Справа № 761/25853/24
Провадження № 2/761/2473/2025
(заочне)
24 квітня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Аббасової Н.В.,
секретаря судового засідання - Сухини А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У липні 2024 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 28.05.2022. Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачка вказує, що сторони проживають окремо, припинили шлюбні відносини, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін та інтересам їх дитини.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2024 матеріали позову передані судді ОСОБА_4 .
Розпорядженням керівника апарату Шевченківського районного суду м.Києва від 20.02.2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 761/25853/24 у зв'язку з тим, що суддю ОСОБА_4 наказом голови суду від 05 лютого 2025 року № 02-04-К-27 відраховано зі штату суддів Шевченківського районного суду міста Києва у зв'язку зі звільненням у відставку відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 04 лютого 2025 року № 171/0/15-25.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2025 матеріали вказаної справи передані для розгляду судді Аббасовій Н.В.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24 лютого 2025 року у справі про розірвання шлюбу відкрито провадження та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, повідомлена належним чином, від представника позивача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у відсутності позивача.
Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про дату та час розгляду справи.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки позивачка не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 28.05.2022 між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстровано шлюб, актовий запис № 107, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 28.05.2022 Звенигородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим повторно 11.01.2023 Лисянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Судом установлено, що подружжя сімейно-шлюбних стосунків не підтримує, спільне господарство не ведуть та проживають окремо.
Статтею 51 Конституції України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Відповідно до ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до норм сімейного законодавства, добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Судом було встановлено, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин являється те, що спільне життя Позивачки з Відповідачем не склалося та припинено. Подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе.
Частиною 2 статті 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що оскільки на даний час сторони не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбних стосунків, позивач наміру зберігати сім'ю не має, шлюб існує формально, подальше спільне життя суперечить інтересам позивачки, відтак є усі підстави для розірвання шлюбу.
Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 258-259, 263-268, 273, 352, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 104, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Шлюб укладений між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 28.05.2022 Звенигородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №107, - розірвати.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця проживання - АДРЕСА_2 .
Суддя: Н.В. Аббасова