справа № 154/2628/24
провадження №2/165/150/25
23 квітня 2025 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області у складі:
головуючого судді Ференс-Піжук О.Р.,
за участі секретаря судового засідання Король І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Нововолинського міського суду Волинської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову посилається на те, що 03.11.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір (оферти) № 03.11.2023-100003040. Згідно з умовами договору сума кредиту становить 10000 грн., строк на який надається кредит - 28 дні.
Відповідно до п. 4.1 Договору, кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-74ХХ-ХХХХ-5387.
Представник позивача вказує, що ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання перед відповідачем виконав у повному обсязі, та відповідно до Договору від 03.11.2023 та квитанції про перерахунок коштів кредитором надано позичальнику кредит у розмірі 10000 грн, натомість відповідач свої зобов'язання перед позивачем не виконує, у зв'язку з чим, станом на 30.11.2023 утворилась заборгованість у розмірі 14300 грн, з яких: 10000 грн - заборгованість по тілу кредиту, 2800 грн. проценти, комісії - 1500 грн.
Ураховуючи вищенаведене просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 03.11.2023-100003040 від 03.11.2023 у розмірі 14300 грн, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту - 10000 грн, заборгованість за процентами - 2800 грн,1500 грн - комісії, а також понесені ними судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 2 422,40 грн.
Ухвалою судді Нововолинського міського суду Волинської області від 14.08.2024 року було відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник ТОВ «Споживчий центр» в судове засідання не з'явилася, в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити у відсутності представника позивача.
Відповідач будучи належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. 10.12.2024 до заяви про відкладення розгляду справиу зв'язку з бажанням скористатися правовою допомогою, подав копії пенсійного посвідчення особи з інвалідністю ІІ групи, посвідчення командування десантно-штурмових військ ЗСУ від 25.05.2021, копію посвідчення Нововолинського управління соціального захисту населення серії НОМЕР_1 (а.с.41,42).
Представник відповідача ОСОБА_2 подав до суду додаткові пояснення у справі, в яких просить у задоволенні позову відмовити. Пояснив, що відповідач ОСОБА_1 зобов'язання щодо основної суми заборгованості за кредитним договором №03.11.2023-100003040 у розмірі 10 000 грн. виконав, сплативши 10000 грн боргу, про що надав суду копії квитанцій. Однак не визнає вимогу щодо стягнення заборгованості по процентам в розмірі 2 800 грн., оскільки Довідка розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором №03.11.2023-100003040 від 03.11.2023 р. містить лише значення суми тіла кредиту, суми процентів та суми комісії, без
наведення даних щодо їхнього обрахування, періодів відповідних нарахувань, а також того, чи мали місце добровільні сплати за кредитом, чи ні. Також вказує, що дана довідка сформована уповноваженим співробітником Позивача без зазначення дати складення, тобто вона могла бути складена ще до моменту виникнення права вимоги за кредитним договором. При цьому на підтвердження видачі кредиту позивачем надано квитанцію, в якій не вказано ані даних платника, ані даних отримувача (найменування, номери рахунків тощо). Крім цього, не визнає вимогу щодо сплати комісії в розмірі 1500 грн, при цьому посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19. Також наголошує, що відповідач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, а тому він звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір».
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить такого висновку.
Судом установлено, що 03.11.2023 ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Н343 підписав пропозицію ТОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору (оферта) (далі - Пропозиція), заявку кредитного договору №03.11.2023-100003040 (кредитної лінії) та відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №03.11.2023 (далі - Заявка).
Відповідно до п. 2.1 Пропозиції, електронний кредитний договір, частиною якого є дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), укладається кредитодавцем та позичальником у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п. 2.2, 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3 Пропозиції, електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на вебсайті кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на вебсайті кредитодавця; заявка, сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформований на сайті кредитодавця, та підписана позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.
Відповідно до п. 3.1 Пропозиції, за цим договором кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з п. 3.3 Пропозиції, кредитодавець надає позичальнику кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; сума кредиту встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; тип кредиту кредитна лінія; строк, на який надається кредит - встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; дата повернення (виплати) кредиту - встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; проценти за користування кредитом (проценти) - встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; графік платежів - встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти.
Відповідно до п. 4.1 Пропозиції, кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту банківський рахунок споживача.
Пунктом 4.4 Пропозиції, сторони встановлюють, що проценти нараховуються з дня надання кредиту (включаючи безпосередньо день надання кредиту) включно до дати його фактичного повернення. У разі дострокового повного повернення кредиту позичальник у день його повернення сплачує проценти за період фактичного користування кредитом (включаючи безпосередньо день надання кредиту). У разі дострокового часткового повернення кредиту у день повернення позичальник сплачує проценти за період фактичного користування всією сумою кредиту, а на залишок суми кредиту нараховуються проценти у загальному порядку, передбаченому договором.
Відповідно до п. 10.1 Пропозиції, цей договір набирає чинності з дати отримання кредитодацем у інформаційній системі кредитодавця від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовом ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитодавця на номер телефону позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі кредитодавця. Цей договір діє протягом одного року.
03.11.2023 ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Н343 підписав Заявку кредитного договору № 03.11.2023 (кредитної лінії).
Згідно з заявкою кредитодавець, відповідно до умов договору № 03.11.2023-100003040 від 03.11.2023 надає позичальнику кредит у сумі 10000 грн. Строк, на який надається кредит становить 28 дні з дати його надання. Дата повернення кредиту 30.11.2023.
ТОВ «Споживчий центр» зазначає, що процента ставка - фіксована незміна процентна ставка «Економ» у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом усього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
За допомогою системи LiqPay за кредитним договором № 03.11.2023-100003040 від 03.11.2023 на карту/рахунок НОМЕР_2 перераховано кошти в розмірі 10000 гривень (а.с.16).
Згідно з довідкою-розрахунком по кредитному договору № 03.11.2023-100003040 від 03.11.2023 заборгованість ОСОБА_1 становить 14300 грн. з яких: 10000 грн основний борг, 2800 грн проценти, 1500 грн комісії. Проценти по кредиту нараховані за період з 03 листопада 2023 року по 30 листопада 2023 року.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_1 , взятих на себе зобов'язань перед кредитодавцем (ТОВ «Споживчий центр») за Кредитним договором № 03.11.2023-100003040 від 03.11.2023, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, необхідно дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Згідно із статтею 64 ЦПК України, докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.
Відповідно до 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1); жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 3).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом на підставі досліджених у справі доказів встановлено, що 03.11.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір 03.11.2023-100003040, який підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора Н343. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит в розмірі 10000 грн, який він зобов'язався повернути та сплатити проценти за користування ним визначених у кредитному договорі умовах строк кредитування 28 днів.
Позивачем, було надано докази про перерахування відповідачу кредитних коштів, на його картковий рахунок.
Однак, відповідач належним чином взяті на себе обов'язки за кредитним договором не виконав, чим допустив заборгованість перед позивачем в розмірі 14300 грн. з яких: 10000 грн основний борг, 2800 грн проценти, 1500 грн комісії. Проценти по кредиту нараховані за період з 03.11.2023 по 30.11.2023.
Надаючи оцінку сумі заборгованості, наведеній позивачем у розрахунку, суд не знаходить обґрунтованих підстав для сумнівів у правильності її нарахування, відтак доходить переконання про обґрунтованість цієї суми.
Відповідачем суду було надано копії квитанцій про сплату основної суми боргу в розмірі 10000 грн, тому вимога щодо стягнення основної суми боргу в розмірі 10000 грн до задоволення не підлягає у зв'язку з сплатою в повному розмірі.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 03.11.2023-100003040 від 03.11.2023 у розмірі 4300 грн, з яких 2800 грн, 1500 грн комісії.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (2 422,40 грн).
Відповідно до п.9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» особи з інвалідністю ІІ групи звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Беручи до уваги, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи (а.с.42) та звільнений від сплати судового збору, тому судовий збір суд залишає за позивачем.
Керуючись ст. 10, 12, 28, 77, 81, 263-265, 279 ЦПК України, суд
ухвалив :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 03.11.2023-100003040 від 03.11.2023 у розмірі 4300 (чотири тисячі триста) гривень.
У решті позовних вимог відмовити.
Судовий збір залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_3 .
Головуючий підпис Орися ФЕРЕНС-ПІЖУК