Cправа № 336/2564/25
Пр.1-кс/336/279/2025
02 травня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі в режимі відеоконференцзв'язку розглянула кримінальне провадження за скаргою ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого слідчого відділу відділу поліції №3 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області ОСОБА_4 від 30.12.2024 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024082080001682 від 05.11.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.115 КК України, подану в порядку ст.303 КПК України, -
за участі представниці особи, яка звернулась зв скаргою, - адвоката ОСОБА_5 , слідчого ОСОБА_4 , -
Заявниця 18.03.2025 засобами поштового листування звернулася до суду із зазначеною скаргою, за змісто якої просить визнати причини пропуску строку поданя скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження поважними та поновити даний строк; скасувати постанову старшого слідчого про закриття кримінального провадження №12024082080001682 від 30.12.2024; зобов'язати орган досудового розслідування продовжити досудове слідство за кримінальним провадженням №12024082080001682 від 05.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.115 КК України з додатковою відміткою «Нещасний випадок».
Матеріали кримінального провадження передані в провадження головуючого судді ОСОБА_6 на підставі протокола автоматизованого розподілу судової справи між суддями 20.03.2025. Ухвалою судді від 21.03.2025 у кримінальному провадженні відкрито провадження та призначено судове засідання.
На підставі розпорядження керівника апарату суду від 15.04.2025 №219 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи, відповідно до п. 2.3.43, 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, замінено суддю ОСОБА_7 та 15.04.2025 матеріали провадження передано визначеному слідчому судді ОСОБА_1 на підставі протокола повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2025.
Ухвалою слідчого судді від 17.04.2025 постановлено прийняти справу за скаргою ОСОБА_3 до свого провадження. Витребувано з відділу поліції №3 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024082080001682 від 05.11.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.115 КК України. Крім того, призначено судовий розгляд скарги, постановлено справу розглядати слідчим суддею одноособово, у відкритому судовому засіданні.
За змістом скарги 05.11.2024 внесено в ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 ККУкраїни, з відміткою “нещасний випадок». Постановою слідчого ОСОБА_4 від 30.12.2024 провадження закрито відповідно до п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв?язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Особа, яка звернулась зі скаргою, стверджуючи, що є потерпілою, оскільки досудове розслідування здійснювалось за фактом настання смерті її чоловіка ОСОБА_8 , вважає дану постанову незаконною, передчасною, такою, що винесена без всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх наявних доказів, без залучення потерпілих, відповідно, є невмотивованою та підлягає скасуванню. Наголошується у скарзі й на тому, що син заявниці ОСОБА_9 був допитаний як свідок, проте, під час досудового розслідування кримінального провадження потерпілою жодна особа не визнавалась.
Так, відповідно до доводів заявницы, слідчий не встановив причини вживання ОСОБА_8 алкогольних напоїв у день настання смерті. Заявниця також зазначає, що отримані тілесні ушкодження могли утворитись внаслідок падіння зі сходів, що ведуть до робочого місця. При цьому, причини та механізм виникнення пошкоджень, як і технічні характеристики сходів, їх відповідність вимогам з безпечної технічної експлуатації слідчий з?ясувати не намагався. Відповідно, на думку ОСОБА_3 , має місце вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.271, 275 КК України. У скарзі також наголошено, що конструкція зовнішніх металевих сходів будівлі ЦЗЛ ТОВ “ЗАРЗ “МіГремонт» не відповідає вимогами технічних норм і правил, є тим безпосереднім фактором, який не запобіг падінню за периметр конструкції маршу сходів (або площадки сходів) та обумовив отримання чоловіком ОСОБА_3 травм, що призвели до настання смерті, про що свідчить аналіз технічно-організаційних факторів настання нещасного випадку, доданий до скарги.
Враховуючи наведене, із посиланням на ст. 19 Конституції України, ст. 2, 9, 24, 303-305 КПК України, із вказаних підстав, заявниця просить задовольнити скаргу.
Адвокатка ОСОБА_5 , що діє в інтересах особи, яка звернулась зі скаргою, в судовому засіданні доводи скарги підтримала, просила поновити строк на звернення до суду, а також задовольнити заявлені в межах даної скарги вимоги.
В судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні скарги, пояснив, що ОСОБА_3 не визнавалась потерпілою у даному провадженні, із відповідною заявою ані вона, ані її син не звертались, статусу потерпілих не набули. Слідчий вважає, що строк на подання скарги пропущений, досудове розслідування проведено в передбачений чинним процесуальним законодавством спосіб, групою слідчих здійснено всі необхідні слідчі дії, ознак вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, не встановлено. Так, встановлені фактичні обставини, відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, на переконання сторони обвинувачення, зумовили прийняття вмотивованого та законного процесуального рішення у формі постанови про закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, що є компетенцією слідчого у кримінальному провадженні щодо злочину.
Прокурор ОСОБА_10 , повноваження якого під час здійснення досудового провадження не підтверджені, скерував заяву про розгляд скарги за його відсутності, яка за відсутності належних повноважень судом не приймається, проте не перешкоджає розгляду скарги, з урахуванням участі слідчого та вимог ч.3 ст.306 КПК України. Заперечень проти здійснення судового розгляду за даної явки, зокрема, за неявки заявниці, інтереси якої представляє адвокатка ОСОБА_5 , від учасників справи не надходило.
Розглянувши скаргу, вислухавши доводи присутніх, дослідивши наявні письмові докази, зокрема, надані до суду оригінали матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя дійшла висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні скарги у зв'язку із таким.
Відповідно до ч.6 ст.22 КПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
За приписами ч.1 ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Положеннями ст.55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В офіційному тлумаченні ч.2 ст.55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України, від 14.12.2011 №19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Положеннями ч.1 ст.24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
За нормою п.17 ч.1 ст.3 КПК України, слідчий - службова особа органу Національної поліції, органу безпеки, органу Державного бюро розслідувань, органу Бюро економічної безпеки України, Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.
Як врегульовано ч.1,4,5 ст.38 КПК України, органами досудового розслідування є органи, що здійснюють досудове слідство і дізнання. Досудове слідство здійснюють слідчі одноособово або слідчою групою. Орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Згідно зі ст.40 КПК України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Слідчий уповноважений, зокрема, приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексу. Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Відповідно до положень ч.1,3,5,6 ст.110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне. Постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови. Постанова слідчого, дізнавача, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.
Як передбачено п.2 ч.1, ч.4 ст.284 КПК України, про закриття кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Кримінальне провадження закривається в разі, якщо, зокрема, встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення. Слідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п.1, 2, 4, 9, 9-1 ч.1 цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.
За змістом ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Так, відповідно до п.3 ч.1 ст.303, п.4 ч.2 ст.307 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником. Саме в порядку ст. 303 КПК України заявниця звернулась до слідчого судді із поданою скаргою. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути, зокрема, про відмову у задоволенні скарги.
Слідчий суддя враховує, що з правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №439/397/17 (провадження № 13-66кс18) вбачається, що поняття «потерпілий» є міжгалузевим, оскільки використовується як у кримінальному праві, так і в кримінальному процесі.
Поняття «потерпілий» у матеріальному кримінальному праві та у кримінальному процесі за змістом не є тотожними. У кримінально-правовому розумінні потерпілий це особа, якій кримінальним правопорушенням безпосередньо заподіюється фізична, моральна та/або матеріальна шкода (або існує безпосередня загроза її заподіяння). Поняття «потерпілий» у кримінальному праві не має законодавчої дефініції.
Натомість законодавством визначено кримінально-процесуальне розуміння поняття «потерпілий». Так, у частині 1 статті 55 КПК України встановлено, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поняття «потерпілий», яке використано у ст.46 КК України, вжито у його кримінально-правовому розумінні, а не кримінально-процесуальному, виходячи з такого.
Поняття «потерпілий» в кримінально-правовому значенні є первинним щодо його розуміння в кримінальному процесі, оскільки в кримінальному праві потерпілий з'являється об'єктивно, в результаті вчинення проти нього кримінального правопорушення.
Процесуальними умовами появи потерпілого як учасника кримінального провадження є необхідність подання заяви про вчинення щодо нього кримінального правопорушення, надання згоди на визнання потерпілим (у разі, якщо така заява ним не подавалась) або подання заяви про залучення до провадження як потерпілого.
У частині 2 статті 55 КПК України визначається момент виникнення в особи статусу потерпілого як учасника кримінального провадження: права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Особа у кримінально-правовому розумінні є потерпілим з моменту вчинення щодо неї кримінального правопорушення, а не з моменту подання нею відповідної заяви, як це передбачено у частині 2 статті 55 КПК України.
Разом з цим, кримінальний процесуальний закон (статті 55, 59 КПК України) юридично закріплює статус потерпілого учасника кримінального провадження, наділяючи його певними процесуальними правами та обов'язками саме як учасника процесу.
Отже в даному кримінальному провадження ОСОБА_3 є потерпілою у кримінально-правовому розумінні, могла набути відповідного процесуального статусу не лише на початковій стадії досудового розслідування, а й під час судового розгляду (в разі завершення досудового розслідування).
Тому слідчий суддя дійшла висновку про можливість звернення ОСОБА_3 із даною скаргою, позаяк її сімейний статус знайшов своє підтвердження під час розгляду справи (копія паспорта, долучена до скарги, досліджена судом), відповідно, вона має право на захист своїх прав та доступ до суду шляхом звернення зі скаргою.
Разом з цим, за відсутності відомостей про отримання копії оскаржуваної постанови слідчий суддя не вважає пропущеним процесуальний строк на звернення до суду в порядку ст. 303 КПК України, відповідно, здійснює розгляд справи по суті вимог.
Слідчим суддею на підставі витягу з ЄРДР від 09.11.2024 встановлено, що 05.11.2024 СВ відділу поліції №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області на підставі усної заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення до реєстру внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.115 КК України, за №12024082080001682 та розпочато досудове слідство за фактом виявлення 04.11.2024 трупу ОСОБА_8 , 1950 р.н., без ознак насильницької смерті, з тілесними ушкодженнями внаслідок падіння з висоту власного зросту. Досудове слідство здійснювалось, зокрема, слідчим ОСОБА_4 . Про підозру у вчиненні кримінального правопорушення жодній особі не повідомлено. Перекваліфікації правопорушення під час досудового розслідування не здійснено, зокрема, на ст.271 (порушення вимог законодавства про охорону праці), ст.275 (порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд) КК України.
Під час досудового розслідування, як підтверджено матеріалами кримінального провадження, проведено огляд місця події (протокол від 04.11.2024), де виявлено тіло ОСОБА_8 , призначено судово-медичну експертизу відповідно до постанови слідчого від 05.11.2024. За даними висновка експерта КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» ЗОР №6193, дослідженого слідчим суддею, яка закінчена 02.12.2024, враховуючи локалізацію пошкоджень, можна припустити, що весь комплекс виявлених ушкоджень міг утворитись в динаміці при падінні з вертикального або близького до нього положення, не виключено падіння з одного рівня на інший (падіння зі сходів), що й знайшло своє відображення в оскаржуваній постанові. Тому доводи скарги з цього приводу слідчий суддя не приймає. При цьому, як виснував експерт, виявлена концентрація при дослідженні крові від трупу етилового алкоголю в крові у живих осіб відповідає алкогольному сп?янінню середнього ступеня.
На виконання доручення старшого слідчого ОСОБА_11 від 05.11.2024, а також від 16.12.2024 під час досудового розслідування самовидців настання смерті не встановлено. В матеріалах справи наявні протоколи допитів ОСОБА_12 від 05.11.2024 (співробітника ОСОБА_8 ), ОСОБА_13 від 05.11.2024 (лікаря ТОВ «ЗАРЗ «МіГ Ремонт»), сина ОСОБА_8 - ОСОБА_14 від 05.11.2024. За результатами аналізу висновку експерта, протокола огляду місця події, а також свідчень вказаних осіб слідчий дійшов висновку про настання нещасного випадку, що зумовило закриття кримінального провадження відповідно до постанови слідчого ОСОБА_4 від 30.12.2024 з підстав, визначених п.2 ч.1 ст.284 КПК України. Постанова погоджена заступником начальника ВП Р.Ногайцем. Таким чином, в діянні відповідно до висновків слідчого відсутній саме склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Слідчим суддею досліджено матеріали спеціального розслідування нещасного випадку, скеровані до ВП №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області в часі пізніше після закриття кримінального провадження (30.01.2025), проте висновки даного розслідування, на переконання слідчого судді, не зумовлюють скасування постанови від 30.12.2024 про закриття кримінального провадження за відсутності ознак складу злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
До вказаних висновків слідчий суддя приходить за результатами дослідження, серед іншого, копії паспорту технічного стану будівлі, висновку спеціалістів з питань судово-медичної експертизи №1997/к від 04.12.2024, а також акта, складеного за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 24.01.2025. За даними розслідування ОСОБА_8 був знайдений біля будівлі центральної заводської лабораторії без ознак життя о 14-00 годині 04.11.2024, комісійне дослідження матеріалів за фактом смерті ОСОБА_8 показало, що падіння з положення стоячи на опорну поверхню є цілком достатньо для розвитку навантаження, достатнього для виникнення травми шийного відділу хребта, зафіксованої у померлого. Крім того, прямого закономірного причинно-наслідкового зв?язку між смертю ОСОБА_8 та впливом на нього шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу немає. Тілесне ушкодження, яке через свої ускладнення призвело до смерті ОСОБА_8 , могло утворитись внаслідок падіння із положення стоячи на опорну поверхню. Загострення наявних у ОСОБА_8 захворювань серцево-судинної системи - порушення серцевого ритму на тлі тривалого системного підвищення артеріального тиску - могло спричинити порушення свідомості та спровокувати падіння постраждалого. Також, як видно з вищевказаного акта розслідування нещасного випадку від 23.01.2025, - згідно з висновком про технічний стан будівельних конструкцій та складанні паспортів технічного стану будівель, затвердженого директором ПП «СиТи» від 25.10.2011, технічний стан зовнішніх сходів класифікується як задовільний, категорія ІІ. Безпосередні свідки нещасного випадку відсутні. Особи, які допустили порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці - відсутні. Син померлого ОСОБА_14 був присутній під час низки засідань в межах проведення даного розслідування.
Слідчий суддя наголошує, що жодних клопотань матеріали провадження не містять, зокрема, про долучення доказів, додаткову кваліфікацію діяння, проведення слідчих дій тощо.
З об'єктивної сторони злочин, передбачений ч.1 ст.115 КК України, характеризується: 1) діянням - посяганням на життя іншої особи; 2) наслідками у вигляді незворотної смерті потерпілого; 3) причиновим зв'язком між вказаними діянням та наслідками; 4) факультативними ознаками (місце, час, спосіб, знаряддя, засоби, обстановка вчинення вбивства).
Суспільно небезпечне діяння при вбивстві може мати свій прояв у дії або бездіяльності. Найчастіше умисне вбивство вчиняється шляхом дії, спрямованої на порушення функцій чи анатомічної цілісності життєво важливих органів іншої людини.
Необхідними умовами кваліфікації протиправного заподіяння смерті іншій особі у формі бездіяльності за ст. 115 є обов'язок винного турбуватися про потерпілого та наявність у нього можливості не допустити настання його смерті (наприклад, батьки з метою позбавити немовля життя тривалий час не годують його, медичний працівник з тією ж метою не виконує свої професійні обов'язки щодо хворого).
Тому, за відсутності умов для кваліфікації діяння за вказаною нормою, слідчий правомірно постановив закрити кримінальне провадження саме у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Слідчий суддя враховує, що відповідно до ч.2 ст.9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Оскільки процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, має бути з'ясовано й питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, а не лише процесуальний порядок закриття кримінального провадження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.
Так, слідчий під час досудового розслідування, діючи на виконання свої повноважень відповідно до ст.40 КПК України, в результаті проведення необхідних на його переконання слідчих дій, проаналізувавши наявні докази, встановив відсутність в діянні складу зазначеного вище злочину, що відповідно до ст.110, 284 КПК України безумовно зумовило закриття кримінального провадження згідно з п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
Підстав для здійснення інших слідчих (процесуальних) дій, враховуючи кваліфікацію діяння, відображені у постанові висновки, а також досліджені матеріали справи не встановлено.
Разом з цим, слід зауважити, що доданий до скарги, яка розглядається судом, аналіз технічно-організаційних факторів настання нещасного випадку не містить даних про підстави його проведення, особу, уповноважену на здійснення такого аналізу відповідно до наявних в неї повноважень, не змінює висновків слідчого судді, із урахуванням того, що досудове розслідування здійснювалось саме за наведеною вище кваліфікацією.
Під час розгляду скарги не знаходить свого підтвердження порушення процесуального порядку винесення постанови, її необґрунтованість, невмотивованість, невірність правової оцінки встановлених обставин або неповнота й необ'єктивність під час досудового розслідування даного кримінального провадження, виходячи з наявних письмових доказів, тому підстав для скасування оскаржуваної постанови та продовження досудового розслідування слідчим суддею не встановлено.
Оскільки орган досудового розслідування правильно надав оцінку фактичним обставинам справи і наявним доказам, дотримався процесуального порядку винесення оскаржуваного рішення, за результатами розгляду скарги слідчий суддя дійшла висновку про те, що доводи особи, яка звернулась зі скаргою про неповноту досудового розслідування та передчасність, поверховість рішення про закриття кримінального провадження також не є слушними.
Доказів звернення заявниці до прокурора в порядку ч.6 ст.284 КПК України у справі відсутні та про наявність таких обставин учасниками кримінального провадження слідчому судді не повідомлено.
Враховуючи наведене, скарга підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. 2, 3, 9, 17, 22, 24, 26, 38, 40-1, 55-57, 60, 214, 284, 303, 305-307, 309-310, 369-372, 392 КПК України, слідча суддя,-
У задоволенні скарги відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали суду складений і оголошений 08.05.2025 (з урахуванням періоду перебування слідчого судді у відпустці).
Слідчий суддя ОСОБА_1