Справа № 508/424/25
Номер провадження 1-кп/508/34/25
12 травня 2025 року селище Миколаївка
Миколаївський районний суд Одеської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судових засідань ОСОБА_2
розглянувши без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025166260000059 від 22.04.2025, по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця с. Антонюки Миколаївського району Одеської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, суд,
встановив:
22 квітня 2025 року, близько 07:30 год., на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з якою він спільно проживав однією сім'єю, але не перебував у шлюбі, виник словесний конфлікт.
У подальшому, на грунті тривалих особистих неприязних відносин, у ОСОБА_3 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , з якою він перебував у сімейних відносинах.
З метою реалізації свого протиправного умислу, в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи настання таких для здоров'я ОСОБА_4 , в ході словесного конфлікту ОСОБА_3 наблизився до потерпілої та завдав один удар кулаком правої руки в область підборіддя. Внаслідок чого ОСОБА_4 втратила рівновагу, впала на землю та пошкодила коліно правої ноги.
У продовження своїх протиправних дій, направлених на спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 , після того як потерпіла підвелась, завдав не менше трьох ударів кулаками правої та лівої рук в область обличчя ОСОБА_4 .
Внаслідок умисних неправомірних дій ОСОБА_3 , потерпілій ОСОБА_4 заподіяно легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я у вигляді двох забитих ран нижньої губи та легкі тілесні ушкодження у вигляді синців обличчя, синця та садна правого колінного суглобу.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Положеннями ч. 2 та ч. 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Прокурор подав клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , яка складена за участі захисника ОСОБА_5 , в якій ОСОБА_3 зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, він беззаперечно визнає; згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини; згодна на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні без його участі.
У вказаній заяві захисником ОСОБА_5 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченим, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності.
Також до обвинувального акту додано письмову заяву потерпілої ОСОБА_4 , у якій вона зазначає, що не заперечує проти розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України; а також про її обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 07.10.2021 року у справі №166/361/19, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване кримінальне правопорушення було учинене і обвинувачений є винним у вчиненні цього кримінального правопорушення.
Тобто, дотримуючись засад змагальності та виконуючи свій професійний обов'язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.
Доказами, встановленими органом досудового розслідування та проаналізованими судом, поза розумним сумнівом доведено винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Отже, суд вважає, що дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковано органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, і він повинен нести кримінальну відповідальність за скоєне за ч. 2 ст. 125 КК України.
Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст.ст. 381-382 КПК України.
Ознайомившись з обвинувальним актом, долученими до нього додатки та матеріалами кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України, а саме: умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, які пом'якшують і обтяжують їй покарання.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченої, є щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах.
Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком; ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості.
За сукупності вищенаведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України, у виді пробаційного нагляду.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню не застосовувався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню судових витрат не було.
Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
У порядку ч. 1 ст. 91-1 КК України слід застосовати до ОСОБА_3 обмежувальні заходи, що застосовуються до осіб, які вчинили домашнє насильство.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374, 376, 381-382 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язок періодично з'являтися до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання або роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
У порядку ч. 1 ст. 91 -1 КК України застосувати до ОСОБА_3 такі обмежувальні заходи на строк три місяці:
- заборонити наближатися ближче, ніж на 100 метрів до місця, де ОСОБА_4 може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин.
Документи та інформаційні носії які містяться в матеріалах провадження, залишити в матеріалах судового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку суду не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати всім учасникам судового провадження.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання його копії, з урахуванням особливостей, передбачених ч. 1 ст. 394 КПК України.
Роз'яснити учасникам судового провадження, що вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 і 382 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Повний текст вироку складено 12.05.2025.
Суддя ОСОБА_1