Справа № 510/2502/24
Провадження № 3/510/230/25
06 травня 2025 року р. С у д д я Р е н і й с ь к о г о р а й о н н о г о с у д у
О д е с ь к о ї о б л а с т і С о р о к і н К. В.
розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 2 Ізмаїльського РВП Головного управління Національної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого у Ренійському морському торговельному порту, мешк. за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Як виходить з наданих адміністративних матеріалів, 30 жовтня 2024 року о 01.32 год. у м. Рені Одеської області по вул. Нова, біля буд. 5, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21102, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів), пройти тест на перебування у стані алкогольного сп'яніння на місті як і у медичному закладі, відмовився.
Внаслідок виявленого порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001р., відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 з'явився до судового засідання, надав пояснення відповідно яких просив закрити провадження по справі за відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
До адміністративних матеріалів додані докази, які були досліджені під час судового розгляду справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 479848 від 30.10.2024р.; посвідчення водія ОСОБА_1 ; свідоцтво про реєстрацію ВАЗ 21102, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; витяг на особу; рапорт від 30.10.2024р.; компакт диск аудіо-відео фіксації.
Інших доказів на момент розгляду справи суду не надано.
Дослідивши матеріали справи та додані до неї докази, суд дійшов висновку, що у притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності слід відмовити з наступних підстав.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року N 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306 (із змінами та доповненнями) (далі ПДР України).
Положеннями пунктів 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно п. 1.10 ПДР України встановлено, що водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. ст. 251, 252, 280 КУпАП наявність адміністративного правопорушення і винність у його вчинені особи та інші обставини, що мають істотне значення для правильності вирішення справи про адміністративні правопорушення, підлягають доказуванню передбаченими законом способами, оцінка відповідних доказів має ґрунтуватись на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності та законі. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, поряд з іншим, підлягає з'ясуванню, чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа у його вчинені та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Нормами ч. 1 ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом, що передбачено ст. 7 КУпАП.
У КУпАП визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що постановлюється в конкретній справі.
У вищевказаних процесуальних документах, зокрема, необхідно викласти всі обставини вчинення правопорушення, встановлені на підставі сукупності досліджених доказів, і обґрунтувати наявність складу правопорушення та його кваліфікацію, зазначити відомості про свідків правопорушення, якщо вони є.
Тобто, протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що узгоджується як із нормами чинного законодавства так і з практикою та позицією ЄСПЛ.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення події та наявності складу адміністративного правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду, визначена інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015р. № 1452/735 (далі - Інструкція).
Зазначена Інструкція покроково встановлює дії працівників поліції в разі виникнення підозри у перебуванні водія в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.
Пунктом 2 розділу І Інструкції визначено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, поліцейським було виявлено керування транспортним засобом 30 жовтня 2024 року ОСОБА_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів.
Відповідно п. 6 розділу І Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків, що регламентовано п. 6 розділу ІІ Інструкції.
Крім того, положеннями ч. 2 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З відеозаписів долучених до матеріалів справи встановлено, що після зупинки транспортного засобу у ОСОБА_1 , виявлені ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів). Після виявлення зазначених ознак алкогольного сп'яніння, працівниками поліції розпочато процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп'яніння, та оформлення результатів такого огляду згідно розділу ІІ Інструкції.
Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводився за відсутності свідків в порушення п. 6 розділу ІІ Інструкції, однак здійснювався при відео фіксації, за відсутності можливості залучити свідків у період часу дії комендантської години, затвердженої постановою КМУ № 573 від 08 липня 2020 року.
Враховуючи вищезазначене порушення, від подальшого проведення огляду поліцейським на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 відмовився.
В судовому засіданні ОСОБА_1 надав пояснення, відповідно яких зазначив, що 30 жовтня 2024 року о 01.32 год., він прямував з місця роботи. В той день працював з ПММ у Ренійському морському торговельному порту. Коли помітив поліцейську машину, одразу зупинився. Прямував до дому у робочому одязі, тому можливо на одязі та в автомобілі зберігся запах спирту зі складу. Зазначив, що при спілкуванні з поліцейським, склалось упереджене ставлення. Відеозапис з бодікамри вівся фрагметально, не охоплюючи всі події. При повідомленні про перебування з ознаками алкогольного сп'яніння, на вимогу запросити двох свідків при огляді на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, отримав відмову. Не інформувався про порядок застосування спеціального технічного засобу, сертифікат відповідності та інші документи на спеціальний технічний засіб не надавались. Після зазначених дій, відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, а поліцейський склав протокол про адміністративне правопорушення.
Допитаний в судовому засіданні поліцейський СРПП ВП № 2 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 пояснив наступне.
30 жовтня 2024 року перебував на чергуванні разом з ОСОБА_3 01.32 год. виявили автомобіль ВАЗ 2110, який їхав повільно у комендантську годину. Коли зупинили автомобіль у водія ОСОБА_1 були ознаки алкогольного сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. На вимогу ОСОБА_1 запросити двох свідків, повідомив про не можливість залучення свідків у комендантську годину та роз'яснив що ведеться безперервна відео фіксація. Оглянули багажник авто, в якому заборонених предметів не виявили. На вимогу пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, отримав відмову ОСОБА_1 та склав протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Допитаний в судовому засіданні поліцейський СРПП ВП № 2 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області Кулінський Є. пояснив, що 30 жовтня 2024 року разом із ОСОБА_2 здійснювали патрулювання у м. Рені. Перебуваючи на вул. Нова м. Рені, виявили порушення комендантської години водієм транспортного засобу. Під час перевірки документів, у водія ОСОБА_1 були ознаки алкогольного сп'яніння. Після чого, ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За нормою ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини. Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
Принцип «поза розумним сумнівом», сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282). У відповідності до цього рішення, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Підсумовуючи вищезазначене, судом встановлено порушення п. 7 розділу І Інструкції, відповідно якого, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Докази які б підтверджували направлення або інформування особи яка притягується до адміністративної відповідальності про необхідність проведення огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, або відмови особи від проходження огляду у закладі охорони здоров'я - в матеріалах справи відсутні.
З урахуванням вищенаведеного, суддя приходить до переконання, що достатніх, допустимих та безсумнівних доказів, які б поза розумним сумнівом свідчили про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, при обставинах, зазначених у протоколі, яким визначаються межі даного судового розгляду, суду не надано, його винуватість у вчиненні вказаного правопорушення не доведена.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення події та наявності складу адміністративного правопорушення.
За цих обставин суд закриває адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП - за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 221, 245, 247 ч. 1 п. 1, 248, 251, 252, 266, 271, 280, 283-285, 294 КУпАП, -
У притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмовити. Провадження у справі закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена на протязі 10 днів з моменту її винесення до Одеського апеляційного суду.
Суддя К.В. Сорокін