пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
про закриття провадження у справі
05 травня 2025 року Справа № 903/260/25
Господарський суд Волинської області у складі судді Вороняка А. С., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали по справі
за позовом Акціонерного товариства “Українська залізниця»
до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Волинській області
про скасування державної реєстрації земельної ділянки,
за участю представників-учасників справи:
від позивача: Яковчук О. Д. адвокат, довіреність від 09.07.2024;
від відповідача: н/з.
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ували.
10.03.2025 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства “Українська залізниця» до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області в якому просять:
- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 07:102:000:00:01:003:1292.
При обґрунтуванні позовних вимог вказує, що наявність державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі порушує їх права на спірну земельну ділянку та унеможливлює розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 07:102:000:00:01:003:1292.
Ухвалою суду від 17.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; підготовче засідання призначено на 09.04.2024; запропоновано відповідачу надати відзив на позов, заперечення на відповідь на відзив; позивачу - відповідь на відзив.
28.03.2025 відповідач через систему “Електронний суд» подав відзив на позовну заяву в якому просить у задоволенні позову відмовити повністю. При цьому вказує, що для скасування державної реєстрації земельних ділянок зазначених у позові АТ “Українська залізниця» необхідні правові підстави визначені Земельним кодексом України та Законом України “Про Державний земельний кадастр», а відомості про земельну ділянку, розташовану на вул.Генерала Шухевича,126-А, м.Володимир за кадастровим номером 07:102:000:00:01:003:1292, яка згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 286111 перебувала у власності ТзОВ “Гербор-холдінг» перенесено з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку. Звертає увагу суду, що позивачем не доведено в чому полягає незаконність дій відповідача, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення. Даний відзив з додатками долучено до матеріалів справи.
02.04.2025 позивач через систему “Електронний суд» подав відповідь на відзив в якій вказує, що згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу 317608387) від 14.12.2022 право власності на земельну ділянку ТзОВ "Гербор-холдінг" (реєстраційний номер облікової картки 30088756) кадастровий №07:102:000:00:01:003:1292, цільове призначення для будівництва та обслуговування виробничих приміщень площею 0,7191 га скасовано, а наявність державної реєстрації такої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі порушує права позивача, оскільки унеможливлює розпорядження вказаною земельною ділянкою. Дана відповідь на відзив з додатками долучена до матеріалів справи.
07.04.2025 відповідач через систему “Електронний суд» подав заперечення на відповідь на відзив в яких вказує, що Головне управління Держгеокадастру у Волинській області не може бути належним відповідачем у даній справі, оскільки жодним чином не порушило права позивача. Дані заперечення з додатками долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 09.04.2025 суд постановив на місці закрити підготовче провадження та перейти до розгляду справи по суті за бажанням представників сторін.
У судовому засіданні 09.04.2025 оголошено перерву до 30.04.2025.
У судовому засіданні 30.04.2025 представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити, також просила наступне судове засідання проводити в режимі відеоконференції; представник відповідача заперечила проти задоволення позовних вимог та додатково повідомила, що у Державному земельному кадастрі відомостей відсутня особа за якою зареєстроване право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 07:102:000:00:01:003:1292.
Ухвалою суду від 30.04.2025 повідомлено сторони про те, що розгляд справи по суті відбудеться 05.05.2025 в режимі відеоконференції з представником позивача; запропоновано відповідачу в строк до 05.05.2025 надати суду письмові пояснення щодо наявності у Державному земельному кадастрі відомостей про особу, право якої зареєстровано на земельну ділянку з кадастровим номером 07:102:000:00:01:003:1292, з доказами направлення позивачу.
02.05.2025 відповідач, на виконання вимог ухвали суду від 30.04.2025, через систему «Електронний суд» подав додаткові пояснення в яких зазначає, що відомості про право власності на земельну ділянку площею 0,7191 га за кадастровим номером 0710200000:01:003:1292 було перенесено до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку. Разом з тим, наразі в Державному земельному кадастрі відсутні відомості про власника земельної ділянки площею 0,7191 га за кадастровим номером 0710200000:01:003:1292, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Дані пояснення з додатками долучено до матеріалів справи.
05.05.2025 позивач через систему «Електронний суд» подав клопотання про долучення до матеріалів справи додаткового доказу.
Щодо клопотання позивача про долучення доказу до матеріалів справи, суд зазначає таке.
Згідно з п.6 ч.2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до ч.2 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Згідно з ч.8 ст.80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, через неподання у встановлений судом строк у судовому засіданні 05.05.2025, суд на місці постановив долучені до клопотання докази, в силу положень ч.8 ст. 80 ГПК України, не приймати до розгляду.
Відповідач в судове засідання 05.05.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча вчасно та належно був повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (ухвали суду від 30.04.2025) до його електронного кабінету 01.05.2025.
У судовому засіданні 05.05.2025 представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити повністю.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, зазначає таке.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.10.2020 у справі № 635/551/17 дійшла висновку, що судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
Велика Палата Верховного Суду також неодноразово визначала критерії розмежування судової юрисдикції. Такими критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, визначала: суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Вказувала, що крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ (постанови від 27.10.2020 у справі № 635/551/17, від 12.01.2021 у справі № 127/21764/17, від 23.03.2021 у справі № 367/4695/20).
Правила визначення юрисдикційності відповідної справи встановлені процесуальними законами, якими регламентована предметна та суб'єктна юрисдикція адміністративних, господарських та цивільних судів, - це ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), ст. 20 ГПК України, ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Здійснюючи аналіз вказаних вище норм процесуального права, Верховний Суд, Велика Палата Верховного Суду висновували таке:
- до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Водночас, помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною яких є суб'єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір (постанова Верховного Суду від 11.03.2024 у справі № 480/749/23);
- адміністративні суди розглядають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо - розпорядчої діяльності публічних органів (постанова Верховного Суду від 28.08.2024 у справі № 120/19700/21-а);
- приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило майнового, приватного права чи інтересу (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 463/6961/18). Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін спору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 823/1984/16).
Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру установлює Закон України "Про Державний земельний кадастр". За ст. 1 цього Закону державна реєстрація земельної ділянки - це внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
Частинами 1, 2 ст. 6 Закон України "Про Державний земельний кадастр" встановлено, що ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Держателем Державного земельного кадастру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки (ст. 9 цього Закону).
Зі змісту ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр", якою визначається порядок здійснення державної реєстрації земельної ділянки, вбачається, що до повноважень державного кадастрового реєстратора центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить як здійснення державної реєстрації земельної ділянки, так і її скасування, а саме: поділу чи об'єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень)). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).
Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Волинської області від 10.09.2021, у справі №903/1173/15, позовні вимоги АТ "Українська залізниця" до Володимир-Волинської міської ради, ТОВ "Володимир-Волинська Будмонтажмеханізація", ТОВ "Гербор холдінг" задоволено частково. Визнано незаконним рішення Володимир-Волинської міської ради № 24/18 від 16.04.2008 "Про внесення змін до рішення міської ради № 23/26 від 27.02.2008". Визнано незаконним розпорядження Володимир-Волинської міської ради № 281-РВ від 07.08.2008 "Про затвердження результатів проведеного аукціону 05.08.2008" в частині, що стосується земельної ділянки на вул. Генерала Шухевича, 126-А у м. Володимирі-Волинському. Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки на вул. Генерала Шухевича, 126-А від 12.08.2008, укладений між Володимир-Волинською міською радою та АТ "Володимир-Волинська "Будмонтажмеханізація". Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки на вул. Генерала Шухевича, 126-А від 17.07.2009, укладений між АТ "Володимир-Волинська "Будмонтнжмеханізація" та ТзОВ "Гербор-холдінг". Визнано недійсним виданий ТзОВ "Гербор-холдінг" Державний акт серії ЯД № 286111 на право власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Володимир Волинський, вул. Генерала Шухевича, 126-А, кадастровий номер 07:102:000:00:01:003:1292. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 рішення залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 14.06.2022 у справі № 903/1173/15 Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 та рішення Господарського суду Волинської області від 10.09.2021 у справі № 903/1173/15 залишено без змін.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу 317608387) від 14.12.2022 право власності на земельну ділянку ТзОВ "Гербор-холдінг" (реєстраційний номер облікової картки 30088756 ) кадастровий №07:102:000:00:01:003:1292, цільове призначення для будівництва та обслуговування виробничих приміщень площею 0,7191 га припинено, підстава: рішення Господарського суду Волинської області від 10.09.2021 у справі №903/1173/15.
Зазначене рішення судом було ухвалено судом без позовних вимог про скасування державної реєстрації земельної ділянки, про що і стверджує позивач, проте належним відповідачем за наявності спору про речове право з одночасним скасуванням державної реєстрації земельної ділянки у зазначеній категорії справ має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано(на даний час відсутня особа за якою зареєстроване право власності).
Разом з цим, як стверджується рішенням Господарського суду м.Києва від 09.11.2015 у справі №903/339/13, що містить за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/106975235, у процесі розгляду справи відмовлено у прийнятті заяви позивача за зустрічним позовом(Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» в особі Відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень») в частині вимог про скасування рішень Володимир-Волинської міської ради № 23/26 від 27.02.2008 «Про затвердження переліку вільних земельних ділянок, які пропонуються на аукціоні у 2008 році»; № 24/18 від 16.04.2008 «Про внесення змін до рішення міськради № 23/26 від 27.02.2008»; розпорядження Володимир-Волинської міської ради №281-РВ від 27.08.2008 «Про затвердження результатів проведеного аукціону 05.08.2008», а також щодо виключення інформації в автоматичній базі даних Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 7191 кв.м. з кадастровим №07:102:000:00:01:003:1292, що розташована за адресою: по вул. Генерала Шухевича, 126 А, м. Володимир-Волинський з огляду на те, що по своїй суті заявлення зазначених вимог є не збільшенням розміру позовних вимог, а заявленням додаткових, що є недопустимим в розумінні статті 22 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, відповідно до п. 1 якого Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Верховний Суд у постановах від 27.07.2022 у справі № 640/10412/21, від 11.03.2024 у справі № 480/749/23, від 04.05.2022 у справі № 817/154/18, від 28.08.2024 у справі № 120/19700/21-а дійшов висновку, що державна реєстрація земельної ділянки шляхом внесення до Державного земельного кадастру передбачених законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера є результатом реалізації органами Держгеокадастру належних їм контрольних функцій у сфері управлінської діяльності. Державна реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі не є тотожним поняттю "державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вжитому у п. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Прийняття рішення щодо державної реєстрації земельної ділянки або відмови у здійсненні такої реєстрації саме собою не породжує виникнення жодних речових прав на цю земельну ділянку.
У постанові від 20.05.2022 у справі № 802/1840/18-а Верховний Суд сформував схожий висновок про те, що дії стосовно державної реєстрації земельної ділянки спрямовані для визначення земельної ділянки як об'єкта цивільних прав та не стосуються реєстрації речових прав на неї, є публічно-правовими.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення по суті спору у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи
Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи (ч. 2 ст. 231 ГПК України).
Врахувавши предмет і підстави цього позову, характер спірних правовідносин, надавши оцінку наявним у матеріалах справи документам відповідно до вимог ст. 86 ГПК України та, встановивши, що дії позивача не стосуються реєстрації речових прав на земельну ділянку, фактично спору про речове право у справі, яка розглядається не виникло (згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 01.05.2025 у Державному земельному кадастрі відсутні відомості про власника земельної ділянки площею 0,7191 га за кадастровим номером 0710200000:01:003:1292) і, що ГУ Держгеокадастру у спірних правовідносинах діє саме як суб'єкт владних повноважень, на якого в особі державного кадастрового реєстратора покладені функції, серед іншого, щодо скасування державної реєстрації земельних ділянок (у визначених законом випадках), господарський суд дійшов висновку про те, що цей спір, з урахуванням встановлених обставин справи, підлягає вирішенню за правилами адміністративного судочинства, а провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.04.2025 по справі №924/13/24.
На підставі наведеного, суд вважає за доцільне закрити провадження у даній на підставі п. 1 ч.1 ст. 231 ГПК України та роз'яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до суду адміністративної юрисдикції у порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 231, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
провадження у справі за позовом Акціонерного товариства “Українська залізниця» до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про скасування державної реєстрації земельної ділянки - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Ухвала підписана 12.05.2025.
Суддя А. С. Вороняк