12.05.2025 року м. Дніпро Справа № 904/472/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді:Кощеєва І.М. (доповідач)
суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.
розглянувши у порядку письмового провадження
без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу
Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк"
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2025р.
(суддя Іванова Т.В., м. Дніпро, повний текст ухвали підписано 14.02.2025р.)
у справі
за позовом Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", м. Київ
до фізичної особи ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг
про стягнення заборгованості за кредитним договором №712809126330 від 24.06.2024р. у загальному, розмірі 466 794,07 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог.
Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до фізичної особи ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути заборгованість за Кредитним договором "Кредит "всеБІЗНЕС" № 712809126330 від 24.06.2024р., станом на 17.12.2024р., включно, в розмірі 466 794,07 грн., з яких 430 694,44 грн. за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту, в розмірі 49 222,24 грн. та строкову заборгованість за сумою кредиту, в розмірі 381 472,20 грн., та 36 099,63 грн. простроченої заборгованості за комісією та витрати зі сплати судового збору, у розмірі 5 601,53 грн.
2. Короткий зміст оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2025р. у справі № 904/472/25 повернуто позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України.
Ухвала місцевого господарського суду обґрунтована тим, що позивачем не усунено недоліки, зазначені в ухвалі від 06.02.2025р., про залишення позовної заяви без руху.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду, через систему "Електронний суд", Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2025р. скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
В обгрунтування апеляційної скарги Скаржник посилається на те, що для відправки відповідачу копії позовної заяви з додатками ним була передана ТОВ "Поштова служба "Е-Пост" сканована копія позовної заяви з власноручним підписом представника позивача, а також наголошує, що жодних застережень щодо обов'язковості засвідчення долучених до позовної заяви копій, що направлені на адресу відповідача, ст. 172 ГПК України не містить.
Скаржник вказує на те, що посилання на ст. 91 ГПК України не може бути застосоване до правовідносин з приводу направлення копії позовної заяви відповідачу, оскільки ці правовідносини врегульовані нормами ст. 172 ГПК України, яка не висуває жодних вимог щодо засвідчення копій документів.
Крім того, скаржник вважає, що недолік щодо неналежного оформлення опису вкладення та чеку не був зазначений судом як підстава для залишення позовної заяви без руху - отже не може слугувати підставою для повернення позовної заяви.
Скаржник зазначає, що суд першої інстанції оскаржуваною ухвалою передчасно вирішив питання про повернення позовної заяви, не надавши позивачу можливість навести свої аргументи та надати необхідні докази, чим порушив право позивача на доступ до суду, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, де кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Відповідач не скористався своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надало суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України, не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2025р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Дармін М.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.02.2025р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/472/25.
Матеріали справи № 904/472/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2025р. апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2025р. у справі № 904/472/25 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів сплати судового збору, у розмірі 2422 грн. 40 коп..
Ч. ч. 1, 2 ст. 271 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 ч. 1 ст. 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України, в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Суд констатує, що предметом оскарження є судова ухвала, котрою повернуто зустрічну позовну заяву заявникові.
Враховуючи, що п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України, стосовно перегляду ухвали суду про повернення заяви позивачеві ( заявникові ), міститься в переліку ч. 2 ст. 271 ГПК України, перегляд оскаржуваного судового рішення місцевого господарського суду підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2025р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2025р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
7. Встановлені судом першої інстанції обставини справи.
Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до фізичної особи ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути заборгованість за Кредитним договором "Кредит "всеБІЗНЕС" № 712809126330 від 24.06.2024р., станом на 17.12.2024р., включно, в розмірі 466 794,07 грн., з яких 430 694,44 грн. за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту, в розмірі 49 222,24 грн. та строкову заборгованість за сумою кредиту, в розмірі 381 472,20 грн., та 36 099,63 грн. простроченої заборгованості за комісією та витрати зі сплати судового збору, у розмірі 5 601,53 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2025р. позовну заяву залишено без руху, встановлено Акціонерному товариству "Перший Український Міжнародний Банк" строк для усунення недоліків - 5 (п'ять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме для надання до суду доказів направлення на адресу відповідача належним чином засвідченої копії позовної заяви та доданих до неї документів (фіскальний чек та поштовий опис вкладення з поіменним переліком).
11.02.2025р. від представника позивача, через систему "Електронний суд", до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли письмові пояснення, в яких позивач зазначає, що суд в ухвалі про залишення позовної заяви без руху дійшов помилкового висновку про порушення останнім вимог ст.ст. 80, 91, 172 ГПК України, у зв'язку з чим безпідставно залишив вказану позовну заяву без руху. Позивач не погоджується, що копія позовної заяви і додатків не засвідчені належним чином, оскільки зазначає, що він направив на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поштова служба "Е-Пост" відскановану копію позову, що містила підпис представника позивача, яка була в подальшому була роздрукована і направлена відповідачу вищевказаним сервісом. Крім того, позивач посилається на постанову Верховного Суду від 14.04.2020р. у справі №320/4916/19, в якій зазначено, що ДСТУ 4163-2003 "Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації" (щодо засвідчення копій документів) не є джерелом права, яке застосовується судом. Так, Велика Палата Верховного Суду в п. 65 постанови від 04.07.2023р. у справі №233/4365/18 зазначила, що "Вимоги до процесуальних документів і додатків до них визначає процесуальний закон, а не Національний стандарт України, затверджений Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики. Правила проставлення відмітки про засвідчення копії документа, визначені у пункті 5.27 ДСТУ 4163-2003, не поширюються на засвідчення копій документів, які учасники справи подають до суду".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2025р. у справі № 904/472/25 повернуто позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України.
При цьому, суд першої інстанції зазначив в оскаржуваній ухвалі, що відповідно до ч. 5 ст. 91 ГПК України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Відтак, посилання позивача на те, що копії документів не треба засвідчувати є безпідставними. Разом з тим, суд першої інстанції вказав, що позивачем не надано належних доказів направлення копії позовної заяви і доданими до неї документами відповідачу, а надані в якості доказів направлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача квитанція Товариства з обмеженою відповідальністю "Поштова служба "Е-Пост" №1438360 від 29.01.2025р., а також опис вкладення до листа не можуть бути розцінені судом, як належні. Враховуючи вказане, суд першої інстанції дійшов до висновку, що недоліки, визначені ухвалою суду від 06.02.2025р. не були усунуті позивачем у встановленому законом порядку.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду Дніпропетровської області, про повернення позовної заяви на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України.
Судове рішення мотивовано невиконанням позивачем вимог ухвали суду від 06.02.2025р. щодо усунення недоліків позовної заяви, оскільки позивачем не надано належних доказів направлення копії позовної заяви і доданими до неї документами відповідачу.
Натомість, з такими доводами та власне висновками місцевого господарського суду колегія суддів погодитись не може, з огляду на таке.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 2, ч.ч. 1, 2, 3 ст. 4 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Таким чином, право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.
Як було зазначено вище, Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до фізичної особи ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за Кредитним договором "Кредит "всеБІЗНЕС" № 712809126330 від 24.06.2024р., в розмірі 466 794,07 грн.
Стаття 162 ГПК України встановлює вимоги до форми та змісту позовної заяви, критеріям якої має відповідати позовна заява, ст. 164 вказаного Кодексу визначаються документи, що додаються до позовної заяви.
За умовами п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень ст. 42 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 172 ГПК України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень ст. 42 цього Кодексу.
У той же час, аналіз положень ст. 172 ГПК України свідчить, що жодних застережень щодо обов'язковості засвідчення долучених до позовної заяви копій, що надсилаються на адресу відповідача, вказана стаття не містить.
Відтак, посилання суду першої інстанції на необхідність дотримання позовачем Порядку засвідчення копії документів визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлення документів" (ДСТУ 4163-2020, затвердженого наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" №144 від 01.07.2020р.) є помилковим.
Відповідно до ч. 7 ст. 42 ГПК України, якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Відповідно до положень ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Отже, відповідач - фізична особа ОСОБА_1 відноситься до осіб, які відповідно до вказаних норм господарського процесуального законодавства не зобов'язані зареєструвати Електронний кабінет у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).
Таким чином, з огляду добровільність реєстрації фізичною особою електронного кабінету, апелянт повинен був направити копію апеляційної скарги та доданих до неї документів Відповідачу у паперовій формі, листом з описом вкладення.
За умовами ч.ч.1,2 та 4 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Яу вбачається з матеріалів справи, позивачем, при зверненні до суду з відповідним позовом, в якості доказів направлення відповідачу копій позовної заяви і доданих до неї документів, було додано квитанцію № 1438360 від 29.01.2025р. ТОВ "Поштова служба "Е-ПОСТ" про сплату рахунку за послуги друку та доставки, а також опис вкладення по накладній №1438360.
ТОВ "Поштова служба "Е-Пост" є оператором поштового зв'язку, зареєстрованим в Єдиному державному реєстрі операторів поштового зв'язку.
Відповідно до п. 2.8. розділу 2 Правил надання послуг ТОВ "Поштова служба "Е-Пост" (даліпо тексту - Правила), розміщених на їх сайті за посиланням https://easyfile.pro/p/rules-of-services, відправлення приймаються Поштовою службою "Е-ПОСТ" для пересилання в електронному вигляді через офіційний веб-сайт Поштової служби "Е-ПОСТ" (далі по тексту - "Веб-сайт"), мобільні застосунки та через сервіс обміну даними (АРІ) з корпоративними (відомчими) інформаційними системами. Всі відправлення отримані від відправників в електронному вигляді друкуються Поштовою службою "Е-ПОСТ" в варіанті двостороннього чорно-білого друку, якщо інше не обумовлено договором з суб'єктом господарювання. Кожен вкладений документ друкується з нового аркушу (п.5.1 Правил).
Відповідно до п. 8.1 Правил, при надходженні до об'єкту поштового зв'язку (далі - ОПЗ) відправлення - на номер мобільного телефону адресата, який зазначено в супровідній адресі, автоматично надходить sms/viber- повідомлення з інформацією про надходження відправлення до ОПЗ та зазначенням номеру телефону Контактного центру.
Згідно з 8.2 Правил при надходженні відправлення з типом доставки Склад-Склад або Двері- Склад, на супровідній адресі якого відсутній мобільний номер телефону адресата, працівник ОПЗ оформлює повідомлення ф. 22 та передає його листоноші для доставки за вказаною адресою. Повідомлення вкладається у абонентську поштову скриньку адресата, а у разі відсутності такої можливості - залишається працівнику на пункті пропуску (за наявності).
Колегія суддів враховує, що аналогічна норма міститься і в п. 73 Правил надання послуг поштового зв'язку ДП "Укрпошта", що також розміщені на офіційному сайті: "...73. Інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді текстового повідомлення за номером телефону мобільного зв'язку, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а в разі відсутності номера телефону мобільного зв'язку- шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланка повідомлення про надходження поштового відправлення або в інший спосіб, встановлений оператором поштового зв'язку".
За положеннями 8.3 Правил у разі невручення відправлення (адресованого до складу) протягом трьох робочих днів від дати надходження до автоматизованого ОПЗ, на номер мобільного телефону адресата автоматично надходить sms/viber-повідомлення з інформацією про знаходження відправлення у ОПЗ та датою початку платного зберігання."
Отже, вищевказане свідчить про застосування електронного документообігу, який регулюється Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг".
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 7 Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 8 Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Судова колегія також враховує, що відповідно до п. 17 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270 (далі - Правила), внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв'язку.
Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв'язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
Тобто, направлення поштової кореспонденції з описом вкладення підтверджує вміст конверту, в якому направляється відповідне відправлення.
У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися. Підтвердженням оплати послуг поштового зв'язку є розрахунковий документ (пункти 61, 62 Правил).
З урахуванням вищенаведених положень Правил, слід констатувати, що належним доказом направлення документів адресату відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку є розрахунковий документ (поштова квитанція, поштова накладна з інформацією про поштове відправлення чи фінансовий чек) та опис вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, видані відправникові поштового відправлення. Близькі за змістом правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24.12.2020 у справі №916/2110/20, від 06.07.2020 у справі № 916/2828/19, від 26.03.2020 у справі № 910/9962/16 та від 13.01.2020 у справі №910/28408/15.
Як вбачається з доданої позивачем до позовної заяви квитанції ТОВ "Поштова служба "Е-Пост" №1364159, в графі "Інформація про відправлення" вказано тип доставки "склад-склад", а в графі "Інформація про відправлення" вказано плату за друк документів.
Відтак, відповідно до квитанції позивачем сплачено рахунок за послуги друку та доставки.
Разом з тим, у наданій квитанції ТОВ "Поштова служба "Е-Пост" вказано тип доставки, а саме склад-склад, та в графі "Інформація про відправлення" вказано контактний номет телефону ОСОБА_1 НОМЕР_1 .
Належність вказаного номеру телефону саме ОСОБА_1 пітверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
З огляду на викладене, судова колегія зауважує, що sms/viber- повідомлення з інформацією про надходження відправлення до ОПЗ та зазначенням номеру телефону Контактного центру, з урахуванням п. 8.1 Правил, були направлені саме відповідачу.
Із наданої позивачем копії опису поштового вкладення у цінний лист вбачається, що вказаний опис містить поіменний перелік документів, що направляються відповідачеві, підпис працівника поштового зв'язку та відбиток печатки ТОВ "Поштова служба "Е-Пост" із зазначенням номеру накладної ( 1438360) та дати відправлення (29.01.2025р.), що підтверджує надання поштових послуг.
Враховуючи приписи ст.76-78 86 ГПК України щодо належності, допустимості, достовірності та оцінки доказів, зважаючи на наявність в матеріалах справи розрахункового документа (квитанція), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку, а також опису поштового вкладення з підписом працівника поштового зв'язку, колегія суддів вважає, що додадані до позовної заяви квитанція та опис є належними доказами в підтвердження направлення поданої до суду позовної заяви відповідачу.
Недолік щодо начебто неналежного оформлення опису вкладення та чеку не був зазначений судом як підстава для залишення прозовної заяви без руху - отже не може слугувати підставою для поверення позовної заяви, оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення. І лише у випадку неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою ( ч. 4 ст. 174 ГПК України).
Колегія суддів також погоджється з доводами Скаржника, що судом першої інстанції, вказуючи, на обов'язок позивача, відповідно до ч. 5 ст. 91 ГПК України, направити відповідачу належним чином засвідчені копії позовної заяви та доданих до неї документів не було враховано, що ст. 91 ГПК України стосується процедури надання доказів безпосередньо до суду, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов до передчасного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанції під час прийняття оскаржуваного процесуального документу знайшли своє підтвердження.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що з вищенаведених мотивів оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим, підлягає скасуванню, а матеріали справи підлягають передачі до місцевого господарського суду для вирішення питання про відкриття провадження за цим позовом, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
У випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвали про повернення позову без розгляду, справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції ( ч. 3 ст. 271 ГПК України).
Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановления помилкової ухвали (ст. 280 ГПК України).
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Враховуючи те, що при здійсненні перевірки ухвали господарського суду в апеляційному порядку встановлено порушення судом норм процесуального права, колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2025р. по справі №904/472/25 підлягає скасуванню з подальшим направленням справи № 904/472/25 до Господарського суду Дніпропетровської області, для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
10. Судові витрати
Оскільки суд апеляційної інстанції направляє скаргу для продовження розгляду до суду першої інстанції, розподіл судових витрат буде здійснений за результатами розгляду справи.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" - задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2025р. по справі №904/472/25 - скасувати.
Направити справу №904/472/25 до Господарського суду Дніпропетровської області для вирішення питання про відкриття провадження.
Доручити Господарському Дніпропетровської області за результатами розгляду справи здійснити розподіл судових витрат у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В.Чус
Суддя М.О. Дармін