Справа №345/1521/25
Провадження № 2/345/875/2025
08.05.2025 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Онушканича В.В.
за участю секретаря судового засідання Бандури Г.М.
представника позивача ОСОБА_1
відповідачки ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом Служби у справах дітей Калуської міської ради в інтересах малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відібрання дітей у матері без позбавлення її батьківських прав,
Служба у справах дітей Калуської міської ради в інтересах малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулася до суду з вищенаведеним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що відповідачка є матір'ю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відомості про батька дітей записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.
Відповідно до наказу Служби у справах дітей Калуської міської ради від 28.02.2025 року №24/01-09 малолітніх взято на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах за фактом ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов'язків. Встановлено, що малолітні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 фактично проживають з відповідачкою по АДРЕСА_1 . Під час проведення обстеження встановлено, що в помешканні антисанітарія, відсутнє належне харчування, повсюди розкидані речі, одяг, засоби гігієни, сміття, брудний від їжі посуд на підлозі. Також встановлено факт неналежного догляду за дітьми. Комісією прийнято рішення щодо поміщення дітей у дитяче відділення Калуської ЦРЛ.
26.02.2025 року малолітні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 влаштовані в ІНФОРМАЦІЯ_1 дітей та сімей «Теплий дім» Івано-Франківської обласної ради. Відповідачка ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, не займається їх вихованням, не піклується на належному рівні про стан здоров'я дітей та їх розвиток. Також ОСОБА_2 знаходиться на «Д» обліку у психіатра. Відповідно до висновку органу опіки та піклування від 17.03.2025 року №01-23/193 служба у справах дітей Калуської міської ради вважає за доцільне відібрати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від матері ОСОБА_2 без позбавлення її батьківських прав.
Тому позивач змушений звернутися до суду та просить відібрати малолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від матері ОСОБА_2 без позбавлення її батьківських прав.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала з вищенаведених підстав. Наголосила, що відібрання малолітніх ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від відповідачки ОСОБА_11 відповідає інтересам дітей, оскільки проживання з відповідачкою загрожує їх життю та здоров'ю. Тому просить позов задоволити.
Відповідачка в судовому засіданні погодилася із позовом Служби у справах дітей Калуської міської ради, фактично не заперечила щодо його задоволення. Водночас вказала, що буде намагатися створити належні умови виховання та проживання дітей для забезпечення повернення до неї дітей у найкоротший строк.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідачки, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 є матір'ю двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.3,4). Відомості про батька дітей записані на підставі ч. 1 ст. 135 СК України (а.с. 5).
Відповідно до наказу Служби у справах дітей Калуської міської ради №24/01-09 від 28.02.2025 року малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 взято на облік дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, за підставою ухилення батьків від виконання їх батьківських обов'язків (а.с. 6).
Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов проживання сім'ї ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 24.02.2025 року, складеного комісією Служби у справах дітей Калуської міської ради (а.с. 8), встановлено, що в помешканні антисанітарія, відсутнє належне харчування (з готової їжі були лише залишки кукурудзяної каші), повсюди розкидані речі, одяг, засоби гігієни, сміття, брудний від їжі посуд на підлозі. Від залишків їжі у помешканні дрібні чорні мушки, брудна постіль та поламані меблі. Також комісією встановлено факт неналежного догляду за дітьми.
Згідно із актом проведення оцінки рівня безпеки дитини від 24.02.2025 року, складеного комісією Служби у справах дітей Калуської міської ради, встановлено факт неналежного виконання ОСОБА_2 своїх батьківських обов'язків, антисанітарний стан помешкання, відсутність належного харчування та догляду за дітьми, що становить загрозу їх життю та здоров'ю. Також за результатами проведення оцінки рівня безпеки дитини щодо малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 комісія встановила, що діти перебувають у «дуже небезпечних» умовах (а.с.9-17).
Відповідно до актів про факт передачі дитини від 26.02.2025 року малолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були влаштовані в Долинський обласний центр соціальної підтримки дітей та сімей «Теплий дім» Івано-Франківської обласної ради (а.с.18,19).
З виписок з медичних карт амбулаторного хворого вбачається, що малолітній ОСОБА_3 попередньо встановлено діагноз «Затримка розвитку», а малолітній ОСОБА_4 - діагноз «Затримка психомовленнєвого розвитку». Відповідно до довідки, яка видана КНП «КМЦ ПМСД» від 04.03.2025 року, відповідачка ОСОБА_2 перебуває на «Д» обліку у психіатра з діагнозом «Легка розумова відсталість».
Згідно із консультаційним висновком спеціаліста КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я» від 15.04.2025 року за результатами обстеження ОСОБА_2 встановлено, що її когнітивна сфера порушена в частині мисленнєвих процесів та уваги; переважає конкретно-описовий тип мислення, його примітивність, зниження обсягу, некритичність, спроможність до абстрагування відсутня, узагальнення порушені, як і знаходження різниці, відсутність спроможності до логічного мислення (справляється тільки з простими завданнями); не може пояснити сенсу складних порівнянь чи метафор, значення прислів'я чи приказки не розуміє; процеси сприйняття утруднені, пізнавальні процеси недорозвинені, брак шкільних знань; увага привертається легко, фокусація та переключення ослаблені, продуктивність знижена; наявні порушення механічної та смислово-логічної пам'яті, інтелектуально-мнестичні функції знижені; емоційно-вольова сфера характеризується емоційною нестійкістю, низьким рівнем мотивацій, звуженим колом зацікавлень, вольова регуляція низька. Таким чином, ОСОБА_2 встановлено діагноз: Легка розумова відсталість з іншими порушеннями поведінки. F 70.8.
Відповідно до висновку органу опіки та піклування, службою у справах дітей Калуської міської ради від 17.03.2025 року №01-23/193 (а.с. 23-24) прийнято рішення щодо доцільності відібрання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від матері ОСОБА_2 без позбавлення її батьківських прав.
Частиною третьою статті 51 Конституції України встановлено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до статті 11 Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-ІІІ «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
За змістом частини сьомої статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
В силу пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Як передбачено статтею 170 СК України, суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам за їх бажанням або органові опіки та піклування.
Відібрання дитини - це, насамперед, спосіб захисту прав та інтересів дитини, в зв'язку з чим у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати.
Випадки, коли дитина може бути відібрана від батьків, про які йдеться у частині першій статті 170 СК України, охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише з поведінки батьків, а й з їх особистих негативних звичок (демонстрація та заохочення у дитини до протиправної чи розпусної поведінки). Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику для життя, здоров'я або для морального виховання. Ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини варто оцінювати з урахуванням її фізичного та психічного розвитку.
Європейський суд з прав людини зазначав, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України»).
Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При ухваленні рішення про відібрання дитини від батьків може виникнути необхідність врахування низки чинників. Доцільно з'ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, а також визначити, чи виправдовуються такі заходи станом фізичного або психічного здоров'я дитини. З іншого боку, той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків.
Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18).
Дослідженими судом доказами встановлено, що у разі залишення малолітніх дітей ОСОБА_12 та ОСОБА_13 разом із відповідачкою вони страждатимуть через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки. Тобто залишення дітей разом із відповідачкою, в тому числі з огляду на стан її психічного здоров'я, є небезпечним для їхнього життя, здоров'я та морального виховання. За таких обставин, суд вважає, що є достатні підстави для відібрання малолітніх ОСОБА_12 та ОСОБА_13 від відповідачки без позбавлення її батьківських прав.
На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 164, 170 СК України, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України,
Позов задоволити.
Відібрати малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у матері ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , без позбавлення її батьківських прав.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 12.05.2025 року.
Суддя Володимир ОНУШКАНИЧ