Справа № 346/4146/23
Провадження № 1-кп/346/203/25
12 травня 2025 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді: ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4
захисника: ОСОБА_5
представника потерпілої: ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Казахстанської РСР, Чімкентської обл., ст. Джилга та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, на утриманні нікого немає, раніше не судимого, депутатом не обирався, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисне легке тілесне ушкодження, тобто вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.125 КК України. Кримінальний проступок вчинено при наступних обставинах. Б лизько 20:45 години 17.07.2023 року обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , де в присутності малолітньої дитини, та на ґрунті тривалих неприязних відносин, вчинив словесний конфлікт із сестрою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В ході даного конфлікту, ОСОБА_4 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, наніс потерпілій ОСОБА_7 один удар в ділянку обличчя кулаком правої руки, та один удар правою долонею в ділянку обличчя. Своїми діями ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді синців лівої половини обличчя, крововиливу під слизову оболонку верхньої губи та ясен, які відносяться до легкого тілесного ушкодження.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, не визнав, та зазначив, що 17.07.2023 року він приїхав до квартири потерпілої ОСОБА_7 , зазначив, що у нього почалась розмова з ОСОБА_8 , дочкою потерілої ОСОБА_7 , яка відкрила йому двері, після цього вказує, що потерпіла ОСОБА_7 вибігла до нього, та почала відшовхувати його в сторону, і сказала що викличе поліцію, пояснюючи тілесне ушкодження потерпілої сказав, що це сталось внаслідок дверей, оскільки вона стояла при вході в квартиру, і коли він забрав ногу з дверей хотіла закрити ОСОБА_8 , та ОСОБА_7 попала під удар дверми.
Cуд, дослідивши в сукупності всі докази по кримінальному провадженні, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, знайшла своє підтвердження у судовому засіданні, та підтверджується доказами по кримінальному провадженні, а саме:
- показаннями свідка ОСОБА_8 , яка у судовому засіданні надала показання та зазначила, що з обвинуваченим ОСОБА_4 , вони в неприязних відносинах, він є її дядьком та рідним братом ОСОБА_7 , зазначила, що обвинувачений подзвонив їй по телефону і запитав чи була вона в бабусі, пізніше за її місцем проживання, в АДРЕСА_2 ., ОСОБА_4 , прийшов до них, була, її мати, та дочка, та без пояснень і слів, почав її душити, потерпіла ОСОБА_7 втрутилась, і ОСОБА_4 , два рази вдарив потерпілу ОСОБА_7 перший раз долонею, другий раз кулаком в ділянку обличчя, в голову, після чого вони виштовхали його з будинку, викликали медичну допомогу, а ОСОБА_4 , зник з їхньої квартири. Вказала, що даний випадок стався один раз, до того вони лише словесно сварились. Вказала, що ОСОБА_7 внаслідок даного інциденту, та після ударів кулаком ОСОБА_4 , мала синці, а також після завданих ударів ОСОБА_4 , у потерпілої злетів зубний протез;
- показаннями свідка, ОСОБА_9 , яка в судовому засіданні надала показання та зазначила, що дійсно 17.07.2023 року був інцидент за участі ОСОБА_4 , який є братом її бабусі ОСОБА_7 , вказала, що вечером вони з бабусею і мамою прийшли додому, ОСОБА_4 , зателефонував її мамі ОСОБА_8 , і запитував чи вона ходила до прабабусі, після цього, він прийшов до будинку в АДРЕСА_2 , де увірвався в квартиру, мама йому відкрила двері, і силою притиснув маму до стіни і почав душити, прибігла бабуся почала розбороняти, зазначила, що чула удари, чула як ОСОБА_4 бив бабусю, потім сховалася, даний інцидент відбувався 10 хвилин, і є першим таким випадком;
- показаннями експерта ОСОБА_10 , який в судовому засіданні зазначив, що він є експертом, стаж роботи в галузі медицини 26 років, підтвердив, що проводив експертизу ОСОБА_7 , вказав, що є така можливість спричинення ОСОБА_7 , тілесних ушкоджень шляхом нанесення удару кулаком;
- інформацією з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, з якого вбачається, що 18.07.2023 року внесено в ЄРДР відомості за ст.125 ч.1 КК України за результатами проведеної перевірки по зверненню ОСОБА_7 , про подію, яка мала місце 17.07.2023 року близько 20:45 год. у м.Коломия, а саме за місцем проживання заявниці, брат ОСОБА_4 , вчинив словесний конфлікт, в ході якого спричинив тілесне ушкодження заявниці (а.с.128);
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 17.07.2023 року від ОСОБА_7 , з якого вбачається, що заявниця звернулась із заявою про те, що 17.07.2023 року близько 20 год. 45 хв. брат ОСОБА_4 , наніс тілесні ушкодження ОСОБА_7 (а.с.129);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 20.07.2023 року, з якого вбачається, що слідчим експериментом встановлено: перебуваючи безпосередньо на місці вчинення кримінального проступку, а саме у житловій квартирі АДРЕСА_2 , потерпіла ОСОБА_7 , вказує на місце у квартирі, де відбувався словесний конфлікт між потерпілою та ОСОБА_4 . Разом з тим під час проведення слідчого експерименту потерпіла ОСОБА_7 , розміщує статиста відповідно до свого місця розташування, при цьому відтворює на статисті нанесення двох ударів, один з яких був нанесений ОСОБА_4 , правою лодонею, а другий кулаком правої руки в ділянку обличчя, під час словесного конфлікту, та в результаті, котрих потерпілій ОСОБА_7 , було спричинено тілесне ушкодження (а.с.130-131);
- фототаблицями до протоколу проведення слідчого експерименту від 20.07.2023 року з зображенням квартири та потерпілої, яка відтворювала нанесення двох ударів (а.с.132-133);
- висновком експерта ОСОБА_11 №140 за результатами судово-медичної експертизи громадянки ОСОБА_7 , яким встановлено, що у ОСОБА_7 , виявлено тілесні ушкодження, а саме - синці лівої половини обличчя, крововиливи під слизову оболонку верхньої губи та ясен. Встановлено, що дані ушкодження спричинені дією тупих твердих предметів ( в результаті ударної дії чи тиснення). В морфологічних ознаках тілесних ушкоджень не відображені індивідуальні особливості травмуючих предметів. Таким предметом, зокрема, могли бути кулак рук, на який зсилається потерпіла в розділі "обставини справи" висновку експерта, а також будь-які інші тупі тверді предмети. Дані тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.с.136);
- Витягом з карти виїзду швидкої медичної допомоги, форма № 110/0, задтвердженої наказом МОЗ України від 17.10.2010 року № 999 від 21.07.2023 року № 845/01-18, з якого вбачається наступні дані: що згідно номеру карти виїзду № 472 17.07.2023 року о 21 год 10 хвилин 19 секунд, адреса виклику : АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 , 62 роки, виклик щодо черепно-мозкової травми (а.с.137).
- протоколом проведення слідчого експерименту від 20.07.2023 року, з якого вбачається, що слідчим експериментом встановлено: перебуваючи безпосередньо на місці вчинення кримінального проступку, а саме у житловій квартирі АДРЕСА_2 , свідок ОСОБА_8 , вказує на місце у квартирі, де відбувався словесний конфлікт 17.07.2023 року близько 20:45 години між потерпілою ОСОБА_7 , та ОСОБА_4 . Разом з тим під час проведення слідчого експерименту свідок ОСОБА_8 , розміщує статиста відповідно до місця розташування потерпілої ОСОБА_7 , при цьому відтворює на статисті нанесення двох ударів, один з яких був нанесений ОСОБА_4 , правою долонею в ділянку обличчя ОСОБА_7 , а другий кулаком правої руки в ділянку обличчя, під час словесного конфлікту, та в результаті котрих потерпілій ОСОБА_7 , було спричинено тілесне ушкодження (а.с.138-139);
-фототаблицями до протоколу проведення слідчого експерименту від 20.07.2023 року (а.с.140-141);
Перераховані докази суд визнає достовірними, оскільки даних про те, що вони здобуті незаконним шляхом у суду немає. Викладені докази узгоджуються між собою відносно обставин вчинення обвинуваченим кримінального проступку, і відповідають фактичним обставинам справи, суд обґрунтовано бере та посилається на ці докази. За таких обставин, у суду відсутні підстави і сумніви в достовірності вищевказаних доказів. Суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_4 , та суд вважає надуманими показання обвинуваченого ОСОБА_4 , з метою уникнення відповідальності, оскільки показання обвинуваченого ОСОБА_4 , не підтверджуються жодними доказами. Отже, вина обвинуваченого ОСОБА_4 знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження. Відповідно до ст.65 КК України, суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 , покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Вчинене кримінальне правопорушення обвинуваченим ОСОБА_4 відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до кримінальних проступків. Згідно із ст. 67 КК України до обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому є вчинення кримінального правопорушення в присутності малолітньої дитини та вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебував у близьких відносинах.
Вивчення даних про особу обвинуваченого встановлено, що обвинувачений, є раніше несудимим, на обліку в психоневрологічному кабінеті та в наркологічному кабінеті не перебуває. Згідно із ст. 66 КК України обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому судом не встановлено. Тому з врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 , слід призначити покарання в межах встановленої в санкції ч.1 ст. 125 КК України, у виді штрафу, оскільки таке покарання є необхідним та достатнім для його виправлення, та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Цивільний позов не заявлений. Арешт на майно не накладено. Речові докази відсутні. Процесуальні витрати за проведення судової експертизи відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 ( п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1