Справа№672/377/25
Номер провадження 3/672/129/25
09 травня 2025 року м. Городок
Суддя Городоцького районного суду Хмельницької області Рибачук О.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від ВПД №1 Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , не працює,
за ч.3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановила:
Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД №272862 ОСОБА_1 , 03.04.2025 близько 18:00 год, знаходячись по АДРЕСА_1 , будучи притягнутим до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП, перебуваючи із явними ознаками алкогольного сп'яніння, вчинив відносно своєї матері ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону нецензурною лексикою, погрози фізичною розправою, внаслідок чого завдана шкода психологічному здоров'ю ОСОБА_2 ..
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.3 ст.173-2 КУпАП, так як 29 серпня 2024 року постановою Городоцького районного суду Хмельницької області він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП (справа №672/856/24).
В судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи не з'явився. В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 про розгляд справи за його відсутності.
При вирішенні питання про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 суддя виходить з наступного.
В силу вимог ч.1 ст.268 КУпАП справу про адміністративне правопорушення може бути розглянуто під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Частина 2 цієї статті не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.173-2 КУпАП за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
З урахуванням викладеного, суддя дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутностіОСОБА_1 ..
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася. До суду подала письмову заяву про розгляд справи без її участі.
Згідно вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, встановлено, що провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, виходячи з наступних підстав.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене певне діяння як адміністративне правопорушення.
Згідно вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Санкція ч.3 ст.173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність у виді штрафу від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративного арешту на строк від трьох до п'ятнадцяти діб.
Тому, через суворість санкції цієї статті її слід відносити до фактично кримінальних правопорушень з усіма гарантіями, передбаченими ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказане підтверджується рішеннями ЄСПЛ «Гурепка проти України» та «Лучанінова проти України», які в силу ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є обов'язковими до застосуванню судами України.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: a) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього; c) захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд .
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Барбера, Мессеге, і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1988 року (п.146) Суд констатував, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний скоїв злочин, який ставиться йому в провину; обов'язок доведення лежить на обвинуваченні і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого. Європейський суд з прав людини також підкреслив, що за змістом п. 2 ст. 6 Конвенції, докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, повинні відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року №5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» вказано судам на недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного.
Принцип «презумпції невинуватості» закріплений і в ст. 62 Конституції України, згідно якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Виходячи з презумпції невинуватості, вина ОСОБА_1 має бути доведена на підставі належних, допустимих та достовірних доказів, одержаних (зібраних, складених) в порядку та спосіб, що установлений законами України, які в своєму системному взаємозв'язку поза розумним сумнівом доводили його винуватість у вчиненні правопорушення за ч.3 ст.173-2 КУпАП.
За ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N23-рп/2010 (п.4.1) встановлено, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Диспозицією ч.1ст.173-2 КУпАП, передбачено вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідальність за ч.3 ст.173-2 КУпАП передбачена за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Згідно із викладеним у протоколі формулюванням обвинувачення, встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні дій, які спричинили наслідки, передбачені диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП, а саме завдання шкоди психологічному здоров'ю потерпілої ОСОБА_2 ..
Одночасно у протоколі не зазначено в чому саме полягала завдана шкода, як вона виразилась та як відобразилась (вплинула) на психологічному здоров'ї потерпілої. Не підтверджено жодними доказами у справі, зокрема й письмовими поясненнями самої потерпілої, факт завдання такої шкоди, яка є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В постанові КАС ВС від 08.07.2020 (справа № 463/1352/16-а) вказано, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та вини особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведення невинуватості цієї особи.
Із урахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
На підставі вищевикладеного, суддя приходить до висновку, що провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, тобто у зв'язку із відсутністю в діях особи складу даного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, в провадженні закрити у зв'язку із відсутністю в діях особи складу даного правопорушення .
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення до Хмельницького апеляційного суду через Городоцький районний суд Хмельницької області.
Суддя Олена РИБАЧУК