вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
06.05.2025м. ДніпроСправа № 904/364/25
За позовом Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп.Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 26510514)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Груп «Істейт» (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Мануйлівський, буд. 77-Г, код ЄДРПОУ 43214235)
про стягнення 173 722,67 грн безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою
Суддя Дичко В.О.
Секретар судового засідання Жукова К.Д.
Представники:
від позивача: Семчук Н.В. (виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань)
від відповідача: не з'явився
Дніпровська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Груп «Істейт» про стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 173 722,67 гривень.
Судові витрати просить покласти на відповідача.
В обґрунтування позову зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Груп «Істейт» є власником нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:01:040:0018, власником якої є Дніпровська міська рада. Проте з останньою в період з 01.01.2021 до 26.09.2024 не укладено договір оренди земельної ділянки, тобто відповідач фактично користувався земельною ділянкою комунальної власності без достатньої правової підстави, за рахунок чого зберіг у себе грошові кошти в сумі 173 722,67 грн, які мав заплатити за користування земельною ділянкою.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 904/364/25 та призначено підготовче засідання на 20.02.2025 о 12:00 год.
Копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2025 про відкриття провадження у справі № 904/364/25, що направлена на юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Груп «Істейт», 11.02.2025 повернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з відміткою Акціонерного товариства «Укрпошта» від 10.02.2025 «адресат відсутній за вказаною адресою» (поштове відправлення № 0610228129545, а.с. 132-135).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2025 відкладено підготовче засідання у справі № 904/364/25 на 20.03.2025 об 11:30 год.
Копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2025 про відкладення підготовчого засідання у справі № 904/364/25, що направлена на юридичну адресу відповідача, 28.02.2025 повернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з відміткою Акціонерного товариства «Укрпошта» від 27.02.2025 «адресат відсутній за вказаною адресою» (поштове відправлення № 0610233635483, а.с. 141-144).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, закрито підготовче провадження у справі №904/364/25 та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 17.04.2025 об 11:00 год.
Копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2025 про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 904/364/25 до судового розгляду по суті, що направлена на юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Груп «Істейт», 31.03.2025 повернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з відміткою Акціонерного товариства «Укрпошта» від 29.03.2025 «адресат відсутній за вказаною адресою» (поштове відправлення № 0610240952842, а.с. 150-153).
У судовому засіданні 17.04.2025 заслухано вступне слово представниці позивача, присутньої в залі суду, яка підтримала позовну заяву та просила її задовольнити.
У судовому засіданні 17.04.2025 оголошено перерву до 06.05.2025 об 11:30 год, про що постановлено ухвалу.
Копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2025 у справі №904/364/25, що направлена на юридичну адресу відповідача, 28.04.2025 повернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з відміткою Акціонерного товариства «Укрпошта» від 26.04.2025 «адресат відсутній за вказаною адресою» (поштове відправлення №0610247879130, а.с. 159-163).
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (відповідь № 1083876 від 31.01.2025, а.с. 121-122) місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Груп «Істейт»: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Мануйлівський, буд. 77-Г, тобто поштову кореспонденцію судом направлено за місцем державної реєстрації відповідача.
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання вказаного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку - суду (близька за змістом правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Груп «Істейт» вважається таким, що повідомлено про дату, час та місце розгляду справи належним чином.
Беручи до уваги, що відповідач у строк, установлений ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позовну заяву, справа може бути розглянута за наявними в ній документами згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України
Станом на дату ухвалення рішення у справі відзив на позовну заяву, клопотання щодо необхідності надання додаткового строку для підготовки своєї правової позиції у справі від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Груп «Істейт» до Господарського суду Дніпропетровської області не надходили.
Виходячи з вищевикладеного, а також ураховуючи достатність наявних у справі доказів, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній документами.
Представниця Дніпровської міської ради, присутня в судовому засіданні 06.05.2025 у залі суду, підтримала позов та просила його задовольнити.
У порядку абз. 1 ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 06.05.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши подані документи, заслухавши пояснення представниці позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд
Предметом доказування в даній справі є обставини фактичного користування земельною ділянкою, сума, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, що залежить від вартості цієї ділянки (її нормативної грошової оцінки), період користування земельною ділянкою комунальної власності без достатньої правової підстави.
Земельна ділянка площею 0,0229 га з кадастровим номером 1210100000:01:040:0018 за місцезнаходженням: Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Мануйлівський, 77Г є сформованою, що підтверджується інформацією Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 83-86).
За відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 20-21, 123) за Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест Груп «Істейт» з 09.09.2019 на праві власності зареєстровано нежитлове приміщення (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1912815312101), яке має такі складові частини: будівля туалету (літ. А-1) площею 90,2 кв.м, хвіртка, огорожа, кіоск тимчасовий.
До матеріалів справи долучено копію акта обстеження земельної ділянки № 3-13/02/24-Д від 13.02.2024 (а.с. 29-33), складеного інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради. Згідно з цим актом на земельній ділянці площею 0,0229 га з кадастровим номером 1210100000:01:040:0018 по просп. Мануйлівський, буд. 77Г у м.Дніпро розташовані об'єкти нерухомості, а саме: будівля туалету (літ. А-1) площею 90,2 кв.м, хвіртка, огорожа, кіоск тимчасовий, власником яких є Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Груп «Істейт». На фасадах одноповерхової капітальної будівлі та металевої споруди розміщена зовнішня реклама.
За інформацією Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 83-86) цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:040:0018 за місцезнаходженням: Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Мануйлівський, 77Г віднесено до коду 03.13 Для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування, що відповідає річному розміру ставки орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (рішення Дніпровської міської ради від 06.12.2017 № 13/27 «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста», з наступними змінами та доповненнями).
Ураховуючи приписи статей 12, 80, 83 Земельного кодексу України, земельна ділянка площею 0,0229 га з кадастровим номером 1210100000:01:040:0018 перебуває у власності територіальної громади м. Дніпро в особі Дніпровської міської ради.
Відповідач, набувши право власності на об'єкт нерухомості, розташований на земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином у встановленому законодавством порядку не оформив речові права на зазначену земельну ділянку.
З огляду на вищевикладене, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Груп «Істейт» у період з 01.01.2021 до 26.09.2024 не сплачувало за користування земельною ділянкою по просп. Мануйлівський, 77Г у м. Дніпро плату за землю в установленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Дніпровської міської ради, як власника земельної ділянки, грошові кошти в розмірі орендної плати за землю.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Верховний Суд, розглядаючи спори в подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що предметом регулювання глави 83 «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави» Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Згідно з пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 «Право користування землею» Земельного кодексу України реалізуються через право постійного користування або право оренди.
Відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Згідно з ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час набуття відповідачем права власності на нерухоме майно, що розташоване на земельній ділянці) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Верховний Суд, розглядаючи спори в подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на жилий будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику.
Водночас Велика Палата Верховного Суду в п. 38 постанови від 22.06.2021 у справі №200/606/18 звернула увагу, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об'єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об'єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об'єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об'єкти розташовані. Отже, об'єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об'єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об'єкт права власності.
Ураховуючи вищевикладене, власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об'єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об'єктом нерухомого майна.
Аналогічну правову позицію викладено в п. 66 постанови Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.
Отже, положення глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України, статті 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа, яка придбала такий об'єкт, стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об'єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Таким чином, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Подібний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 17.03.2020 у справі №922/2413/19, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18.
Як установлено матеріалами справи № 904/364/25 (відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно), за відповідачем з 09.09.2019 на праві власності зареєстровано нежитлове приміщення (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1912815312101), яке має такі складові частини: будівля туалету (літ. А-1) площею 90,2 кв.м, хвіртка, огорожа, кіоск тимчасовий.
При цьому в період часу з 01.01.2021 до 26.09.2024 між Дніпровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест Груп «Істейт» не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:040:0018.
Установлені обставини свідчать, що відповідач, як власник нежитлового приміщення, в указаний період часу користувався зазначеною земельною ділянкою, на якій розташоване згадане нерухоме майно, за відсутності оформленого на підставі вимог чинного законодавства права користування земельною ділянкою, не сплачуючи за користування нею грошові кошти.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наводив таку правову позицію: у випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України (п. 7.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20, п. 27 постанови Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №910/8770/19).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Груп «Істейт» не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата.
Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а її розмір визначається на підставі рішень органів місцевого самоврядування (пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14, абз. 1 п. 284.1 ст. 284 Податкового кодексу України).
Отже, відповідач, не сплачуючи в період з 01.01.2021 до 26.09.2024 плату за користування земельною ділянкою площею 0,0229 га, фактично збільшив свої доходи, а позивач втратив належні йому грошові кошти.
Таким чином, Дніпровська міська рада, як власник сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, унаслідок користування Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест Груп «Істейт» такою земельною ділянкою без оформлення договору оренди, має право на компенсацію вартості неотриманої орендної плати в порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Відповідно до витягу № НВ-9940091902024 від 27.05.2024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок (а.с. 92) нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:040:0018 становить 1 776 723,50 гривень.
Згідно з листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 12524/5/04-36-04-02-12 від 18.03.2024 (а.с. 23-25) упродовж 2021-2024 років за відповідачем речові права на земельні ділянки в м. Дніпро не реєструвались.
Відповідно до розрахунків Комунального підприємства «Муніципальний землевпорядний офіс» Дніпровської міської ради (а.с. 88-90) нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:040:0018 у 2021 році становила 1 331 369,36 грн, у 2022 році - 1 464 506,30 грн, у 2023 році - 1 684 182,24 гривень.
На підставі розрахунку Дніпровської міської ради (а.с. 37-38) за період з 01.01.2021 до 26.09.2024 загальна сума коштів, що підлягає сплаті Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест Груп «Істейт» за користування без достатньої правової підстави земельною ділянкою площею 0,0229 га, становить 173 722,67 грн, у тому числ за період з 01.01.2021 до 31.12.2021 - 39 941,08 грн, за період з 01.01.2022 до 31.12.2022 - 43 935,19 грн, за період 01.01.2023 до 31.12.2023 - 50 525,47 грн, за період з 01.01.2024 до 26.09.2024 - 39 320,93 гривень.
За результатом перевірки судом розрахунку позивача арифметичних помилок не виявлено.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч.ч. 1, 3 ст. 74, ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Отже, обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає у правовідносинах, у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідачем не надано доказів, які би спростовували правильність здійсненого Дніпровською міською радою нарахування.
Ураховуючи вищевикладене, позовна заява Дніпровської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Груп «Істейт» безпідставно збережених коштів у сумі 173 722,67 грн є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору в сумі 3 028 грн покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовну заяву Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Груп «Істейт» про стягнення 173 722,67 грн безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Груп «Істейт» (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Мануйлівський, буд. 77-Г, код ЄДРПОУ 43214235) на користь Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 26510514) кошти в сумі 173 722,67 грн (сто сімдесят три тисячі сімсот двадцять дві гривні 67 копійок), набуті без достатньої правової підстави, за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:01:040:0018 за період з 01.01.2021 до 26.09.2024 та судовий збір у сумі 3 028 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00копійок).
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 12.05.2025.
Суддя В.О. Дичко