Справа № 369/4893/25
Провадження №1-кс/369/1018/25
15.04.2025 року м. Київ
Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12024111050001465 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.06.2024,-
До суду надійшло вищевказане клопотання, яке мотивовано тим, що 25.01.2025 року слідчим суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на закордонний паспорт серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , ноутбук марки Makbook Air серія CO2GF2VPDJWR з зарядним пристроєм, мобільний телефон Iphone 14 Pro Max модель MQ8V3LL/A s/n F7GDKK7FQ5 imei1: НОМЕР_2 imei2: НОМЕР_3 , Iphone6S model A1688 FCC ID:DCG-E2946 IC:579C-E2946A, флеш накопичувач об'ємом 32 Gb, які належать ОСОБА_4 та вилучені під час проведення обшуку за місце мешкання останньої.
Адвокат вважає накладення арешту безпідставним та неаргументованим, а отже таким, що має бути скасовано.
У судове засідання заявник не з'явилась, через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи у її відсутність, просила суд задовольнити клопотання про скасування арешт майна.
У судове засідання прокурор та слідчий не з'явилися, повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили. Матеріали кримінального провадження № 12024111050001465 не надали.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання про скасування арешту майна та додані до нього матеріали, вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно з ч. 10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч. 11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення,пересування, передачі майна.
Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст.170КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт накладався у випадку, передбаченому п. 1ч.2ст.170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння,що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт накладається у випадках, передбачених п. 3, 4ч.2ст.170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2ч.2ст.170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4ч.2ст.170 цього Кодексу); 5) розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до вимог ст.41Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенціїз правлюдини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Бучанського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12024111050001465, в якому ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.01.2025 задоволено клопотання слідчого та надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та вилучення речей (предметів) документів, які безпосередньо пов'язані з учиненням даного кримінального правопорушення та являються процесуальними джерелами доказів злочинної діяльності, які можуть бути використанні у якості доказів причетності до вказаної вище протиправної діяльності та які мають значення для подальшого досудового розслідування кримінального провадження.
18.02.2025 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 , виявлено та вилучено - закордонний паспорт серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , ноутбук марки Makbook Air серія CO2GF2VPDJWR з зарядним пристроєм, мобільний телефон Iphone 14 Pro Max модель MQ8V3LL/A s/n F7GDKK7FQ5 imei1: НОМЕР_2 imei2: НОМЕР_3 , Iphone6S model A1688 FCC ID:DCG-E2946А IC:579C-E2946A, флеш накопичувач об'ємом 32 Gb.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 168 КПК України, забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв?язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об?єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов?язаний з подоланням системи логічного захисту.
Відповідно до положень п. 3 ч. 2 ст. 168 КПК України, у разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід?ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.
Проте, жодних відомостей про те, що доступ до вилучених в ОСОБА_4 мобільних телефонів та ноутбука обмежується системою логічного захисту (паролем), скопіювати відповідну інформацію з таких пристроїв неможливо, або те, що в мобільному телефоні та ноутбуці міститься інформація, яка має значення для досудового розслідування, протокол обшуку не містить.
25.01.2025 слідчим суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на закордонний паспорт серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , ноутбук марки Makbook Air серія CO2GF2VPDJWR з зарядним пристроєм, мобільний телефон Iphone 14 Pro Max модель MQ8V3LL/A s/n F7GDKK7FQ5 imei1: НОМЕР_2 imei2: НОМЕР_3 , Iphone6S model A1688 FCC ID:DCG-E2946А IC:579C-E2946A, флеш накопичувач об'ємом 32 Gb.
20.02.2025 вилучені речі у відповідності до ст. 98 КПК України постановою слідчого визнанні речовими доказами.
Однак, у зазначеній постанові відсутні будь-які обґрунтування та докази, що вилучене майно, яке належить ОСОБА_4 належить до критеріїв визначених ст. 98 КПК України, та містить лише формальне посилання на положення КПК України.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Частиною 2 ст. 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України).
Правові підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів визначені частиною третьою ст. 170 КПК України, згідно з якою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим, слідчим суддею на даній стадії досудового розслідування не отримано даних на підтвердження того, що вказане нерухоме майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України.
Крім того слідчому судді не наведено додаткових переконливих доводів в обґрунтування наявних ризиків, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Також, слідчі судді та судді постановляючи по аналогічним питання ухвалах зазначається: «будь-який тривалий строк має бути об'єктивно виправданий завданнями кримінального провадження та збалансований з правами та інтересами власника відповідного майна».
Водночас, доказове значення у кримінальному провадженні мають не самі по собі матеріальні носії інформації (телефон та планшет), а наявні на них електронні файли і відомості.
У цьому контексті, слідчі судді відзначають, що електронний документ не має жорсткої прив'язки до певного матеріального носія, тому один і той же документ (файл) може існувати у ідентичному вигляді на різних носіях. При цьому, всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення (аналогічна позиція міститься у постановах ККС ВС у справі № 490/10025/17) від 19.05.2020 та у справі № 677/2040/16-к від 22.10.2020.
У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).
Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Таким чином, правова підстава для арешту майна заявника спростовується наданими заявником доказами, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне відстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, враховуючи при цьому співмірність обмеження права власності, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому майном, у зв'язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого обмеження прав власності.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.2,170-174,309,376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024111050001465 - задовольнити.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.02.2025 року у справі № 369/3358/25 на:
- закордонний паспорт серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 ;
- ноутбук марки Makbook Air серія CO2GF2VPDJWR з зарядним пристроєм;
- мобільний телефон Iphone 14 Pro Max модель MQ8V3LL/A s/n F7GDKK7FQ5 imei1: НОМЕР_2 imei2: НОМЕР_3 ;
- Iphone6S model A1688 FCC ID:DCG-E2946А IC:579C-E2946A;
- флеш накопичувач об'ємом 32 Gb.
Зобов'язати слідчих та прокурорів, що здійснюють досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12024111050001465 повернути вилучені речі ОСОБА_4 , а саме: закордонний паспорт серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 ; ноутбук марки Makbook Air серія CO2GF2VPDJWR з зарядним пристроєм; мобільний телефон Iphone 14 Pro Max модель MQ8V3LL/A s/n F7GDKK7FQ5 imei1: НОМЕР_2 imei2: НОМЕР_3 ; Iphone6S model A1688 FCC ID:DCG-E2946А IC:579C-E2946A; флеш накопичувач об'ємом 32 Gb.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1