Справа № 522/2903/25-Е
Провадження № 2/522/4032/25
12 травня 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Павлик І.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
17.02.2025 позивач звернулась до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.09.2019 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено шлюб, про що Малиновським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області складено актовий запис від 19.09.2019 № 3105. Від шлюбу, сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 25.02.2020, яка проживає разом із матір'ю та перебуває на її утриманні. При цьому відповідач є здоровим та працездатним, який може сплачувати аліменти у розмірі 10 000,00 грн.
24.02.2025 ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та витребувано докази.
25.02.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він зазначає про визнання позовних вимог. Розгляд справи просить проводити без його участі.
31.03.2025 на виконання ухвали суду від 24.02.2025 від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшли дані з реєстру застрахованих осіб стосовно ОСОБА_2
04.04.2025 на виконання ухвали суду від 24.02.2025 від Головного управління ДПС в Одеській області надійшли відомості з Центральної бази даних ДРФО ДПС про суми виплачених доходів.
Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Розглянувши матеріали справи та надавши належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 19.09.2019 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено шлюб, про що Малиновським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області складено актовий запис від 19.09.2019 № 3105.
Від шлюбу, вказані особи мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 25.02.2020.
Звертаючись до суду з позовом, позивач як на підтвердження платоспроможності відповідача зазначила, що стан здоров'я та матеріальне становище відповідача дозволяє йому утримувати свою неповнолітню доньку, інших дітей у нього немає. Крім того, відповідач обіймає посаду у Головному управлінні ДСНС в Одеській області та має прибуток, який дозволить йому сплачувати кошти на утримання їх спільної доньки у розмірі 10 000,00 грн.
Положеннями ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплений обов'язок батьків утримувати дітей до їх повноліття.
Пунктами 1, 2 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 цієї Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Норми національного та міжнародного права вказують на те, що в усіх рішеннях, що стосуються дітей, їхні найкращі інтереси повинні стояти понад усе, дитині має забезпечується такий захист, який є необхідним для її благополуччя.
Згідно з ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За змістом ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для дитини віком до 6 років - з 01.01.2025 становить 2 563,00 грн.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Суд не визначає мінімальний розмір аліментів на одну дитину, оскільки такий встановлюється законом, а не судовим рішенням. При присудженні аліментів, суд враховує, що їх розмір на одну дитину не може бути меншим, ніж визначений законом, зокрема, частиною другою статті 182 СК України.
При цьому суд враховує, що положення ст. 180 СК України зобов'язують обох батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Тобто, встановлений Законом прожитковий мінімум для дитини віком з 6 до 18 років є таким, який відповідно до ст. 180 СК України підлягає розподілу між обома батьками.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просила стягнути з відповідача аліменти на дитину у розмірі 10 000,00 грн. Обґрунтовуючи їх розмір ОСОБА_1 зазначила, що аліменти необхідні, щоб забезпечити дитину дошкільною та шкільною освітою. Крім того є потреби у придбанні одягу, продуктів харчування - з одного боку та потреби у духовному розвитку дитини - з іншого боку. Розрахунок витрат, які позивач несе на утримання дитини складають у середньому 20 000,00 грн.
Разом з тим, будь-яких доказів щодо розміру понесення позивачем щомісячних витрат на дитину, позивачем суду не надано.
Проте, враховуючи визнання відповідачем позову, а також те, що з наданих Головним управлінням ДПС в Одеській області та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області довідок про доходи відповідача вбачається спроможність ОСОБА_2 сплачувати аліменти на утримання дитини у сумі 10 000,00 грн в місяць, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Суд зазначає, що сторони не позбавлені можливості згодом, у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених СК України, звернутися до суду з позовом про зміну розміру аліментів (ч. 1 ст. 192 СК України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір, від сплати якого позивач була звільнена відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 81, 141, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНКОПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНКОПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у сумі 10 000,00 грн щомісячно, починаючи стягнення з 14.02.2025 і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНКОПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) 968,96 грн судового збору в дохід держави.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Одеського апеляційного суду.
Суддя І.А. Павлик