Справа № 686/21286/24
Провадження № 1-о/686/5/25
06 травня 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
засудженого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому заяву засудженого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами,
встановив:
Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 серпня 2024 року укладену 26 липня 2024 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_3 і обвинуваченим ОСОБА_4 угоду про визнання винуватостіу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України, - затверджено. ОСОБА_4 визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 333 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням і встановлено йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік. У відповідності до ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі території України без дозволу уповноваженого органу з питань пробації. Вирок набрав законної сили 24 вересня 2024 року.
Засуджений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 звернулися до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення - вироку Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22.08.2024 року. На обґрунтування заяви зокрема зазначено, що суд не перевірив фактичні підстави для визнання винуватості та затвердження угоди, що виразилося в не дослідженні доказів, зокрема висновку експерта від 10.05.2024 року №10/05-2024, при цьому в діях ОСОБА_4 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.333 КК України.
Заслухавши заявника та його захисника, які вимоги заяви підтримали, думку прокурора, який проти задоволення заяви заперечив, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Частина перша статті 129 Конституції України передбачає, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Стаття 8 КПК України встановлює, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, а принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
В численних рішеннях, зокрема, в рішенні у справі Рябих проти Росії (заява № 52854/99 від 24 червня 2003 року) Європейський суд з прав людини зазначив, зокрема: «Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване статтею 6 § 1 Конвенції, має тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, яка… декларує верховенство права як спільну спадщину Договірних Держав. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який вимагає, серед іншого, щоб коли суди остаточно вирішили справу, їхні рішення не могли бути поставлені під сумнів.
Правова визначеність передбачає повагу до принципу остаточності судового рішення. Цей принцип передбачає, що жоден учасник процесу не вправі вимагати перегляду остаточного і обов'язкового рішення, лише з метою повторного або нового розгляду справи. Повноваження вищих судів на перегляд справи мають використовуватися для виправлення судових помилок чи порушень у відправленні правосуддя, але не для нового розгляду справи. Перегляд не може використовуватися як повторна апеляція і сама по собі можливість існування двох різних поглядів на справу не може бути підставою для перегляду.
Відступ від цього принципу є виправданим лише у випадку, якщо зумовлений обставинами суттєвого та вагомого характеру» (пункти 51-52).
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005 року, одним із основних аспектів принципу верховенства права є принцип правової впевненості, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким іншим рішенням суду.
Крім зазначеного, як зазначив Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні від 18 листопада 2004 року у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia), заява № 69529/01, пп. 27-28, та рішенні від 06.12.2005р. у справі «Попов проти Молдови» (Popov v.Moldova № 2), заява № 19960/04, п. 46) процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
При цьому, у вказаному рішенні звернуто увагу на те, що мають існувати будь-які «вагомі та непереборні обставини», які могли б служити обґрунтованим поясненням того, чому остаточне судове рішення має бути переглянуто і скасовано.
Системне тлумачення глави 34 КПК України у сукупності з наведеними вище положеннями призводить до висновку, що перегляд за нововиявленими обставинами є надзвичайним (екстраординарним) переглядом судових рішень у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанції) виявлені обставини, що могли суттєво вплинути на прийняті судові рішення, і внаслідок завершення кримінального провадження, розгляд цих обставин у звичайному порядку кримінального провадження став недоступним.
Відповідно до частини першої статті 459 КПК України, судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підстави для здійснення кримінального провадження за нововиявленими обставинами перелічені в частині другій статті 459 КПК України, відповідно до якої такими обставинами визнаються: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
За таких обставин слід також зазначити, що перегляд вироку у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження в кримінальному судочинстві. На відміну від перегляду вироку в порядку апеляційного або касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість вироку, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення вироку суд не мав можливості врахувати ту або іншу істотну обставину, яка могла би суттєво вплинути на ухвалення вироку, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
В заяві засудженого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами не наведено тих обставин, які б могли істотно вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин.
Так, ОСОБА_4 ствердив, що після постановлення вироку у справі, він більш детально вивчив висновок експерта №10/05-2024 від 10.05.2024 року, який є найважливішим доказом у справі, та вважає такий висновок невірним та необ'єктивним.
Разом з цим, зазначена судова експертиза була проведена під час досудового розслідування та даний доказ був відкритий стороні захисту, що ОСОБА_4 підтвердив в суді.
Окрім цього, вирок Хмельницького міськрайонного суду від 22 серпня 2024 року було постановлено на підставі угоди від 26 липня 2024 року укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 про визнання винуватостіу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України. Згідно даної угоди обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно у повному обсязі визнав свою винуватість, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення.
Під час розгляду даної угоди судом, ОСОБА_4 повністю визнавав свою винуватість та не оспорював зазначені висновки експерта. Судом було встановлено, що обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, цілком розумів права, визначені ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 ч. 2 цього Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, та наполягав на затвердженні угоди про визнання винуватості. Судом було встановлено, що зміст угоди про визнання винуватості, умови та порядок її укладення відповідали вимогам ст.ст. 469, 472 КПК України, підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 цього Кодексу, для відмови в затверджені угоди не було встановлено.
Таким чином, судом не встановлено будь-яких обставин, які у розумінні ст.ст. 459, 462 КПК України, можна вважати нововиявленими, а тому суд дійшов висновку, що заяву засудженого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 про перегляд вироку за нововиявленими обставинами слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 459, 466, 467 КПК України,
ухвалив:
Заяву ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 про перегляд судового рішення - вироку Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22.08.2024 року, за нововиявленими обставинами - залишити без задоволення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали оголошено 09.05.2025 року.
Суддя: