Єдиний унікальний номер: 379/662/25
Провадження № 2/379/316/25
(ЗАОЧНЕ)
12 травня 2025 рокум.Тараща
Таращанський районний суд Київської області в складі
головуючого судді - Невгада О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Боженко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
14.04.2025 позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» (далі - ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС») звернулося до суду з указаним позовом, мотивуючи тим, що 10.05.2019 року між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 22037000125397 (далі - Кредитний договір), який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», розміщений на офіційному веб-сайті Банку: https://creditdnepr.com.ua/ та індивідуальної частини, якою є цей Кредитний договір, що разом становлять єдиний Кредитний договір, Банк зобов'язується надати Клієнту грошові кошти у тимчасове платне користування, а Клієнт зобов'язується повернути наданий Кредит, сплатити плату за Кредит (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов'язання у порядку, встановленому Договором. Кредит надається у формі кредитної лінії шляхом здійснення операцій (зняття коштів з рахунку, платежі з рахунку тощо) за рахунок ліміту кредитної лінії за поточним рахунком клієнта, що відкритий в банку. Операції використання ліміту кредитної лінії можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу - картки. Позивач зазначає, що відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання. Внаслідок цього, згідно з умовами договору факторингу №28/03/24, АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» відступлено право вимоги за кредитним договором №22037000125397 від 10.05.2019 на користь ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», а відповідно ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 .. Згідно з договором факторингу сума боргу перед новим кредитором ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» є обґрунтованою та становить 37 798,73 грн., з яких: 16 091,65 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 0,26 грн. - заборгованість по відсотках, 21 706,82 грн. - заборгованість по комісії. З метою досудового, добровільного врегулювання спору на адресу ОСОБА_1 було направлено досудову вимогу щодо виконання договірних зобов'язань. Дану вимогу залишено відповідачем без реагування. З урахуванням викладеного, ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» просило стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 22037000125397 від 10.05.2019 року у загальному розмірі 37 798,73 грн. та судові витрати у справі.
16.04.2025 суд постановив ухвалу, якою прийняв указану позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначив судове засідання на 12.05.2025.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належно згідно з вимогами чинного законодавства (а.с.228, 230-233), в прохальній частині позовної заяви просять здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання 12.05.2025 не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належно і завчасно згідно з вимогами чинного законодавства: рекомендоване поштове відправлення суду з викликом відповідача в судове засідання на 12.05.2025 - отримано ним особисто 23.04.2025 (а.с.235).
Жодних заяв чи клопотань від відповідача на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» відповідачем ОСОБА_1 не подано.
Стаття 280 ЦПК України визначає, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, будучи належно повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, причини своєї неявки в судове засідання суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, водночас, позивач не заперечує щодо заочного вирішення справи, - є всі передбачені законом підстави для проведення заочного розгляду даної справи.
Ухвалою суду від 12.05.2025, занесеною до протоколу судового засідання, постановлено провести заочний розгляд даної цивільної справи.
Зі змісту положень статті 281 ЦПК України вбачається, що заочний розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
З огляду на неявку в судове засідання всіх учасників справи, на підставі положень ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, встановив наступні фактичні обставини та визначив зміст спірних правовідносин.
Судом установлено, що 10 травня 2019 року між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №22037000125397, підписаний власноруч відповідачем (а.с.8 та на звороті).
Відповідно до умов кредитного договору (п.1.1), банк надає клієнту грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування на споживчі потреби, а клієнт зобов'язується повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та сплатити комісії, що передбачені цим договором, а також здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлених даним договором розмірах і строках та виконати свої зобов'язання за даним договором в повному обсязі.
За змістом п.1.2. кредитного договору банк надає клієнту грошові кошти (кредит) на таких умовах: сума кредиту - 31 000,00 грн., строк кредитування - 60 місяців, кінцева дата повернення кредиту - 10.05.2024, цільове призначення - на споживчі потреби, щомісячна комісія за обслуговування кредиту - 3,5 % від суми кредиту, процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість за кредитом - 0,001 % річних, на прострочену заборгованість за кредитом - 56,0 % річних.
Графік платежів, викладено в розділі 4 Договору, із зазначенням сум погашення основного боргу за кредитом, сплати процентів за користування кредитом та вартості всіх супутніх послуг, реальної процентної ставки та ін. (п.1.3. кредитного договору).
Згідно з п.1.4. кредитного договору, кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок клієнта: НОМЕР_1 , відкритий у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО».
Клієнт доручає Банку в дату видачі Кредиту, здійснити перерахування з рахунку Клієнта на користь страховика ПрАТ СК «УНІКА ЖИТТЯ», суму страхового платежу в розмірі 6 000,00 грн. за весь період страхування, згідно Договору страхування № ВР-22037000125397 від 10.05.2019 (п.1.5. кредитного договору).
Платежі з погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування кредитом та щомісячної комісії за обслуговування кредиту здійснюється у вигляді ануїтетних (рівномірних) платежів - обов'язкових платежів (п.2.1. кредитного договору).
В розділі 4 Договору зазначений графік платежів/розрахунок загальної вартості кредиту для клієнта та реальної річної процентної ставки за цим договором, де щомісячні платежі визначені з 10.06.2019 по 10.05.2024, визначена щомісячна сума платежу за кредитом, яка складається з суми кредиту, процентів за користування кредитом, та платежів за додаткові та супутні послуги (за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, комісія за надання кредиту, інші послуги банку).
Відповідно до п.3.1., п.3.2. кредитного договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором. Зміни та доповнення до цього договору вносяться сторонами у письмовій формі шляхом укладання додаткових договорів до цього договору.
Згідно з випискою по особовому рахунку відповідача ОСОБА_1 за період з 10.05.2019 по 27.03.2024 (а.с.12-182) АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» було перераховано кредитні кошти в сумі 31 000,00 грн. на особистий рахунок відповідача як це передбачено умовами кредитного договору № 22037000125397 від 10.05.2019 (а.с.26 на звороті).
Указана виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі кредитної картки відповідача, це баланс станом на дату укладання кредитного договору (надана сума кредиту), всі операції за кредитною карткою (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної з коштами операції).
Згідно з наданим АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» розрахунком заборгованості за кредитним договором № 22037000125397 від 10.05.2019, станом на 27.03.2024 заборгованість ОСОБА_1 складає 37 798,73 грн., з яких: 16 091,65 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 0,26 грн. - заборгованість по відсотках, 21 706,82 грн. - заборгованість по комісії (а.с.9-11 та на зворотах).
28.03.2024 року між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 28/03/2024, за яким АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» передає ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» приймає належні АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників та Акта приймання-передачі Реєстру боржників до Договору факторингу №28/03/2024 позивач набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №22037000125397 від 10.05.2019 в сумі 37 798,73 грн. (а.с.184-195).
ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» вживалися заходи досудового врегулювання спору. 06.02.2025 на адресу ОСОБА_1 направлялася вимога №2683521016-АВ про погашення заборгованості у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за Кредитним договором №22037000125397 від 10.05.2019 (а.с.196).
Інших доказів матеріали справи не містять та суду не надано.
Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч.1 ст. 207 ЦК України).
Договір, що за своєю правовою природою є двостороннім правочином, є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст. 626, 628 ЦК України).
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ч. 3 ст. 1054 ЦК України).
Відповідно до положень ч.ч.1-3 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Статтями 1046, 1048 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами ч. 2 ст. 615 ЦК України визначено: одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Матеріали справи не містять доказів повідомлення боржника про заміну кредитора. Разом з тим, неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06 лютого 2019 року в справі №361/2105/16-ц.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Частинами 1, 3 статі 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідач ОСОБА_1 погодився з умовами Кредитного договору №22037000125397 від 10.05.2019, про що свідчить наявність особистого підпису.
Також установлено, що кредитодавцем виконані умови договору, кредитні кошти були перераховані відповідачу. Останній, зобов'язання за договором належним чином не виконував, вчасно отримані в кредит кошти не сплачував, відсотки за користування такими коштами не сплатив, заборгованість погашена не була. Таким чином, позивачем підтверджений факт укладення кредитного договору з відповідачем та порушення ним взятих на себе зобов'язань.
Встановлено судом набуття позивачем права вимоги до відповідача за Кредитним договором №22037000125397 від 10.05.2019 на підставі Договору факторингу 28/03/2024.
За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частинами другою, третьою статті 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином,Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Вказане узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на дату укладення договору в цій справі) продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
Згідно з ч. 6 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції станом на дату укладення договору в цій справі) споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит.
До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).
Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Так, в пункті 1.2 Кредитного договору №22037000125397 щомісячна комісія за обслуговування кредиту становить 3,5 % від суми кредиту (а.с.8).
Необхідність внесення плати за додаткові, супутні послуги банку, пов'язанні з обслуговуванням кредитної заборгованості, передбачена в розділі 4 «Графік платежів/розрахунок загальної вартості кредиту для клієнта та реальної процентної ставки» кредитного договору №22037000125397 (колонка 8 графіку). Загальний розмір комісії за розрахунково-касове обслуговування з 10.06.2019 по 10.05.2024 сукупно складає 65 100,00 грн. (а.с.8 та на звороті).
Встановивши у Кредитному договорі №22037000125397 сплату комісійної винагороди за розрахунково-касове обслуговування щомісячними платежами (по 1085,00 грн.), що у загальному розмірі складає 65 100,00 грн., банк не повідомив, які саме послуги за вказану плату надаються позичальнику. Розмір такої комісійної винагороди, з огляду на обставини справи (зокрема, розмір кредиту та процентів), вносить істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу, що в сукупності свідчить про те, що оспорювані умови кредитного договору є несправедливими.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06.11.2023 у справі № 204/224/21, дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Таким чином, встановивши, що банк не повідомив позичальника, які саме послуги за вказану плату йому надаються, розмір комісійної винагороди вносить істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу, тобто положення пункту 1.2 Кредитного договору №22037000125397 щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати плату за розрахунково-касове обслуговування є нікчемними відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 30 листопада 2023 року в справі № 216/7637/21, від 09 лютого 2024 року в справі № 337/3703/22, від 10 січня 2024 року в справі № 727/5461/23, постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі № 204/224/21.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналізуючи обґрунтованість розміру заборгованості відповідача за кредитним договором, суд звертає увагу, що належним чином дослідити поданий стороною доказ розрахунку заборгованості за кредитним договором, перевірити його та оцінити в сукупності і взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок це процесуальний обов'язок суду (постанова КЦС ВС від 25.05.2022 року у справі № 219/7527/16-ц).
Кредитна заборгованість визначається умовами кредитного договору та вимогами закону, а суд у будь-якому разі має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву. Суд першої інстанції у межах наданих йому процесуальним законодавством повноважень не позбавлений можливості самостійно зробити розрахунок заборгованості, якщо не погоджується з розрахунком, наданим позивачем, оскільки незгода з наданим суду розрахунком не є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі (постанова КЦС ВС від 07.06.2023 року у справі № 234/3840/15-ц).
Враховуючи, що згідно наданих банком розрахунків ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу за нікчемною умовою кредитного договору було сплачено 31 458,18 грн., суд висновує про необхідність перерахунку загальної заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед банком.
Як уже було встановлено раніше, згідно з випискою по рахунку, на погашення заборгованості за комісією за розрахунково-касове обслуговування зараховано кошти з суму 31 458,18 грн.
Відповідно до ст. 534 ЦК України, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.
За наведених обставин, оскільки положення кредитного договору в частині сплати відповідачем суми комісії за надання кредиту є нікчемними, зараховані позивачем в рахунок погашення комісії за надання кредиту грошові кошти у розмірі 31 458,18 грн. мають бути зараховані на погашення процентів та основної заборгованості, що відповідає положенню статті 534 ЦК України.
Згідно з розрахунком, загальна заборгованість за кредитним договором № 2037000125397 від 10.05.2019 становить 16 091,91 грн. з яких: 16 091,65 грн. (сума боргу за тілом кредиту) + 0,26 грн. (сума боргу за відсотками). Сплачена відповідачем комісія за нікчемною умовою кредитного договору становить 31 458,18 грн. та перевищує розмір заборгованості за тілом кредиту та за відсотками.
Враховуючи вищенаведене, заборгованість за кредитним договором №2037000125397 від 10.05.2019 року у відповідача ОСОБА_1 відсутня, а відтак суд не вбачає правових підстав для задоволення вказаного позову.
Вирішуючи згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України питання щодо розподілу між сторонами судових витрат, суд керується положенням ст. 133 та ст. 141 ЦПК України, за яким судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача. Оскільки у задоволенні позову відмовлено - судові витрати покладаються на позивача і залишаються за ним.
На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України «Про споживчий кредит», Законом України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 3, 11, 16, 204, 207, 215 512, 514, 516, 517, 526, 534, 536, 610, 612, 615, 626-629, 638, 640, 642, 1046, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 5, 10, 12, 13, 19, 76, 77, 79, 81, 89, 133, 141, 263-265, 268, 273, 280-283, 354, 355 ЦПК України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана ним протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 43453613, місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ, індекс 04112;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено та підписано 12 травня 2025 року
Суддя Таращанського районного суду
Київської області Олександр НЕВГАД