Справа № 442/2687/25
Провадження №3/442/894/2025
Іменем України
09 травня 2025 року Суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Хомик А.П. розглянувши матеріали, які надійшли з Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , -
за ч.2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 24.03.2025 неналежно виконує свої батьківські обов'язки щодо неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , 2008 р.н., ОСОБА_3 , 2011 р.н., що полягає у відсутності необхідних умов проживання на АДРЕСА_1 , а саме: розкиданого брудного одягу, брудної постільної білизни, плісняви на стінах, неприємного запаху тютюну в будинку.
Правопорушниця в судове засідання не з'явилась, причин неявки не повідомила, хоча належним чином була повідомленою про час та місце розгляду справи.
Перевіривши матеріали справи, приходжу до наступних міркувань.
Частиною 1 статті 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, а ч.2 ст.184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Сформульована в ч.1 ст.184 КУпАП диспозиція норми є бланкетною, тобто такою, що не називає конкретних ознак правопорушення, відсилає для встановлення змісту ознак правопорушення до інших нормативних актів.
Особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, посилається на невиконання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності батьківських обов'язків по вихованню доньки, що передбачені ст.150 СК України.
Статтею 150 СК України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини. Вказаний перелік обов'язків є вичерпним.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, тобто передбачених положеннями ст.150 СК України обов'язків батьків щодо виховання та розвитку дитини.
Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних для належного виховання.
За вимогами ст.3 Конституції України Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
На підставі досліджених доказів приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 184 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними по праві доказами, зокрема: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 023591 від 24.03.2025; постановою Трускавецького міського суду Львівської області від 11.06.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.184 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення відповідно до вимог ст.33 КУпАП суддя враховує характер та обставини вчиненого, суспільну небезпеку правопорушення, її майновий стан та ступінь вини.
Враховуючи вищенаведене, вважаю, що на останню слід накласти адміністративне стягнення у межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у виді штрафу.
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника, на якого накладено адміністративне стягнення слід стягнути судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, ст.283-285 КУпАП,,-
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП та застосувати до неї стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн. в дохід держави.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду .
Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження та підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Хомик А.П.