Справа № 466/7420/23 Головуючий у 1 інстанції: Невойт П. С.
Провадження № 22-ц/811/217/25 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С.М.
09 травня 2025 року м. Львів
Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бойко С.М., суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 18 грудня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, акціонерного товариства «Українська залізниця», в особі регіональної філії «Львівська залізниця», про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
встановив:
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, уточненим заявою від 24.09.2024 року, в якому просив стягути в солідарному порядку з Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради та акціонерного товариства (далі - АТ) «Українська залізниця», в особі регіональної філії «Львівська залізниця», майнову шкоду, завдану йому пошкодженням автомобіля, в розмірі 56110 грн. 50 коп., моральну шкоду в розмірі 10000 грн., 3000 грн. витрат за проведення експертизи транспортного засобу та понесені судові витрати.
Позовні вимоги позивач обгрунтовував тим, що 05.01.2023 року він рухався по вул. Шевченка, 323 в напрямку Рясне 2, і, близько 23:40, не доїжджаючи до перехрестя вулиць Шевченка - Величковського, з узбіччя дороги впало дерево на його автомобіль «Renault Trafic», д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок чого було пошкоджено лобове скло, передній бампер, капот, фари, переднє праве крило, передню праву стійку, задній бампер та кришу автомобіля. Згідно експертного звіту №ФД-0195 про оцінку вартості відновлювального ремонту, сума завданого матеріального збитку становить 56110 грн. 50 коп.
Про дану подію позивач повідомив страховика забезпеченого транспортного засобу - ПрАТ СК «Граве Україна», однак, йому було відмовлено у виплаті, мотивуючи тим, що дана подія не є страховим випадком.
Зазначає, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), він зазнав моральних страждань не лише у зв'язку із пошкодженням належного йому майна, а й через те, що в автомобілі у той час перебувала його донька ОСОБА_2 , 2013 року народження, яка дуже налякалася. Донька позивача є особою з інвалідністю, проходить обов'язкове амбулаторне лікування, а тому потребує постійного транспортування, чого він після пошкодження автомобіля не зміг їй забезпечити, у зв'язку з чим переніс додаткові моральні страждання.
Позивач вважає, що відповідальним за шкоду має бути балансоутримувач тієї ділянки лісосмуги, де сталася ДТП, оскільки зобов'язаний був здійснювати контроль за порядком утримання зелених насаджень на території міста Львова.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 18 грудня 2024 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок ДТП, у розмірі 56110 грн. 50 коп., моральну шкоду в розмірі 2000 грн., 3000 грн. витрат за проведення експертизи транспортного засобу, а всього 61110 грн. 50 коп., а також 3957 грн. 40 коп. сплаченого судового збору.
В решті позовних вимог - відмовлено.
Рішення суду оскаржив відповідач Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради, просить рішення скасувати.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги покликається на те, що судом не було враховано, що Шевченківська районна адміністрація не визначена балансоутримувачем зелених насаджень за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 323, тому на неї не може покладатися обов'язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння деревав.
Додає, що зелені насадженя, зокрема, дерево, яке впало на автомобіль позивача, за адресою: м. Львів, вул. Т.Шевченка, 323, не передавалось на баланс Шевченківської районної адміністрації, про що вказано у листі відділу №1 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, згідно списку землекористувачів, затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради від 06.02.1998 року за №51 «Про інвентаризацію земель м. Львова», земельна ділянка у м. Львові обслуговується Львівською залізницею.
Зауважує, що облік старших за віком зелених насаджень не вівся та їхній реєстр за видовим складом та віком не складався, паспорт об'єкта на згадане дерево не завтерджувався.
Наголошує, що обов'язок утримання зелених насаджень покладається на балансоутримувача земельної ділянки, тому відповідальність за шкоду несе балансоутримувач або власник.
За позицією апелянта, враховуючи Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затверджене ухвалою міської ради від 08.07.2021 року №1081, та Положення про Шевченківську районну адміністрацію Львівської міської ради, затверджене рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 02.02.2024 року №186, до повноважень Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради не належить повноваження з приводу складання та ведення реєстру зелених насаджень на території району, видачі паспортів на зелені насадження, проведення оглядів зелених насаджень.
Додає, що суд не може брати до уваги акт комісійного обстеження земельної ділянки, складений представниками регіональної філії Львівської залізниці АТ «Укрзалізниця», оскільки зазначена сторона є потенційним відповідачем у справі.
Наголошує, що документ, який підготовлений самостійно стороною, яка має власний інтерес у результаті справи, не може вважатися належним доказом у розумінні положень ст.ст.76, 77, 89 ЦПК України.
Вважає, що викопіювання з технічного звіту (план земельної ділянки), що надає сторона, як доказ того, що дерево росло за межами смуги відведення залізниці, не може вважатися офіційним документом, який визначає межі смуги відведення (постанова Верховного Суду від 28.11.20189 у справі №910/8122/18). Документи технічного або проектного характеру самі по собі не є підставою для визначення меж земельної ділянки без їх затвердження у встановленому законом порядку. Смуга відведення має бути чітко визначена на підставі державної реєстрації та документів, які встановлюють право власності або користування земельною ділянкою (постанова Верховного Суду від 10.03.2021 у справі №524/3412/18).
Окрім того, додає, що 05.01.2023 року мали місце небезпечні та стихійні метеорологічні явища, які і стали причиною падіння дерева за адресою: м. Львів, вул. Т.Шевченка, 323, а надлишок вологи у грунті та вітер з максимальною швидкістю у поривах 19 м/с стали непереборною силою, що призвела до падіння дерева на автомоібль позивача.
Вважає, що районною адміністрацією надано належні та допустимі докази того, що в даному випадку мали місце непереборна сила, а також доведено відсутність вини районної адміністрації у завданні шкоди автомобілю позивача.
При цьому, апелянт покликається на експертний висновок, згідно з яким, дерево було уражене гниллю всередині, що неможливо визначити шляхом візуального огляду, відтак, адміністрація не мала технічної можливості виявити приховані дефекти. Обов'язок відповідача виникає лише у разі доведеності факту неналежного утриманя, яке призвело до шкоди. Якщо дефект був прихованим і не міг бути виявлений, відповідальність не покладається.
Наголошує, що суд не встановив факту, що шкода була спричинена діями чи бездіяльністю адміністрації.
Окрім того, вважає недоведеним факт заподіяння позивачу моральної шкоди.
Відповідно до вимог ч.13 ст.7 та ч.1 ст.369 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
У частині п'ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 29.04.2025 року, є дата складення повного судового рішення - 09.05.2025 року.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля марки «Renault Trafic», д.н.з. НОМЕР_1 , що стверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с.20).
05.01.2023 року на вул. Шевченка, 323, в напрямку Рясне-2, орієнтовно о 23:40, не доїжджаючи до перехрестя вулиць Шевченка - Величковського, з узбіччя дороги на належний позивачу автомобіль марки «Renault Trafic», д.н.з. НОМЕР_1 , впало дерево, що розташоване на землях комунальної власності, про що працівниками поліції складено акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, схему місця ДТП та рапорт (а.с.10-12,14).
Згідно звіту про оцінку вартості відновлювального ремонту №ФД-0195 від 13.04.2023 року, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля «Renault Tralic», д.н.з. НОМЕР_2 , становить 56110 грн. 50 коп. (а.с. 28-31).
Згідно відповіді Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 27.03.2023 року №36-вих-36511, ділянка, на якій знаходиться коренева система дерева, що впало на автомобіль 05.01.2023 року на вул. Шевченка, 323, та саме дерево не перебувають на балансі Шевченківської районної адміністрації. Водночас, інформація на чиєму балансі перебуває вказана земельна ділянка, відсутня (а.с. 50).
На звернення Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 29.11.2023 року, Управління патрульної поліції у Львівській області надало відповідь про те, що станом на 18.12.2023 року не надається можливим встановити посадову особу, яка 05.01.2023 року була відповідальною за утримання зелених насаджень по АДРЕСА_1 , тому протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 140 ЗУпАП не складався (а.с.109).
На звернення Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 06.03.2024 року №4-36-11868 та від 17.05.2024 року №4-36-26924 Головне управління Держгеокадастру у Львівській області у своєму листі №2071/15-24 від 05.06.2024 року повідомило, що згідно списку землекористувачів та землевласників Залізничного району м. Львова, завтердженого рішенням виконкому Львівської міської ради від 06.02.1998 року за №51 «Про інвентаризацію земель м. Львова», земельна ділянка на АДРЕСА_1 (згідно представленого плану земельної ділянки) обліковується за Львівською залізницею (а.с.138).
Водночас, листом №2403-вих-74849 від 27.05.2024 року «Про надання інформації» управління земельних ресурсів Львівської міської ради повідомило, що інформація про балансоутримувача земельної ділянки, на якій росло дерево, що впало 05.01.2023 року, в управлінні земельних ресурсів відсутня (а.с.139).
07.11.2024 року представником Львівської залізниці суду надано письмові пояснення з додатками: копія акту обстеження земельної ділянки та викопіювання з Технічного звіту (План земельної ділянки).
Згідно з актом обстеження земельної ділянки від 23.10.2024 року, складеним комісійно (а.с.174), під час обстеження земельної ділянки виявлено пень дерева породи ясень, котрий вивернутий у бік проїзної частини дороги вул.Шевченка, який знаходиться у приблизній відстані 67 м. від осі під'їзної колії ВАП «Кар'єруправління» км 2+100 по ходу кілометрів ліва сторона колії. На даному проміжку колії смуга відведення АТ «Укрзалізниця» регіональна філія «Львівська залізниця» складає 63 м. від осі під'їзної колії.
При комісійному обстеженні був використаний технічний звіт по виконаних проектно-пошукових роботах з розмежуванням земельних ділянок підприємств Львівської залізниці в межах м. Львова №96017, виготовлений 1998 року (а.с.174-179).
Зважаючи на викладене, комісія дійшла висновку, що дане дерево зростало за межами смуги відведення залізниці. Правовстановлюючі документи на дану земельну ділянку відсутні.
Згідно з висновком щодо обстеження залишків дерева (а.с.105-), таке впало на земельній ділянці перед перехрестям вулиць Т.Шевченка - Величковського І. (поблизу будинку №323 на вул. Т. Шевченка). В результаті обстеження встановлено, що дерево було вивернуте разом з кореневою системою. При огляді нижньої частини стовбура дерева не було виявлено ознак загнивання деревини, плодових тіл дереворуйнівних грибів чи інших зовнішніх ознак пошкоджень дерева, які б могли бути причиною падіння даної особини. Деревина стовбура на зрізі видимих пошкоджень не має. Під час огляду кореневої системи дерева виявлено деструкцію тканин коренів, що є однією з ознак враження дерева кореневою гниллю. Кореневі гнилі деревних порід належать до числа найбільш поширених і шкідливих хвороб. Внаслідок поширення інфекції розвиток кореневих гнилей в насадженнях також може мати куртинний характер і проявлятися в груповому ослабленні і відмиранні дерев. Ураження і руйнування коренів впливає на стан дерева, так як порушується надходження в його надземні частини води і поживних речовин. Тому кореневі гнилі призводять до швидкого ослаблення дерев, вітровалів, заселення дерев стовбуровими шкідниками. Виявити таке захворювання при візуальному обстеженні ростучого дерева неможливо, оскільки збудник хвороби вражає підземну частину дерева. Кореневі гнилі є причиною послаблення механічної стійкості дерев до несприятливих погодньо-кліматичних факторів та підвищення їх вітровальності.
Обґрунтовуючи поданий позов, ОСОБА_1 зазначав, що Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради є належнеим відповідачем у справі, оскільки рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 14.03.2006 року №195 «Про контроль за охороною зелених насаджень у м. Львові», яким затверджено Порядок контролю за охороною зелених насаджень у м. Львові та Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у м. Львові, районні адміністрації визначені відповідальними за станом експлуатації і утримання вуличних насаджень та на території мікрорайонів, кварталів і на прибудиноквих територіях.
Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п.1 ч.2 ст.22 ЦК України).
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право: звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров'ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об'єктів благоустрою.
Згідно з п.2 ч.1 ст.21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» елементами (частинами) об'єктів благоустрою є зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.
Відповідно до п.3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 року №105, до елементів благоустрою віднесено, зокрема, зелені насадження (у тому числі, снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.
Відповідно до абз.1 п.2.1 Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №105 від 10.04.2006 року, балансоутримувач - спеціально уповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства; зелені насадження загального користування - зелені насадження, які розташовані на території загальноміських і районних парків, спеціалізованих парків, парків культури та відпочинку; на територіях зоопарків та ботанічних садів, міських садів і садів житлових районів, міжквартальних або при групі житлових будинків; скверів, бульварів, насадження на схилах, набережних, лісопарків, лугопарків, гідропарків і інших, які мають вільний доступ для відпочинку; зелені насадження спеціального призначення - насадження транспортних магістралей і вулиць; на ділянках санітарно-захисних зон довкола промислових підприємств; виставок, кладовищ і крематоріїв, ліній електропередач високої напруги; лісомеліоративні, водоохоронні, вітрозахисні, протиерозійні, насадження розсадників, квітникарських господарств, пришляхові насадження в межах населених пунктів.
Відповідно до п.5.5 Правил, відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, -забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.
Відповідно до ст.12, п.1 ч.1 ст.13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни. До об'єктів благоустрою населених пунктів належать території загального користування, парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики, а згідно з приписами п.2 ч.1 ст.21 вказаного Закону України, елементами (частинами) об'єктів благоустрою є зелені насадження уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях, що також закріплено і у п.п.3.1, 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №105 від 10.04.2006 року.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.10 та ч.1 ст.15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об'єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об'єктів. Аналогічні норми закріплені в підпунктів 5.1 розділу 5 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 року №105.
Крім цього, з розділу 9 вказаних Правил випливає, що виробничий процес утримання об'єктів зеленого господарства включає, зокрема: догляд за ними, а також видалення окремих дерев; видалення аварійних дерев. Під час проведення щорічних обстежень зелених насаджень потрібно виявляти аварійні дерева.
Згідно з п.9.1.12 Правил, аварійне дерево - це дерево, яке може становити загрозу для життя і здоров'я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінії електропередач, будівлі і споруди або перебуває у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану та інших стихійних природних явищ чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності, досягнення вікової межі. А згідно із додатком №1 до п.9.1.15 Правил, усереднена вікова межа експлуатації деревних і чагарникових рослин і газонів в зелених насадженнях населених пунктів, а саме: швидкоростучих дерев - акація, тополя, береза, верба, тощо на об'єктах зеленої зони - вулиці, проїзди, площі, становить 45 років.
Окрім того, відповідно до розділу 12 Правил, з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюють їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік - навесні та восени. При загальному огляді обстежують усі елементи об'єктів благоустрою, а при частковому, - лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо.
За вимогами п.п.14.1.2, 14.1.3, 14.1.4, 14.1.6, 14.1.9 Правил, обліку підлягають усі види зелених насаджень: дерева, кущі, газони, квітники. Облік зелених насаджень проводиться органами місцевого самоврядування. Облік зелених насаджень проводиться на основі матеріалів інвентаризації зелених насаджень, матеріалів лісовпорядкування в приміських лісах і лісопарках. За матеріалами інвентаризації складається паспорт об'єкта (благоустрою, території підприємств, установ, організацій, інших земельних ділянок, на яких розташовані зелені насадження) затвердженої форми, який затверджується балансоутримувачем, власником чи користувачем земельних ділянок, на яких розташовані зелені насадження, та підписується виконавцем робіт з інвентаризації. Паспорт об'єкта підлягає плановому поновленню один раз за 5 років.
Відповідно до п.п. «а» п.7 ч.1 ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Отже, до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов'язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди, внаслідок падіння дерева, - покладається на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень.
Відповідно до ухвали Львівської міської ради від 26.05.2016 року №505 «Про затвердження структури виконавчих органів Львівської міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів», до структури виконавчих органів Львівської міської ради входить департамент містобудування Львівської міської ради.
Згідно з п.13 ч.2 Розділу VІІ Положення «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради», затвердженого ухвалою Львівської міської ради №777 від 14.07.2016 року (чинного на час виникнення спірних правовідносин), та згідно з п.11 ч.2 Розділу VІІ Положення «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради» №1081 від 08.07.2021 року, до повноважень департаменту містобудування Львівської міської ради входить здійснення контролю за станом благоустрою та утриманням територій, обстеження зелених насаджень з метою визначення їх якісного стану з подальшим оформленням відповідних актів.
Згідно з п.14 частини 2 Розділу VІІ Положення «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради», затвердженого ухвалою Львівської міської ради №777 від 14.07.2016 року (чинного на час виникнення спірних правовідносин), саме на департамент містобудування Львівської міської ради покладався обов'язок визначення на конкурсних засадах підприємств, установ, організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єктів благоустрою.
А згідно із пунктами 11-13 частини 2.1 Розділу VІІ Положення №777 від 14.07.2016 року, до повноважень управління екології та ландшафтного планування департаменту містобудування належала розробка та подання на затвердження міською радою Правил благоустрою м. Львова, забезпечення реалізації програм, правил та заходів благоустрою на території м. Львова, здійснення контролю за станом благоустрою та утриманням територій, інженерних споруд і об'єктів, підприємств, установ та організацій, їх озелененням, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо.
Відповідно до п.4.2.1 частини 4.2 Розділу VІ Положення №777 від 14.07.2016 року, до повноважень районних адміністрацій у галузі житлово-комунального господарства належало забезпечення благоустрою району та залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення.
Рішенням Львівської міської ради №972 від 27.10.2017 року (чинним на час виникнення спірних правовідносин) затверджено Положення про департамент містобудування Львівської міської ради. Цим положенням (п.п.4.1.51, 4.1.52, 4.1.53) передбачено, що до компетенції департаменту містобудування Львівської міської ради належить здійснення контролю за станом благоустрою та утриманням територій, в тому числі їх озелененням. Таким чином, Львівською міською радою, як органом місцевого самоврядування, за департаментом містобудування Львівської міської ради було закріплено обов'язок утримання об'єктів благоустрою комунальної власності. Наведені повноваження також покладені на департамент містобудування Львівської міської ради, згідно з п.4.1.35 Положення про департамент містобудування Львівської міської ради та його структури, що затверджене рішенням №566 від 22.07.2022 року.
Діяльність та повноваження Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради регулювались на час виникнення спірних правовідносин Положенням про Шевченківську районну адміністрацію Львівської міської ради, затвердженим рішенням Львівської міської ради №977 від 01.11.2016 року, та на теперішній час - Положенням про Шевченківську районну адміністрацію Львівської міської ради, затвердженим рішенням Львівської міської ради №914 від 08.10.2021 року, відповідно до п.п.4.32-4.1.37 якого, до повноважень районної адміністрації належить забезпечення благоустрою району та залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення, а згідно з п.п.4.44-4.1.46, - підготовка розпоряджень щодо видалення аварійних, сухостійних та фаутних дерев; у процесі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров'ю громадян чи майну громадян або юридичних осіб.
Окрім того, рішенням Львівської міської ради №195 від 14.03.2014 року «Про контроль за охороною зелених насаджень у м. Львові» затверджено Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у м. Львові, відповідно до п.2.1.2 якого, видалення зелених насаджень здійснюється у разі: знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самосійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більш як 5 см.
Згідно з п.2.2 Порядку, видалення зелених насаджень на території м. Львова здійснюється: за рішенням управління екології та благоустрою департаменту містобудування (надалі - компетентний орган) на підставі ордера, в тому числі, й у разі п.2.1.6 - досягнення деревом вікової межі, та за рішенням районних адміністрацій (надалі - компетентний орган) у випадку, в тому числі 2.1.2 - знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самосійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більш як 5 см.
При цьому, відповідно до п.3.17 Порядку, видалення аварійних, сухостійних та фаутних дерев на об'єкті благоустрою загального користування (парки, сквери, бульвари, зелені насадження вздовж вулиць та доріг, на прибудинкових і внутрішньодворових територіях шкіл, дитячих садків, багатоповерхових житлових будинків тощо) здійснює балансоутримувач на підставі акта відповідно до пунктів 3.2 - 3.11 цього Порядку, без ордера.
Матеріали справи не містять доказів передачі дерев, зелених насаджень, які знаходяться на вул. Шевченка, 323, комунальним підприємствам чи АТ «Укрзалізниця» в особі Регіональної філілї «Львівська залізниця», а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що балансоутримувачем дерева на вул. Шевченка, 323, внаслідок падіння якого пошкоджено автомобіль позивача, є Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку, що саме Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради, як виконавчий орган органу місцевого самоврядування, має нести відповідальність за завдану позивачу майнову шкоду, розмір якої доведено позивачем на підставі належних та допустимих доказів.
Твердження апелянта про те, що шкода, завдана в результаті несприятливих погодних умов, як обставина, що виключає наявність вини та підстав для стягнення з Шевченківської райадміністрації шкоди внаслідок падіння дерева, колегія суддів відхиляє, оскільки посилання на інформацію з листа Львівського регіонального центру гідрометеорології (Львівський РЦГМ), за даними якого 06.01.2023 року спостерігалось небезпечне метеорологічне явище І рівня небезпечності (НМЯ1) - вітер з 23:48 05.01.2023 року до 02:00 06.01.2023 року з максимальною швидкістю в поривах 19 м/с, не є належним та достатнім доказом для звільнення відповідача від відповідальності. Вказана інформація Львівського регіонального центру гідрометеорології про небезпечні метеорологічні явища 05.01.2023 року - 06.01.2023 року має загально- інформативний характер і не може вважатися належним та достатнім доказом на підтвердження того, що падіння дерева на вул. Шевченка, 323 у м. Львові на автомобіль позивача 05.01.2023 року сталося внаслідок непереборної сили. Відповідачем не надано доказів, що саме такі пориви вітру могли спричинити падіння дерева.
Таким чином, Шевченківською районною адміністрацією не доведено відсутності своєї вини у заподіянні шкоди позивачу.
Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), та, з урахуванням інших обставин, зокрема тяжкості вимушених змін у життєвих стосунках, ступеню зниження престижу і ділової репутації позивача. При цьому, виходити слід із засад розумності, виваженості та справедливості.
Відтак, суд, оцінивши обставини справи, повинен встановити, чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв'язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.
Суд першої інстанції вірно встановив, що позивачу було завдано моральної шкоди і, з урахуванням вимог розумності та справедливості, дійшов обґрунтованого висновку про присудження йому морального відшкодування в розмірі 2000 грн.
Отже, суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин та обставини справи, давши належну правову оцінку доказам, дослідженим у судовому засіданні, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які б були підставою для скасування чи зміни рішення, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду по суті вирішення даного спору, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - залишити без змін.
Керуючись ст.ст.367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд
ухвалив:
апеляційну скаргу Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 18 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 09 травня 2025 року.
Головуючий С.М. Бойко
Судді: С.М. Копняк
А.В. Ніткевич