Справа № 299/1578/24
Іменем України
29 квітня 2025 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:
головуючого Собослой Г.Г.
суддів Мацунич М.В., Джуга С.Д.
з участю секретаря Голубєвої Е.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Виноградівського районного суду від 26 червня 2024 року, у справі № 299/1578/24 (Головуючий: Надопта А.А.), -
У березні 2024 року ОСОБА_2 звернувся в суду із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Виноградівський ВДРАЦС у Берегівському районі Закарпатської області про стягнення аліментів та встановлення родинних відносин, в якій просив стягнути з відповідачів на його користь аліменти на його утримання в розмірі по 3000,00 грн. з кожного щомісяця, починаючи з дня пред'явлення позову до суду.
У позовній заяві позивач зазначає, що він є непрацюючим пенсіонером похилого віку, інвалідом 2 групи, має ряд захворювань, його дохід складає лише пенсія, яка не дозволяє забезпечити належне лікування, оздоровлення, харчування, проживання. Відповідачі є його сином та дочкою, можуть надавати йому допомогу, але ухиляються від свого обов'язку. Враховуючи всі свої витрати та доходи своїх дітей, вважає що його діти в змозі платити аліменти в розмірі по 3000,00 грн. з кожного щомісячно, для підтримки його матеріального стану та життя, зокрема, щодо забезпечення належного його лікування.
Позивач посилається на те, що з 17 лютого 1973 року і до 21.11.2023р. перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_5 , що підтверджується рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 21.11. 2023 року і від шлюбу у них народилось двоє дітей: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач є людиною похилого віку, пенсіонером, з 15.03.2011р. його визнано інвалідом другої групи, безтерміново, що підтверджується довідкою серії 10 AAA № 084618, виданою головою МСЕК від 15.03.2011р., його дохід складає лише пенсія, яка становить 4302.93 гривні, яка не дозволяє забезпечити належне лікування, оздоровлення, харчування, проживання. Діагноз захворювання: Гіпертонічна хвороба II ст.Гіпертєнзивне серце . Ризик-3\високий.ІХС: дифузний кардіосклероз. Імплантація LLIBP з приводу автріовентрикулярної блокади2011р.\Атеросклероз вінцевих артерій \стеноз 30% ПМШГ ЛКА за даними коронарографії від 23.01.2019 року. Шлуночкова та суправентрикулярна екстрасистологія за даними Холтер-ЕКГ від 2.10.19р.\СН II Аст. зі збереженрою фракцією викиду ЛШ II ФК NYHA., остеохондрох хребта , виразкова хвороба шлунку, змішаний зоб, , ГХ, ВГ 1983 що підтверджується Витягами з історії хвороби за №7789 від 06.12.2010 року, за № 209 від 12.01.2015 року , за № 5979 від 30.09.2019 року, виданими головним лікарем відділення некоронарогенних захворювань серця та клінічної ревматології з Інституту кардіологї імені академіка М.Д. Стражеска. Останні роки погіршився стан роботи нирок, що підтверджується протоколами ультразвукового обстеження від 07.09.2021 року та 11.05.2023 року. Крім того, встановлено діагноз : аденома простати. Виписані лікарства, які позивач не може собі купити і-за того, що не вистачає коштів. Із-за проблем серця та нирок посітйно приймає медикаменти. На місяць на придбання лікарств витрачає в середньому суму від 2500 до 3000 гривень. Зокрема, в лютому 2024 року придбав медикаменти на суму 2486 гривень, що підтверджується квитанціями. Позивач сам собі закуповує продукти, готує їжу .
Позивач вказує, що його син служив в органах поліції, є пенсіонером за вислугою років, отримує пенсію більше 10 000 гривень . Крім того, працює в комунальному господарстві. Йому на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 .
Донька на даний час не працює, але є заможною людиною, їй на праві приватної власності належить житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований по АДРЕСА_2 та земельна ділянка для обслуговування цього будинку та надвірних споруд з кадастровим номером: 2121255600:00:006:0048. Вона є власником автомобіля марки "Мерседес", державний номерний знак НОМЕР_1 .
Діти зовсім позивачем не цікавляться, ніякої матеріальної допомоги не надають, до виходу на пенсію він постійно працював, забезпечував сім'ю, вивчив сина, який закінчив Київську академію внутрішніх справ, а відтак, просить задовольнити його позов повністю та стягнути з відповідачів на його утримання аліменти в розмірі 3000,00 грн. з кожного щомісяця, починаючи з дня пред'явлення позову.
Рішенням Виноградівського районного суду від 26 червня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 в інтересах якого діє представник - адвокат Нечаєв В.В. подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для відмови у позові відсутні, так як сам факт непрацездатності (інвалідності 2 групи) вже є підставою для стягнення аліменті на утримання непрацездатного батька, Всі обставини, які ними зазначені є і вони існують, значить, у повнолітніх дітей (відповідачів) виникло зобов'язання утримувати своїх батьків. Позивач у судовому засіданні подав всі квитанції з аптеки, починаючи з 2021 року, що свідчить про самостійне придбання ліків на постійній основі і відповідачі не надали взагалі жодного доказу хоча б якоїсь фінансової допомоги рідному батькові.
Розгляд справи проводився у режимі відео конференції.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 , який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, ОСОБА_3 та його представника адвоката Мелай М.Ю., які просять рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається і не оспорюється сторонами, що позивач ОСОБА_2 є батьком відповідачів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач має статус пенсіонера, з 15.03.2011р. його визнано інвалідом другої групи, безтерміново, що підтверджується довідкою серії 10 AAA № 084618, виданою головою МСЕК від 15.03.2011р., його дохід складає лише пенсія, яка становить 4302.93 грн..
Відповідно до частини першої, третьої статті 172 СК України, повнолітні дочка, син зобов'язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу. Якщо повнолітні дочка, син не піклуються про своїх непрацездатних, немічних батьків, з них можуть бути за рішенням суду стягнуті кошти на покриття витрат, пов'язаних із наданням такого піклування.
Відповідно до статті 202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Непрацездатними вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом I, II чи III групи.
При вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків необхідно враховувати, що таке право батьків, якому кореспондує обов'язок повнолітніх дітей виникає умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Майновий стан дітей впливає на розмір аліментів і не є підставою для звільнення від обов'язку утримувати матір, батька.
Судом першої інстанції встановлено, що при проведенні лікування позивача його син ОСОБА_3 повністю оплатив лікування в одній з медичних клінік м.Києва дороговартісне лікування пов'язане з хворобою серця вартістю понад 4000 долари США, після чого повторне оперативне лікування позивача оплатила вже його дочка ОСОБА_4 вартістю понад 2000 долари США, що не заперечується позивачем. Також всі комунальні послуги за місцем проживання позивача, а саме: оплату природнього газу, електроенергії, вивозу сміття, оплати Інтернету та всі інші послуги лежать на сім'ї дочки позивача, що в суді не заперечував позивач та підтвердила свідок ОСОБА_6 . Відповідно до Наказу МОЗ України від 20.02.2024 №279 «Про затвердження Переліків лікарських засобів і медичних виробів, які підлягають реімбурсації за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, станом на 12 лютого 2024 року» позивач має право на отримання безкоштовних ліків, але відповідачі постійно купляють позивачу по його проханню ліки іноземного виробництва. Позивачем не заперечується і в суді апеляційної інстанції, що він особисто має у власності 3,2174 га землі в Ромненському районі Сумської області, які здав в оренду Селянському (фермерському) господарству «УРОЖАЙ» з 2011 року по 2031 рік та отримує відповідну орендну плату, отримує пенсію у розмірі 4 302,93 грн., тобто отримує доходи більші за прожитковий мінімум.
За таких обставин, суд першої інстанції встановивши правовідносини сторін, які випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, із посиланням на докази, оцінка яких відображена у рішенні суду дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог.
Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.
Доводи апеляційної скарги, судова колегія до уваги не приймає, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи і не спростовують висновки суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 374,375,381-384 ЦПК України, судова колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Виноградівського районного суду від 26 червня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 08 травня 2025 року.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
Згідно з оригіналом: Г.Г.СОБОСЛОЙ