування результатів експертизи ЗВТ, яка проводиться суб'єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України "Про судову експертизу"), що і було дотримано Оператором ГРМ та підтверджується матеріалами справи.
Із посиланням на пункт 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ представник позивача зазначає, що строки складання акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості чітко не регламентовані, натомість, Кодексом ГРМ визначено, що такий може бути складено тільки при задоволенні комісією акту про порушення.
Відтак, на переконання представника позивача, складення акту-розрахунку 03.04.2024, тобто на наступний день після задоволення комісією акту про порушення, жодним чином не нівелює прийняте комісією рішення та не свідчить про його неналежність.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ. ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Спірні правовідносини, які виникли між споживачем та газорозподільною організацією, врегульовані Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕП №2494 від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1379/27824, постановою НКРЕП №2498 від 30.09.2015 "Про затвердження Типового договору розподілу природного газу".
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП), відповідно до Закону України "Про ринок природного газу", постановою від 30.09.2015 року №2494 затверджено Кодекс газорозподільних систем (надалі - Кодекс ГРМ), який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.
Пункт 1 глави 1 розділу VI Кодексу газорозподільних систем (тут і надалі - в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначає, що суб'єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.
За приписами абзацу 1 частини 1 статті 40 Закону України "Про ринок природного газу" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.
На підставі абзацу 1 пункту 2 глави 1 розділу VI Кодексу ГРМ, доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2498 (далі - типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.
На виконання вимог ст. 40 Закону України "Про ринок природного газу", постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1384/27829) затверджено Типовий договір розподілу природного газу (далі - Договір), який є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи (п. 1.1. Договору); умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем (п. 1.2. Договору); договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п. 1.3. Договору); за умовами договору оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором (п. 2.1. Договору).
За матеріалами справи судом встановлено, що 01.01.2024 відповідачем підписано Заяву-приєднання №42Вн-513-П-24 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), внаслідок чого між Закарпатською філією ТОВ "Газорозподільні мережі України" (оператором ГРМ, позивачем у справі) та Фізичною особою - підприємцем Погоріляком Петром Івановичем (споживачем, відповідачем у справі) укладено Договір розподілу природного газу №42Вн-513-П-24 від 01.01.2024 (далі - Договір).
Пунктом 7.4. Договору встановлені обов'язки споживача, зокрема: 1) здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором; 2) своєчасно повідомляти Оператора ГРМ про всі зміни щодо персоніфікованих даних в заяві-приєднанні та/або позаштатної роботи комерційного вузла обліку (лічильника газу); 3) не перешкоджати Оператору ГРМ у здійсненні заходів щодо вдосконалення обліку природного газу для точності виміру обсягів розподілу та споживання природного газу, у тому числі встановлення засобів дистанційної передачі даних, установлення дублюючих засобів вимірювальної техніки чи монтажу окремих закладних частин для можливості їх встановлення за рахунок Оператора ГРМ; 4) забезпечувати безперешкодний та безплатний доступ на власні об'єкти чи земельну ділянку представникам Оператора ГРМ за їх службовими посвідченнями для виконання ними службових обов'язків щодо забезпечення гарантованого рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу, запобігання можливим витокам газу та недопущення аварійних ситуацій, зокрема для: перевірки, локалізації і ліквідації витоків газу та аварійних ситуацій; перевірки, повірки та/або експертизи комерційного вузла обліку (лічильника газу), а також перевірки показань лічильників газу; виконання робіт з припинення та відновлення газопостачання тощо; 5) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 6) забезпечити належну експлуатацію власних газових мереж відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та акта розмежування балансової належності й експлуатаційної відповідальності сторін; 7) дотримуватись інших вимог цього Договору та Кодексу газорозподільних систем; 8) на вимогу Оператора ГРМ у десятиденний строк сплатити Операторові ГРМ компенсацію за порушення, які передбачені пунктом 3 глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем.
За змістом пункту 8.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором та чинним законодавством України.
Відповідно до частин 1, 2 та 3 ст. 18 Закону України "Про ринок природного газу", приладовий облік природного газу здійснюється з метою отримання та реєстрації достовірної інформації про обсяги і якість природного газу під час його транспортування, розподілу, постачання, зберігання та споживання. Приладовий облік природного газу здійснюється з метою визначення за допомогою вузла обліку природного газу обсягів його споживання та/або реалізації, на підставі яких проводяться взаєморозрахунки суб'єктів ринку природного газу. Постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу.
За положеннями пунктів 1, 5 глави 6 розділу X Кодексу ГРМ, власник комерційного ВОГ або суб'єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема ЗВТ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному главою 7 цього розділу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ). Технічне обслуговування елементів комерційного ВОГ, зокрема здійснення ревізії запірних пристроїв та фільтрів, повірки та ремонту ЗВТ, проводить власник цього комерційного ВОГ або суб'єкти господарювання, що здійснюють його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, згідно з експлуатаційними документами в спеціалізованих сервісних центрах. Засоби вимірювальної техніки, які є складовими комерційного ВОГ, підлягають періодичній повірці відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуванням вимог глав 7 та 8 цього розділу.
У главі 7 розділу X Кодексу ГРМ встановлений порядок періодичної повірки ЗВТ по об'єктах споживачів, що не є побутовими, відповідно до якого власники ЗВТ, що є елементами комерційних ВОГ, зобов'язані забезпечити належний контроль за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та організацію проведення їх періодичної повірки. Здійснення періодичної повірки ЗВТ забезпечується власником ЗВТ за власний рахунок.
Для належної організації періодичної повірки власних ЗВТ, що входять до складу комерційного ВОГ, споживач повинен: 1) завчасно (до дати прострочення періодичної повірки) направити Оператору ГРМ письмове повідомлення (зразок якого Оператор ГРМ має опублікувати на своєму вебсайті) про дату та час демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці установки) та необхідність забезпечення представником Оператора ГРМ розпломбування ЗВТ. Звернення має бути направлене не пізніше десяти робочих днів до запланованої дати; 2) забезпечити на дату демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці встановлення) доступ представникам Оператора ГРМ до ЗВТ для його розпломбування та складання відповідного акта розпломбування; 3) у разі якщо повірка ЗВТ буде здійснюватися не на місці його встановлення, забезпечити за власний рахунок демонтаж/монтаж ЗВТ, його транспортування та державну повірку. Про дату і час встановлення повіреного ЗВТ споживач завчасно має письмово повідомити Оператора ГРМ та забезпечити присутність представника Оператора ГРМ під час монтажу повіреного ЗВТ.
За приписами абзацу 1 пункту 8 глави 7 розділу Х Кодексу ГРМ, у разі пропущення терміну періодичної повірки ЗВТ з вини споживача (незабезпечення належної організації повірки власних ЗВТ або недопуск до ЗВТ представників Оператора ГРМ) обсяг спожитого природного газу через комерційний ВОГ, елементом якого є ЗВТ з пропущеним терміном повірки, розраховується відповідно до вимог розділу ХІ цього Кодексу.
Пунктом 41 Переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №374 від 04.06.2015, лічильники газу та пристрої перетворення об'єму (використовуються для проведення розрахунків за поставлений та/або спожитий природний газ) віднесено до категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають обов'язковій повірці, та на які поширюється сфера дії Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність".
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", повірка засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.
Пунктом 17 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" встановлено, що періодична повірка засобів вимірювальної техніки - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал).
Приписами ч. 1, 2 та 4 ст. 8 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" визначено, що у сфері законодавчо регульованої метрології застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для таких засобів, у встановлених умовах їх експлуатації. Експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки), здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби. Законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та в продаж і видавати напрокат лише за умови їх відповідності цьому Закону та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки.
Згідно із пунктом 5.9. Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України №618 від 27.12.2005, власник комерційного вузла обліку газу відповідає за технічний стан комерційного вузла обліку та порушення правил його експлуатації, а також за використання засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) з вичерпаним терміном повірки.
Таким чином, відповідно до вищенаведених норм чинного законодавства та умов Типового договору розподілу природного газу, відповідач, як споживач, що не є побутовим, зобов'язаний здійснювати належний контроль за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та своєчасно здійснювати організацію проведення їх періодичної повірки.
Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 19.03.2019 у справі №922/1838/17 та від 29.09.2021 у справі №904/3618/20.
На підставі підпункту 4 пункту 2 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ, пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим, належить до порушень, внаслідок яких оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об'ємів (обсягів) розподіленого газу споживачу.
Відповідно до підпункту 1 пункту 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ, у разі виявлення оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об'єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого: при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача об'єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. У разі якщо дату виходу з ладу ЗВТ неможливо достовірно визначити, перерахунок проводять з початку розрахункового періоду до дати встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.
Положеннями пунктів 1 та 2 глави 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 20 до цього Кодексу. Акт про порушення після пред'явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) Оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.
Як вбачається із матеріалів справи, 22.02.2024 працівниками Закарпатської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" в ході обстеження газового обладнання відповідача було встановлено пропущення останнім строку періодичної повірки ЗВТ - лічильника газу Elster типу G6, 2015 року випуску, заводський №7473540, про що складено акт про порушення №ZK 000027 від 22.02.2024, підписаний безпосередньо споживачем - ФОП Погоріляком П.І. - без будь-яких зауважень.
На підставі пункту 11 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ, за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.
Судом встановлено, що акт про порушення №ZK 000027 від 22.02.2024, у відповідності до положень глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРМ, розглянуто та задоволено комісією Закарпатської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" з розгляду актів про порушення, про що свідчить наявний у матеріалах справи витяг із рішення комісії від 02.04.2024. Оператором ГРМ перераховано об'єм спожитого газу за номінальною потужністю газового обладнання з 01.01.2024 по 19.02.2024; перерахований до сплати необлікований об'єм природного газу становить 6876 куб.м., а його вартість складає суму 109 140,39 грн.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом приписів ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Відповідно до ст. 59 Закону України "Про ринок природного газу", суб'єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.
Підпунктом 1 пункту 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ передбачено, що у разі виявлення оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об'єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого: при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача об'єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.
Донарахування об'єму природного газу у зв'язку з виявленим порушенням є одним із засобів обліку протранспортованого природного газу, що передбачений Кодексом ГРМ, який, згідно з умовами Договору розподілу природного газу, поширюється на його сторін.
У даному контексті суд відхиляє доводи представника відповідача про своєчасне (до дати складання акта про порушення) подання ФОП Погоріляком П.І. заяви про демонтаж лічильника газу на повірку, оскільки матеріали справи містять витяг із паспорта ЗВТ - лічильника газу Elster типу G6, дата виготовлення - 30.05.2015, заводський №7473540, із якого вбачається, що такий пройшов первинну повірку на фірмі "Elster" і на підставі результатів останньої визнаний придатним до застосування на території України. Пунктом 5.7. означеного паспорта передбачено, що лічильник підлягає періодичній повірці; міжповірочний інтервал - 8 років.
Тобто, враховуючи дату первинної повірки лічильника газу, розташованого на об'єкті відповідача (30.05.2015), останній мав бути повірений у строк до 30.05.2023.
При цьому, доказів у підтвердження своєчасного (до 30.05.2023) направлення споживачем оператору ГРМ письмового повідомлення про дату і час демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці установки) та необхідність забезпечення представником оператора ГРМ розпломбування ЗВТ матеріали не містять, а заява ФОП Погоріляка П.І. відповідного змісту датована 05.02.2024, що свідчить про нездійснення споживачем належного контролю за строками спливу міжповірочних інтервалів та несвоєчасну організацію проведення періодичної повірки ЗВТ, в чому і полягає незабезпечення відповідачем належної організації повірки лічильника газу.
Необґрунтованими є і твердження представника відповідача про розгляд акта про порушення комісією Закарпатської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" 03.04.2024, а не 02.04.2024, як про це повідомлявся споживач, оскільки наявним у матеріалах справи витягом із рішення комісії позивача підтверджується факт розгляду та задоволення спірного акта про порушення саме 02.04.2024.
При цьому, та обставина, що акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості складений 03.04.2024 (тобто наступного дня після прийняття комісією Закарпатської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" рішення про задоволення акта про порушення) жодним чином не нівелює означене рішення та не свідчить про його неналежність.
Крім того, приписами пункту 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ не встановлено чіткого строку складання акта-розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості, а, натомість, передбачено, що такий складається у випадку задоволення комісією акта про порушення, що у спірних правовідносинах і було дотримано позивачем.
Суд також критично оцінює долучену представником відповідача копію акта наданих послуг №2341 від 31.01.2024, що, на її думку, свідчить про визнання позивачем станом на 31.01.2024 факту відсутності порушень у січні 2024 року з боку споживача, оскільки надання послуг із розподілу природного газу та виявлення Оператором ГРМ порушення на ринку природного газу, яке кваліфікується Кодексом ГРМ як пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим, не перебувають у взаємовиключному зв'язку; більше того, лише після встановлення факту порушення оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об'ємів (обсягів) розподіленого газу споживачу.
Більше того, у силу приписів Кодексу ГРМ, споживач має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення, відмовитися від його підписання, а також оскаржити об'єм та/або вартість необлікованого (донарахованого) природного газу в результаті задоволення акта про порушення в судовому порядку.
У даному контексті суд звертає увагу, що акт про порушення №ZK 000027 від 22.02.2024 підписаний відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень, не оскаржений останнім у подальшому в судовому порядку, що дає підстави для висновку про фактичну згоду ФОП Погоріляка П.І. з відомостями, наведеними в означеному акті.
Водночас із протоколу №80/02/24 від 22.02.2024 щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу/періодичну/позачергову повірку, підписаного без-будь яких зауважень та заперечень споживачем - ФОП Погоріляк П.І., вбачається, що датою останньої повірки лічильника було зазначено дату - 30.05.2015.
Відповідно до статті 235 Господарського кодексу України, за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.
Види оперативно-господарських санкцій закріплено статтею 236 Господарського кодексу України, згідно із частиною першою якої у господарських договорах сторони можуть передбачати використання таких видів оперативно-господарських санкцій: 1) одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною зі звільненням її від відповідальності за це - у разі порушення зобов'язання другою стороною; відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони; відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт унаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо; 2) відмова управненої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тощо); 3) встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо; 4) відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин зі стороною, яка порушує зобов'язання. При цьому цей перелік оперативно-господарських санкцій, не є вичерпним; сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції (частина 2 статті 236 Господарського кодексу України).
Підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання (стаття 237 Господарського кодексу України).
З викладеного вбачається, що оперативно-господарські санкції можуть полягати в односторонній відмові від господарського зобов'язання (повністю або частково) або в односторонній зміні його умов. Оперативно-господарські санкції застосовуються відповідною особою - стороною зобов'язання в односторонньому порядку, а їх перелік та порядок вжиття визначаються виключно положеннями договору, укладеного між сторонами. Мета застосування зазначених санкцій - припинення або запобігання повторенню порушень зобов'язання шляхом оперативного впливу на правопорушника. Оперативно-господарські санкції застосовуються виключно за рішенням управненої сторони й спрямовані на корегування подальшої поведінки порушника господарського зобов'язання в майбутньому.
Одностороннє визначення однією стороною господарського зобов'язання розміру боргу іншої сторони зазначеному не відповідає. Отже ані рішення комісії з розгляду актів про порушення, ані акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу і його вартості, ані рахунок на його оплату не є оперативно-господарською санкцією, що свідчить про безпідставність доводів відповідача в цій частині.
Нарахування вартості необлікованого об'єму природного газу, здійснені оператором ГРМ, не є ні збитками у розумінні законодавства, яке регулює правовідносини у сфері ринку природного газу, ні оперативно-господарською санкцією в розумінні господарського законодавства, а є платою за поставлений природний газ (аналогічної позиції притримується і Верховний Суд у постановах від 12.03.2020 у справі №914/766/17, від 27.04.2020 у справі №914/2471/17, від 01.07.2020 у справі №914/2285/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі №910/17955/17).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).
Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд дійшов висновку про виникнення у відповідача обов'язку щодо компенсації позивачу вартості перерахованого об'єму природного газу в розмірі 109 140,39 грн. Позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав, а його аргументи не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи та положеннях законодавства..
З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову повністю.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 2422,40 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Погоріляка Петра Івановича, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", вул. Шолуденка, будинок 1, м. Київ, 04116 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 44907200) в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", вул. Погорєлова Володимира, будинок 2, м. Ужгород, Закарпатська область, 88015 (код ЄДРЮОФОПтаГФ ВП 45365917) суму 109 140,39 грн (Сто дев'ять тисяч сто сорок гривень 39 коп) вартості перерахованого об'єму природного газу, а також 2422,40 грн (Дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повне рішення складено та підписано 12.05.2025.
Суддя Л.І. Пригара