майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"12" травня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/599/25
Господарський суд Житомирської області у складі судді Сікорської Н.А.,
розглянувши матеріали позовної заяви
Підприємства об'єднання громадян "Перспектива плюс" Всеукраїнської громадської організації "Жінок інвалідів та сімей, в яких виховуються діти інваліди "Асоль"
до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
про скасування арешту,
Підприємство об'єднання громадян "Перспектива плюс" Всеукраїнської громадської організації "Жінок інвалідів та сімей, в яких виховуються діти інваліди "Асоль" звернулось до суду з позовом до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування арешту, накладеного постановою державного виконавця від 27.05.2016р. у виконавчому провадженні №34656430 на овочесховище №12 площею 1714,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Житомир, вул,І.Гонти, 68.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі на підставі п.1 ч.1ст.175 ГПК України, так як позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, виходячи з наступного.
Стаття 20 ГПК України вказує, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
Критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб'єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа сторона у відповідних правовідносинах як суб'єкт господарювання, та від визначення цих правовідносин як господарських.
За змістом частин 1, 3 статті 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Діяльність негосподарюючих суб'єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб'єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб'єктів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №910/8729/18 визначено ознаки спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду: наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, та спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Дослідивши зміст позовної заяви, суд встановив, що господарських правовідносин між сторонами не виникло, і позивач фактично звернувся з позовом до органу державної влади щодо оскарження його дій, а саме скасування арешту належного позивачу майна, накладеного у зведеному виконавчому провадженні.
Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У даній справі позивач звернувся до суду з вимогою про скасування арешту з нерухомого майна, при цьому, з матеріалів позовної заяви не вбачається існування спору щодо права власності на це майно у іншої, крім позивача, особи. Тобто, позивачем не визначено особи, яка порушує право власності останнього на майно, що свідчить про відсутність спору про право.
Верховний Суд у постанові від 18 травня 2022 року у справі № 642/4263/21 виходив з того, що за змістом положень Закону України "Про виконавче провадження" в судовому порядку може бути ухвалено рішення про зняття арешту з майна у випадку незавершеного виконавчого провадження або у випадку, коли особа вважає себе власником майна, на яке накладений арешт, та одночасно звертається з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. За змістом статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" до суду з позовом про зняття арешту з майна може звернутися не сторона виконавчого провадження, а інша особа, яка є власником, чи претендує на таке майно. Тож, арешт майна, який не пов'язаний зі спором про право на це майно, а стосується порушень вимог виконавчого провадження органом державної виконавчої служби, треба розглядати за правилами розділу VII ЦПК України.
Враховуючи вище викладене, установивши, що позивач позиціонує себе, як є власник майна, однак з позовної заяви не вбачається спору про право на це майно, він не може пред'являти позов про зняття (скасування) арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження, дій, бездіяльності державного виконавця або приватного виконавця.
Також, відповідно до висновків викладених у постанові КЦС ВС від 29 червня 2023 року у справі № 208/9810/21 відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна (частина перша статті 59 Закону України "Про виконавче провадження").
Відтак, вимоги підприємства об'єднання громадян "Перспектива плюс" Всеукраїнської громадської організації "Жінок інвалідів та сімей, в яких виховуються діти інваліди "Асоль" до органу ДВС про скасування арешту з нерухомого майна, які заявлені позивачем у цій справі в порядку позовного провадження шляхом подання позовної заяви, не підлягають вирішенню у господарських судах.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Частиною 6 ст.175 ГПК України передбачено, що відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Згідно частини 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Керуючись ст.ст.175, 234 Господарського процесуального кодексу України,
Відмовити Підприємству об'єднання громадян "Перспектива плюс" Всеукраїнської громадської організації "Жінок інвалідів та сімей, в яких виховуються діти інваліди "Асоль" у відкритті провадження у справі за позовом до до Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування арешту, накладеного постановою державного виконавця від 27.05.2016р. у виконавчому провадженні №34656430 на овочесховище №12 площею 1714,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Житомир, вул,І.Гонти, 68.
Ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржено на підставі ст.ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Сікорська Н.А.
1 - до справи