ЄУН: 336/982/25
Провадження №: 3/336/1223/2025
06 травня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Боєв Євген Сергійович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 21.01.2025 серії ЕПР № 226263, 21 січня 2025 о 00:54 год. у с. Таврійське, вул. Запорізька, 78, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Peugeot, днз НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд зі згоди водія проводився за допомогою алкотестеру Драгер 6810 , результат 0,63 проміле. Від керування відсторонений, автомобіль залишений на узбіччі. Тим самим ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а ПДР.
Від адвоката Молоткової В.В. надійшли клопотання про закриття провадження у справі.
В судовому засіданні захисник підтримала вказані клопотання.
Заслухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП).
Згідно з п. 2.9 а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
За приписами ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
При цьому відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Як визначено п. 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 №1103 , огляд може проводитися поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність).
Схожі положення містить Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція): огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби).
Відповідно до п. 4, п. 5 Розділу ІІ Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про стандартизацію» від 05.06.2014 № 1315-VII, Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 1163-р «Про визначення державного підприємства, яке виконує функції національного органу стандартизації» функції національного органу стандартизації виконує Державне підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації».
Наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості від 08 листопада 2018 року № 404 "Про прийняття та скасування національних нормативних документів", прийнято національний нормативний документ, гармонізований з європейським стандартом EN 15964:2011, IDT - ДСТУ EN 15964:2018 "Пристрої неодноразового використання для контролю видихуваного повітря. Вимоги та методи випробувань".
Пунктом 3.11 ДСТУ EN 15964:2018 (далі - Стандарт) у визначено, що мундштук - це гігієнічно запакована частина, призначена для одноразового використання, яку приєднують до приладу для виявляння алкоголю у видихуваному повітрі і через яку особа, що її перевіряють, подає пробу видихуваного повітря. Їх використовують, щоб запобігти змішуванню проби видихуваного повітря з навколишнім повітрям і розбавленню концентрації алкоголю.
При цьому, згідно з приписом пункту 5.2 Стандарту пристрій повинен виключати можливість вдихання забрудненого повітря від попередніх користувачів. Мундштук призначений тільки для одноразового використання. Повинна бути забезпечена можливість брати ці мундштуки, не торкаючись частини, буде і була в контакті з губами особи, яку перевіряють. Мундштуки повинні бути в індивідуальній герметичній упаковці, яку можна легко відкрити.
Дослідженим відеозаписом встановлено, що поліцейський пропонує обрати водію один із двох мундштуків. Після того як водій обрав один, поліцейський забрав цей мундштук, посилаючись на те, що нібито порушено пакування, та огляд проводився з використанням іншого мундштука, який водій не обирав, що ставить під сумнів об'єктивність результатів огляду на стан сп'яніння .
Окрім того, в порушення п. 5 розділу ІІ Інструкції, поліцейський про порядок застосування спеціального технічного засобу Драгер «ALKOTEST 6810», належним чином водія не проінформував.
Оскільки, ОСОБА_1 не проіноформовано про порядок застосування спеціального технічного засобу то водій про порядок застосування для цілей тестування обізнаний не був та, як наслідок, був позбавлений можливості обґрунтовано заперечити результати тестування, отримані з порушенням порядку застосування самого технічного засобу.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до п.4 Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини. Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: …юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).
У пункті 4.1 вказаного Рішення Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Отже, процедура притягнення до адміністративної відповідальності, ґрунтується, в тому числі, і на закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості: «Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана покаранню, поки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь».
Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людин як джерело права.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод для кримінального провадження, у тому числі визначену п. 2 ст.6 Конвенції презумпцію невинуватості, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточій проти України» від 15.05.2008). Вказані стандарти поширюються і на справи, передбачені ст. 130 КУпАП, з огляду на санкцію вказаної норми у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом, яке Європейським Судом визнається кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення у справі «Маліге проти Франції» від 23.09.1998 року).
З цього випливає, що обов'язок доводити вину, як складову презумпції невинуватості, покладається на адміністративний орган та посадових осіб, які встановили факт скоєння протиправного вчинку і порушили провадження в справі, та не може перекладатися на суд, адже у такому разі суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.
Європейський суд з прав людини встановив критерій доведеності «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series А заява № 25).
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі 688/788/15-к, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Отже, встановлене судом порушення порядку проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння свідчить про недійсність результатів огляду, а тому суддя не надає оцінку решті доводів захисника, приведених на захист ОСОБА_1 .
Згідно з положеннями п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись стст. 247, 284, 294 КУпАП,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю складу вказаного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником,
Суддя Є.С. Боєв
Постанова набрала законної сили ________________ 20___рік
Дата видачі постанови ________________ 20___рік