ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
12 травня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/3751/19
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ярош А.І.,
суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Одеської області від 24.02.2020 року, суддя в І інстанції Шаратов Ю.А., повний текст якого складено 24.02.2020, в м. Одесі
у справі №916/3751/19
за позовом: Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"
до відповідачів:
1.Приватного підприємства "АИДА-2010";
2. ОСОБА_1
про стягнення 90 998,23 грн
Рішенням Господарського суду Одеської області від 24.02.2020 у справі №916/3751/19 позов задоволено; стягнуто солідарно з Приватного підприємства "АИДА-2010" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" 90 998,23 грн - суму заборгованості за кредитним договором від 22.02.2016. Стягнуто з Приватного підприємства "АИДА-2010" на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" витрати на сплату судового збору в розмірі 960,50 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" витрати на сплату судового збору в розмірі 960,50 грн.
25.04.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 , в якій остання просить рішення Господарського суду Одеської області від 24.02.2020 у справі №916/3751/19 скасувати в частині задоволення позову до ОСОБА_1 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача2 на користь позивача.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 у справі №916/3751/19 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 24.02.2020 у справі №916/3751/19 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/3751/19 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
06.05.2025 надійшли матеріали справи №916/3751/19 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ознайомившись з матеріали справи, а також з матеріалами апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що дана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
За умовами пункту 1 частини другої статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно з частиною третьою статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
В силу приписів ч. 2 ст. 261 ГПК України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:
1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки;
2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Зазначений у частині другій статті 261 ГПК України річний строк є присічним і не застосовується лише у двох випадках, вказаних у даній нормі права.
У разі якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного рішення пропущений процесуальний строк може бути поновлено лише у разі, якщо його пропущено внаслідок виникнення обставин непереборної сили, або якщо апеляційну скаргу подано особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі у справі, щодо якої суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки (пункт 6.10 постанови колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.11.2021 у справі № 10/5026/290/2011).
Наведена норма не встановлює безумовного обов'язку суду поновити строк на апеляційне оскарження та прийняти до розгляду апеляційну скаргу у будь-якому разі подання її особою, яка не була залучена до участі у справі. Скаржник має враховувати, що звернення з апеляційною скаргою поза встановленим процесуальним законом строку оскарження судового рішення покладає на нього обов'язок доведення та обґрунтування відповідних обставин, що зумовили пропуск цього строку і у разі, коли відповідну апеляційну чи касаційну скаргу подано особою, не залученою до участі у справі.
Сам лише факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги з огляду на положення статті 256 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.
Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується, виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником, і лише сам факт подання скаржником клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення суду першої інстанції, його ухвалено 24.02.2020, повний текст останнього складено та підписано 24.02.2020.
Отже, кінцевим строком для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 24.02.2020 у справі №916/3751/19 є 16.03.2020.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області від 24.02.2020 у справі №916/3751/19 скаржником подано із пропуском встановленого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження більше ніж на 5 років, а саме: 24.04.2025.
Так, одночасно з апеляційною скаргою апелянтом заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження вищезазначеного рішення, яке мотивоване тим, що ОСОБА_1 не знала про судові засідання по справі №916/3751/19, в тому числі й про ухвалене рішення, не отримувала ані судових повісток, ані копії оскаржуваного рішення. Про судове рішення дізналась після того як з її картки були списані кошти в межах вионавчого провадження, після чого про судове рішення та номер справи ОСОБА_1 , дізналась від державного виконавця. Після отриманої інформації апелянт звернулась до адвокатського бюро "Галайчук Ганни Сергіївни", керівник якого звернувся безпосередньо до суду через систему "Електронний суд" із заявою про дистанційне ознайомлення із матеріалами справи від 04.04.2025 року.
Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З матеріалів справи вбачається, що копію повного тексту рішення, як і всю іншу судову кореспонденцію у даній справі, ОСОБА_1 , було направлено за адресою її реєстрації (а.с.42), між тим надіслані місцевим господарським судом поштові відправлення поверталися неврученими з проставленою на конверті позначкою "за закінченням терміну зберігання" або "інші причини".
Беручи до уваги конкретні обставини справи, вимоги процесуального законодавства та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку - суду.
З огляду на викладене, судом першої інстанції вчинялись всі необхідні дії для належного повідомлення заявника про розгляд цієї справи, а неотримання судових рішень, зокрема, і оскаржуваного рішення та, відповідно, можливість подання апеляційної скарги у встановлений строк залежала виключно від волевиявлення та дій самого скаржника.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.07.2020 представником ОСОБА_1 , - адвокатом Галайчук Г.С., яка наразі також представляє інтереси скаржника, до суду першої інстанції було подано заяву про вступ у справу як представника (а.с.111). Із власноручного підпису представника відповідача - адвоката Галайчук Г.С. на відповідній заяві вбачається, що представник відповідача ознайомився з матеріалами справи 17.07.2020.
Відповідно до частини 1 статті 61 Господарського процесуального кодексу України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Відповідно до частини 7 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Відповідні обставини свідчать про обізнаність відповідача про предмет спору у справі №916/3751/19 і, відповідно, про наявність рішення Господарського суду Одеської області від 24.02.2020 у даній справі, щонайменше з 17.07.2020.
Скаржник в апеляційній скарзі не зазначає, про наявність непереборної сили, які перешкоджали б своєчасному (в межах встановленого строку) поданню апеляційної скарги, тому підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження відсутні.
Суд також вважає звернути увагу скаржника на те, що відповідно до частин першої, другої статті 2 та частини першої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР), є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.
Інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою як контакт-центру суду так і за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.
Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень, а особливо в даному випадку, коли саме скаржник зацікавлений в оперативному вирішення питання про відкриття провадження у справі, оскільки саме він не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій і ставить під сумнів їх законність.
Апеляційним судом враховано, що право особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
При цьому, у силу принципу диспозитивності на особу, що не вчинила вчасно відповідні процесуальні дії покладається ризик несприятливих наслідків такої бездіяльності. Створення при цьому судом штучних умов, які б надавали одній зі сторін спору більш сприятливі умови для реалізації її процесуальних прав, виходить за межі повноважень суду, передбачених законодавством, та є порушенням статей 6, 19 Конституції України та принципу змагальності сторін (статті 13 ГПК України).
Отже, суд апеляційної інстанцій не встановив наявності випадків, визначених у пунктах 1, 2 частини другої статті 261 ГПК України.
Враховуючи викладене, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що несвоєчасне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 24.02.2020 у справі №916/3751/19 скаржником не зумовлене обставинами, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення учасника справи та пов'язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення зазначеної процесуальної дії.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що причини пропуску строку, зазначені апелянтом в обґрунтування відповідного клопотання, не є поважними для поновлення процесуального строку на оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 24.02.2020 у справі №916/3751/19, що відповідно до вимог процесуального закону є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для зазначення інших підстав для поновлення пропущеного строку.
Відповідно до пункту 2 частини третьої ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За приписами підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно п.п. 4 п. 2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
В силу ч. 4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2019 становив 1921 грн.
Отже, за подання вказаної апеляційної скарги скаржнику необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 2881,50 грн (1921*150%).
При цьому колегія суддів вбачає, що апеляційну скаргу було подано в електронній формі з використанням системи "Електронний суд".
За умовами частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, беручи до уваги те, що скаржник має обґрунтовані підстави вважати, що у разі подання ним апеляційної скарги в електронній формі до встановленої законом ставки судового збору мав бути застосований понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8, визначений частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір", Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що за подання вищенаведеної апеляційної скарги апелянт повинен був сплатити судовий збір у розмірі 2305,20 грн (2881,50 грн х 0,8 = 2305,20 грн).
Проте, до апеляційної скарги скаржником додано платіжну інструкцію від 24.04.2025 про сплату судового збору лише в розмірі 1440,75 грн.
Отже скаржник, звертаючись з апеляційною скаргою, наведеного вище не врахував та не надав належних доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Сума недоплаченого судового збору становить 864,45 грн.
Порядок залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги встановлені ст. 260 ГПК України.
Згідно із ч.2 ст.260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Згідно з ч. 6 ст. 260 ГПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про звернення з апеляційною скаргою з пропуском встановленого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження та неповажність зазначених апелянтом причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а також без належних доказів сплати судового збору, що відповідно до вимог статті 260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням скаржнику строку для усунення вказаних недоліків.
Відповідно ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 24.02.2020 у справі №916/3751/19 залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду доказів доплати судового збору у розмірі 864,45 грн та звернутися до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин його пропуску протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3. Роз'яснити скаржникові, що якщо ним не будуть усунуті недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі-апелянту, а у разі неподання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин його пропуску або якщо вказані ним у заяві про усунення недоліків апеляційної скарги підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовить у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя А.І. Ярош
судді Г.І. Діброва
Н.М. Принцевська