Справа №676/1717/25
Номер провадження 2/676/1543/25
Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ(заочне)
12 травня 2025 року Кам'янець-Подільський міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі: головуючого судді Вдовичинського А.В.,
секретаря судового засідання Мазуркевич О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кам'янець-Подільський справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
представник товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» звернувся 10.03.2025 р. через систему «Електроний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказав, що 30.11.2020 р. між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 164633 про надання фінансового кредиту який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір Відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися. Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 2000,00 гривень, дата надання кредиту: 30.11.2020 року, строк кредиту : 30 днів, валюта кредиту: UAH, стандартна процентна ставка - 2,0 % в день або 730,0 % річних. Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 04.12.2024 року загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 10440,00 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі становить 2000,00 гривень, прострочена заборгованість за процентами в розмірі становить 8440,00 грн. Згідно п. 2.4. Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом. На виконання вимог п. 2.4. кредитного договору Відповідачем були зазначені реквізити платіжної банківської карти № НОМЕР_1 для перерахування кредитних коштів (ч. 7 кредитного договору). 28.10.2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №01-28/10/2021 відповідно до умов якого ТОВ «Займер» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 28.10.2021 року до договору факторингу №01-28/10/2021, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 . Представник позивача просить суд винести рішення яким: стягнути з відповідача на свою користь: заборгованість за Кредитним договором № 164633 від 30.11.2020 р. в сумі 10440,00 грн., судовий збір у сумі 2422,40 гривень. 14.04.2025 р. представник позивача подав суду заяву про розподіл/відшкодування/компенсацію судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи, просить суд стягнути з відповідача 10 500,00 грн. витрат на правову допомогу. В судове засідання представник позивача не з'явився, в позовній заяві просить справу розглянути без його участі.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про розгляд справи повідомлявся судовими повістками по місцю реєстрації, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов суду не подав. Суд вважає за можливе справу розглянути без його участі на підставі наявних в справі доказів із винесенням заочного рішення по справі оскільки відносно цього не заперечив представник позивача в позовній заяві.
Фіксування судового процесу не здійснюється у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України. Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.
30.11.2020 р. між ТОВ «Займер» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі договір про надання фінансового кредиту № 164633 який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір Відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися. Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 2000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 2000,00 гривень, строк кредиту : 30 днів, валюта кредиту: UAH, стандартна процентна ставка - 2,0 % в день або 730,0 % річних.
ТОВ «Займер»» на виконання умов договору відповідно до п.1.4 договору перерахувало на картковий рахунок позичальника зазначений в договорі 2000,00 грн., що підтверджується наданою суду представником позивача довідкою ТОВ «Платежі онлайн» від 10.01.2025 р.
Відповідачем умови кредитного договору не виконано.
28.10.2021 року між ТОВ «Займер» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №01-28/10/2021 відповідно до умов якого ТОВ «Займер» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 28.10.2021 р. до договору факторингу №01-28/10/2021 від 28.10.2021 р., ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .. Вказані обставини підтверджуються копіями договору факторингу та копією витягу з реєстру боржників.
12.11.2021 р. позивачем направлялася відповідачу вимога про виконання зобов'язань за кредитним договором (а.с.7), яка відповідачем залишена без реагування.
Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача по кредитному договору за період з 30.11.2020 р. по 04.12.2024 р.(а.с.8) складає 10440,00 грн., з яких: 2000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 8440,00 грн. - заборгованість за відсотками.
У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.610 цього Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц.
Ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Таким чином, позивач ТОВ «ФК«КЕШ ТУ ГОУ» як належний кредитор відповідно до статті 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.
Як встановлено судом, між відповідачем та ТОВ «Займер»укладено договір про надання фінансового кредиту №164633 від 30.12.2020 р., згідно з яким сума кредиту становить 2000,00 грн.
Також згідно з п.1.2 зазначеного Договору, строк кредиту становить 30 днів, тобто до 29.12.2020 року. Відповідно до п.1.3 стандартна процентна ставка становить 2,0 % в день. Тобто, нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється виключно в межах строку кредиту, що передбачено, окрім ст. 1048 ЦК України, і самим Договором. Представником позивача доказів підтверджуючих укладення між ТОВ «Займер» та відповідачем додаткових угод про пролонгацію строку кредитного договору суду не надано.
Будь-яких заперечень щодо факту отримання коштів, користування наданими кредитними коштами, тобто, існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора, відповідачем суду не надано, розмір заборгованості не спростовано.
В зв'язку із цим суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню 2000 грн. сума позики, та 1200,00 грн. нараховані відсотки за 30 днів кредитування (2000,00грн. х 30 дні х 2,0% = 1200,00 грн.), що разом становить 3200,00 грн. В зв'язку із цим вимоги позивача підлягають до часткового задоволення.
На підставі ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору при подачі позову до суду пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 742,50 грн.: (3200,00 грн. х 2422,40 грн.: 10440,00 грн. = 742,50 грн.).
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження надання правової допомоги позивачем надано копії: договору про надання правничої допомоги від 29.12.2023, відповідно до умов якого п. 3.1 вартість такої обчислюється виходячи із фактично затрачених годин роботи адвоката та розраховується з вартості годи роботи адвоката, яка встановлюється 2000 грн. за одну годину фактично витраченого часу, додаткова угода №1 до договору про надання правової допомоги від 27.12.2024 року, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю, акту про отримання правової допомоги від 07.04.2025 р., копію платіжної інструкції № 3 7453 від 07.04.2025 р. про оплату за правничу допомогу.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)зауважила, що суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Враховуючи, що позов задоволено частково, відповідачем клопотань про зменшення витрат на правову допомогу суду не направлялося, а тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення витрат на правову допомогу підлягають частковому задоволенню в порядку п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України в розмірі 3218,40 грн.: (3200,00 грн. х 10500,00 грн.: 10440,00 грн. = 3218,40 грн.).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 76, 81, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України, ст. ст. 3, 509, 526, 527, 530, 611, 634, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд
ухвалив:
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (місцезнаходження 04080, м. Київ, вул. Кирилівська будинок 82, офіс 7, код ЄДРПОУ 42228158): заборгованість за кредитним договором № 164633 від 30.11.2020 року, в сумі 3200,00 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 2000,00 гривень, прострочена заборгованість за відсотками - 1200,00 грн.; 742,50 грн. судового збору; 3218,40 грн. витрат на правову допомогу.
Відповідач має право подати до суду заяву про перегляд заочного рішення в порядку встановленому ст.ст.284-285 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На рішення позивачем може бути подано апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Повний текст рішення виготовлено 12.05.2025 р.
Суддя Кам'янець-Подільського
міськрайонного суду Вдовичинський А.В.