Єдиний унікальний номер 725/3166/25
Номер провадження 2/725/993/25
08.05.2025 Чернівецький районний суд міста Чернівців в складі:
головуючого судді Стоцька Л. А.
за участю секретаря Соболевської А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідача.
Посилався на те, що перебуває із відповідачкою в зареєстрованому шлюбі, від якого у них народилося двоє дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вказував, що спільне життя з Відповідачкою не склалося. Між ними постійно виникали сварки, внаслідок того, що кожний із них має різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства. Відсутність між ними взаєморозуміння та спільної думки, щодо вирішення звичайних побутових питань спонукали до повного розриву їхніх відносин. Вважає, що подальше фактичне спільне проживання та збереження шлюбу неможливі і є такими, що суперечили б його особистим інтересам.
Між ними відсутні спори з приводу розподілу спільного майна подружжя, а також будь-який спір з приводу визначення місця проживання дітей, їх виховання та утримання. Ними досягнута згода у цьому питанні, оскільки ними укладений Договір про визначення місця проживання дітей умов утримання та участі батьків у вихованні дитини, відповідно до умов якого діти залишилися проживати з батьком та повністю перебувають на його утриманні.
З огляду на те, що діти знаходиться на його одноособовому вихованні та утриманні, а примусити матір брати участь у вихованні дітей він не може, оскільки такий спосіб захисту чинним законодавством не передбачений, виникає необхідність у встановленні юридичного факту самостійного виховання ним дітей.
Встановлення факту має для нього важливе юридичне значення, оскільки підтвердить статус «одинокого батька» і дасть можливість мені оформити документи щодо соціальної допомоги на дітей, які виховуються тільки одним із батьків, змінити місце проживання дітей без документального оформлення згоди від матері, яка не проживає разом із дітьми, користуватись гарантіями у сфері трудових відносин, реалізувати право одинокого батька на першочергове отримання житла.
Просив розірвати шлюб, встановити факт, що має юридичне значення.
Позивач у судове засідання не з'явився. У поданій до суду заяві позов підтримав, просив розглянути справу у його відсутності.
Відповідач також у судове засідання не з'явилася. Від відповідача надійшла заява, в якій остання визнала позов та просила його задовольнити. Просить розглянути справу у її відсутності.
Згідно положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який між ними зареєстровано 02 березня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції, актовий запис №216 (а.с.8).
Від даного шлюбу у сторін народилось двоє дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 10-11).
Як встановлено, спільне життя сторін на склалось через різні погляди на сімейне життя, інтереси та несумісності характерів.
Фактичні шлюбні відносини та ведення спільного господарства між ними припинено.
Таким чином, суд вважає, що збереження їх сім'ї неможливе, оскільки сім'я сторін розпалася остаточно, на даний час їх шлюб носить формальний характер. Шлюбні відносини між ними фактично припинені.
Враховуючи наведені вище обставини та фактичні взаємини сторін, суд приходить до висновку, що сім'я у сторін остаточно розпалась і зберегти її уже неможливо.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Враховуючи зазначені вище вимоги закону, спільне небажання сторін зберігати сім'ю, суд вважає, що шлюб між сторонами необхідно розірвати.
Щодо встановлення факту самостійного виховання та утримання дітей, суд зазначає наступне.
Суд, розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі доказів, наданих позивачем, а відтак, дійшов висновку, що вимоги заяви підлягають задоволенню з наступних підстав.
На підтвердження обставин самостійного виховання позивачем дітей судом досліджуються наступні документи:
Відповідно до нотаріально посвідченого Договору від 04 квітня 2025 року, сторони погодили, що їхні спільні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 будуть проживати разом із батьком ОСОБА_1 , виховуватися та перебувати на його вихованні та утриманні (а.с.12-13).
Відповідно до наданої нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_3 , він підтвердив, що фактично проживає із своїм батьком ОСОБА_1 (а.с.19-20
Згідно довідки від 1.04.2025 року виданої Головою ГО «Буковинська федерація бойових мистецтв», вбачається, що спортивним життям сина, оплатою занять та покупкою речей, займається батько ОСОБА_1 (а.с.24-32)
Також письмовими нотаріально посвідченими поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтверджується факт самостійного виховання утримання батьком дітей (а.с.33-35).
Відповідно до ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
При цьому, згідно зі ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Статтею 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.12.1991 року, у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними або приватними інституціями, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно із ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини.
Відповідно до ст. 157 Сімейного Кодексу України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Згідно з п. 2 ч. 1ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Згідноч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Судом вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 104 ч.2, 105 ч.3, 110, 112, 114, ч.2 160, 161, 180-183 СК України, ст.ст.4-6,76-81,95, 247,258-259,263-265, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позов - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 02 березня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції, актовий запис №216 - розірвати.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , самостійно виховує та утримує сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до Відділу реєстрації актів цивільного стану для проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Чернівецького районного
суду міста Чернівців Стоцька Л. А.