Справа № 442/2300/25
Провадження №3/442/770/2025
Іменем України
12 травня 2025 року суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Курус Р.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого на АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Відносно ОСОБА_1 20.03.2025 було складено адміністративний протокол серія ЕПР1 №276718 про те, що ОСОБА_1 20.03.2025 о 14:10 год. на вул. Івана Франка, 1 в с. Нагуєвичі Дрогобицького району Львівської області керував транспортним засобом «Урал» 43203, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9.а ПДР України.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані працівниками поліції за ч. 1 ст. 130 КК України - як керування транспортним засобам особою в стані алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_1 в судовому засіданні своєї провини у вчиненому не визнав. Пояснив, що 20.03.2025 о 14:10 год. на вул. Івана Франка, 1 в с. Нагуєвичі Дрогобицького району Львівської області дійсно керував транспортним засобом «Урал» 43203, д.н.з. НОМЕР_1 та допустив дорожньо-транспортну пригоду. Жодного огляду на стан сп'яніння не проходив. Пояснив, що через розгубленість, емоційний стан, пов'язаний з нещодавньою ДТП, юридичну необізнаність, поставив свій підпис у місцях де вказали поліцейські. Зазначив, що в матеріалах справи відсутні будь які докази, які б свідчили, що йому пропонувала, а він відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі. На долученому до матеріалів протоколу диску з відеозаписом події взагалі не видно хто саме проходить огляд на стан сп'яніння, відсутня подія роз'яснення будь-яких прав особі, процедура складення протоколу про адміністративне правопорушення. Крім цього, в матеріалах справи міститься направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції в КНП «ДМЛ №1», однак, з невідомих причин, огляд в медичному закладі не проводився, що також не зафіксовано на відеозаписі. Таким чином вважає, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням встановленого порядку, а тому такий критерій допустимості доказів не відповідає і не може бути покладений в основу судового рішення про визнання особи винуватою у вчиненні правопорушення.
Вислухавши особу, що притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Згідно ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 256КУпАП вбачається, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
У ст. 40 вищевказаного Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб, забезпечення дотримання Правил дорожнього руху.
У п.п. 1 п. 2 Розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 №1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999, передбачено, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Згідно з п. 5 розділу ІІ вказаної Інструкції включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних із виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Розділом ІІІ цієї Інструкції передбачено, що відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 20.03.2025 серії ЕПР1 №276718 дана подія була зафіксована на засоби відеозапису.
При відтворення диску встановлено, що на ньому міститься 1 відеофайл тривалістю 4 хв 22 сек., на ньому видно тулуб невідомої особи, якому поліцейські проводять огляд на стан сп'яніння, констатують результат - 0,50 проміле. При цьому, таку особу не встановлено, її лиця не видно, жодних прав не роз'яснить, не говорять у звязку з чим (які ознаки виявлено) проводиться такий огляд, проходити огляд в медичному закладі не пропонують, хоча особа, яка пройшла тест вказує, що не згідна з результатом огляду. Процедура складення протоколу, акту огляду чи направлення на огляд в медичний заклад не зафіксована взагалі.
За таких обставин, оскільки на долученому відеозаписі не видно лиця особи, яка проходить огляд на стан сп'яніння, таку особу не було встановлено, а відтак, стверджувати, що огляд проходить саме ОСОБА_1 неможливо.
Отже, з урахуванням встановлених обставин, вважаю вагомим той факт, що відсутній відеозапис встановлення особи, що притягається до відповідальності, факту складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проте, які містяться в матеріалах даної адміністративної справи, а відтак такі не можна вважати належними доказами.
Крім цього, як зазначено вище, на наданому суду відеозаписі не зафіксовано процес роз'яснення поліцейськими ОСОБА_1 його прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст.268 КУпАП.
Відповідно до чинної практики Європейського суду з прав людини особливості процесуального розгляду справ про адміністративні правопорушення мають прирівнюватися до кримінального процесуального законодавства.
Вручення копії протоколу про адміністративне правопорушення є важливою гарантією того, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ознайомлена зі змістом обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення та має можливість організувати ефективний захист своїх інтересів.
Зокрема, зі змісту рішення ЄСПЛ у справі «Ґалстян проти Вірменії» вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення, який містить обвинувачення та є головним доказом по справі, повинен мати відомості про точний час, коли цей документ був пред'явлений особі, яка притягається до адміністративної відповідальності та чи мала вона достатній час на ознайомлення з ним. У відповідності до вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП обов'язок вручити протокол про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності покладається на відповідний орган, який складав протокол.
Таким чином працівники поліції, належним чином не провівши огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння, поспішно склали матеріали, про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП України.
Відеозаписи додані до матеріалів справи не містять відеофіксації всіх необхідних обставин для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Суд звертає увагу, що оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення та долучення доказів на підтвердження висунутого обвинувачення, належить до компетенції та обов'язку уповноваженої посадової особи, яка склала протокол, та яка висуває обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.
Лише чітке дотримання працівниками поліції процедури проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп'яніння свідчить про законність їх дій та допустимості висновків, викладених у протоколі, як доказу вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно з вимогами ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За змістом ст. ст. 9-12, 280 КУпАП, підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за нормами КУпАП є встановлення в діянні цієї особи всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною нормою КУпАП, зокрема об'єктивної та суб'єктивної сторони правопорушення.
Приймаючи до уваги, що суд здійснює оцінку вже зібраних та наявних в матеріалах справи доказів, зазначення всіх ознак складу правопорушення має бути належним здійснене в протоколі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 256 КУпАП.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. При цьому суд не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, доходжу до висновку про необхідність закриття провадження в даній справі, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в діянні ОСОБА_1 .
Керуючись ч. 1 ст. 247, ч. 1 ст. 256, ст. ст. 283-285 КУпАП, -
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду.
Суддя Курус Р.І.