Справа №339/42/25
68
2/339/73/25
12.05.25 м. Болехів
Болехівський міський суд Івано-Франківської області
у складі головуючого судді Скригун В.В.
секретаря судового засідання Ганчар Л.В.,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
10 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаною позовною заявою, в якій просить розірвати шлюбу з відповідачем, який укладений 03 квітня 2021 року Калуським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис № 150.
Ухвалою суду від 12 лютого 2025 року позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою від 14 березня 2025 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядатив порядку спрощеного позовного провадження з викликом до суду сторін по справі.
Позивач в судове засідання повторно не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
За змістом пункту 1 частини 1, 3 статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Частиною 2 статті 223 ЦПК України встановлено вичерпний перелік підстав відкладення розгляду справи.
Так, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у зв'язку з першою неявкою в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Матеріалами справи підтверджено, що розгляд справи відкладався у зв'язку із неприбуттям всіх сторін по справі у судові засідання 02, 16 квітня 2025 року та 01 травня 2025 року.
Відповідно до частини 5 статті 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Як вказано в постанові ВС від 28 липня 2021 року у справі № 756/6049/19, залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку з виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.
Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що заява про розгляд справи за відсутності позивача подана не була. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Суд зобов'язаний припиняти недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.
Умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача. При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (постанови Верховного Суду від 30 вересня 2020 р. у справі № 759/6512/17, від 20 травня 2021 р. у справі № 522/13928/15, від 18 серпня 2021 р. у справі № 495/9414/15-ц, від 10 лютого 2022 р. у справі № 756/16448/18, від 30 червня 2022 р. у справі № 461/1190/21).
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, учасники справи, які задіяні в ході судового розгляду, зобов'язані з розумним інтервалом часу цікавитися щодо провадження у справі, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення ЄСПЛ «Каракуця проти України»).
Прецедентна практика ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 р.).
Особливу стурбованість щодо розгляду справи зобов'язана демонструвати особа, за ініціативою якої розпочато судовий розгляд. Від такої особи вимагається особлива сумлінність. Позивач зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суд, на який покладено обов'язок керування справою, зобов'язаний запобігати невиправданим затягуванням, для чого використовувати всі передбачені законодавством процесуальні механізми.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 18 грудня 2019 р у справі № 9901/949/18 та від 27 травня 2020 р. у справі № 9901/11/19 дійшла висновку, що загальнообов'язкові процесуальні правила є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права. Водночас ці правила прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
У відповідності з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 , яка належним чином повідомлена про час та місце судового засідання, повторно не з'явилася в судове засідання, не повідомила про причини неявки, є всі підстави для залишення позову без розгляду.
Керуючись ст. ст. 247, 257, 260 ЦПК України, суд
Позовну заяву про розірвання шлюбу ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - залишити без розгляду, у зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду через Болехівськийміський суд.
Суддя: Скригун В. В.