"01" травня 2025 р. Справа № 363/5501/24
01 травня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Рудюка О.Д.,
за участю: секретаря судового засідання - Галай О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді Київської області загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
встановив:
ОСОБА_1 в жовтні 2024 року звернувся до суду з даним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 04.02.2022 року між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено меморандум, згідно якого сторони домовилися, що позивач інвестує кошти у розмірі 45 475 євро, що на день укладення цього договору становить 1 450 084,00 грн. у проект, який полягає у побудові і продажу житлового будинку.
Згідно п. 5 Меморандуму відповідач зобов'язався в строк до 05.02.2023 року збудувати житловий будинок відповідно до Договору будівництва і вести його в експлуатацію. Знайти Покупця на об'єкт інвестування до 05.02.2023 року. Організувати продаж об'єкту інвестування. Також, 04.02.2022 року між позивачем і відповідачем було укладено договір будівництва житлового будинку АДРЕСА_1 . Зазначеним договором передбачалося, що позивач як Замовник доручив, а відповідач як Виконавець зобов'язався власними і залученими силами і засобами виконати роботи по будівництву житлового будинку, який має бути прийнятий в експлуатацію та знаходитися у технічному стані, придатному для нормального його використання, та не матиме недоліків.
Пунктом 1.2 цього договору визначено, що житловий будинок, загальною площею 85кв.м. буде збудований на земельній ділянці площею 0,0127 га, кадастровий номер 3221886001:03:224:6032, що розташована за адресою: Київська область Вишгородський район, с. Нові Петрівці, цільове призначення земельної ділянки-для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель споруд. Договірна вартість , тобто вартість робіт за цим договором становить 1 450 084 грн., щ еквівалентом 45 475євро 00 центів (п. 2.1 Договору).
Актом прийому-передачі грошових коштів від 04.02.2022 року підтверджується факт передачі позивачем відповідачу коштів у розмірі 1 450 084 грн., що є еквівалентно 45 475євро 00 центів.
Згідно з пунктами 3.1, 3.2, 3.3 Договору визначено, що виконавець зобов'язаний розпочати виконання робіт протягом 21 дня з моменту укладання цього Договору. Виконавець зобов'язаний виконати роботи за цим договором строк 12 місяців, окрім робіт щодо підключення будинку до електричної мере строки яких не залежать від виконавця. Датою закінчення виконання робіт за і договором вважається дата введення будинку в експлуатацію. Отже, враховуючи вимоги пункту 3.2 Договору відповідач повинен був виконати свої обов'язки по договору у строк до 05.02.2023 року, чого зроблено не було.
Таким чином, зазначає, що відповідач зобов'язаний повернути позивачу грошові кошти у сумі 45 475 євро, а також сплатити неустойку у розмірі 12% річних від отриманих коштів. Крім того, зазначив, що п. 2 Меморандуму від 04.02.2022 року визначено, що винагорода позивача складає 25% річних від інвестованих в проект грошових коштів, вказані п. 1 до Меморандуму. Винагороду позивач одержує після продажу об'єкту інвестування від покупця. Позивач стверджує, що укладаючи угоду з відповідачем розраховував отримати винагороду, зазначену у п. 2 Меморандуму, однак, враховуючи те, що відповідач не виконав своє зобов'язання щодо будівництва та введення в експлуатацію будинку, позивач не отримав цієї винагороди, що по суті є упущеною вигодою.
На підставі вищевикладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача користь ОСОБА_1 заборгованість згідно укладеного меморандуму від 04 лютого 2022 року у сумі 62 300 євро 75 центів, з яких: 45 475 євро -основна сума боргу; 5 457 євро - неустойка. 11 368 євро 75 центів - упущена вигода та судові витрати.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 29.10.2024 року відкрито провадження по справі та справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву, позивачу роз'яснено право подати відповідь на відзив, та відповідачу право на подання заперечень на відповідь на відзив.
17.02.2025 року протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися. Представником позивача до суду подано клопотання про розгляд справи в їх відсутність, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, який належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.
Своє право відповідач не реалізував, відзив на позовну заяву до суду не подав.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 3 ч. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
04.02.2022 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 укладено Меморандум, згідно п. 1 якого сторони домовилися, що позивач інвестує кошти у розмірі 45 475 євро, що на день укладення цього договору становить 1 450 084,00 грн. у проект, який полягає у побудові і продажу житлового будинку. Суттю проекту є придбання позивачем земельної ділянки площею 0,0127 га з кадастровим номером 3221886001:03:224:6032, та фінансування будівництва житлового будинку на цій ділянці згідно договору будівництва від 04.02.2022 року № 1-6032.
Згідно п. 5 Меморандуму відповідач зобов'язався в строк до 05.02.2023 року збудувати житловий будинок відповідно до Договору будівництва і вести його в експлуатацію. Знайти Покупця на об'єкт інвестування до 05.02.2023 року. Організувати продаж об'єкту інвестування.
Також, 04.02.2022 року між позивачем і відповідачем було укладено договір будівництва житлового будинку № 1-6032. Зазначеним договором передбачалося, що позивач як Замовник доручив, а відповідач як Виконавець зобов'язався власними і залученими силами і засобами виконати роботи по будівництву житлового будинку, який має бути прийнятий в експлуатацію та знаходитися у технічному стані, придатному для нормального його використання, та не матиме недоліків.
Пунктом 1.2 цього договору визначено, що житловий будинок, загальною площею 85 кв. м буде збудований на земельній ділянці площею 0,0127 га, кадастровий номер 3221886001:03:224:6032, що розташована за адресою: Київська область Вишгородський район, с. Нові Петрівці, цільове призначення земельної ділянки-для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель споруд. Договірна вартість, тобто вартість робіт за цим договором становить 1 450 084 грн., щ еквівалентом 45 475євро 00 центів (п. 2.1 Договору).
Згідно з пунктами 3.1, 3.2, 3.3 Договору визначено, що виконавець зобов'язаний розпочати виконання робіт протягом 21 дня з моменту укладання цього Договору. Виконавець зобов'язаний виконати роботи за цим договором строк 12 місяців, окрім робіт щодо підключення будинку до електричної мере строки яких не залежать від виконавця. Датою закінчення виконання робіт за і договором вважається дата введення будинку в експлуатацію.
Пунктами 5.2.3, 5.2.4, 5.2.5 Договору передбачено, що відповідач як Виконавець зобов'язався, зокрема:
-виконати роботи у встановлені договором строки, відповідно до проектної документації, умов Договору;
- повернути отримані грошові кошти якщо виконавець протягом 60 днів не виконує робити будівництву житлового будинку без поважної причини;
- сплатити неустойку у розмірі 12% річних від отриманих коштів, у разі якщо житловий будинок не було введено в експлуатацію у строк визначений п. 3.2 цього Договору (а.с.9-12).
Актом прийому-передачі грошових коштів від 04.02.2022 року підтверджується факт передачі позивачем відповідачу коштів у розмірі 1 450 084 грн., що є еквівалентно 45 475євро 00 центів (а.с. 13).
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.02.2022 року № 298070074 позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0127 га, кадастровий номер 3221886001:03:224:6032, що розташована за адресою: Київська область Вишгородський район, с. Нові Петрівці. (а.с. 14).
16.10.2024 року представником позивача - адвокатом Горобець Ю.В. на адресу відповідача надіслано вимогу щодо повернення грошових коштів в сумі 45 475 євро та неустойку в сумі 5 457 євро у зв'язку з невиконання умов Договору (а.с. 16).
Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Предметом зобов'язання за Меморандумом від 04.02.2022 року є грошові кошти у іноземній валюті-євро.
Аналізуючи вказані норми, стягнення суму боргу в іноземній валюті, узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц.
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з ч. 5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки можуть виникати з рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ч. 1 ст. 610 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом , зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1, 2 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п. 5.2.4 Договору будівництва житлового будинку від 04.02.2022 року виконавець зобов'язаний повернути отримані грошові кошти якщо виконавець протягом 60 днів не виконує робити будівництву житлового будинку без поважної причини.
Оскільки відповідач свої зобов'язання по договору від 04.02.2022 року щодо будівництва житлового будинку у строк до 05.02.2023 року не виконав, про наявність будь-яких поважних причин не виконання договірних умов не повідомив позивача, суд вважає, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача основної суми боргу в розмірі 45 475 євро підлягає задоволенню в повному обсязі.
Оскільки відповідач зобов'язання по виконанню робіт з будівництва житлового будинку у строк до 05.02.2023 року згідно умов Меморандуму від 04.02.2022 року не виконав, позивач має право на стягнення неустойки у розмірі 12% річних від отриманих коштів згідно умов п. 3.2 Договору будівництва житлового будинку № 1-6032 від 04.02.2022 року.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано розрахунок неустойки за період з 06.02.2023 року по 05.02.2024 року.
Суд погоджується з таким розрахунком неустойки, відповідно до якого сума неустойки становить 5 457 євро (45475 - сума боргу*12/100).
Таким чином, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню 5457 євро неустойки на підставі п. 5.2.5 Договору.
Частиною 1 статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди (п.п. 8, 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Отже, відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (збитків), наявності та розміру понесених збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляду відшкодування збитків не наступає.
При цьому, позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування.
Отже, загальними умовами відповідальності за завдану шкоду є наявність шкоди. За відсутності цього не виникають і самі деліктні зобов'язання. Наявність шкоди і її розмір доводить потерпілий.
Загальний порядок відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди викладений в ст. 22 ЦК України. В частині 2 даної норми чітко зазначено, що таке збитки. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ особи, яке пов'язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається або у зроблених ним витратах, або у втраті чи пошкодженні його майна, або у втраті доходів, які він повинен був отримати.
Під збитками мається на увазі вже понесені позивачем витрати, або витрати які необхідно понести позивачу для відновлення свого права.
Як вбачається з доводів позивача, укладаючи Меморандум з відповідачем, позивач розраховував на винагороду, зазначену в п. 2 Меморандуму, однак відповідач не виконав своє зобов'язання щодо будівництва та введення в експлуатацію будинку, то позивач не отримав цієї винагороди , тому зазнав збитків у виді упущеної вигоди у сумі 11 368 євро 75 центів.
Згідно п. 2 Меморандуму винагорода сторони 1 складає 25% річних (розраховується наступним чином: кількість днів інвестування із дня початку дії Меморандуму помножене на 0,0685) від інвестованих в проект коштів. Суму інвестиції та винагороду сторона 1 одержує після продажу об'єкту інвестування від Покупця.
Проте, позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами, що внаслідок виконання відповідачем робіт по будівництву житлового будинку останній міг би реально отримати дохід у розмірі 11 368 євро 75 центів.
Враховуючи, що наявність збитків як обов'язкового елементу для відшкодування майнової шкоди не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні, суд не вбачає підстав для стягнення упущеної вигоди.
За змістом статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, враховуючи результат розгляду справи з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати у розмірі 15 140 грн., які пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 16, 22, 509, 524, 526, 598, 611, 612, 625 ЦК України та ст.ст. 4, 7, 12, 13, 81, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 280-282, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість згідно укладеного меморандуму від 04 лютого 2022 року у сумі 50 932 (п'ятдесят тисяч дев'ятсот тридцять два) євро, з яких: 45 475 євро - основна сума боргу; 5 457 євро - неустойка згідно п. 5.2.5 договору будівництва житлового будинку № 1-6032 від 04.02.2022 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати судовий збір у розмірі 15 140 (п'ятнадцять тисяч сто сорок) гривень.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання, АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .
Повний текст судового рішення складено 12.05.2025 року.
Суддя О.Д. Рудюк