Справа № 199/1023/20
(4-с/199/13/25)
28.04.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі: головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Мацак А.О., за участі представника заявника ОСОБА_1 , державного виконавця Саранчук А.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі скаргу ОСОБА_2 на дії начальника Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Анни Перелигіної та державного виконавця Аліни Саранчук, стягувач - ОСОБА_3 ,
Представник заявника-боржника звернувся до суду зі скаргою на дії начальника Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Анни Перелигіної та державного виконавця Аліни Саранчук, стягувач - ОСОБА_3 .
Вказана скарга мотивована тим, що на виконанні у Амур-Нижньодніпровському відділі державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження №63080246
з примусового виконання виконавчого листа №199/1023/20 від 20.08.2020 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини від його доходу (заробітку), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття, починаючи стягнення з 14 лютого 2020 року.
ОСОБА_2 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , де отримує грошове забезпечення з червня 2022 по теперішній час.
28.03.2025 року представник заявника звернулася до відділу державної виконавчої служби з заявою про отримання розрахунку розміру заборгованості за аліментами у виконавчому провадженні, до якої було надано копії довідок про його доходи в період з червня 2022 року по лютий 2025 року. При цьому, у заяві було зазначено, що зазначена у довідках сума нарахованої винагороди згідно Постанови КМУ №168 від 28.02.2022 не може бути врахована при стягненні аліментів.
03.04.2025 р. представник заявника отримала відповідь від 02.04.2025 за № 38195 за підпис начальника відділу Анни Перелигіної і розрахунок заборгованості зі сплати аліментів ВП № 63080246 зі підписом державного виконавця Аліни Саранчук. Згідно розрахунку заборгованість зі сплати аліментів ВП № 63080246 становить 423235,59 грн. Згідно відповіді начальника відділу державної виконавчої служби при здійсненні розрахунку державний виконавець не враховує грошову допомогу на оздоровлення, а щодо нарахованої нагороди згідно Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 року, то вона буде враховуватись при здійсненні розрахунку.
Заявник не погоджується з вказаним розрахунком заборгованості здійсненим державним виконавцем і з відповіддю начальника Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вважає дії посадових осіб неправомірними.
Заявник вважає, що сума заборгованості зі сплати аліментів у ВП63080246 має бути переглянута, та здійснено новий перерахунок по аліментах за період з червня 2022 року по березень 2025 року з виключенням з розміру доходів суми нарахованої винагороди відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 року № 168, що становить 1 308 435,30 грн. за цей період і в подальшому здійснювати розрахунок зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 63080246 без врахування у розмірі доходів нарахованої винагороди згідно Постанови КМУ №168 від 28.02.2022. Просив суд визнати неправомірними дії державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Аліни Саранчук зі складання розрахунку із сплати аліментів у виконавчому провадженні № 63080246, що полягають у неправильному розрахунку заборгованості по аліментам ОСОБА_2 з червня 2022 року по лютий 2025 року. Зобов'язати державного виконавця Аліну Саранчук здійснити розрахунок зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 63080246 за період з червня 2022 року по лютий 2025 року, виключивши з розміру доходів ОСОБА_2 суму нарахованої винагороди згідно Постанови КМУ №168 від 28.02.2022, що становить за цей період суму в розмірі 1 308 435,30 грн. Визнати неправомірними дії начальника Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Анни Перелигіної щодо надання відповіді № 38195 від 02.04.2025, в якій зазначено про правомірність врахування при здійсненні розрахунку зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 63080246 нарахованої винагороди згідно Постанови КМУ №168 від 28.02.2022. Зобов'язати в майбутньому посадових осіб відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі здійснювати розрахунок зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 63080246 без врахування у розмірі доходів нарахованої винагороди згідно Постанови КМУ №168 від 28.02.2022.
Представник заявника в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала, надала суду пояснення аналогічні викладеним у заяві.
Державний виконавець Саранчук А.Т. в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечувала, надавши уточнений розрахунок заборгованості заявника.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Судом встановлено, що на виконанні у Амур-Нижньодніпровському відділі державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження №63080246 з примусового виконання виконавчого листа №199/1023/20 від 20.08.2020 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини від його доходу (заробітку), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття, починаючи стягнення з 14 лютого 2020 року.
ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 , де отримує грошове забезпечення з червня 2022 по теперішній час.
Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до частини 2 статті 51 Конституції України, статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
ОСОБА_2 , обґрунтовуючи неправомірність дій державного виконавця, указував на те, що він, як військовослужбовець, отримує додаткову винагороду відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям, під час дії воєнного стану», однак державним виконавцем з цієї додаткової винагороди неправомірно утримуються аліменти.
Згідно з частинами першою та третьою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом. Визначення суми заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частки від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до статті 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу) визначається, виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.
Відповідно до статті 81 СК України перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Виплата додаткової винагороди згідно постанови КМУ №168 від 28.02.2022 року здійснюється на підставі наказів командирів.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України, деяким іншим особам визначається відповідно до Наказу Міністерства оборони України № 260 від 37.06.2018 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення -dійськовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам»
Відповідно до пункту 2 Розділу І Наказу № 260 грошове забезпечення включає: помісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту);допомоги.
Так, щомісячні основні та додаткові види виплачуються в поточному місяці за минулий. Одноразові додаткові види в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).
Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 44 внесено зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, від 07.06.2018 № 260, згідно яких додаткова винагорода визначена Постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 належить до одноразових видів грошового забезпечення.
Згідно абзацу шістнадцятого пункту 2 розділу І Порядку № 260 встановлено, що до одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє і на теперішній час.
Відповідно до Постанови КМУ від 26.02.1993 № 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб» (у редакції, яка діяла до 16.11.2022), зокрема п.п 2 п.1 утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, в тому числі з: усіх видів доплат і надбавок до заробітної плати.
Пунктом 8 цієї ж постанови (у редакції, яка діяла до 16.11.2022) передбачено, що з військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв'язку, Держприкордонслужби, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, БЕБ, служби цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби, співробітників Служби судової охорони утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та інших випадків, передбачених законом.
Як було встановлено в судовому засіданні, та погоджено між сторонами державним виконавцем Аліною Саранчук було здійснено перерахунок заборгованості ОСОБА_5 до 16.11.2022 року, та виключено при здійсненні розрахунку додаткову винагороду заявника, з якою неправомірно державним виконавцем стягувались аліменти, а отже державним виконавцем самостійно здійснено перерахунок заборгованості.
Що стосується вимог заявника про здійснення перерахунку із виключеним з розміру доходів ОСОБА_2 суми нарахованої винагороди після 16.11.2022 року.
Постановою КМУ від 11.11.2022 № 1263, яка набула чинності 16.11.2022, внесено зміни до пункту 8 Постанови КМУ від 26.02.1993 № 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб», якою передбачено стягнення з інших виплат, установлених законодавством, зокрема додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану.
Таким чином, не вбачається жодних підстав вважати, що нарахування аліментів державним виконавцем після 16 листопада 2022 року не відповідає вимогам закону.
Щодо вимог позивача про визнання неправомірними дій начальника відділу виконавчої служби щодо надання відповіді № 38195 від 02.04.2025 року, в якій зазначено про правомірність врахування при здійсненні розрахунку зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 63080246 нарахованої винагороди згідно Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 року, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні скарги в цій частині, оскільки заявником не вмотивовано, яким чином надання даної відповіді порушує права заявника.
Згідно ч.3ст.451 Цивільного процесуального кодексу України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця та начальника вдвс.
Керуючись ст.ст. 259,447-451 ЦПК України, суд -
У скарзі ОСОБА_2 на дії начальника Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Анни Перелигіної та державного виконавця Аліни Саранчук, стягувач - ОСОБА_3 ,- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення апеляційної скарги.
Повний текст ухвали складено 09.05.2025.
Суддя: Руденко В.В.