Справа №293/190/25
Провадження № 3/293/161/2025
12 травня 2025 рокуселище Черняхів
Суддя Черняхівського районного суду Житомирської області Збаражський Олег Миколайович, розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліцейської діяльності № 1 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 за ч.5 ст. 126, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
26.03.2025 до суду після доопрацювання надійшли матеріали відносно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справи №№293/190/25).
Відповідно до трьох протоколів розподілу справ між суддями у неавтоматичному режимі, вищевказані три адміністративні матеріали розподілені для розгляду судді Збаражському О.М.
Згідно ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відповідно до вимог п.6 Розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 №814, у разі об'єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об'єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою.
Таким чином, суд вважає за доцільне об'єднати в одне провадження матеріали трьох справ №293/190/25, так як вони складені відносно однієї і тієї ж особи, з присвоєнням єдиного унікального номеру №293/190/25 (номер провадження № 3/293/161/2025).
В судове засідання 12.05.2025 ОСОБА_1 не прибув, про дату і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку у відповідності до вимог ст. 277-2 КУпАП, що стверджується довідкою про доставку повідомлення. Будь-яких заяв чи клопотань не подавав.
Також повідомлення про розгляд справи розміщено у відкритому доступі на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки суду:https://cr.zt.court.gov.ua, а відтак ОСОБА_1 повинен був цікавитись розглядом справи, добросовісно користуватись наданими йому процесуальними правами.
Враховуючи викладене, положення ст. 268 КУпАП, суд вважає, що ОСОБА_1 належним чином повідомлений про розгляд справи, визнає причину неявки у судове засідання неповажною і розцінює його неявку як затягування строків розгляду справи, у зв'язку з цим суд розглядає справу у його відсутність на підставі наявних у справі доказів
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться у межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 5 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Відповідно до диспозиції частин 2, 3, 4 ст. 126 КУпАП, передбачено відповідальність за: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Положеннями пункту 2.1 а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі ПДР) передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №250312 від 18.02.2025, встановлено, що ОСОБА_1 18.02.2025 о 13 год. 42 хв. с-щі Черняхів, вул. Шкільна, 6, керував транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом, керував повторно протягом року відповідно до постанови ЕНА 3486205 від 16.11.2024, чим порушив п. 2.1. а. ПДР, за що передбачена відповідальність ч.5 ст. 126 КУпАП.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №251277 від 19.02.2025, встановлено, що ОСОБА_1 19.02.2025 о 15 год. 02 хв. в с-щі Черняхів, вул. Коростенська, 50, керував автомобілем, не маючи права керування повторно протягом року відповідно до постанови за ч. 2 ст. 126 КУпАП, серії ЕНА 3486205, чим порушив п. 2.1.а ПДР, за що передбачена відповідальність ч.5 ст. 126 КУпАП.
Факт вчинення вказаних адміністративних правопорушень ОСОБА_1 доводиться протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №251277 від 19.02.2025, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА 3486205 від 16.11.2024, згідно якої ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та був підданий адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 3400грн., відеозаписами з відеореєстратора службового авто поліцейських від 19.02.2025, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №250312 від 18.02.2025, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА 3486205 від 16.11.2024.
Вказані докази є належними і допустимими та на їх основі у визначеному законом порядку в повній мірі судом встановлено наявність адміністративних правопорушень за ч. 5 ст. 126 КУпАП та винуватість ОСОБА_1 у його вчиненні.
Обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі доказів, судом не встановлено.
Відтак, суд дійшов висновку, що протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР 1 №250312 від 18.02.2025, ЕПР 1 №251277 від 19.02.2025 стосовно ОСОБА_1 складені в установленому законом порядку, відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, розділам ІІ, ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕНА №251288 від 19.02.2025 встановлено, що 19.02.2025 о 15 год. 02 хв. с-ще Черняхів, вул. Коростенська, 50, ОСОБА_1 керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота та виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою алкотестера Драгер 6820 та в медичному закладі відмовився на нагрудний портативний відеореєстратор поліцейського 8573644, чим порушив п.2.5. ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9.а) Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху визначено, що особи які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з положеннями ст.16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Згідно із статтею 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
За приписами п.п. 4,6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 р. № 1395, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Згідно пункту 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Суд встановив, що поліцейським протокол про адміністративне правопорушення складений саме за відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння.
Факт вчинення вказаного адміністративного правопорушення ОСОБА_1 доводиться протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕНА №251288 від 19.02.2025, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.02.2025, відеозаписами з відеореєстратора службового авто поліцейських від 19.02.2025.
Як вбачається з долучених до справи відеозаписів від 19.02.2025, патрульний поліції повідомив водія про причину зупинки, та після виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, останній відмовився пройти огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі. Після чого поліцейський роз'яснив права водію, передбачені ст. 268 КУпАП, 63 Конституції України та в його присутності склав протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на що заперечень не було.
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення.
Відеозаписом зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення водія до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на водія, який керував транспортним засобом з ознаками сп'яніння та пройшов огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, з результатом огляду погодився.
Даними оглянутих відеофайлів поза розумним сумнівом підтверджено факт наявності у ОСОБА_1 ознак перебування в стані алкогольного сп'яніння, про що патрульний поліцейський повідомив останньому, що давало поліцейським правові підстави для вимоги водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ББА №318916 від 19.02.2025, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121, ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП, та підданий адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 510 гривень.
Враховуючи викладене, протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП складений в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст.256 КУпАП, розділам ІІ, ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд неупереджено, всебічно та повно оцінивши всі докази по справі дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною, його дії кваліфіковано правильно.
Встановлено, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами.
Згідно з роз'ясненнями абзацу 3 пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суди не вправі застосовувати адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Враховуючи вище викладене адміністративне стягнення судом накладається відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП та положень ст. 33 КУпАП, якою передбачено неврахування особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність у випадку накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
З протоколу про адміністративні правопорушення убачається, що водійське посвідчення у ОСОБА_1 не вилучалось та тимчасове посвідчення на право керування транспортними засобами не видавалось.
Суд приймає до уваги вимоги Розділу І ПДР України, де зазначено, що водієм є особа, яка керує транспортним засобом та має відповідне посвідчення водія.
Згідно з роз'ясненнями абзацу 3 пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суди не вправі застосовувати адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Таким чином, не можливо позбавити права особи на майбутнє, якщо водій права на керування транспортним засобом не одержував, тому суд дійшов висновку що до ОСОБА_1 не може бути застосоване стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на певний строк, оскільки такого права він не набував.
Матеріали справи також не містять відомостей про належність ОСОБА_1 на праві власності транспортного засобу.
Таким чином, враховуючи вимоги ст. 36 КУпАП, суд призначає ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції за більш серйозне правопорушення з числа в вчинених, а саме санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу без позбавленням права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 40-1, 283-285 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддати адміністративному стягненню в межах санкції за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн без позбавлення права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання. У порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про накладення штрафу, та витрати на облік правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області.
Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ