Справа № 161/6493/25
Провадження № 3/161/2296/25
06 травня 2025 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого судді - Пахолюка А.М.,
при секретарі - Мельник М.В.,
з участю:
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_2 ,
розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
07 квітня 2025 року до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, відповідно до складеного протоколу про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №284869 від 29 березня 2025 року.
Із протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №284869 від 29 березня 2025 року (далі - протокол), вбачається, що 29 березня 2025 року о 10 год. 15 хв. в м. Луцьку, вул. Ковельська, 5, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не зреагував на її зміну, не дотримався безпечного інтервалу у результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_2 , чим порушив вимоги п. 13.1, п. 2.3 «б» ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. Внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав. Суду пояснив, що здійснював рух транспортним засобом у правому ряду на дорозі із двостороннім рухом, яка має по одній смузі для руху в кожному напрямку, максимально наближено до бордюру. Інший учасник дорожньо-транспортної пригоди, здійснюючи випередження в межах однієї смуги для руху, черкнув його автомобіль з лівого боку. При цьому, вказав, що не змінював напрямок руху. Вважає, що саме дії іншого учасника призвели до дорожньо-транспортної пригоди.
Інший учасник ДТП ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що рухаючись в попутньому напрямку із транспортним засобом ОСОБА_1 , пропускав маршрутку та відчув удар з правої сторони. Також вказав, що транспортний засіб, яким керував інший учасник, виїхав на бордюр та різко повернув руль вліво, що і стало причиною ДТП.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, іншого учасника ДТП, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність учасників дорожнього руху за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
ОСОБА_1 ставиться у провину порушення вимог п. 13.1, п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху України, якими встановлено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Судом встановлено та вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №284869 від 29 березня 2025 року, що 29 березня 2025 року о 10 год. 15 хв. в м. Луцьку, вул. Ковельська, 5 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження (а.с. 1).
Наведене підтверджується також схемою дорожньо-транспортної пригоди, яка підписана учасниками ДТП (а.с. 2).
Із рапорту поліцейського взводу 2 роти 4 БУПП у Волинській області Савчук О.М., вбачається, що по дорожньо-транспортній пригоді, що мала місце 29 березня 2025 року, на обох водіїв складено протоколи про адміністративні правопорушення, оскільки, кожен з них вважає, що рухався згідно ПДР України.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Із оглянутого в судовому засіданні відеозапису з зовнішнього відеоспостереження розташованого по вул. Ковельській, вбачається, що два транспортні засоби «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_1 та «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_2 , здійснюють рух в попутньому напрямку на дорозі із двостороннім рухом, яка має по одній смузі для руху в кожному напрямку. Транспортний засіб «Renault Megane» синього кольору рухається ближче до бордюру, транспортний засіб «Ford Transit» білого кольору ближче до роздільної смуги руху. Коли два автомобілі зрівнялися, через не дотримання бокового інтервалу, відбулося зіткнення.
Також, з відео чітко вбачається, що транспортний засіб «Renault Megane» в момент зіткнення не змінював траєкторію руху, також не вбачається будь-яких різких рухів транспортних засобів під час зіткнення.
Таким чином, доводи ОСОБА_2 , щодо різкої зміни траєкторії руху транспортного засобу «Renault Megane» під керуванням ОСОБА_1 спростовуються зазначеним доказом.
Відтак, письмові пояснення ОСОБА_2 від 29.03.2025 року, про те, що автомобіль іншого учасника ДТП вискочив на бордюр і різко змінив напрямок руху ліворуч, також не відповідають обставинам ДТП, відображеному на оглянутому в судовому засіданні відеозапису.
Натомість, письмові пояснення надані ОСОБА_1 відповідають обставинам ДТП, що вбачається із зазначеного відеозапису.
Суд вважає, що відеозапис з зовнішньої камери відеоспостереження є належним та допустимим доказом, у розумінні положень ст. 251 КУпАП.
При цьому, суд вважає, що у причинно-наслідковому зв'язку настання ДТП, є порушення водієм ОСОБА_2 п.п. 10.3, 13.1, 13.3 ПДР України, оскільки, рухаючись в одному напрямку, водій, який знаходився ліворуч в даному випадку ОСОБА_2 , повинен був надати перевагу в русі транспортному засобу, що знаходився праворуч, тобто ОСОБА_1 та врахувати безпечний боковий інтервал між транспортними засобами.
Відтак, на думку суду, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, виходячи з наступного.
Частина 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Лучанінова проти України»).
Згідно висновків ЄСПЛ у рішенні у справі «Карелін проти Росії», за відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти справи чи суперечностей, у разі відшукування судом самостійно доказів винуватості особи, зазначені дії суду призведуть до порушення ч.1 ст.6 Конвенції.
Отже, суд, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.
За таких обставин, при складанні адміністративного протоколу працівниками поліції не були з'ясовані всі обставини справи, не зібрані докази, що підтверджують наявність вини ОСОБА_1 у дорожньо-транспортній пригоді, що мала місце 29 березня 2025 року.
Таким чином, суд критично ставиться до протоколу про адміністративні правопорушення ЕПР1 №284869, оскільки, він складений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, а тому всі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 відповідно до ст. 62 Конституції України, тлумачаться на її користь.
З врахуванням вищевказаної прецедентної практики ЄСПЛ, суд у даному випадку не має права самостійно збирати з власної ініціативи будь-які інші докази у справі щодо винуватості особи.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Оскільки, з урахування встановлених обставин, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 , складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, то провадження в справі відносно нього підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП України.
Керуючись ст. ст. 7, 33-34, 38, п. 1 ст. 247, 278, 283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст.124 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Пахолюк А.М.