ЄУН: 336/10115/24
Провадження №: 2/336/619/2025
12 травня 2025 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А., за участю секретаря судового засідання Колесника Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (представник позивача адвокат Фельський Сергій Леонідович) до Територіальної громади в особі Запорізької міської ради, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
в жовтні 2024 року до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя звернувся адвокат Фельський С.Л., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , з позовною заявою, сформованою в системі «Електронний суд» до Територіальної громади в особі Запорізької міської ради, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки, ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкоємцем за законом є ОСОБА_1 . Інші спадкоємці відсутні.
Мати та батько позивачки проживали у цивільному шлюбі доки ОСОБА_1 не виповнилося вісім років. Після чого ОСОБА_2 пішов з сім'ї, але продовжував спілкуватись з донькою. Коли ОСОБА_1 виповнилося двадцять шість років ОСОБА_2 обірвав усі контакти, та декілька років (до моменту його смерті) не спілкувався з донькою. Померлий ОСОБА_2 не був записаний батьком заявниці. Під час реєстрації народження, мати виявила бажання записати дитину на своє прізвище ОСОБА_3 , та зазначила батька зі своїх слів « ОСОБА_4 ». На той час ніхто з родини не придавав цьому значення, та померлий навіть не здогадувався, що документально не є батьком дитини. На підставі вищезазначеного, позивачка не мала можливості підтвердити родинні відносини з померлим та прийняти спадщину після нього.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04.07.2024 було встановлено факт батьківства ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ), відносно його доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Після отримання рішення про встановлення батьківства, з наявними документами ОСОБА_1 звернулася із запитом до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Білої Т.С. У відповіді нотаріусом було роз'яснено, що строк для прийняття спадщини пропущено, та спадкоємець має право звернутися до суду з заявою про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15.10.2024 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20.01.2025 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою суду від 08.04.2025 витребувано у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Білої Т.С. витяги та інформаційні довідки зі Спадкового реєстру щодо спадкодавця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та спадкову справу після смерті останнього у разі її заведення.
21.04.2025, на виконання ухвали суду, від приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Білої Т.С. надійшла інформація про те, що нею не заводилася спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .
Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача, позов просить задовольнити.
Представник Запорізької міської ради Кіпа О.В. до суду не прибула, надала заяву, в якій просила розглядати справи за відсутності представника міської ради, при ухвалення рішення поклалася на розсуд суду.
У порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Всебічно з'ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04 липня 2024 року (справа № 336/8161/23, пр. 2-о/336/22/2024) встановлено факт батьківства ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Запоріжжя, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Запоріжжі, відносно його доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки м. Запоріжжя, громадянки України.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Запоріжжі, що підтверджується свідоцтвом про його смерть від 12.08.2023 року серії НОМЕР_1 , виданим Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 1888.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина у вигляді квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлому на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: НОМЕР_2 , виданого 27.11.2020 Районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району.
Спадкоємцем за законом є позивач ОСОБА_1 . Інші спадкоємці відсутні.
Згідно інформації приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Білої Т.С., нею не заводилася спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .
Позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 з підстав пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, що підтверджується інформацією приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Білої Т.С. «Щодо отримання свідоцтва про право на спадщину» від 07.10.2024 року.
Спадкуваннямє перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).
Відповідно до частини першої, другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Частиною першою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
У частині першій статті 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 1272 ЦК України за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. У частині третій цієї статті зазначено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, не встановлено вимоги до держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 рішення у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11 жовтня 2001 року).
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Тобто Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
З досліджених під час розгляду справи доказів та обставин справи вбачається, що позивач не скористалася своїм правом на звернення із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк з поважних причин, оскільки після смерті ОСОБА_2 , через неможливість підтвердити родинні відносини з померлим, в судовому порядку встановлювала факт батьківства. Рішення про встановлення факту батьківства було ухвалено Шевченківським районним судом м. Запоріжжя 04 липня 2024 року (справа № 336/8161/23, пр. 2-о/336/22/2024).
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, суд дійшов висновку, що строк подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 пропущений з поважних причин, а тому суд визнає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи вищенаведене, на підставі ст. ст. 1268, 1270 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 2, 7, 10, 81, 82, 84, 19, 141, 200, 206, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 (представник позивача адвокат Фельський Сергій Леонідович) до Територіальної громади в особі Запорізької міської ради, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Запоріжжі, тривалістю три місяці з дня набрання цим рішенням законної сили.
Відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України,зазначаються наступні відомості:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Запорізька міська рада, адреса місцезнаходження: 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206 (ЄДРПОУ 04053915).
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення,а у разі оголошення вступної та резолютивної части рішення,зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Суддя Ю.А. Галущенко