Справа № 524/5332/25
Провадження № 2-з/524/18/25
про забезпечення позову
12.05.2025 року суддя Автозаводського районного суду м.Кременчука Предоляк О.С., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гусача С.Ю. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики.
Одночасно з пред'явленим позовом представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Гусачем С.Ю. подано заявупро забезпечення позову, яка мотивована тим, що 19.03.2025 року ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 у позику грошові кошти у розмірі 136000 грн., 1000 Євро, 9000 доларів США строком до 30.04.2025 року. У обумовлений строк відповідач кошти не повернув. Під час усних звернень з проханням повернути кошти, ОСОБА_2 повідомив, що у разі вчинення дій направлених на примусове стягнення з нього суми позики в судовому порядку, він здійснить відчуження належного йому на праві власності майна на користь інших осіб. Вважає, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Посилаючись на вказані обставини просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та кошти, що належать ОСОБА_2 в межах ціни позову у розмірі 136000 грн., 1000 Євро, 9000 доларів США, та заборонити відповідачу вчиняти будь-які реєстраційні дії по розпорядженню будь-яким майном, що йому належить на праві власності.
Вивчивши заяву про забезпечення позову вважаю, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ч.ч. 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов'язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Враховуючи предмет позовних вимог - стягнення коштів, наведені позивачем доводи та надані документи, які підтверджують наявність спору, приходжу до висновку, що заява про забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_2 в межах ціни позову у розмірі 556000 грн. підлягає задоволенню, як обґрунтована, а вид забезпечення позову буде співмірним із позовними вимогами.
Вид заходів забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти в межах ціни позову, не призведе до суттєвого обмеження прав відповідача на володіння та користування його майном, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача.
Забезпечення позову направлено на охорону матеріально - правових інтересів кредитора від можливих недобросовісних дій боржників і не є обмеженням прав в повній мірі та носить тимчасовий характер.
Підстав для застосування зустрічного забезпечення відповідно до ст. 154 ЦПК України не встановлено.
Разом з тим, заявник, крім накладення арешту на кошти відповідача просить накласти арешт на майно, що належить ОСОБА_2 , проте не зазначає перелік майна, його вартість, у зв'язку з чим, суд не може визначити чи співмірні заходи забезпечення позову, із заявленими позивачем вимогами.
Не встановлено обставин, які б підтверджували те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_2 ,та заборони відповідачу вчиняти будь-які реєстраційні дії по розпорядженню будь-яким майном, що йому належить на праві власності може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про стягнення коштів.
Накладення арешту як на кошти, так і на майно відповідача, причому окремо на те, і на інше - у повній сумі спору, матиме наслідком подвійне забезпечення позовних вимог (і за рахунок коштів, і за рахунок майна), що також суперечить вимогам закону стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.
За таких обставин, суд вважає, що заява в частині накладення арешту на майно ОСОБА_2 та заборони відповідачу вчиняти будь-які реєстраційні дії по розпорядженню будь-яким майном, що йому належить на праві власності задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-154, 259, 260 ЦПК України, -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гусача С.Ю. про забезпечення позову - задовольнити частково.
Накласти арешт на грошові кошти, що належать ОСОБА_2 , рнокпп НОМЕР_1 в межах ціни позову у розмірі 556023,70 грн.
В решті заяви відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала про вжиття заходів забезпечення позову може бути оскаржена в апеляційному порядку. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Стягувач: ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Боржник: ОСОБА_2 , рнокпп НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя Олена Предоляк