Справа № 361/10977/24
Провадження № 2/361/5776/24
31.03.2025
31 березня 2025 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючої судді Гізатуліної Н.М.
за участю секретаря судових засідань Охріменко Є.І.
позивачки - ОСОБА_1
представника позивачки - Бондара І.Г.
відповідача, в особі керівника Житлово-будівельного кооперативу «ДІАМАНТ», - Павленка В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «ДІАМАНТ», за участю третьої особи - Управління будівництва житлово-комунального господарства, інфраструктури та транспорту Броварської міської ради Броварського району Київської області, про визнання майнових прав на об'єкт інвестування,
Адвокат Бондар І.Г. від імені та в інтересах ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав зазначений позов.
Позов мотивував тим, що 16 лютого 2017 року між ОСОБА_1 та Житлово-будівельним кооперативом «ДІАМАНТ» (далі - ЖБК «ДІАМАНТ», Кооператив) укладено договір № 99/4 про сплату пайових внесків.
Так, на виконання умов договору позивачка зобов'язалась вносити пайові внески відповідно до Графіку платежів на загальну суму 476 952 грн у рахунок оплати вартості об'єкту інвестування.
Об'єктом інвестування, згідно з умовами договору, є квартира у житловому будинку (об'єкт будівництва): адреса (будівельна): АДРЕСА_1 ; секція: 4; поверх: 13; № приміщення: 99; загальна площа - 40,08 кв. м.
Відповідач відповідно до умов договору зобов'язався за рахунок пайових внесків позивачки та інших асоційованих членів Кооперативу здійснити будівництво об'єкту будівництва на земельній ділянці з кадастровим номером: 3210600000:00:063:0982, здати його в експлуатацію не пізніше IV кварталу 2017 року, передати позивачці приміщення та всі документи, необхідні для реєстрації права власності.
Позивачка зобов'язання за договором виконала у повному обсязі, внесла пайові внески у визначеному договором розмірі, відповідач зобов'язання не виконав - не закінчив будівництво об'єкту, не здав його в експлуатацію, не передав позивачці приміщення по акту та не надав документи для проведення державної реєстрації права власності.
Із рішення Господарського суду Київської області від 20 травня 2024 року у справі № 911/273/24, яке набрало законної сили, позивачці стало відомо, що у зв'язку з неспроможністю забудовників продовжувати будівництво, рішенням виконкому Броварської міської ради від 07 липня 2020 року № 505 функції замовника будівництва надано Управлінню будівництва, житлово-комунального господарства, інфраструктури та транспорту Броварської міської ради (далі - Управління БЖКГ).
У зазначеній справі, суд встановив, що згідно з витягом з Реєстру будівельної діяльності від 05 лютого 2024 року до інформації про замовника будівництва внесено: ЖБК «ДІАМАНТ» та Управління БЖКГ, рішенням Броварської міської ради від 22 травня 2020 року № 1870-75-07 земельна ділянка з кадастровим номером 3210600000:00:063:0982 площею 2,8837 га надана в постійне користування Управлінню БЖКГ для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку та надано згоду Управлінню БЖКГ на поділ цієї земельної ділянки. При поділі земельної ділянки з кадастровим номером 3210600000:00:063:0982 утворилися земельні ділянки з кадастровими номерами: 3210600000:01:063:0770 площею 0,4084 га, 3210600000:01:063:0771 площею 0,0371 га, 3210600000:01:063:0772 площею 2,4382 га.
Крім того, Броварською міською радою на підставі заяви Управління БЖКГ та ЖБК «ДІАМАНТ» від 02 лютого 2024 року, прийнято наказ від 05 лютого 2024 року №1.5-23/40 «Про затвердження рішення про присвоєння адреси», відповідно до якого затверджено рішення про присвоєння адреси об'єкту незавершеного будівництва «Будівництво багатоповерхового житлового комплексу по АДРЕСА_2 », а саме: « АДРЕСА_3 ».
12 лютого 2024 року до державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про речове право 53732226 ЖБК «ДІАМАНТ» на об'єкт будівництва (реєстраційний номер об'єкта 2880752332106): незавершене будівництво багатоповерховий житловий комплекс за адресою АДРЕСА_1 , який складається з багатоквартирних житлових будинків «Г» (58 % готовності), «Д» (37 % готовності), «Е» (9 % готовності), та розташований на земельній ділянці кадастровий номер 3210600000:01:063:0772.
Багатоповерховий житловий будинок «Г» - це секція 4 незавершеного будівництвом багатоповерхового житлового комплексу, що підтверджується схемою розташування будівель та споруд, що є додатком до наказу № 1.5-23/40 «Про затвердження рішення про присвоєння адреси».
Враховуючи, що об'єкт будівництва - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 не введено в експлуатацію, будівництво об'єкта не здійснюється, змінився склад замовників будівництва об'єкту, змінилася адреса і найменування об'єкта будівництва, змінилась земельна ділянка на якій він знаходився, тому вважає, що належним способом захисту прав позивачки є визнання за нею майнових прав на об'єкт інвестування.
На підставі викладеного, з урахуванням уточнення позовних вимог (зміни предмета позову), просив суд:
1. Визнати за ОСОБА_1 майнові права на об'єкт інвестування, а саме квартиру АДРЕСА_3, вартість якої була сплачена пайовими внесками у сумі 476 952 грн.
2 Стягнути із відповідача на користь позивачки судові витрати.
Ухвалою суду від 04 листопада 2024 року відкрито провадження у цивільній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у справі на 10 грудня 2024 року о 12 год. 30 хв.
25 лютого 2025 року за Вх. № 10073 керівник ЖБК «ДІАМАНТ» Павленко В.В. подав до суду заяву про визнання позову та просив суд позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалою суду від 12 березня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 21 березня 2025 року о 12 год. 00 хв.
У судове засідання призначене 21 березня 2025 року з'явилися ОСОБА_1, її представник та керівник ЖБК «ДІАМАНТ» - Павленко В.В.
ОСОБА_1 та її представник позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити у повному обсязі, з мотивів викладених у позовній заяві.
Керівник ЖБК «ДІАМАНТ» Павленко В.В., підтримав подану ним заяву про визнання позову, проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечував. Просив суд не брати до уваги докази надані представником позивачки, а саме технічний паспорт на будинок, замовником якого є Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Діамант Плюс», як такий що не стосується предмету розгляду цієї справи.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Суд встановив, що 16 лютого 2017 року ЖБК «ДІАМАНТ» та асоційований член Кооперативу ОСОБА_1 уклали договір № 99/4 про сплату пайових внесків.
Як вбачається із розділу І договору сторони узгодили, що об'єктом будівництва є житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (п. 1.1.1); приміщення - квартира в об'єкті будівництва, характеристика якої наведена у п. 2.2 цього договору (п. 1.1.2).
Відповідно до п. 2.1 договору учасник сплачує до Кооперативу пайові внески у розмірах та порядку, встановленому даним договором та додатками до нього, а Кооператив за рахунок пайових внесків учасника та пайових внесків інших асоційованих членів Кооперативу зобов'язується організувати (здійснити) будівництво об'єкту будівництва на земельній ділянці з кадастровим номером: 3210600000:00:063:0982, здати його в експлуатацію в термін не пізніше визначеному у п. 7.4.3 договору, передати учаснику приміщення та всі документи, необхідні для реєстрації права власності, які передбачені даним договором на приміщення у вказаному об'єкті будівництва на умовах, встановлених договором та за умови повної сплати учасником суми пайового внеску, встановленої даним договором.
У пункті 2.2 договору зазначені відомості про приміщення: найменування - квартира; адреса (будівельна): АДРЕСА_1 ; секція: 4 (четверта); поверх: 13 (тринадцятий); № приміщення (будівельний): 99; загальна площа (кв. м) - 40,08.
З огляду на п. 3.2 договору сума, що складає вартість приміщення та підлягає сплаті учасником кооперативу відповідно до графіку платежів (Додатку 1 до даного договору) на момент укладення даного договору становить - 476 952 грн.
Пунктами 3.6, 3.7 договору визначено, що у графіку платежів (Додатку 1 до даного договору) визначається кількість та строки оплати пайових внесків, які підлягають оплаті учасником до Кооперативу відповідно до даного договору. Для оплати пайових внесків (повної або часткової оплати) учасник вносить суму пайового внеску відповідно до у графіку платежів (Додатку 1 до даного договору) або суму доплати, визначену у порядку, встановленому у п. 3.4 даного договору на розрахунковий рахунок Кооперативу. Призначення платежу: сплата пайового внеску згідно договору із обов'язковим зазначенням номеру та дати цього договору.
Договором передбачено, що учасник має право оплатити всі пайові внески достроково. Датою оплати вважається дата зарахування суми грошових коштів на поточний рахунок Кооперативу. При кожній оплаті частини вартості приміщення учасник має право звернутися до Кооперативу для складання акту звірки взаєморозрахунків (п. п. 3.8 - 3.10).
Відповідно до п. 5.1. договору фактом виконання зобов'язань Кооперативом перед учасником є підписання між сторонами акту прийому - передачі, в якому зазначається приміщення, яке передається, та документи, передбачені в п. 6.1 договору.
З огляду на п. 6.1 договору у 30-денний строк після здійснення учасником сплати остаточної вартості приміщення, та за умови, що об'єкт будівництва введений в експлуатацію, для проведення державної реєстрації права власності на приміщення Кооператив зобов'язується надати учаснику наступні документи: копію документу, що посвідчує речове право на земельну ділянку, документ, що підтверджує присвоєння об'єкту будівництва адреси, копію документу, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію об'єкту будівництва, довідку про повну оплату учасником пайових внесків, список членів Кооперативу, затверджений Загальними зборами членів (учасників) Кооперативу, інші документи необхідні для проведення державної реєстрації права власності.
Відповідно до п. 7.4.3 договору Кооператив зобов'язаний організувати та здійснити будівництво об'єкта та забезпечити його прийняття до експлуатації. Орієнтований строк закінчення будівництва IV квартал 2017 року при умові дотримання учасником порядку та строків сплати пайових внесків.
Як вбачається із п. 2 графіку платежів (Додатку 1 до Договору № 99/4 про сплату пайових внесків у ЖБК «ДІАМАНТ» від 16 лютого 2017 року) учасник сплачує пайовий внесок на поточний рахунок Кооперативу до 16 лютого 2017 року у розмірі 476 952 грн.
Додаток № 2 до Договору № 99/4 про сплату пайових внесків у ЖБК «ДІАМАНТ» від 16 лютого 2017 року - викопіювання квартири
№ 99 на 13 поверсі, секція 4. Додаток № 3 до Договору № 99/4 про сплату пайових внесків у ЖБК «ДІАМАНТ» від 16 лютого 2017 року - план квартири № 99 на 13 поверсі, секція 4 (а. с. 43 - 53).
Квитанцією ПРИВАТ БАНК від 22 лютого 2017 року № 0783-5819-7420-9675, підтверджується, що позивачка сплатила на рахунок ЖБК «ДІАМАНТ» 476 952 грн, призначення платежу - оплата згідно з договором № 99/4, ОСОБА_1 (а. с. 33).
Відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків за період з 16 лютого до 06 березня 2017 року між ЖБК «ДІАМАНТ» та ОСОБА_1 за договором про сплату пайових внесків від 16 лютого 2017 року № 99/4, ОСОБА_1 22 лютого 2017 року сплачено 476 952 грн, станом на 06 березня 2017 року заборгованість складає: 0,00 грн (а. с. 34).
У провадженні Господарського суду Київської області на розгляді перебувала справа № 911/273/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будстандартінжиніринг» (далі - ТОВ «Будстандартінжиніринг») до Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області, м. Бровари Київської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Управління БЖКГ, ЖБК «ДІАМАНТ» про визнання незаконним та скасування рішення, визнання статусу замовника будівництва.
Рішенням від 20 травня 2024 року у справі, яке набрало законної сили, ТОВ «Будстандартінжиніринг» у позові відмовлено.
Як встановлено у зазначеному рішенні суду 07 липня 2020 року виконком Броварської міської ради прийняв рішення № 505 «Про надання функцій замовника», відповідно до якого з метою оптимізації та прискорення виконання будівельних робіт по об'єкту будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового комплексу» по АДРЕСА_1 , керуючись підпунктом 1 пункту «а» ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про інвестиційну діяльність», розглянувши подання Управління БЖКГ від 06 липня 2020 року, Управлінню БЖКГ надано функції замовника будівництва по об'єкту «Нове будівництво багатоквартирного житлового комплексу» по АДРЕСА_1 .
22 травня 2020 року Броварська міська рада прийняла рішення № 1870-75-07 «Про припинення права користування земельними ділянками, припинення дії договору оренди земельної ділянки, затвердження документації із землеустрою, надання земельних ділянок у користування, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, надання згоди на поділ земельної ділянки, внесення змін до рішення Броварською міської ради Київської області», пунктом 4 якого вирішила надати у постійне користування Управлінню БЖКГ земельну ділянку площею 2,8837 га, з них 0,6523 га землі обмеженого використання інженерний коридор мереж комунікацій, для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку землі житлової та громадської забудови, кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:00:063:0982. Пунктом 10 вказаного рішення надано згоду Управлінню БЖКГ на поділ земельної ділянки площею 2,8837 га.
04 червня 2020 року Броварська міська рада прийняла рішення № 1904-76-07 «Про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, надання згоди на відновлення меж земельної ділянки та на поділ земельної ділянки», пунктами 13, 14, 15 якого припинила право постійного користування Управління БЖКГ земельною ділянкою кадастровий номер 3210600000:00:063:0982, при поділі якої утворилися земельні ділянки кадастрові номери 3210600000:01:063:0770 площею 0,4084 га, 3210600000:01:063:0771 площею 0,0371 га, 3210600000:01:063:0772 площею 2,4382 га; надала у постійне користування Управлінню БЖКГ земельну ділянку кадастровий номер 3210600000:01:063:0772 площею 2,4382 га, землі житлової та громадської забудови, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку; надала у постійне користування Управлінню БЖКГ земельну ділянку кадастровий номер 3210600000:01:063:0770 площею 0,4084 га, землі житлової та громадської забудови, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.
Рішенням Господарського суду Київської області від 03 квітня 2023 року у справі № 911/1615/22, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2023 року, та відповідно набрало законної сили 26 жовтня 2023 року, позов задоволено, визнано наявність у ЖБК «ДІАМАНТ» прав замовника щодо будівництва об'єкту незавершеного будівництва, а саме багатоповерхової квартирної житлової забудови в 5-му мікрорайоні 4-го житлового району Житлового комплексу «Діамант», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Постановою Верховного Суду від 31 січня 2024 року касаційне провадження у справі № 911/1615/22 за касаційною скаргою ТОВ «Будстандартінжиніринг», відкрите з підстави, передбаченої пунктом 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, закрито, в іншій частині касаційну скаргу ТОВ «Будстандартінжиніринг» залишено без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 23 лютого 2024 року № 367044641, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 12 лютого 2024 року внесено відомості про речове право 53732226 ЖБК «ДІАМАНТ» на об'єкт будівництва (реєстраційний номер об'єкта 2880752332106): незавершене будівництво багатоповерховий житловий комплекс за адресою АДРЕСА_1 , який складається з багатоквартирних житлових будинків «Г» (58 % готовності), «Д» (37 % готовності), «Е» (9 % готовності), та розташований на земельній ділянці кадастровий номер 3210600000:01:063:0772 (а. с. 8 - 25).
Наказом Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області від 05 лютого 2024 року №1.5-23/40 «Про затвердження рішення про присвоєння адреси»:
1.Затверджено рішення про присвоєння адреси об'єкту незавершеного будівництва «Будівництво багатоповерхового житлового комплексу по АДРЕСА_3» у складі:
- багатоквартирного житлового будинку (позиція 1.1, літ. Г), ідентифікатор об'єкта будівництва 01.3079168.5052444.20240201.10.0000.12;
- багатоквартирного житлового будинку (позиція 1.2, літ. Д), ідентифікатор об'єкта будівництва 01.3079142.5052484.20240201.26.0000.49;
- багатоквартирного житлового будинку (позиція 1.3, літ. Е), ідентифікатор об'єкта будівництва
АДРЕСА_7 на земельній ділянці з кадастровим номером 3210600000:01:063:0772: « АДРЕСА_3 ».
2 Надано доручення Службі містобудівного кадастру управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області внести відомості про присвоєння адреси до розділу «Реєстр адрес» за напрямом «Містобудування та архітектура» офіційного сайту Броварської міської ради 1: Броварського району Київської області (№ 24-А від 05.02.2024) (а. с. 26, 27).
Між сторонами виник спір про визнання майнових прав на об'єкт інвестування.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ст. 509 ЦК України).
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Також визначено необхідність виконання зобов'язання належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З огляду на ст. ст. 655, 656 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.
Об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага (ст. 177 ЦК України).
Згідно із ст. 179 ЦК України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.
Як вбачається із ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Згідно зі ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що майновими правами визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та права вимоги.
У теорії цивілістики під майновими правами розуміється: 1) у широкому значенні речового права суб'єктивне цивільне право як таке, що стосується майнових цінностей і має грошову оцінку, наприклад, право власності на похідні права, зобов'язальні права (права з договорів, що укладаються з приводу передання майна у власність або користування), майнові права інтелектуальної власності, корпоративні права, тощо; 2) у вузькому значенні - як суб'єктивне право, яке здатне бути самостійним об'єктом обороту; тобто у разі передання майнового права набувач отримує його як можливість претендування на майно або вчинення власних дій відносно майна.
Концепція «майна» в розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а відтак і «майном» (пункт 98 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо прийнятності заяви у справі «Броньовські проти Польщі», заява № 31443/96; пункт 22 рішення ЄСПЛ від 10 березня 2011 року у справі «Сук проти України», заява № 10972/05; пункт 74 рішення ЄСПЛ «Фон Мальтцан та інші проти Німеччини» від 02 березня 2005 року, заяви № 71916/01, 71917/01 та 10260/02).
У контексті ст. 1 Першого протоколу до Конвенції об'єктами права власності можуть бути, у тому числі, «легітимні очікування» та «майнові права» (рішення ЄСПЛ від 23 жовтня 1991 року у справі «Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії», заява N 12742/87; ухвала ЄСПЛ від 13 грудня 1984 року щодо прийнятності заяви S. v. the United Kingdom, № 10741/84).
Відповідно до пунктів 21, 24 рішення від 01 червня 2006 року у справі «Федоренко проти України» (N 25921/02) ЄСПЛ вказав, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована ЄСПЛ і в справі «Стреч проти Сполучного Королівства», заява № 44277/98).
В іншій справі «Н.К.М. проти Угорщини» (NKM v. Hungary, скарга № 66529/11) у рішенні від 14 травня 2013 року ЄСПЛ зазначив, що «правомірні очікування» підлягають захисту як власне майно і майнові права.
Верховний Суд України у постанові від 30 січня 2013 року у справі № 6-168цс12 визначив майнове право - це «право очікування», яке є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав.
Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений деякими, але не всіма правами власника майна, і яке свідчить про правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно або інше речове право на певне майно в майбутньому.
З огляду на вказане, громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також у тому, що набуте ними на законних підставах право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.
У разі невиконання забудовником належним чином взятих на себе зобов'язань, а також відсутності факту введення будинку в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати внесків учасником будівництва, ефективним способом захисту порушених прав останнього є визнання майнових прав на об'єкт інвестування.
Відповідні висновки щодо ефективного способу захисту майнових прав на об'єкт інвестування викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 761/20612/15-ц (провадження № 14-39цс19), від 27 лютого 2019 року у справі № 761/32696/13-ц (провадження № 14-606цс18), Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 638/12414/17 (провадження № 61-21546св19), від 21 грудня 2022 року у справі № 569/5399/20 (провадження № 61-7682св2) та інших.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд, установивши, що позивачка повністю сплатила вартість пайового внеску відповідно до умов договору від 16 лютого 2017 року № 99/4 про сплату пайових внесків у ЖБК «ДІАМАНТ», введення об'єкта будівництва в експлуатацію не відбулось у встановлені договором строки, будівництво об'єкта не здійснюється, що ставить під сумнів можливість виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує прав, свободи чи інтересів інших осіб, дійшов висновку про визнання майнових прав за позивачкою на об'єкт інвестування.
При ухваленні судового рішення враховані заперечення відповідача про те, що докази надані представником позивачки, а саме технічний паспорт на будинок, замовником якого є Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Діамант Плюс» не стосуються предмету розгляду справи.
Щодо розподілу судових витрат
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 1 ст. 142 ЦПК України передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову.
Частиною 2 ст. 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Ці висновки узгоджуються й з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 та постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18.
Суд також повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 за подання позовної заяви до суду сплатила судовий збір у розмірі 1 211,20 грн та сума витрат на правову допомогу становить 12 000 грн, що включає: складення позовної заяви - 8 000 грн, участь у судовому засіданні - 4 000 грн.
Обґрунтовуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу представник позивачки долучив до позовної заяви: ордер, виданий на підставі договору про надання правничої допомоги від 30 жовтня 2024 року №30/10; копію договору про надання правничої допомоги від 30 жовтня 2024 року №30/10, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, платіжну інструкцію від 30 жовтня 2024 року № @2PL596340 на суму 8 000 грн, призначення платежу: сплата за складання позовної заяви за договором про надання правничої допомоги від 30 жовтня 2024 року №30/10, копію квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 31 січня 2025 року № 2.88785487.1.
Відповідач у судовому засіданні не заперечував щодо розміру витрат на правничу допомогу понесених ОСОБА_1 .
Проаналізувавши долучені до матеріалів справи та подані на підтвердження факту понесення ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу документи, суддя вважає, що відображена у наданих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом Бондарем І.Г. роботи (наданих послуг) відповідає критерію розумності та часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт, отже, клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 грн є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Крім того, необхідно повернути позивачці з Державного бюджету 50 % сплаченого нею судового збору за подання позовної заяви - 605,60 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК у зв'язку із задоволенням позову з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню 50 % сплаченого нею судового збору за подання позовної заяви на суму - 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 206, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «ДІАМАНТ», за участю третьої особи - Управління будівництва житлово-комунального господарства, інфраструктури та транспорту Броварської міської ради Броварського району Київської області, про визнання майнових прав на об'єкт інвестування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 майнові права на об'єкт інвестування, а саме квартиру АДРЕСА_4 (попередня адреса: АДРЕСА_1 , вартість якої була сплачена пайовими внесками у сумі 476 952 (чотириста сімдесят шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві) гривні.
Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «ДІАМАНТ» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Повернути з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області ОСОБА_1 50 відсотків судового збору - 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп., сплаченого нею при подачі позову згідно з квитанцією від 30 жовтня 2024 року № 0.0.3975902124.1 за реквізитами: ГУК у Київ. обл/Броварська міс/22030101; Код отримувача (код за ЄДПРОУ) 37955989; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримання МФО: 899998; Рахунок отримувача: UA 088999980313151206000010784; Код класифікації доходів бюджету: 22030101, судовий збір за позовом ОСОБА_1 , Броварський міськрайонний суд Київської області, на суму - 1 211,20 грн.
Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «ДІАМАНТ» на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати на правову допомогу у розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) гривень.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_8 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Відповідач: Житлово-будівельний кооператив «ДІАМАНТ», місце знаходження: Київська область, м. Бровари, вул. Київська, буд. 261, ЄДРПОУ - 39516174.
Суддя Н.М. Гізатуліна