Провадження № 3/734/1335/25 Справа № 734/2013/25
іменем України
12 травня 2025 року селище Козелець
Суддя Козелецького районного суду Чернігівської області Бузунко О.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Деснянської Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони централізованого регіону про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, головного сержанта взводу спеціальних робіт ремонтної роти ремонтно-відвідновлювального батальйону військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), фактично проживаючого за місцем розташування в/ч НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ),
за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП
встановив:
У відповідності до ст.ст. 17, 65 Конституції України ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.
Відповідно до з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.12.2024 № 172, старшого сержанта ОСОБА_1 зараховано до списків частини, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду головного сержанта взводу спеціальних робіт ремонтної роти ремонтно-відновлювального батальйону у військовій частини НОМЕР_1 . Статтями 29, 32, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначено, що старший сержант ОСОБА_1 за своїм військовим званням є начальником для військовослужбовців рядового складу однієї з ними військової частини. При цьому, в силу вказаних в цьому абзаці вимог Статуту майор ОСОБА_1 , окрім іншого, наділений повноваженнями щодо виховання та навчання підлеглих військовослужбовців однієї з ним військової частини, має право та зобов?язаний вимагати від підлеглих військовослужбовців дотримання військової дисципліни, повинен доповідати старшому командиру про допущення порушення дисципліни військовослужбовцями, має право клопотати перед вищестоящим керівництвом підрозділу та особисто заохочувати і накладати стягнення на підлеглих військовослужбовців однієї з ним військової частини. Таким чином, старший сержант ОСОБА_1 є військовим начальником, який постійно обіймає посаду, пов?язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов?язків, а тому відповідно до примітки ст. 172-15 КУпАП, є військовою службовою особою.
Водночас, в порушення наведених вище вимог законодавства, чітко знаючи та розуміючи зміст покладених на нього обов?язків з військової служби, проте діючи всупереч зазначеним обов?язкам, визначеним у Статутах Збройних Сил України та затверджених функціональних обов?язків, старший сержант
ОСОБА_1 допустив недбале ставлення до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, при наступних обставинах.
Особливий період розпочався з моменту набрання чинності Указом Президента України від 17.03.2014 № 303 на визначених територіях України та продовжується на цих територіях до оголошення (набрання чинності) окремого рішення Президента України про демобілізацію, яке станом на теперішній час оголошене не було. 27.04.2025 старший сержант - головний сержант взводу ОСОБА_1 відповідно до покладених на нього обов?язків повинен був, окрім іншого, здійснювати контроль за добовим нарядом на тиловій зоні військової частини НОМЕР_1 , зокрема забезпечити підготовку військовослужбовців до несення служби в добовому наряді, а також підвести підсумки із особовим складом взводу з питань бойової підготовки, стану служби, військової дисципліни та внутрішнього порядку. Однак старший сержант - головний сержант взводу ОСОБА_1 27.04.2025 покладені на нього службові обов?язки не виконував у зв?язку з перебуванням у стані алкогольного сп?яніння, що поставило під загрозу виконання внутрішнього розпорядку взводу спеціальних робіт ремонтної роти ремонтно-відновлювального батальйону у військовій частини НОМЕР_2 та несення служби добовим нарядом. У зв?язку наведеним, начальником групи психологічного супроводу та відновлення ремонтно-відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_1 , капітаном ОСОБА_2 було вжито термінових заходів щодо самостійного виконання службових обов?язків старшого сержанта - головного сержанта взводу ОСОБА_1 з метою уникнення підриву внутрішнього порядку у військовій частині, а саме несення служби добовим нарядом на тиловій зоні військової частини НОМЕР_1 та підведення підсумків із особовим складом взводу з питань бойової підготовки, стану служби, військової дисципліни та внутрішнього порядку. Згідно зі ст. 26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. 05.03.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення відповідальності військовослужбовців, надання командирам додаткових прав та покладання обов?язків у особливий період» від 05.02.2015 № 158-VIII, яким до КУпАП внесено главу 13-Б «Військові адміністративні правопорушення», зокрема ст. 172-15 передбачена адміністративна відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в мовах особливого періоду. Відповідно до вимог ст. 15 КУпАП військовослужбовці за вчинення військових адміністративних правопорушень несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Таким чином, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , головний сержанта взводу спеціальних робіт ремонтної роти ремонтно-відновлювального батальйону у військовій частини НОМЕР_1 , старший сержант ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, у порушення ст.ст. 11, 16, 124 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та посадової інструкції, в умовах особливого періоду, у період часу з 8 год. 00 хв. по 18 год. 00 хв. 27.04.2025, недбало ставлячись до військової служби, не виконував покладені на нього службові обов?язки, а саме: не здійснював контроль над несенням добового наряду у тиловій зоні військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), зокрема не забезпечив підготовку військовослужбовців до несення служби в добовому наряді, а також не підвів підсумки із особовим складом взводу з питань бойової підготовки, стану служби, військової дисципліни та внутрішнього порядку, оскільки перебував у стані алкогольного сп?яніння, що поставило під загрозу виконання внутрішнього розпорядку взводу спеціальних робіт ремонтної роти ремонтно-відновлювального батальйону у військовій частини НОМЕР_1 та несення служби добовим нарядом, чим вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП - недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнав.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП настає за недбале ставлення військової службової особи до військової служби в умовах особливого періоду.
З об'єктивної сторони правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, характеризується суспільно-небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби та суспільно-небезпечними наслідками, які можуть настати в результаті цього. Недбале ставлення до служби означає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них.
Диспозиція ст. 172-15 КУпАП містить спеціальний суб'єкт адміністративного правопорушення військова службова особа. Поняття «військової службової особи» міститься в примітці до ст. 172-13 КУпАП. Під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, доводиться доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема:
протокол про військове адміністративне правопорушення № 18 від 28 квітня 2025 року /в якому викладені обставини вчинення правопорушення/,
витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по строковій частині) про призначення на посаду;
функціональними обов'язками головного сержанта взводу спеціальних робіт ремонтно-відновлювального батальйону в/чА1317;
актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу №159 від 27 квітня 2025 року;
письмовими поясненнями ОСОБА_3 .
Таким чином, аналіз перевірених і оцінених доказів підтверджує, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, суд прийшов до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 17000,00 грн.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем і вчинене правопорушення пов'язане з проходженням військової служби, то він підлягає звільненню від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 172-15, 221, 251, 283-284, 287-291 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається до Чернігівського апеляційного суду.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Суддя Олена БУЗУНКО