Справа №: 398/7138/24
Провадження №: 2-а/398/30/25
Іменем України
"02" травня 2025 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Шинкаренко І.П.,
за участю секретаря судового засідання Черткова А.О.,
позивача ОСОБА_1 , його представника - адвоката Ковальова А.І.,
представника відповідача Ткача Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Ковальов Андрій Ігорович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Адвокат Ковальов А.І., який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП № 126 від 05 грудня 2024 року та закриття провадження у справі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 05 грудня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 були розглянуті матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_1 та винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП №126. Вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 25500 грн. Участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не брав. Копія оскаржуваної постанови надійшла на його адресу засобами поштового зв'язку 28 грудня 2024 року. Представник полизача вважає висновки, зроблені начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , безпідставними, у зв'язку з чим постанова є незаконною та підлягає скасуванню у судовому порядку. Наголошує на тому, що ОСОБА_1 не відмовлявся та не міг відмовитися від оповіщення про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки, як вбачається з повідомлення КНП «Петрівська центральна лікарня» №1492 від 03 червня 2024 року та роздруківки лікарняного листка № 12503789-2023387461-1, у період з 03 по 07 червня 2024 року він перебував на лікарняному. ОСОБА_1 своєчасно оновив власні персональні дані у встановлений законодавством спосіб, підтвердженням чого є роздруківка інформації з мобільного застосунку «Резерв+». При винесенні оскаржуваної постанови відповідачем порушені приписи ч. 1 ст. 38 КУпАП. Як вбачається з оскаржуваної постанови, позивач протягом більш ніж 5 років не проходив військово-лікарську комісію, з чого вбачається, що моментом (початком) вчинення ним триваючого правопорушення є закінчення п'ятирічного терміну з моменту останнього проходження ВЛК. Відповідач вправі був винести постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення протягом двомісячного строку з моменту закінчення п'ятирічного терміну з часу останнього проходження ним ВЛК. Невиконання відповідачем зазначеного обов'язку свідчить про порушення вимог ч. 1 ст. 38 КУпАП та про протиправність оскаржуваної постанови.
Ухвалою судді від 03 січня 2025 року відкрито провадження по справі, справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, копія якої була направлена сторонам та відповідачу запропоновано надати суду відзив на позовну заяву.
27 січня 2025 року представником відповідача подано відзив на позов, відповідно до якого відповідач просив відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 повністю, в обґрунтування зазначив, що позивач перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 та підлягає призову на військову службу під час загальної мобілізації. 03 вересня 2024 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 було видано розпорядження № 3/1533 та направлено до КНП «Петрівська клінічна лікарня» для організації оповіщення визначених військовозобов'язаних та зобов'язано забезпечити явку перелічених осіб, в тому числі позивача на 04 червня 2024 року о 8 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_2 . На виконання вказаного розпорядження директором КНП «Петрівська клінічна лікарня» був виданий наказ, яким зобов'язано ОСОБА_1 у визначений термін з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_1 із вказаним наказом відмовився ознайомитись, про що був складений акт відповідальними працівниками. Вважає, що лікарняний від 03 червня 2024 року відкритий на ім'я позивача вже після складання акта про відмову ОСОБА_1 ознайомлюватися із наказом про обов'язок з'явитися до ТЦК. Крім того представник відповідача зазначив, що відповідно постанови КМУ №560, визначено, що в разі неприбуття у строк визначений у повістці, громадянин зобов'язаний у коротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибути до ТЦК та повідомити про причини своєчасної неявки, вказаний строк не може перевищувати 7 календарних днів. В свою чергу позивач у визначений час не з'явився, причини поважності неявки до ТЦК не повідомив. Висновки представника позивача вважає необґрунтованими, постанову про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 такою, що відповідає вимогам діючого законодавства України.
25 лютого 2025 року суддею постановлено ухвалу про перехід від розгляду адміністративної справи за правилами спрощеного провадження без виклику сторін до розгляду справи за правилами спрощеного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання, про що повідомлено учасників справи.
У судовому засідання представник позивача - адвокат Ковальов А.І., наполягав на задоволенні позову в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.
Позивач ОСОБА_1 підтримав позицію викладену представником позивача, суду пояснив, що з наказом директора КНП «Петрівська центральна лікарня» щодо обов'язку прибути до ТЦК у визначений час не був ознайомлений. Про те, що на адресу лікарні надійшла вимоги від ТЦК про необхідність працівникам лікарні з'явитися до ТЦК йому було відомо в ході обговорення між працівниками, на рівні пліток. На лікарняному перебував з 03 червня 2024 року, проте вже 31 травня 2024 року звертався за медичною допомогою. Облікові дані оновив своєчасно.
Представник відповідача Ткач Д.В. заперечував проти задоволення позову, посилаючись на підстави, зазначені у відзиві на позов.
У судовому засіданні допитані свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка працює начальником відділу кадрів КНП «Петрівська клінічна лікарня», суду пояснила, що перебуває із позивачем у трудових відносинах. 31 травня 2024 року на адресу КНП «Петрівська клінічна лікарня» надійшло розпорядження від ІНФОРМАЦІЯ_3 про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою уточнення персональних даних деяких працівників підприємства. На підставі вказаного розпорядження було видано наказ директора КНП «Петрівська клінічна лікарня» про оповіщення вказаних у розпорядженні працівників серед яких був і ОСОБА_1 . Наказ був виданий 31 травня 2024 року і свідок особисто повідомила осіб зазначених у розпорядженні про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Деякі працівники поставили відмітку про ознайомлення із вказаним наказом. ОСОБА_1 інформацію почув, проте письмово не засвідчив, що ознайомився із наказом. У телефонному режимі ОСОБА_1 повідомив свідку про лікарняний з 03 червня 2024 року та зазначив, що відмовляється ставити підпис про ознайомлення із вказаним наказом про оповіщення. 03 червня 2024 року свідком було організовано комісію, вказана інформація була оголошена свідком для членів комісії, надалі було складено акт про відмову позивача із ознайомленням із наказом. Крім того свідком особисто було підготовлено проект листа до ІНФОРМАЦІЯ_3 від імені директора підприємства, що ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці 03 червня 2024 року у зв'язку із лікарняним. Вказаний лист був направлений з метою повідомити уповноваженого суб'єкта, що позивач не зможе з'явитися у визначений час, оскільки перебуває на лікарняному.
Свідок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який працює у КНП «Петрівська клінічна лікарня», суду пояснив, що перебуває із позивачем у трудових відносинах, події, що відбувалися у травні-червні минулого року пам'ятає погано, зазначив що особисто не був присутній при оповіщенні позивача про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою уточнення відомостей, проте йому відомо, що дійсно така ситуація була, РТЦК було направлено розпорядження про необхідність працівників лікарні прибути для уточнення відомостей, серед вказаних працівників був і позивач. Акт про відмову позивача ознайомитись із наказом про оповіщення було складено у відсутності ОСОБА_1 на підставі інформації, що повідомила ОСОБА_3 .
Свідок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , працює заступником головного бухгалтера КНП «Петрівська клінічна лікарня», суду пояснила, що перебуває із позивачем у трудових відносинах, точну дату не пам'ятає, у травні-червні 2024 року на адресу КНП «Петрівська клінічна лікарня» надійшло розпорядження від ІНФОРМАЦІЯ_3 про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою уточнення персональних даних деяких працівників підприємства. На підставі вказаного розпорядження було видано наказ директора КНП «Петрівська клінічна лікарня» про оповіщення вказаних у розпорядженні працівників серед яких був і ОСОБА_1 . Особисто вона не була присутня і не бачила як ОСОБА_1 повідомили про необхідність прибути до РТЦК, проте працівники лікарні активно обговорювали цю подію, акт про відмову ОСОБА_1 ознайомитися із наказом про оповіщення свідок підписала на підставі інформації, яка була повідомлена ОСОБА_3 .
Дослідивши матеріали справи та вислухавши учасників справи, суд дійшов до таких висновків.
В ході судового розгляду встановлено, що 31 травня 2024 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 було видано розпорядження № 3/1533, 31 травня 2024 року на виконання вказаного розпорядження директором КНП «Петрівська клінічна лікарня» був виданий наказ № 116-К, яким відповідальну особу за ведення військового обліку ОСОБА_6 зобов'язано сповістити, серед інших, ОСОБА_1 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 04 червня 2024 року на 8 год. 00 хв.
03 червня 2024 року ОСОБА_1 не вийшов на роботу у зв'язку із перебуванням на лікарняному, про що листом № 1492 директором підприємства повідомлено ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Перебування ОСОБА_1 на лікарняному у період з 03 червня 2024 року до 07 червня 2024 року підтверджено листом непрацездатності № 12503789-2023387461-1.
Крім того, 03 червня 2024 року у відсутності позивача на робочому місці складено акт про відмову ОСОБА_1 ознайомитися із наказом оповіщення працівників щодо виклику на 04 червня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З електронного військово-облікового документа Резерв+ встановлено, що ОСОБА_1 уточнив свої військово-облікові дані вчасно, тобто 18 липня 2024 року. При цьому зазначив засоби зв'язку - номер телефону. Також зазначено про наявність відстрочки до 18 липня 2025 року.
Надалі на 21 листопада 2024 року позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де 21 листопада 2024 року офіцером відділення рекрутингу та комплектування третього відділу ст. лейтенантом ОСОБА_7 складено відносно ОСОБА_1 протокол № 126 про те, що останній в особливий період порушив правила військового обліку звіряти не рідше одного разу на п'ять років власні облікові дані з обліковими даними ІНФОРМАЦІЯ_3 , повторно пройти медичний огляд військовозобов'язаних ВЛК ТЦК та СП і, що передбачено Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», порушивши таким чином вимоги п. 10 Додатку 2 до Постанови КМУ № 1487 від 30.12.2022 «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» в частині виконання обов'язку звіряти не рідше одного разу на п'ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки, п. 3.2. наказу Міністерства оборони України № 402 від 14 серпня 2008 року в частині виконання обов'язку проходити повторний медичний огляд один раз на п'ять років, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, крім того ОСОБА_1 викликався до ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі розпорядження № 3/1533 від 31 травня 2024 року до НКП «Петрівська центральна лікарня», проте відмовився ознайомитись із наказом директора НКП «Петрівська центральна лікарня» про оповіщення та до ІНФОРМАЦІЯ_3 не з'явився до 21 листопада 2024 року, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
У протоколі повідомлено ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення: 05 грудня 2024 року об 11 год. 00 хв. вказаний протокол було отримано ОСОБА_1 про що свідчить його підпис у відповідній графі.
05 грудня 2024 року по справі про адміністративне правопорушення начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 винесено постанову №126, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 25500,00 грн. Згідно з оскаржуваною постановою, 21 листопада 2024 року о 11 год. 20 хв. виявлено порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який не проходив військово-лікарську комісію та не звіряв власні військово-облікові дані з даними ІНФОРМАЦІЯ_3 , що передбачено ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», Постановою КМУ від 30 грудня 2022 року №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, п. 10 Додатку 2 Постанови КМУ №1487 від 30 грудня 2022 року, в частині виконання обов'язку звіряти не рідше одного разу на п'ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки, п. 3.2. наказу Міністерства оборони України № 402 від 14 серпня 2008 року в частині виконання обов'язку проходити повторний медичний огляд один раз на п'ять років, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. Крім того встановлено постановою, що ОСОБА_1 викликався до ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі розпорядження № 3/1533 від 31 травня 2024 року до НКП «Петрівська центральна лікарня», проте відмовився ознайомитись із наказом директора НКП «Петрівська центральна лікарня» про оповіщення та до ІНФОРМАЦІЯ_3 не з'явився до 21 листопада 2024 року, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Прийняття вказаної постанови і стало підставою для звернення позивача до суду.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Тобто, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
За приписами ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності,або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
При цьому, розгляд справи про адміністративне правопорушення має здійснюватися з дотриманням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, визначених статтею 268 КУпАП.
Оцінюючи правомірність дій відповідача під час розгляду справи про адміністративні правопорушення відносно позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 3, 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника,військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Резервісти зобов'язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.
За змістом ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Аналогічні приписи містить і Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560 (далі Порядок) та Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487.
Згідно з п. 3.1 та п. 3.2 наказу Міністерства оборони України № 402 від 14 серпня 2008 року медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.
Відомості з направлення, сформованого за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, надсилаються до інформаційно-комунікаційної системи «Медична інформаційна система Збройних Сил України» шляхом електронної інформаційної взаємодії.
Контроль за направленням та проходженням військовозобов'язаними медичного огляду ВЛК покладається на керівника відповідного ТЦК та СП.
ВЛК при ТЦК та СП заводить на кожного військовозобов'язаного картку обстеження та медичного огляду (додаток 13) у паперовій формі за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності. Картка обстеження та медичного огляду скріплюється печаткою закладу охорони здоров'я (установи), в якому ця ВЛК проводить медичні огляди.
Повторний медичний огляд військовозобов'язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП. Офіцери запасу підлягають повторному медичному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу - у разі зміни призначення. Військовозобов'язані, які в мирний час були призначені на комплектування військових частин (установ) з врученням мобілізаційних розпоряджень під час мобілізаційного розгортання Збройних Сил України та інших військових формувань, призиваються на військову службу під час мобілізації, на особливий період за результатами раніше пройдених медичних оглядів та їх опитування про наявність або відсутність скарг на стан здоров'я. Військовозобов'язані, у яких відсутні скарги на стан здоров'я, на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду не направляються.
Пунктом 13 Порядку та пунктами 34, 47 Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487 визначено, що з метою ведення персонального військового обліку державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації здійснюють: оповіщення на вимогу районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів і забезпечення їх своєчасного прибуття. У разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов'язані: видати наказ (розпорядження) про оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, довести його до відома таких осіб під особистий підпис, а у разі виконання такими особами дистанційної, надомної роботи, у період їх тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці або у відрядженні - рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення у частині, що стосується їх прибуття до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у визначені строки, та надіслати копію відповідних наказів (розпоряджень) та підтвердну інформацію або документи про здійснення оповіщення у триденний строк до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів; письмово повідомити з наданням витягів з наказів (розпоряджень) відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів про осіб з числа призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які тимчасово непрацездатні, перебувають у відпустці або у відрядженні.
На підставі п. 37 Порядку за місцем роботи або навчання резервісти та військовозобов'язані можуть бути оповіщені представниками підприємства (установи, організації) на (у) якому (якій) він працює.
Отже належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є, зокрема ознайомлення зі змістом наказу щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до п. 10 Правил військового обліку призовників військовозобов'язаних та резервістів призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні звіряти не рідше одного разу на п'ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.
З об'єктивної сторони правопорушення, передбачене статтею 210 КУпАП полягає у порушенні правил військового обліку.
Судом встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він не звірив своєчасно свої облікові дані з даними РТЦК, не пройшов своєчасно військово-лікарську комісію, не з'явився на визначену та повідомлену належним чином дату і час та місце прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Проте суд не погоджується з висновками про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення та наголошує, що відповідно до примітки до статті 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
На сторінці застосунку «Резерв+» Міністерства оборони України (https://reserveplus.mod.gov.ua/) зазначено про те, що «Резерв +» - це мобільний застосунок від Міністерства оборони України для військовозобов'язаних, у якому можна зручно та швидко оновити персональні дані без відвідування ТЦК, а також джерело інформації про те, які дані є у реєстрі військовозобов'язаних, призовників та резервістів Оберіг.
За змістом ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів та показань свідків.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Станом на день оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та оскаржуваної постанови, начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 мав можливість перевірити дані ОСОБА_1 та пересвідчитись у тому числі, що за даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані позивача оновлено своєчасно, а також він має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до 18 липня 2025 року.
Тобто, позивач вчасно оновив власні облікові дані як військовозобов'язаний, який має відстрочку та які саме відомості він мав уточнити сторона відповідача не надала. Так само як і не надала суду відомості щодо порушення відповідачем строків проходження повторного медичного обліку, не зазначивши дату проходження попереднього медичного огляду та документ та підтвердження цих відомостей.
Крім того, в ході судового розгляду суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 всупереч встановленого законом порядку не був належним чином повідомлений про виклик його до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 04 червня 2024 року, оскільки в матеріалах справи відсутнє підтвердження про ознайомлення позивача з наказом директора КНП «Петрівська центральна лікарня» щодо обов'язку прибути до ТЦК № 116- к від 31 травня 2024 року.
Складений 03 червня 2024 року акт суд оцінює як доказ отриманий всупереч встановленого порядку, передбаченому чинним законодавством України. Оскільки такий акт був складений у відсутності позивача. Допитані в ході судового розгляду свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які підписали акт про відмову ОСОБА_1 ознайомитись із наказом № 116-к,повідомили, що особисто не бачили, що позивач був повідомлений про виклик до ТЦК, вказана обставина їм стала відомі зі слів свідка ОСОБА_3 .
Доказів того, що під час тимчасової непрацездатності позивача його повідомлено шляхом надіслання йому вказаного наказу рекомендованим поштовим відправленням матеріали справи також не містять.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210 КУпАП характеризується наявністю вини у формі прямого чине прямого умислу та настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на ухилення виконання військового обов'язку.
Відповідно до вимог статті 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Усвідомлення означає не лише розуміння фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються предмета, об'єктивної сторони складу конкретного правопорушення, а й розуміння його суспільної небезпеки.
Тобто, позивач мав знати, що його викликають у ТЦК, однак свідомо не з'явитися, при цьому обов'язок довести вказану обставину лежить на відповідачу.
Тому суд вважає, що відповідачем не доведено, що ОСОБА_1 було відомо про необхідність з'явитися на виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин у зазначеній у розпорядженні місце та строк, і він незважаючи на це до ТЦК не з'явився.
Отже, умисел відповідача на вчинення адміністративного правопорушення не доведений «поза розумним сумнівом».
З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд дійшов висновку, що прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, прийнятим без повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи та за недоведеністю наявності в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, а тому постанова від 05 грудня 2024 № 126 підлягає скасуванню.
При задоволенні позову суд вважає, що позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму сплаченого ним судового збору при зверненні із адміністративним позовом в суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 241-246, 286, 293 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Ковальов Андрій Ігорович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 від 05 грудня 2024 № 126 у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) 605,60 грн сплаченого судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 02 травня 2025 року.
Суддя І.П. Шинкаренко