Справа № 159/2975/25
Провадження № 2/159/1198/25
12 травня 2025 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Смалюх Р.Я., вивчивши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», від імені якого діє представник Пилипчук Аліна Сергіївна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - позивач або ТОВ «Споживчий центр»), від імені якого діє представник Пилипчук Аліна Сергіївна (далі - представник позивача), звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач або ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість за кредитним договором № 02.02.2024-100003193 від 02.02.2024 у розмірі 10275,67 грн.
З позовної заяви видно, що позичальнику надано кредит у розмірі 10000,00 грн, однак позивач просить стягнути заборгованість, яка складається з 6488,80 грн тіла кредиту та процентів у розмірі 3786,87 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з за кредитним договором. До позовної заяви позивачем додано довідку про заборгованість відповідача у якій зазначено загальний розмір тіла кредиту, нарахованих процентів та неустойки які просить стягнути позивач.
Однак суд зазначає, що обґрунтований розрахунок позовних вимог це документ, який містить обчислення, порядок нарахування сум (множення, додавання, застосування штрафних санкцій тощо) та підстави такого нарахування, передбачені законом або умовами договору. Такий розрахунок також має містити відображення проведених оплат тощо.
Отже, обґрунтований розрахунок позовних вимог має містити посилання на первинні документи, які пов'язані з відповідними юридичними фактами, що вплинули на розмір суми боргу, із зазначенням часу їх настання.
Розрахунок може вважатися обґрунтованим, якщо з нього можна встановити чому саме такий, а не інший розмір, заборгованості просить стягнути позивач.
Проте, позивачем, в порушення зазначеної норми, до позовної заяви не долучив такий обґрунтований розрахунок кредитної заборгованості який він просить стягнути.
На підставі наведеного суд дійшов висновку, що подана заява не відповідає вимогам зазначеним у ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, заявнику необхідно усунути вказані вище недоліки заяви подавши обґрунтований розрахунок заборгованості з тіла кредиту та процентів, які просить стягнути позивач.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 294, 318 ЦПК України, суддя
Залишити без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором про що повідомити позивача та його представника і надати їм десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.
Попередити позивача та його представника, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (проголошення) та оскарженню не підлягає.
СуддяР. Я. Смалюх