ЄУН: 336/11508/24
Провадження №: 1-кп/336/733/2025
Ухвала
іменем України
12 травня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 - обидва в режимі відеоконференції,
розглянувши кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,
На розгляді суду перебуває вказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Сторона захисту заперечила проти продовження запобіжного заходу, пославшись на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та стан здоров'я обвинуваченого.
Відповідно до положень ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, переліченим у вказаній статті.
В силу ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.
Виходячи із змісту ч.ч. 3-5 ст. 199 КПК України при продовженні строку дії запобіжного заходу мають бути встановлені достатні підстави вважати, що існує хоча б один з передбачених ст. 177 КПК України ризиків, на які вказує прокурор, чи може запобігти існуючим ризикам застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.
Як вбачається із змісту ухвали слідчого судді, суддя, обираючи запобіжний захід, визнав доведеними наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, а також існування ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України,-- переховування від слідства та суду, незаконного тиску на свідків у кримінальному провадженні, вчинення нового військового кримінального правопорушення та недостатність більш м'яких заходів для їх запобігання.
З огляду на стадію кримінального провадження, суд не може давати власну оцінку обґрунтованості підозри чи вагомості доказів, а тому, оцінюючи клопотання прокурора, бере лише до уваги той факт, що в передбаченому законом порядку судом, встановленим законом (слідчим суддею на стадії досудового розслідування) були зроблені відповідні висновки щодо наявності обґрунтованої підозри та вагомості доказів, достатніх для обрання запобіжного заходу, оскільки такі категорії, на відміну від ризиків, є незмінними протягом всього строку розгляду кримінального провадження.
Отже, на стадії судового розгляду підлягає встановленню існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого та можливість запобігання ризикам у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу
На теперішній час рівень раніше встановлених ризиків не зменшився, і сторонами кримінального провадження не приведено будь-яких фактичних обставин, які б свідчили про протилежне.
Також при вирішенні питання щодо необхідності продовження тримання особи під вартою суд враховує, що за клопотанням захисника призначено судово-психіатричну експертизу відносно обвинуваченого, за наслідками якої може бути необхідним застосування примусових заходів медичного характеру.
Суд зауважує, що суворість можливого покарання не може бути єдиною підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, проте як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року, суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Отже, враховуючи тяжкість можливого покарання, що загрожує ОСОБА_4 , у разі визнання його винуватим у пред'явленому обвинуваченні, вірогідність незаконного впливу на свідків, у тому числі через можливість доступу до зброї як військовослужбовця, можливість вчинення нових військових злочинів (самовільне залишення місця служби, дезертирство) з метою ухилення як від військової служби, так і від суду, вищезазначеним ризикам не можливо запобігти шляхом застосування будь-якого іншого, більш м'якого запобіжного заходу.
За відомостями ДУ «Центр охорони здоров'я ДКВС України», що надані на виконання ухвал суду від 27.11.2024, 17.03.2025, стан обвинуваченого стабільний, він отримує щоденне контрольоване лікування, додаткових призначень та обстежень не потребує. Отже, відсутні дані про неможливість подальшого тримання обвинуваченого під вартою за станом здоров'я.
За наведеного суд вважає, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого підлягає задоволенню.
Одночасно суд роз'яснює обвинуваченому, що відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України він або будь-яка інша особа може внести заставу у розмірі, визначеному ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30.10.2024.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 331, 395, главою 18 КПК України суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 (шістдесят) днів, тобто до 10 липня 2025 року включно.
Роз'яснити обвинуваченому, що він або будь-яка інша особа може внести заставу у розмірі, визначеному ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03.10.2024.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1