12.05.2025 року м.Дніпро Справа № 904/2197/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чус О.В. (доповідач)
судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.10.2024 (повний текст рішення складено 24.10.2024, суддя Левкут В.В.) у справі №904/2197/24
за позовом Дніпропетровського обласного центру зайнятості (юридична адреса: вул. Ю.Савченко, буд. 12, м. Дніпро, 49006; фактична адреса: проспект Лесі Українки, буд. 4, м.Дніпро, 49006)
до відповідача: Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (вул. Добролюбова, буд.20, м. Запоріжжя, 69006)
про стягнення 59489,48 грн,
В травні 2024 Дніпропетровський обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» про стягнення 59489,48 грн. виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_1 з 18.01.2021 по 04.03.2022.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що на обліку в Нікопольському міськрайонному центрі зайнятості для пошуку роботи в період з 18.01.2021 по 04.03.2022 перебувала та отримала допомогу по безробіттю в загальній сумі 59489,48 грн. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була звільнена з Відокремленого підрозділу «Криворізька теплова електрична станція» акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО». Згідно рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 14.12.2022 у справі № 171/102/21 ОСОБА_1 поновлено роботі. Наказом № НТ № 230512 від 12.05.2023 знято з обліку в центрі зайнятості. За доводам позивача, поновлення ОСОБА_1 на роботі за рішенням суду є підставою для утримання з роботодавця суми виплаченого забезпечення. Посилаючись на приписи ст.ст. 22, 23 ,31, 34, 35, 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Закону України «Про зайнятість населення», ст.ст. 2, 193, 198, 224 ГК України, позивач просив позов задовольнити.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.10.2024 у справі № 908/2197/24 позов Дніпропетровського обласного центру зайнятості до Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (вул. Добролюбова, 20, м. Запоріжжя, 69006, ідентифікаційний код 00130872) на користь Дніпропетровського обласного центру зайнятості (вул. Ю.Савченко, буд. 12, ідентифікаційний код 03490909; UA388999980000355499301104001, Держказначейська служба України, м.Київ) 59489,48 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста вісімдесят дев'ять грн. 48 коп.) виплаченої допомоги по безробіттю та стягнуто з Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (вул. Добролюбова, 20, м. Запоріжжя, 69006, ідентифікаційний код 00130872) на користь Дніпропетровського обласного центру зайнятості (вул. Ю.Савченко, буд. 12, ідентифікаційний номер юридичної особи 03490909) 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім грн. 00 коп.) судового збору.
Не погодившись з судовим рішенням, Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго» звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду. Скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 21.10.2024 у справі № 908/2197/24 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Дніпропетровського обласного центру зайнятості до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» про стягнення виплаченого забезпечення у сумі 59 489,48 грн. відмовити в повному обсязі.
Одночасно, скаржник просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до її розгляду по суті через брак вільних обігових коштів на рахунках товариства внаслідок тяжкого фінансового становища.
Апеляційна скарга мотивована тим, що скаржник вважає, що оскаржуване рішення Господарського суду Запорізької області від 21.10.2024 у справі №904/2197/24 є незаконним та необґрунтованим в зв'язку з тим, що висновки викладені у рішенні місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- позивачем у справі №904/2197/24 не надано належних доказів щодо його правонаступництва всіх прав та обов'язків Нікопольського міськрайонного центру зайнятості та доказів нарахування і виплати ОСОБА_1 допомоги по безробіттю у розмірі 59 489,48 грн. Підставою для правонаступництва усіх майнових і немайнових прав позивач зазначає наказ Міністерства економіки України №3910 від 18.10.2022 «Про реорганізацію державних установ Державної служби зайнятості». При цьому, згідно з п. 7 «ПОРЯДКУ здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади», затвердженого постановою КМУ від 20.10.2011№1074 майнові права та обов'язки органів виконавчої влади у разі їх злиття, приєднання або перетворення переходять правонаступникові на підставі передавального акта, а у разі їх поділу - згідно з розподільчим балансом. Підпунктом 5 пункту 5 наказу Міністерства економіки України №3910 від 18.10.2022 «Про реорганізацію державних установ Державної служби зайнятості», що доданий позивачем в якості доказу, також передбачено складання передавального акту, який повинен містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань базового центру зайнятості стосовно всіх його кредиторів та боржників та подання його на затвердження до Мінекономіки. Тобто належним доказом набуття Дніпропетровським обласним центром зайнятості майнових прав та обов'язків Нікопольського міськрайонного центру зайнятості є передавальний акт, який не був доданий позивачем в якості доказу до матеріалів справи №904/2197/24. У відзиві на позовну заяву АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» зазначало на відсутності передавального акту, який би підтверджував правонаступництво майнових прав та обов'язків позивача. Посилання на Єдиний державний реєстру підприємств та організації України в якому відсутній запис про припинення юридичної особи Нікопольський міськрайонний центр підкреслювало твердження відповідача про ненадання належних доказів правонаступництва. Згідно з підпунктом 9 пункту 5 наказу Міністерства економіки України №3910 від 18.10.2022 «Про реорганізацію державних установ Державної служби зайнятості заходи з припинення базового центру зайнятості мали завершити до 31.03.2023, проте станом на дату винесення рішення судом першої інстанції Нікопольський міськрайонний центр досі знаходиться у стані припинення;
- позивачем належним чином не доведено нарахування і виплати ОСОБА_1 допомоги по безробіттю саме у розмірі 59 489,48 грн. Наказом Мінсоцполітики України від 19.12.2018 №1911 «Про затвердження форм Персональної картки та додатків до неї, заяви про надання (поновлення) статусу безробітного та направлення на працевлаштування» (чинний на дату надання статусу безробітного ОСОБА_1 ) затверджено форму Персональної картки безробітного та додатків до неї. Додаток 4 до Персональної картки передбачає внесення інформації центром зайнятості щодо нарахування допомоги по безробіттю та платежів. Як доказ, у підтвердження суми виплаченого забезпечення у розмірі 59 489,48 грн, позивачем надано довідку від 15.05.2024 про суми нарахованої допомоги по безробіттю та Додаток 4 до Персональної картки №048321011800019, де містяться дані про призначення та виплату допомоги по безробіттю. Дані зазначені у довідці від 15.05.2024 та у Додатку 4 до Персональної картки №048321011800019 відрізняються, про що було зазначено відповідачем у відзиві на позовну заяву. Проте судом першої інстанції жодним чином не досліджено таку відмінність. Крім того, відповідно до п. 4 Порядку надання допомоги по безробіттю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 р. № 735 (далі - Порядок №735) залежно від тривалості безробіття допомога по безробіттю зменшується і виплачується у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; далі - 70 відсотків. Проте з Додатку 4 до Персональної картки №048321011800019 вбачається, що 80 відсотків від призначеної допомоги виплачувалося не протягом 90 календарних днів, а більше (травень 2021, червень 2021, липень 2021, серпень 2021), що не відповідає вимогам Порядку №735. Також, згідно п. 2 розділу ІІ Порядку №624 загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю застрахованим особам не може перевищувати 360 календарних днів (особам передпенсійного віку - не більше 720 календарних днів) протягом двох років з дня її призначення. Згідно наданих позивачем витягів із наказів при прийняття рішення по особі ОСОБА_1 допомогу по безробіттю призначено згідно наказу від 19.01.2021 №НТ210119, а припинено згідно наказу від 10.02.2022 №НТ220210, що перевищує визначену Порядком №624 загальну тривалість виплати допомоги по безробіттю застрахованим особам;
- законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. 2 ст. 236 ГПК України). Частиною 5 ст. 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За змістом ст. ст. 236, 238 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі, при цьому рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні правової кваліфікації відносин сторін, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, та визначенні правових норм, які підлягають застосуванню для вирішення спору. Рішення суду може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 86 ГПК наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом (ч. 4 Постанови пленуму ВГСУ від 23.03.2012 р. № 6 «Про судове рішення»). Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з урахуванням юридичної сили правового акту в ієрархії національного законодавства та з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в господарській справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені під час судового розгляду справи. Таким чином, вимоги закону стосовно мотивування судового рішення є процесуальними, а їх реалізація суттєво впливає на дотримання права особи на справедливий суд. Скаржник вважає, що постановлене у справі №904/2197/24 рішення Господарського суду Запорізької області від 21.10.2024 року вказаним вище вимогам не відповідає.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді Кощеєв І.М., Дармін М.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2024 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до ЦАГС матеріалів справи №904/2197/24. Доручено ГСД надіслати до ЦАГС матеріали справи № 904/2197/24.
Оскільки матеріали справи не надходили до ЦАГС, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2024 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до ЦАГС матеріалів справи №904/2197/24. Доручено ГСД надіслати до ЦАГС матеріали справи № 904/2197/24.
05.12.2024 матеріали даної справи надійшли до ЦАГС.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.01.2025 відмовлено Акціонерному товариству «ДТЕК Дніпроенерго» у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.10.2024 у справі № 908/2197/24 залишено без руху, надавши апелянту строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, а саме: - сплати судового збору у встановленому порядку, розмірі та на належні реквізити, надати до суду докази його сплати.
14.01.2025 від скаржника до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків, якою долучено до матеріалів скарги докази сплати судового збору у розмірі 3633,60 грн, відповідно до платіжної інструкції від 10.01.2025.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.10.2024 у справі № 908/2197/24; визначено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.
Дніпропетровським обласним центром зайнятості подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд залишити рішення Господарського суду Запорізької області від 21.10.2024 р. у справі № 904/2197/24 без змін; апеляційну скаргу АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» залишити без задоволення.
Відзив обґрунтований наступним:
- позивач вважає, що рішення Господарського суду Запорізької області від 21.10.2024 р. не має підстав для скасування. Судом повно і всебічно з'ясовані обставини по справі, вивчені докази, що їх підтверджують, надана оцінка аргументів сторін, на підставі яких судом було ухвалене рішення;
- ОСОБА_1 , 18.01.2021 р. звернулася до відділу надання соціальних послуг Нікопольського міськрайонного центру зайнятості з метою отримання соціальних послуг та допомоги по безробіттю. Допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості з першого дня надання статусу безробітного. Розмір допомоги по безробіттю визначається на підставі відомостей реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового соціального страхування (далі - Реєстр) залежно від страхового стажу, заробітної плати. У разі відсутності в повному обсязі даних для обчислення страхового стажу та середньої заробітної плати, допомога призначається в мінімальному розмірі, що встановлюється правлінням Фонду. Після надходження необхідних даних про застраховану особу з Реєстру, здійснюється перерахунок виплати допомоги по безробіттю з дня її призначення. Так, за період перебування на обліку з 18.01.2021 по 04.03.2022 р. ОСОБА_1 виплачено допомоги по безробіттю у сумі 59489,48 грн. В підтвердження проведених виплат Криворізька філія долучила до позову довідку від 15.05.2023 про виплати та додаток № 4 до персональної картки про нарахування допомоги по безробіттю та платежі. Платіжні доручення, що передаються центром зайнятості до Державної казначейської служби України містять персональні дані інших осіб, яким нарахована виплата допомоги по безробіттю, тому долучити їх до матеріалів справи не можливо. В додатку № 4 зазначена дата подання платіжних доручень до Казначейства та дата перерахування коштів до банку відносно ОСОБА_1 . Застосування індексації допомоги по безробіттю провадиться автоматично в програмному продукті Єдина інформаційна - аналітична система Державної служби зайнятості. Так, у додатку 4 до персональної картки ОСОБА_1 зазначена дата розрахунку 20.01.2021 р. це дата надходження усіх відомостей про застраховану особу з Реєстру. Спеціалістом було зроблено перерахунок призначеної ОСОБА_1 допомоги по безробіттю що відображено в повному обсязі у зазначеному додатку. Твердження апелянта про те, що дані в довідці від 05.03.2023 р. та Додатку 4 до ПК відрізняються є хибним, оскільки суми зазначені в колонці «до виплат» в загальному підсумку і мають суму виплаченої допомоги по безробіттю яка підлягає поверненню;
- відповідно до наказу Міністерства економіки України № 3910 від 18.10.2022р. «Про реорганізацію державних установ Державної служби зайнятості» Нікопольський міськрайонний центр зайнятості із його відділом надання соціальних послуг в Апостолівському районі реорганізовано. Усі майнові і немайнові права та обов'язки перейшли до правонаступника яким є Дніпропетровський обласний центр зайнятості. Наказом Дніпропетровського обласного центру зайнятості № 319 від 23.12.2022р. утворено відокремлений підрозділ - Криворізька філія Дніпропетровського обласного центру зайнятості. До складу Криворізької філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості входить Апостолівське управління. У даному випадку, йдеться про публічне правонаступництво державного органу, яке є окремим, особливим видом правонаступництва. Під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому. При цьому обов'язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов'язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів. Правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) іншому або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції (аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 у справі №2а-23895/09/1270).У такому разі також відбувається вибуття суб'єкта владних повноважень із публічних правовідносин. За відсутності правонаступників можливе залучення до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У випадку зменшення обсягу компетенції суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другого відповідача залучається інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача. Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із даним суб'єктом (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 901/348/19). Враховуючи, що відповідно до наказу Міністерства економіки України № 3910 від 18.10.2022 "Про реорганізацію державних установ Державної служби зайнятості" вирішено реорганізувати базові центри зайнятості - Дніпровський міський центр зайнятості (код згідно з ЄДРПОУ 40991299), Кам'янський міський центр зайнятості (код згідно з ЄДРПОУ 20299857), Криворізький міськрайонний центр зайнятості (код згідно з ЄДРПОУ 2190S407), Нікопольський міськрайонний центр зайнятості (код згідно з ЄДРПОУ 21910812), Новомосковський міськрайонний центр зайнятості (код згідно з ЄДРПОУ 20306617) та Павлоградський міськрайонний центр зайнятості (код згідно з ЄДРПОУ 20267001) (далі - базовий центр зайнятості) шляхом їх приєднання до Дніпропетровського обласного центру зайнятості, усі майнові і немайнові права та обов'язки перейшли до правонаступника, яким є Дніпропетровський обласний центр зайнятості. Таким чином, відбулося функціональне правонаступництво позивача у публічно-правових відносинах, тобто перехід прав та обов'язків Нікопольського міськрайонного центру зайнятості до Дніпропетровського обласного центру зайнятості. З огляду на вищевикладене, функції держави не зникають із ліквідацією юридичної особи, а тому, у будь-якому випадку, враховуючи принцип безперервності влади, має місце "функціональне" правонаступництво. Також, за наказом №319 від 23.12.2022 "Про утворення філій Дніпропетровського обласного центру зайнятості" утворено, у тому числі, відокремлені підрозділи - Нікопольську філію Дніпропетровського обласного центру зайнятості та Криворізьку філію Дніпропетровського обласного центру зайнятості. У свою чергу, до складу Криворізької філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості входить Апостолівське управління, яке й видало довідку про виплачену допомогу по безробіттю ОСОБА_2 . При цьому вказані філії та управління підпорядковуються Дніпропетровському обласному центру зайнятості.
Встановлені судом першої інстанції та перевірені апеляційним господарським судом обставини справи.
Дніпропетровський обласний центр зайнятості є державною установою в централізованій системі державних установ державної служби зайнятості, яка виконує завдання та функції у сфері зайнятості населення, трудової міграції та соціального захисту населення від безробіття, а також функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, визначені Законами України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", "Про зайнятість населення".
У відповідності до положень ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України (ЦК України) в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Наказом Міністерства економіки України № 3910 від 18.10.2022 "Про реорганізацію державних установ Державної служби зайнятості" Нікопольський міськрайонний центр зайнятості із його відділом надання соціальних послуг в Апостолівському районі Нікопольського міськрайонного центру зайнятості реорганізовано, усі майнові і немайнові права та обов'язки перейшли до правонаступника, яким є Дніпропетровський обласний центр зайнятості.
Наказом Дніпропетровського обласного центру зайнятості № 319 від 23.12.2022 утворено відокремлений підрозділ - Криворізька філія Дніпропетровського обласного центру зайнятості. До складу Криворізької філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості входить Апостолівське управління. Директор Криворізької філії діє в інтересах Дніпропетровського обласного центру зайнятості на підставі виданої довіреності.
Як вбачається з рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 14.12.2022 у справі № 171/102/21 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала у трудових правовідносинах з відповідачем - Відокремленим підрозділом "Криворізька теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРЕО" та була звільнена на підставі ч. 1 п. 2 ст. 40 Кодексу законів про працю України відповідним наказом № 7-к від 14.01.2021.
ОСОБА_1 18.01.2021 звернулась до відділу надання соціальних послуг Нікопольського міськрайонного центру зайнятості з заявою про надання (поновлення) статусу безробітного, з метою отримання соціальних послуг та допомоги по безробіттю.
Наказом Нікопольського міськрайонного центру зайнятості НТ №210118 від 18.01.2021 ОСОБА_1 надано статус безробітної та відповідно до пп. 1,3,4 ст. 22, п. 3 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" призначена допомога по безробіттю.
Рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 14.12.2022 у справі № 171/102/21 позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО", третя особа - Первинна профспілкова організація "Захист праці" у відокремленому підрозділі "Криворізька теплова електрична станція" про скасування наказу №7-к від 14.01.2021 Відокремленого підрозділу "Криворізька теплова електрична станція" акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО", поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ Відокремленого підрозділу "Криворізька теплова електрична станція" акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" про звільнення №7-к від 14.01.2021. Поновлено ОСОБА_1 на посаді машиніста насосних установок котлотурбінного цеху з моменту звільнення; стягнуто з акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 177803,70 грн. та компенсацію на невикористану відпустку у сумі 11683,20 грн. з утриманням з вказаної суми податків та інших обов'язкових платежів. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць в розмірі 11016,10 грн.
Постановою Дніпровського апеляційного суду 29.03.2023 рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 14.12.2022 частково скасовано в частині стягнення компенсації за невикористану відпустку, в цій частині у позові відмовлено. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Наказом Нікопольської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості №НТ230512 від 12.05.2023 ОСОБА_1 знято з обліку у зв'язку з поновленням на роботі та припинено виплату допомоги по безробіттю з 04.03.2022.
Відповідно до п. 7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року №60/62, рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом.
Криворізькою філією Дніпропетровського обласного центру зайнятості 15.05.2023 видано наказ № 62 "Про відшкодування коштів на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття". Пунктом 1 наказу визначено завідувачу юридичного сектору вжити заходи по відшкодуванню коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в сумі 59489,48 грн., виплачених ОСОБА_1 за період з 18.01.2021 по 04.03.2022.
За період перебування на обліку ОСОБА_1 нарахована та виплачена допомога по безробіттю з 18.01.2021 по 04.03.2022 в сумі 59489,48 грн., що відображено у додатку № 4 до персональної картки безробітної ОСОБА_1 та довідці № 349 від 15.03.2023 (з визначенням щомісячних виплат).
Криворізькою філією Дніпропетровського обласного центру зайнятості на адресу Відокремленого підрозділу "Криворізька теплова електрична станція" акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" направлено претензію № 01-10/967 від 17.05.2023, яка згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримана останнім 06.06.2023.
Як вказує позивач, неповернення коштів до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття порушує державні інтереси у сфері соціального захисту населення в частині професійного навчання, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян.
Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відносини у сфері зайнятості населення регулюються Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Господарським та Цивільним кодексами України, Законами України "Про зайнятість населення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", іншими актами законодавства.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (тут і надалі - в редакції, чинній станом на 18.01.2021) загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
За визначенням пункту 8 статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» страховий випадок - це подія, через яку: застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу; застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» допомога по безробіттю є видом забезпечення за цим Законом.
Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом (частини 1, 2 статті 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»).
Функції виконавчої дирекції Фонду виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні органи, що здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та цього Закону. Керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, входить до складу правління Фонду (частина 6 статті 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»).
Відповідно до частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" безробіття це соціально - економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування. Безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.
За приписами частин 1, 2 статті 43 Закону України "Про зайнятість населення" статусу безробітного може набути, зокрема, особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи. Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою (у тому числі поданою засобами електронної ідентифікації) у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.
У силу приписів пункту 2 частини 1 статті 44 Закону України "Про зайнятість населення" зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.
Так, нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" закріплено право застрахованих осіб на матеріальне забезпечення на випадок безробіття, визначено види забезпечення, зокрема, допомогу по безробіттю (стаття 7 названого Закону).
Допомога по безробіттю здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Матеріалами справи встановлено, що у відділі надання соціальних послуг Нікопольського міськрайонного центру зайнятості в період з 18.01.2021 по 04.03.2022 перебувала на обліку, як безробітна, громадянка ОСОБА_1 , звільнена із відокремленого підрозділу "Криворізька теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРЕО" на підставі ч. 1 п. 2 ст. 40 Кодексу законів про працю України відповідним наказом № 7-к від 14.01.2021.
Наказом Нікопольського міськрайонного центру зайнятості НТ №210118 від 18.01.2021 ОСОБА_1 надано статус безробітної та відповідно до пп. 1,3,4 ст. 22, п. 3 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" призначена допомога по безробіттю.
За період перебування на обліку ОСОБА_1 нарахована та виплачена допомога по безробіттю з 18.01.2021 по 04.03.2022 в сумі 59489,48 грн., що відображено у додатку № 4 до персональної картки безробітної ОСОБА_1 та довідці № 349 від 15.03.2023 (з визначенням щомісячних виплат).
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.
Пунктом 2 частини 1 статті 45 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.
У даному випадку, Рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 14.12.2022 у справі № 171/102/21 позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ Відокремленого підрозділу "Криворізька теплова електрична станція" акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" про звільнення №7-к від 14.01.2021; поновлено ОСОБА_1 з моменту звільнення; стягнуто з акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 177803,70 грн. та компенсацію на невикористану відпустку у сумі 11683,20 грн. з утриманням з вказаної суми податків та інших обов'язкових платежів. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць в розмірі 11016,10 грн.
Постановою Дніпровського апеляційного суду 29.03.2023 рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 14.12.2022 частково скасовано в частині стягнення компенсації за невикористану відпустку, в цій частині у позові відмовлено. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 14.12.2022 у справі № 171/102/21, з урахуванням постанови апеляційної інстанції, набрало законної сили.
При цьому відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Водночас, частиною 1 статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що Фонд має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.
Частиною 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що із роботодавця утримуються:
- сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду;
- незаконно виплачена безробітному сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу;
- незаконно отримана сума допомоги по частковому безробіттю.
Таким чином, положеннями статей 34, 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов'язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" також визначено, що роботодавці - це підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Верховний Суд у постановах від 12.06.2018 у справі №914/2087/17, від 06.07.2018 у справі №921/220/17-г/16, від 09.07.2018 у справі №914/1875/17 зазначив, що за положеннями ч. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» саме судове рішення про поновлення на роботі може бути правовою підставою для стягнення з працедавця суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному.
У постанові від 06.07.2018 у справі №921/220/17-г/16 Верховний Суд зробив висновок, що обов'язок роботодавця відшкодувати Фонду загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття вартість соціальних послуг, наданих безробітному, в разі поновлення його на роботі за рішенням суду виникає у тому випадку, якщо невиконання власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю потягло за собою незаконне звільнення з роботи застрахованої особи і саме через цю подію така особа втратила заробітну плату і була вимушена стати на облік як безробітна та отримувати страхові виплати.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач/Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго" є роботодавцем по відношенню до ОСОБА_1 , у розумінні частини 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
З огляду на викладене, саме на Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго" покладено обов'язок з відшкодування Дніпропетровському обласному центру зайнятості суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг ОСОБА_1 , у зв'язку з поновленням її на роботі за рішенням суду.
Центр зайнятості є органом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що діє від імені Фонду відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
Отже, з урахуванням положень наведених норм, вищезазначених фактичних обставин справи та наявних у матеріалах справи доказів, враховуючи встановлений факт незаконності звільнення ОСОБА_1 з займаної посади та поновлення останньої на посаді за судовим рішенням, місцевим господарським судом зроблено правильний висновок, що позовні вимоги про стягнення з відповідача, як роботодавця, грошових коштів у розмірі 59489,48 грн., які виплачені позивачем ОСОБА_1 за період незаконного звільнення як допомога по безробіттю є обґрунтованими.
Доводи апеляційної скарги щодо недоведення факту правонаступництва позивача у зв'язку з ненаданням позивачем як доказу цієї обставини передавального акту, відхиляються колегією суддів, оскільки ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником норм чинного законодавства України.
У даному випадку, йдеться про публічне правонаступництво державного органу, яке є окремим, особливим видом правонаступництва. Під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому. При цьому обов'язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов'язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
Правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) іншому або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції (аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 у справі № 2а-23895/09/1270).
У такому разі також відбувається вибуття суб'єкта владних повноважень із публічних правовідносин.
За відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У випадку зменшення обсягу компетенції суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другого відповідача суд залучає іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.
Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із даним суб'єктом (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 901/348/19).
Враховуючи, що відповідно до наказу Міністерства економіки України № 3910 від 18.10.2022 "Про реорганізацію державних установ Державної служби зайнятості" вирішено реорганізувати базові центри зайнятості - Дніпровський міський центр зайнятості (код згідно з ЄДРПОУ 40991299), Кам'янський міський центр зайнятості (код згідно з ЄДРПОУ 20299857), Криворізький міськрайонний центр зайнятості (код згідно з ЄДРПОУ 2190S407), Нікопольський міськрайонний центр зайнятості (код згідно з ЄДРПОУ 21910812), Новомосковський міськрайонний центр зайнятості (код згідно з ЄДРПОУ 20306617) та Павлоградський міськрайонний центр зайнятості (код згідно з ЄДРПОУ 20267001) (далі - базовий центр зайнятості) шляхом їх приєднання до Дніпропетровського обласного центру зайнятості. Усі майнові і немайнові права та обов'язки перейшли до правонаступника яким є Дніпропетровський обласний центр зайнятості.
Таким чином, відбулося функціональне правонаступництво позивача у публічно-правових відносинах, тобто перехід прав та обов'язків Нікопольського міськрайонного центру зайнятості до Дніпропетровського обласного центру зайнятості.
З огляду на вищевикладене, функції держави не зникають із ліквідацією юридичної особи, а тому, у будь-якому випадку, враховуючи принцип безперервності влади, має місце "функціональне" правонаступництво.
Також, за наказом № 319 від 23.12.2022 "Про утворення філій Дніпропетровського обласного центру зайнятості" утворено, у тому числі, відокремлені підрозділи - Нікопольську філію Дніпропетровського обласного центру зайнятості та Криворізьку філію Дніпропетровського обласного центру зайнятості. У свою чергу, до складу Криворізької філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості входить Апостолівське управління, яке й видало довідку про виплачену допомогу по безробіттю ОСОБА_1 .
При цьому вказані філії та управління підпорядковуються Дніпропетровському обласному центру зайнятості.
Доводи скаржника про те, що позивачем належним чином не доведено нарахування і виплати ОСОБА_1 допомоги по безробіттю саме у розмірі 59 489,48 грн., не знайшли підтвердження під час апеляційного перегляду та спростовуються матеріалами справи.
Як вбачається з матеріалів справи, в підтвердження проведених виплат позивачем було долучено до позову довідку № 349 від 15.05.2023 про виплати та додаток № 4 до персональної картки про нарахування допомоги по безробіттю та платежі.
Позивачем у відзиві на апеляційну скаргу зазначено, що платіжні доручення, що передаються центром зайнятості до Державної казначейської служби України містять персональні дані інших осіб, яким нарахована виплата допомоги по безробіттю, тому долучити їх до матеріалів справи не можливо. В додатку № 4 зазначена дата подання платіжних доручень до Казначейства та дата перерахування коштів до банку відносно ОСОБА_1 .
У додатку 4 до персональної картки ОСОБА_1 зазначена дата розрахунку 10.03.2021 та відображені всі призначення до розрахунку.
Колегією суддів було перевірено довідку № 349 від 15.05.2023 про виплати та додаток 4 до персональної картки ОСОБА_1 про нарахування допомоги по безробіттю та встановлено, що наданий позивачем розрахунок є вірним. (а.с. 05-08;12)
Крім того, апеляційний суд враховує, що обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
У пунктах 1 - 3 частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
У даному випадку, доводи апеляційної скарги, у тому числі, полягають у непогодженні скаржника з оцінкою судом наявних у матеріалах справи доказів, між тим, сама лише його незгода з наданою судом оцінкою відповідного доказу не вказує на те, що вона була проведена з порушенням певного стандарту доказування.
За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Скаржником на підтвердження своєї позиції будь-яких доказів, власних контррозрахунків тощо, не надано. Наведена у довідці № 349 від 15.03.2023 та додатку 4 до персональної картки ОСОБА_1 про нарахування допомоги по безробіттю інформація щодо нарахованих сум не спростована.
Відсутність підстав для стягнення з нього виплачених позивачем ОСОБА_1 за період незаконного звільнення як допомоги по безробіттю сум також не доведена апелянтом. Слід зазначити, що саме наявність таких підстав і не заперечуються останнім.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із статтею 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Скаржник, звертаючись з апеляційною скаргою, не довів неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі рішення.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на апелянта.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.10.2024 у справі № 904/2197/24 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 21.10.2024 у справі № 904/2197/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О. Дармін