Справа №345/1399/25
Провадження № 2/345/820/2025
12.05.2025 м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі судді Кулаєць Б.О., розглянувши в залі суду в м. Калуш в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів шляхом зміни їх способу стягнення,
Стислий виклад позицій сторін:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються на її користь з ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1800 грн. щомісячно на 1/4 частку всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. Крім того, просить стягнути з відповідача на її користь витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що з відповідачем по справі вони перебували в зареєстрованому шлюбі з 10.08.2018 по 30.09.2020. Від шлюбу народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з нею і знаходиться на її вихованні та утриманні. Рішенням Калуського міськрайонного суду 11.06.2020 (справа 345/1692/20) з відповідача на утримання неповнолітньої дочки стягуються аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі по 1800 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття. На даний час змінився її матеріальний стан. Так, на час визначення розміру аліментів в 2020 році видатки на утримання дитини були значно меншими, ніж зараз. Дочка росте, а тому збільшуються витрати на її утримання: постійно зростають ціни на продукти харчування, речі першої необхідності, одяг та ліки, а тому витрати на дитину зростають пропорційно. Крім того, на час попереднього визначення розміру аліментів, дочка ще не досягла 6 років, а зараз наша дочка вже досягла шкільного віку, в навчальному році 2025, тобто, у вересні піде в перший клас, а, отже, виникають додаткові витрати на її навчання, підготовку до школи, розвиток, дозвілля і т.п. Таким чином, все це говорить про погіршення її матеріального стану як одержувача аліментів, та що такий розмір аліментів, як зараз стягуються з відповідача, є явно недостатнім для забезпечення дитині належного рівня життя. При попередньому розмірі аліментів вона не може забезпечити всі потреби дочки. Відповідач є працездатним, отримує сталі доходи, а тому може надавати дитині утримання у значно більшому розмірі ніж зараз, коли розмір аліментів практично є мінімальний. Крім того, як їй стало відомо, у відповідача покращився матеріальний стан. Від спільних знайомих вона довідалася, що в 2024 році відповідач придбав квартиру в новобудові у центрі міста. Також у відповідача зменшилася кількість утриманців. При попередньому визначенні аліментів на дитину, на утриманні відповідача перебувала вона (отримувала аліменти до досягнення нашою дочкою 3-х років по рішенню Калуського міськрайонного суду від 22.10.2020, справа №345/3402/20). З 27.01.2022 стягнення аліментів на її утримання завершено. Більше того, на сьогоднішній день з відповідача стягуються аліменти лише на утримання їхньої дочки. Син відповідача від попереднього шлюбу ОСОБА_4 разом з матір?ю виїхав закордон на постійне проживання і стягнення аліментів з відповідача на утримання сина теж завершено. Про відсутність у відповідача будь-яких стягнень по виконавчим провадженням (окрім аліментів на їхню дитину) свідчить результат пошуку виконавчих проваджень в АСВП станом на 25.03.2025. Все це свідчить про значне покращення матеріального стану відповідача порівняно з часом попереднього визначення розміру аліментів.
Представник відповідача адвокат Іванів О.Б. подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить позов задовольнити частково та стягувати з відповідача аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 в розмірі 1/10 частки заробітку (доходу).
Відзив мотивує тим, що відповідач надавав і по даний час надає дочці сторін Домініці матеріальну допомогу, і така допомога становить в місяць близько 10000 грн., що є значно більшою за розмір призначених аліментів за рішення Калуського міськрайонного суду від 11.06.2020. Фактично за рік позивачка отримала аліментів від відповідача на утримання дочки ОСОБА_5 в сумі 108550 грн. Цих коштів достатньо для того, щоб забезпечити дитині необхідне і достатнє матеріальне утримання, навіть за рахунок тільки коштів отриманих від відповідача, вже не рахуючи обов?язок і позивачки в утриманні дитини. Тому покликання позивачки на погіршення матеріального стану, на необхідність у збільшенні розміру аліментів є безпідставними, з огляду на добровільне самостійне надання більшого матеріального утримання на дитину відповідачем. Окрім того, на утриманні відповідача є інша неповнолітня дитина - син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ті обставини, що виконавчий лист про стягнення аліментів на сина ОСОБА_4 не перебуває на примусовому виконанні, і що дитина перебуває за межами України, не свідчить про невиконання відповідачем свого обов?язку матеріального утримання сина. Відповідач добровільно надає матеріальне утримання на сина ОСОБА_4 . Дитина і за межами України потребує матеріального утримання. Відповідач не має у власності ніякого житла. Ці обставини є надумані позивачкою. Також відповідач матеріально допомагає і своїм батькам, кожен з яких є інвалідом. Так, батько відповідача ОСОБА_7 інвалід II групи, а мама ОСОБА_8 інвалід ІІІ групи. Фактично батьки відповідача є непрацездатними особами, які також потребують відповідної додаткової матеріальної підтримки, оскільки їх розмір пенсії при їхніх захворюваннях не є достатнім для забезпечення належного матеріального утримання. Окрім того, у відповідача є свої захворювання, які він також періодично лікує. Це у свою чергу також потребує матеріальних витрат. Також відповідач бере участь в обороні України по захисту від військової агресії з боку росії. Він бере безпосередню участь у бойових діях, тощо. У зв?язку з обставинами участі в бойових діях значна частина коштів, які відповідач отримує, направляється на його реабілітацію, на відновлення його фізичних сил, морального духу, тощо. Відповідач отримує грошове забезпечення в розмірі близько 100000 грн. в місяць. Дитині сторін виповнилося 6-ть років. Потреби у її утриманні не є значними. В той же час позивачка жодним чином не довела в заявленому позові, для яких цілей їй потрібно аліменти в розмірі 25000 грн., адже 1/4 частка стільки і буде становити. Відповідач вважає, що позивачка має намір за рахунок його коштів у виді аліментів на дитину забезпечити матеріальне утримання для себе. Позивачка жодних доказів свого матеріального становища не навела, доказів свого працевлаштування не надала. Розмір аліментів 25000 грн., що становить 1/4 частку доходів відповідача, у вісім разів більше від прожиткового мінімуму на дитину віком від 6 до 18 років, і вчетверо більше мінімального розміру заробітної плати. Позивачка не довела необхідності витрат на дочку ОСОБА_5 в такому значному розмірі.
Позивачка подала до суду відповідь на відзив, у якій зазначила, що з наданої самим відповідачем довідки про доходи середня заробітна плата відповідача складає 83052,12 грн. Тобто частина буде 20763,03 грн., що не буде також перевищувати максимальний розмір аліментів по безспірному стягненню - не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку (31960 грн. в місяць на дитину). Відносно посилань, що відповідач утримує сина, то вони не відповідають дійсності і не підтверджені жодними доказами. Недаремно відповідач, надавши всі квитанції про будь-які перечислення коштів на їхню дочку (навіть на незначні суми в 300 грн.), не надав суду жодного свідчення того, що він утримує і сина. Бо це не так. Відносно посилань, що відповідач має на утриманні мати - інваліда 3 групи, то це також не так. Мати відповідача отримує пенсію по інвалідності, крім того, вона являється приватним підприємцем, має магазин одягу та взуття в ТЦ «Континент», тобто отримує доходи. Таким чином, маючи значні самостійні доходи, мати відповідача не потребує матеріального утримання. Відносно посилання на утримання ОСОБА_7 , то він не являється батьком відповідача, це другий чоловік його матері. Таким чином у відповідача відсутній будь-який обов?язок щодо утримання ОСОБА_7 . Дана обставина вже була встановлена в судовому рішенні при попередньому визначенні розміру аліментів на утримання дитини. Щодо того, що відповідач вважає, що з часу визначення попереднього розміру аліментів в неї не погіршився матеріальний стан, і, на думку відповідача, потреби дитини в 6 років є незначні, хоче зазначити наступне. Дитина росте, а, отже, її потреби зростають пропорційно (зараз як раз період інтенсивного росту, тому постійно потрібне нове взуття та одяг, по кілька разів на рік). В 6 років дитина йде до школи, тому в неї, крім базових потреб в належному харчуванні, лікуванні, одязі для дому та прогулянок, виникає дуже багато нових потреб, пов?язаних з досягненням шкільного віку. І все це зараз коштує значні гроші. Крім того, дитина почне ходити в різні шкільні секції та гуртки, що також потребує додаткових коштів. Зараз дитина займається підготовкою до школи, отже, необхідні ще й кошти на розвиток дитини, репетиторів тощо. Крім того, вона сплачує всі комунальні платежі за дитину, які зросли вдвічі-тричі. А дитині ще треба добре харчуватися, вживати вітаміни. Більше того, як видно з довідки його дохід за останній рік склав 1130210,82 грн. з яких він потратив на свою дитину лише 108550 грн. Тобто відповідач як жив лише для себе, так і продовжує жити лише для себе, а для влаштування дитині кращого життя (відповідного відпочинку, оздоровлення і т.д.) йому і далі шкода коштів. Оскільки відповідач має зараз фінансову можливість надавати дочці дійсно гідне матеріальне утримання, а, отже, й кращі умови життя, то вважає, що насамперед мають бути враховані інтереси дочки ОСОБА_5 , а не бажання відповідача обмежитися «подачками» на дитину. Щодо хвороб відповідача, на які він посилається, і на те що він їх періодично лікує, то з наданих документів вбачається, що у нього немає хронічних захворювань. Вона не заперечує, що з 2024 року відповідач став періодично додатково надавати кошти на утримання дитини, окрім визначених аліментів. Проте ці гроші на потреби дитини вона вимушена була випрошувати, крім того, даючи гроші, відповідач ставив кожен раз якісь умови, за яких він їх надасть. В основному кошти відповідач надавав на придбання певних речей і взуття дочці та на лікування дитини. Всі кошти перераховані в лютому 2025 року були витрачені саме на лікування дитини, оскільки вона перебувала на денному стаціонарі, про що відповідачу добре відомо. Кошти відповідач став давати лише, щоб вона не зверталася з позовом про зміну розміру аліментів, бо навіть він добре розуміє, що 1800 грн. в місяць на дитину, яка ще й часто хворіє, є явно недостатньо. Однак, з березня 2025 року відповідач категорично став відмовлятися надати кошти на дитину, крім аліментів, а тому вона вирішила у встановленому законом порядку визначити їхній дитині гідне утримання зі сторони її батька, а не принижуватися, випрошуючи кошти на базові потреби дочки. Вона до 2024 року (коли відповідач став давати кошти на дитину) фактично сама забезпечувала дочці гідні умови життя, бо 1800 грн. аліментів цього явно не забезпечували. Зараз вона працює вже офіційно, проте заробітна плата незначна 8000 грн. І зароблені нею кошти в першу чергу витрачає на дочку. Тому просить суд врахувати всі викладені нею обставини, і стягнути з відповідача аліменти на утримання дочки в зазначеному нею розмірі частина всіх видів доходів.
Представник відповідача адвокат Іванів О.Б. подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що у відповіді на відзив позивачка так і не спростувала заперечення відповідача щодо дійсних потреб малолітньої дитини в такому великому розмірі, який просить стягнути з відповідача, що становитиме в середньому 20000-25000 грн. в місяць. Ті покликання на обставини придбання дитині в майбутньому предметів та одягу на навчання, тощо, є незначними (8000 грн.) в порівнянні навіть із місячним розміром аліментів, які бажає отримувати позивачка від відповідача. Тим більше, що такі витрати непостійні, а періодичні. Покликання позивачки на відвідування дитиною в майбутньому різних гуртків, шкільних секцій тощо, це додаткові витрати на дитину, а тому розміром стягуваних аліментів не можуть охоплюватися. Та й на даний час ще невідомо, з якого часу, які гуртки, шкільні секції дитина відвідуватиме, і які для цього будуть потрібні чи непотрібні кошти. Участь обох батьків в утриманні дитини однакова. В той же час позивачка всі свої доводи будує на бажанні саме і тільки відповідачем утримувати їхню дитину. Ніяких підтверджених доказів отримуваного позивачкою розміру доходу не надано. Позивачка також не надала жодних доказів на спростування тих обставин, що отриманих нею від відповідача коштів на утримання дитини в сумі 108550 грн. тільки за рік часу не було достатньо для утримання дитини протягом цього року. Такої суми коштів, та ще й з врахуванням участі позивачки в утриманні дитини, було достатньо, щоб забезпечити малолітній дочці більш ніж достатній рівень матеріального утримання. Покликання позивачки на те, що відповідач живе тільки для себе спростовуються його становищем, як військовослужбовця. При постійному стресі, які переживає відповідач, беручи участь у бойових діях, збільшення розміру його грошового утримання як для військовослужбовця не можна вважати покращенням його матеріального становища. Покликання позивачки на відсутність інших утриманців у відповідача спростовується доказами, поданими до відзиву на позов.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 31.03.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.
16.04.2025 представник відповідача адвокат Іванів О.Б. подав до суду відзив на позовну заяву (а.с. 18-48).
23.05.2025 позивачка подала до суду відповідь на відзив (а.с. 49-54).
25.04.2025 представник відповідача адвокат Іванів О.Б. подав до суду заперечення на відповідь на відзив (а.с. 55-57).
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 01.02.2019 (а.с. 5).
Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 30.09.2020 шлюб між сторонами розірвано, доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишено з матір'ю (а.с. 6-7).
Згідно з результатами пошуку виконавчих проваджень в АСВП від 25.03.2025 відповідач являється боржником виключно у виконавчому провадження, де ОСОБА_9 є стягувачем. Інші виконавчі провадження щодо нього завершені (а.с. 10).
Постановою головного державного виконавця Калуського відділу ДВС від 14.04.2022 закінчено виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 345/3402/20, виданого 22.10.2020 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дружини ОСОБА_9 у твердій грошовій сумі у розмірі по 1200,00 грн. щомісячно до досягнення донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьохрічного віку (а.с. 11).
Відповідач ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 та в період з 05.03.2022 по 21.05.2022, з 23.05.2022 по 03.08.2022, з 13.08.2022 по 31.03.2023, з 08.04.2023 по 25.05.2023, з 04.06.2023 по 03.08.2023, з 17.08.2023 по 27.11.2023; з 11.12.2023 по 14.04.2024; з 28.04.2024 по 09.08.2024; з 02.09.2024 по 24.02.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України, а його грошове забезпечення у проміжок часу з квітня 2024 року по березень 2025 року складає 1130210,82 грн., що підтверджується довідками № 1345, № 1350 від 24.02.2025 та № 5/2201 від 16.04.2025 відповідно (а.с. 21, 22, 23).
Згідно з дублікатами чеків за період 02.02.2024 по 25.02.2025 відповідач переказав позивачці коштів на загальну суму 108550,00 грн. з призначенням платежів: «Переказ власних коштів. Аліменти» (а.с. 24-40).
Також у відповідача ОСОБА_2 є син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 17.06.2010 (а.с. 41).
Відповідно до актового запису про народження (а.с. 42) батьками ОСОБА_2 являються ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка являється пенсіонеркою та отримує пенсію по інвалідності 3 групи, їй встановлено ряд діагнозів та надані рекомендації щодо лікування, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_4 та випискою з медичної карти хворого за період з 01.01.2023 по 05.04.2025 (а.с. 43, 46).
Відповідно до виписки з історії хвороби № 2876 від 03.04.2025 ОСОБА_2 був госпіталізований у період 17.03.2025 по 03.04.2025 з діагнозом: Гострий двобічний бактеріальний риносинусит (в/щ, етмоїдит). Вазомоторний риніт. Зміщення носової перетинки вліво з незначним порушенням носового дихання (а.с. 44).
Згідно з пенсійним посвідченням серії НОМЕР_5 ОСОБА_7 являється пенсіонером (а.с. 43) та з 30.04.2024 по 27.05.2024 знаходився на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Калуської ЦРЛ з діагнозом: Синдром діабетичної стопи. Діабетична ангіопатія обох н/кінцівок 3 ст. Гнійно-некротична рана п?яткової ділянки лівої стопи. ЦД. Тип 2. середньої важкості, субкомпенсація, що підтверджується випискою з історії хвороби № 4394 (а.с. 45).
Відповідно до витягу з ЄДР ОСОБА_8 зареєстрована, як фізична особа - підприємець, КВЕД: 47.82 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках текстильним виробами, одягом і взуттям (а.с. 52).
Донька сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала на стаціонарному лікуванні у період часу з 04.03.2025 по 18.03.2025. Після чого надані лікувальні та трудові рекомендації, що підтверджується випискою з медичної карти хворого (а.с. 53).
Таким чином між сторонами виник спір з приводу розміру аліментів, які повинен сплачувати батько на утримання дитини, розмір та спосіб стягнення яких позивачка відповідно бажає збільшити та змінити.
Оцінка суду:
вивчивши зміст позовної заяви, дослідивши письмові заяви та докази, які надані позивачкою на обґрунтування позовних вимог, а стороною відповідача на обгрунтування його його заперечень, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Положення ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, ч. 7 ст. 8 СК України передбачають, що під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
Відповідно до частин 1 і 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Аналогічна норма, викладена і в ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства».
Частиною 1 статті 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України та п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили (аб.4 п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року).
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачається, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
З аналізу наведених норм закону слідує, що суд визначає аліменти у частці від доходу матері, батька дитини або у твердій грошовій сумі за вибором за заявою одержувача аліментів, і водночас змінює спосіб стягнення аліментів за позовом одержувача аліментів. При цьому, закон не визначає необхідних умов чи підстав для визначення чи зміни способу стягнення аліментів, визначення способу стягнення аліментів є виключно правом одержувача аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, Сімейний кодекс України встановлює підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження.
Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених у статтях 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Такий висновок цілком узгоджується з правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 та Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 372/2393/17-ц.
Отже, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце, як внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів, так і внаслідок бажання стягувача змінити спосіб стягнення аліментів в силу інших обставин.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року установлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років у розмірі 3196,00 гривень на місяць.
Тобто, на даний час мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину віком від 6 до 18 років становить 3196,00 гривень.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11.06.2020 в цивільній справі № 345/1692/20 ухвалено стягувати з відповідача аліменти на користь дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 1800,00 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, шляхом їх виплатив інтересах дитини на ім'я позивачки.
Суд зауважує, що з часу ухвалення вищевказаного рішення, змінилася економічна ситуація в країні, значно зросли ціни на продукти харчування, одяг, взуття, ліки, житлово-комунальні послуги, що є загальновідомими фактом, та разом із тим потреби дитини з віком змінилися та збільшилися в силу її росту та розвитку, змінився прожитковий мінімум для дитини, а обов'язок по утриманню останньої не може бути покладений виключно на матір.
Вищевказані обставини, на думку суду, вказують про погіршення матеріального становища позивачки, з якою проживає донька.
Даючи оцінку викладеному, суд приймає також до уваги, що законом встановлено обов'язок відповідача надавати матеріальну допомогу дитині, оскільки остання росте і потребує більшого забезпечення, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги батька.
А тому визначений судом розмір аліментів, які стягуються з відповідача на користь позивачки на утримання їхньої доньки, в твердій грошовій сумі в розмірі по 1800,00 грн. щомісячно, з урахуванням постійного зростання цін на продукти харчування, ліки та речі першої необхідності не відповідають інтересам та потребам дитини.
При цьому, на час ухвалення судом рішення від 11.06.2020 про стягнення з відповідача аліментів, у суду були відсутні відомості про розмір отримуваного ОСОБА_2 доходу. Однак станом на час розгляду даної справи встановлено, що останній за період з квітня 2024 року по березень 2025 року отримав грошове забезпечення у розмірі 1130210,82 грн. (а.с. 23), що становить в середньому 94184,14 грн. (1130210,82 грн. / 12 місяців) в місяць та, як наслідок, дає підстави вважати, що він отримує стабільний високий дохід (з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати), та в свою чергу вказує на покращення його матеріального становища з часу ухвалення рішення суду про стягнення з нього аліментів, що згідно з вимогами ст. 192 Сімейного кодексу України є підставою для збільшення розміру аліментів.
Водночас доказів щодо належності відповідачу на праві власності об'єктів рухомого та/або нерухомого майна, матеріали справи не містять.
Також судом встановлено, що за період з 02.02.2024 по 25.02.2025 відповідач переказав позивачці коштів на загальну суму 108550,00 грн., яка в місяць в середньому складає 9045,73 грн. (108550,00 грн. / 12 місяців), що не заперечується останньою, а також підтверджується матеріалами справи (а.с. 24-40), що в свою чергу також вказує на реальну можливість відповідача сплачувати аліменти у більшому розмірі.
При цьому суд звертає увагу, що в інтересах дитини є отримання саме постійного, стабільного утримання, а не періодичних витрат, які залежать виключно від волі відповідача.
Водночас суд відхиляє посилання відповідача щодо перебування на його утриманні матері ОСОБА_8 , оскільки вона отримує пенсію по інвалідності (а.с. 43) та зареєстрована як фізична особа - підприємець (а.с. 52), а, отже, не може вважатися такою, що перебуває на його утриманні. Також суд вважає безпідставними посилання відповідача про те, що він утримує ОСОБА_7 , оскільки матеріалами справи підтверджено, що останній не являється його батьком (а.с. 42), а, отже, у відповідача відсутній обов'язок щодо надання такого утримання. До того ж відповідачем не подано відповідних належних доказів щодо надання матері ОСОБА_8 та ОСОБА_7 матеріального утримання.
Крім того, будь-яких доказів на підтвердження регулярних витрат на лікування відповідачем також не надано, а та обставина, що він проходив одноразове лікування (а.с. 44), не звільняє його від обов'язку сплачувати аліменти на малолітню дитину та не впливає на його матеріальне становище.
Водночас суд враховує, що у відповідача наявна ще одна неповнолітня дитина, а саме: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 41), та на його утримання він повинен також нести витрати, що впливає на його матеріальне становище в цілому.
Разом із цим судом також враховується те, що у відзиві на позовну заяву відповідач фактично частково визнав позовні вимоги та погодився сплачувати аліменти у розмірі 1/10 частки від його заробітку (доходу), що становить в середньому 9418,41 грн. (94184,14 грн. / 10) в місяць, однак, на думку суду, він не наводить підстав для визначення розміру аліментів саме в такій частці (витрати, стан здоров'я або інші істотні обставини).
При цьому позивачка просить стягувати з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, що становить в середньому 23546,04 грн. (94184,14 грн. / 4) в місяць, проте належними доказами не обґрунтовує вказаного розміру.
Суд вважає необґрунтованими посилання позивачки про те, що аліменти у розмірі аліменти у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів на одну дитину стягуються навіть у безспірному порядку, тому що в даному випадку позивачка звернулась до суду із позовною заявою про зміну способу стягнення аліментів і при визначенні розміру суд врахував положення статті 182 СК України.
Крім того, суд звертає увагу, що посилання позивачки на те, що, коли дитина почне ходити в різні шкільні секції та гуртки, це буде потребувати додаткових коштів, а також, що необхідні кошти на репетиторів, за наявності відповідних доказів можуть бути підставою також для стягнення з відповідача додаткових витрат на підставі ст.185 СК України.
З огляду на викладене, змінюючи спосіб стягнення аліментів, враховуючи пріоритет інтересів дитини, рівність обов'язку обох батьків щодо утримання доньки, матеріальне та сімейне становище сторін по справі, вік дитини, на утримання якої стягуються аліменти, стан її здоров'я, ріст потреб, підвищення цін та рівня мінімальних соціальних гарантій, інші обставини справи, а також те, що зміна способу стягнення аліментів є правом позивачки, враховуючи часткове визнання позову відповідачем, суд вважає, що аліменти в стягнутому розмірі є недостатніми, а тому приходить до висновку, що справедливими та розумними, необхідними та достатніми для забезпечення гармонійного розвитку дитини буде стягнення аліментів з відповідача у розмірі 1/8 частини всіх видів його заробітку (доходів) щомісячно на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Беручи до уваги викладене, суд приходить до переконання, що позов необхідно задовольнити частково.
Розподіл судових витрат:
згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», зважаючи на те, що позивачка була звільнена від сплати судового збору при поданні даного позову до суду, судовий збір в розмірі 1211,20 грн. необхідно стягнути з відповідача на користь держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із матеріалів справи встановлено, що 25.03.2025 позивачка уклала з адвокатом Крикун Т.О. договір про надання правової допомоги та сплатила визначену ним вартість послуг у розмірі 3000,00 грн., що підтверджується актом надання правової допомоги № 25-03-01 та квитанцією № 424077 від 25.05.2025 (а.с. 3,4).
За таких обставин суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути 1500,00 грн. (3000 грн. х 50%) витрат за надання правничої допомоги.
На підставі викладеного, ст.ст. 3, 27 Конвенції про права дитини, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 180, 181, 182, 184 Сімейного кодексу України, ст.ст.141, 258, 259, 264, 265, 268, 289, 430 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів шляхом зміни їх способу стягнення задоволити частково.
Змінити спосіб стягнення та розмір аліментів, визначений рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11.06.2020 в цивільній справі № 345/1692/20.
Проводити стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/8 частини всіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягнення аліментів в новому розмірі розпочати з часу набрання цим рішенням законної сили і проводити до досягнення дитиною повноліття, припинивши з цього моменту стягнення аліментів за рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11.06.2020 в цивільній справі № 345/1692/20.
Виконавчий лист по справі за № 345/1692/20 за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини відкликати.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1500,00 (одну тисячу п'ятсот) гривень за надання професійної правничої допомоги.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1211,20 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , житель АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , військовослужбовець військовій частині НОМЕР_2 .
Суддя: