Справа № 442/9572/24
Провадження №3/442/855/2025
Іменем України
09 травня 2025 року суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Хомик А.П., розглянувши матеріали, які надійшли з Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
за ст. 124 КпАП України
Відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 170591 від 10.11.2024 про те, що він 10.11.2024 о 17.20 год в с. Михайлевичі по вул. Дрогобицькій, 39, керуючи транспортним засобом «КІА», номерний знак НОМЕР_1 якого обганяють, здійснив перешкоду автомобілю «CHRYSLER», номерний знак НОМЕР_2 , що здійснював обгін, шляхом безпідставного виїзду на смугу зустрічного руху, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.14.3 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.
ОСОБА_1 своєї вини не визнав. Вказав, що у даній ДТП винен ОСОБА_2 , який не вибрав достатній інтервал руху для виконання маневру обгону. Під час ДТП його транспортний засіб отримав пошкодження на задньому лівому крилі, а автомобіль «CHRYSLER» на передньому бампері з правої сторони. Отже, якби він «вильнув», як стверджує ОСОБА_2 в той час коли він уже наблизився до середини його автомобіля, то пошкодження на належному його автомобілі були б на передніх або задніх дверках з лівої сторони, а не на задньому лівому крилі. Він їхав по своїй смузі, не змінюючи ні напрямку руху, ні смуги руху.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).
Відповідно до ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Положення ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
Відповідно до ст.32 Конвенції про захист прав і основних свобод людини питання тлумачення і застосування Конвенції належить до виключної компетенції Європейського суду, який діє відповідно до Конвенції, тобто рішення Європейського суду є невід'ємною частиною Конвенції як практика її застосування і тлумачення.
Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливість, необхідні для підготовки свого захисту, захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінов проти України» рішення від 09.06.2011, заява №16347/02).
Виходячи з практики застосування Європейським судом ст.6 Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.
Крім того, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Стаття 124 КупАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 2.3б Правил дорожнього руху України передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно п.14.2б ПДР України водій перед початком обгону повинен переконатися в тому, що водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту (перестроювання) ліворуч.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що, зміст обвинувачення полягає в тому, що ОСОБА_1 здійснив перешкоду автомобілю «CHRYSLER», номерний знак НОМЕР_2 , що здійснював обгін, шляхом безпідставного виїзду на смугу зустрічного руху, що призвело до зіткнення транспортних засобів.
За таких обставин суду необхідно встановити, чи дійсно водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, безпідставно виїхав на смугу зустрічного руху, коли інший транспортний засіб розпочав маневр обгону та неправомірність його дій при здійсненні такого маневру.
У протоколі зазначено, що до нього додаються: пояснення водія, схема місця ДТП, акт огляду на стан сп'яніння, показання технічного засобу.
Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14.02.2025 матеріали даної справи повернуто до органів поліції для належного оформлення у зв'язку з неможливістю встановити місце події.
На виконання зазначеної вище постанови органами поліції долучено до матеріалів справи рапорт інспектора ВРПП Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області В.Вовчанчина, в якому зазначено: «10.11.2025 близько 17:20 год. під час патрулювання на логістичний пристрій надійшло повідомлення про ДТП, яке мало місце в с.Михайлевичі Дрогобицького району, де відбулось зіткнення між автомобілем «КІА» д.н.з. НОМЕР_3 та автомобілем «CHRYSLER» д.н.з. НОМЕР_4 . На місці події, під час оформлення схеми місця ДТП не було можливості точно зафіксувати місце зіткнення транспортних засобів, оскільки на момент прибуття працівників поліції, транспортні засоби були переміщені після ДТП самими водіями (з метою звільнення проїзної частини), що призвело до втрати фактичних координат зіткнення та унеможливило його відображення на схемі місця ДТП без порушень.»
Надані суду матеріали, в тому числі й рапорт, не надають суду можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати дії кожного із учасників дорожнього руху, які причетні до дорожньо-транспортної пригоди, встановити їх відповідність Правилам дорожнього руху України, оскільки ними не зафіксовані реальні дані та, які б надали можливість відновити послідовність подій, що дійсно відбувались та мають істотне значення для розгляду справи.
За таких обставин направлені до суду матеріали та їх аргументація є сумнівними, однак наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа Коробов проти України № 39598/03 від 21.07.2011 року (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини), тож, суд, враховуючи вищезазначене, позбавлений можливості самостійно надати оцінку відомостям в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно ст.62 Конституції України всі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, не доведена.
Однак, нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачено закриття провадження у зв'язку з недоведеністю винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а тому вважаю, що провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, який вказує на те, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що суть вчиненого правопорушення з кваліфікацією дій за ст.124 КУпАП є сумнівними, що є не прийнятним, та не кореспондується із стандартом доказування поза розумним сумнівом, а тому, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважаю, що провадження у цій справі слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, а судовий збір не підлягає стягненню з особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у зв'язку з встановленням обставин визначених п. 1 ч.1 ст.247 наведеного Кодексу.
Керуючись ст.ст.124, 280, 283, 284, 290, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду.
Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження та підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Хомик А.П.