Справа № 367/1538/25
Провадження №2-а/367/95/2025
Іменем України
05 травня 2025 року місто Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області
у складі головуючого судді Білогруд О.О.,
за участі секретаря судового засідання Трофимчук С.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції, заступника командира роти полку 1 полку 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в місті Києві Плиганя Миколи Олександровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
1. Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до Ірпінського міського суду Київської області з вказаним позовом. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказаний матеріал передано для розгляду судді Білогруд О.О.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 22.01.2025 близько 15-й години, на номер мобільного телефону, який належить позивачу надійшов виклик клієнтки, яка просила надати їй правову допомогу, повідомила, що її, проти її волі, утримують у складському приміщенні, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Л. Лукьяненка, 21, корпус 3, невідомі особи у цивільному одязі, які не представились. Прибувши за вказаною адресою, ним було встановлено, що вхідні двері, до вказаного складського приміщення закриті. Неодноразові спроби потрапити у вказане приміщення, зв'язатись з клієнтом, шляхом телефонування, результатів не дали. Мобільний телефон його клієнтки був вимкнений. Відсутність можливості поспілкуватись із клієнткою та неможливість потрапити до вказаного приміщення, дали підстави сприймати отриману інформацію, як реальну загрозу життю та здоров'ю останньої, у зв'язку з чим Позивачем о 15:24 здійснено виклик спеціальної служби по спецлінії «102». Близько 15:30 під'їхав службовий автомобіль із державними номерними знаками синього кольору, які видаються автомобілям національної поліції, з якого вийшли працівники поліції та представились як слідчо-оперативна група Оболонського РУП ГУНП в місті Києві, повідомили, що вони здійснили виїзд, за вищевказаною адресою для проведення невідкладної слідчої дії, а саме - обшуку. Підійшовши до дверей вказаного приміщення разом із співробітниками поліції у складі СОГ Оболонського РУП ГУНП в місті Києві, двері відчинила невідома особа у цивільному одязі, яка в подальшому представилась працівником поліції та надала службове посвідчення. Після того, як Позивачеві, було надано можливість поспілкуватись клієнткою, яка перебувала у вказаному приміщенні, останньому стало відомо, що приблизно о 14:45 - 15:00 того дня до складського приміщення увірвались невідомі особи у цивільному одязі, зачинили за собою двері, наказали присутнім викласти мобільні телефони на стіл та не вчиняти будь-яких дій щодо супротиву. В цей час, клієнтка Позивача, перебувала поза межами видимості вказаних осіб, що дало змогу їй здійснити телефонний дзвінок Позивачеві, якому вона повідомила, що її утримують невідомі особи. В подальшому, після з'ясування, що клієнтка Позивача перебуває у безпеці, її життю та здоров'ю нічого не загрожує, а невідомі особи - є працівниками поліції, Позивачем, о 15:34 було здійснено повідомлення на спецлінію «102» про відсутність необхідності прибуття спеціальної служби за попереднім викликом. Приблизно, у цей же час, до приміщення зайшли працівники патрульної поліції, які в подальшому повідомили Позивачеві, що він вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 183 КУпАП, а саме: завідомо неправдивий виклик поліції та склали оскаржувану постанову. Позивач, вважає, що вказана постанова незаконною, винесеною з грубим порушенням чинного законодавства, в тому числі, процедури розгляду справ про адміністративні правопорушення, з порушенням конституційних прав та законних інтересів Позивача., обставини, викладені в ній не відповідають дійсності, у зв'язку з чим, вказана постанова, на його думку, підлягає скасуванню, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, а дії уповноваженої особи, яка склала вказану постанову, підлягають визнанню протиправними. Покликаючись на положення Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), правових позиція, викладених у рішеннях Верховного Суду позивач просив визнати невинуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 183 КУпАП; скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення від 22.01.2025 серії ЕГА № 1669330; провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 183 КУпАП, закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення; визнати дії заступника командира роти полк 1 полк 4 бат. 2 роти управління патрульної поліції в місті Києві Плиганя М.О. спрямовані на притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 183 КУпАП протиправними; ухвалити судове рішення про зупинення вчинення будь-яких дій, якими органами (посадовими особами), спрямованих на виконання оскаржуваної постанови, в тому числі про стягнення адміністративного штрафу.
2. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями вказану справу передано судді Білогруд О.О.
Ухвалою судді від 11.03.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін та зобов'язано відповідача упродовж п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали надати суду належним чином засвідчені копії матеріалів, на підставі яких відповідачем прийнято оскаржуване рішення, шляхом їх направлення на адресу Ірпінського міського суду Київської області. Розгляд справи призначено на 01.04.2025. Копію ухвали відповідачем отримано 18.03.2025.
Судове засідання, призначене на 01.04.2025 не відбулося у зв'язку з не надходженням запитуваних судом матеріалів.
07.04.2025 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , у якому покликаючись на положення КУпАП, КАС України, практику Шостого апеляційного адміністративного суду у конкретних судових рішеннях зазначено, що викладеними позивачем у позовній заяві твердження є хибними, позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими , такими, що не підлягають задоволенню судом. Відповідач вважає, що працівником поліції, яким складено оскаржувану постанову, вірно кваліфіковано вчинене позивачем адміністративне правопорушення та вірно застосовано норми матеріального права, він діяв відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозйомки, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026, та статті 40 Закону України «Про національну поліцію». Звернуто увагу, що інспектором поліції, яким ухвалено оскаржувану постану, не було здійснено дій на перешкоджання реалізації ОСОБА_1 права на отримання правничої допомоги на місці розгляду справи, зокрема і в телефонному режимі, тобто забезпечено право позивача можливість реалізації прав, визначених статтею 268 КУпАП. Також вказано, що визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними не передбачено положеннями статті 286 КАС України та не є належним способом захисту прав позивача. З огляду на викладене, просили у задоволенні позовних вимог відмовити. На виконання ухвали суду від 11.03.2025 надано додаткові письмові докази та копію відеозапису (відеофіксації) ходу подій, які відбувалися 22.01.2025 під час складення оскаржуваної постанови серії ЕГА № 1669330.
У судовому засіданні 29.04.2025 позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити з підстав зазначених у ньому. Звернув увагу, що працівником поліції при складенні оскаржуваної постанови не дотримано положень КУпАП, зокрема не встановлено об'єктивну сторону складу правопорушення, оскільки не доведено, що виклик був здійснений завідомо не правдивий, будь-яких доказів на доведення вини не надано, а сам лише дзвінок до поліції не може утворювати склад адміністративного правопорушення, не допитано свідків, зокрема його довірительки, а також осіб, які перебували в тому місці. Також зазначив, що після того, як він переконався, що на місці вчинялися законні дії, то він намагався зателефонувати до поліції, щоб відмінити виклик поліції, однак група вже прибула на місце. Також надав копію відеозапису з прилеглої до приміщення у якому відбувалися події 22.01.2025 території, копії документів на підтвердження, що він надав особам, які правомірно володіли вказаним приміщенням правничу допомогу як адвокат.
Відповідач у судові засідання не з'явився.
У судовому засіданні 29.04.2025 на підставі статті 227 КАС України суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, повідомлено, що рішення буде оголошено 05.05.2025.
3. Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно зі статтею 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову у справі.
Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана, по-перше, встановити склад правопорушення, яким відповідно до статті 9 КУпАП є протиправна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені КУпАП, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством. Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, які стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Отже, засоби фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, є доказами у справах про адміністративне правопорушення.
Судом встановлено таке.
22.01.2025 о 15:27 від заявника ОСОБА_1 надійшло повідомлення до служби 102, про те, що того дня о 15:24 за адресою: місто Київ, вулиця Левка Лук'яненка, будинок 21, корпус 3, його клієнтка повідомила йому, що її утримують на складі з іншою особо троє невідомих осіб. За викликом на місце події прибула група швидкого реагування. Постановою серії ЕГА № 1669330 від 22.01.2025, складеною заступником командира роти полку-1 полку 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в місті Києві капітаном поліції Плиганем М.О., притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 183 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн.
Згідно положень підпунктів 2 та 3 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Поліцейські розглядають справи про адміністративні правопорушення, визначені у статті 222 КУпАП. Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Згідно з пунктом 8 частини першої статті 23 зазначеного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до статті 183 КУпАП адміністративна відповідальність настає за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань, та тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
У силу статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, разом з тим частина друга цієї статті передбачає що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 80 КАС України речовими доказами є зокрема електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи.
З досліджених у судовому засіданні відеозаписів події, яка трапилася 22.01.2025, встановлено, зокрема, що поліцейським при прибутті до місця виклику інкриміновано ОСОБА_1 вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП, повідомлено, що здійсненим ним виклик є завідомо неправдивим, однак жодного доказу доведення вини в тому, що ОСОБА_1 діяв умисно, тобто завідомо умисно здійснив виклик на спецлінію 102 відеозапис не містить. Крім того, з відеозапису не убачається, що поліцейським вчинено дії щодо встановлення фактичних обставин справи, не здійснено спроби встановити особу, яка зі слів ОСОБА_1 , повідомила йому про незаконне її утримання невідомими особами в приміщенні, не допитано осіб, яких видно на відеозапису, не встановлено їх особи.
Згідно зі статтею 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Судом зауважується, що відповідно до загальних принципів, визначених положеннями КАС України, та статті 77 КАС України при розгляду справ за позовами про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не подав жодного належного та допустимого доказу на спростування обставин, викладених у адміністративному позові ОСОБА_1 та доведення його винуватості. З відеозапису, наданого відповідачем, лише встановлено, що відбулася подія, внаслідок якої складено постанову, однак будь- яких дій щодо встановлення всіх складових складу адміністративного правопорушення вчинено не було.
Відповідно до положень КУпАП складом адміністративного правопорушення є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона.
З об'єктивної та суб'єктивної сторони для кваліфікації дій особи слід встановити, що особа здійснила саме виклик поліції завідомо неправдивий. Встановлення лише факту здійснення дзвінка не достатньо для свідчення того, що особа вчинила протиправне діяння, слід встановити докази на підтвердження того, що особа знала наперед, що у виклику працівників поліції відсутня необхідність, розуміла та/або, принаймні, усвідомлювала неправомірність своїх дій, та/або бажає даремного виїзду поліцейських.
Дії не можна кваліфікувати як завідомо неправдивий виклик, якщо особа: вважала права порушеними чи такими, що можуть бути порушені; розраховувала на захист прав поліцією; не має прямого умислу на вчинення правопорушення - повідомляє правду та не хоче безпідставного виїзду поліції. Сам факт виклику поліції не свідчить, що виклик є завідомо неправдивим. Сподівання громадянина на допомогу поліції у конфліктній ситуації не може становити склад адміністративного правопорушення. При цьому, поліцейські, керуючись нормами КУпАП, локальними відомчими нормативно-правовими актами повинні: перевірити та оцінити обставини, які передували здійсненню дзвінка на спецлінію «102»; допитати свідків, учасників подій та дослідити докази проступку. Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом адміністративного проступку, оскільки опис правопорушення не є належним доказом порушення. Постанова це рішення суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення, дії щодо встановлення всіх дійсних обставин події.
Висновок про наявність чи відсутність в діях складу адміністративне правопорушення має бути обґрунтованим на підставі всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують адміністративне правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Визначення доказів в справах про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований статтею 251 КУпАП. Обов'язок ж доказування правомірності накладення адміністративного стягнення на позивача у даній справі відповідно до частини другої статті 71 КАС України покладений на відповідача - суб'єкта владних повноважень (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № 560/751/17).
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, положень статті 8 Конституції України, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, тобто недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості особи.
При цьому судом враховуються завдання та основні засади адміністративного судочинства, зокрема, змагальність сторін та офіційне з'ясування всіх обставин у справі, а також положення частини другої статті 77 КАС України. Так як рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, відповідати завданню адміністративного судочинства, вказане дає підстави для висновку про відсутність події та складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .
Відповідно до положень частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що відповідач як суб'єкт владних повноважень діяв не у спосіб, що визначений законами та Конституцією України, та всупереч положенням статті 77 КАС України не виконав обов'язку щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене суд вважає недоведеною вину позивача у вчиненні правопорушення, передбаченою статтею 183 КУпАП, тому є підстави для скасування постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 183 КУпАП, провадження у справі стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Щодо визнання дій поліцейського під час складення постанови про вчинення адміністративного правопорушення, що, на думку позивача, були спрямовані на притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, то судом враховуються положення частини третьої статті 286 КАС України, відповідно до якої за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Також, відповідно до положень КАС України скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі створює імператив, за яким відповідна постанова не підлягає виконанню. З огляду на викладене у частині визнання дій заступника командира роти полк 1 полк 4 бат. 2 роти управління патрульної поліції в місті Києві Плиганя М.О. спрямованих, на думку позивача, на притягнення його до адміністративної відповідальності слід залишити без задоволення. Постанова органу, уповноваженого розгляд та ухвалення рішень про притягнення особи до адміністративної відповідальності, зокрема за статтею 183 КУпАП, яка скасована судом зверненню до виконання у примусовому порядку не підлягає.
Позивач є особою зі статусом, яка надає пільги по сплаті судового збору відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», а тому судовий збір компенсується за рахунок держави.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 152-1, 183, 251, 255 КУпАП, статтями 5, 15, 72-77, 79, 241-246, 250, 251, 286 КАС України, суд-
ухвалив:
адміністративний позов ОСОБА_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.
Постанову заступника командира роти полку-1 полку 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в місті Києві, складену капітаном поліції Плиганем Миколою Олександровичем, серії ЕГА № 1669330 від 22 січня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 183 КУпАП - скасувати.
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 183 КУпАП закрити.
У решті позовних вимог відмовити.
Судові витрати у справі компенсуються за рахунок коштів з Державного бюджету України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 05.05.2025.
ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;
ВІДПОВІДАЧ 1: Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 4010864610, адреса місцезнаходження: вул. Святослава Хороброго, буд. 9, м. Київ, 03151;
ВІДПОВІДАЧ 2: заступник командира роти полку-1 полку 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в місті Києві Плигань Микола Олександрович, адреса місцезнаходження: вул. Святослава Хороброго, буд. 9, м. Київ, 03151.
Суддя О.О. Білогруд