Справа №949/778/25
08 травня 2025 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді Тарасюк А.М.,
при секретарі судових засідань Пінчук О.М.,
за участю:
представника позивача- адвоката Гнатенко О.М.,
представника відповідача - адвоката Марусича М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дубровиця в режимі відеоконференції у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", в особі директора Сердійчук Ярослави Ярославівни (Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформована 11 лютого 2025 року) звернулося в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить стягнути з неї заборгованість за Договорами №555161916568 від 08.12.2021 та №4467543 від 26.11.2021 у розмірі 17540,16 грн., понесені витрати на оплату судового збору в розмірі 2422,20 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 9000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київська торгово-інвестиційна компанія" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір №555161916568.
Згідно з п. 1.1. Договору, позикодавець надає позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності грошові кошти на суму у загальному розмірі 1860,00 грн. Договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим Договором.
Відповідно до п.п. 1.1.1. Договору, сторони погодили тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить вiд фактичного виконання Позичальником умов договору та становить: 1.1.1.1 Знижена процентна ставка, фіксована 440 % річних від суми Позики у межах строку надання Позики, зазначеного в пункті 1.1 цього Договору, якщо в цей строк Споживач здійснить повне погашення заборгованостi або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днiв, що слідують за датою закінчення такого строку.
Також, п.п. 1.1.1.2. Договору передбачена стандартна процента ставка, фіксована 950 % річних від суми Позики застосовується: - у межах строку надання позики, зазначеного в пункті 1.1 цього Договору, якщо позичальник не виконав умови зазначені в п.п. 1.1.1.1 Договору для застосування зниженої процентної ставки, та - у межах періоду прострочення, але не більше 28 календарних днiв поспiль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1048 Цивiльного кодексу України.
Відповідно до п. 2.1. Договору, позика надається позичальнику шляхом перерахування позикодавцем позики на банківський картковий рахунок позичальника за реквізитами його банківської платіжної картки, зазначений у реєстраційної анкеті клієнта - позичальника у системі «Loany» на сайті системи www.loany.com.ua.
Пунктом 2.2. Договору встановлено, що датою надання позики є дата списання грошових коштів з поточного рахунку позикодавця на банківський картковий рахунок позичальника, передбачений у п. 2.1. цього договору.
Згідно з п. 4.3. Договору, закінчення строку, на який було надано позику, не звільняє сторони від відповідальності за невиконання (порушення) зобов'язань за цим договором.
Відповідно до п. 6.3. Договору, строк, на який було надано позику (вказаний в п. 1.1 цього договору), не обмежує дії зобов'язань, які виникли з цього договору та/або з факту його порушення. Усі зазначені зобов'язання припиняються лише належним (повним) їх виконанням, з моменту такого виконання. Відповідно до п.п. 6.7.7. Договору, позичальник розуміє у повному обсязі всі умови цього договору, свої права і обов'язки за цим договором і погоджується з ними.
Також, п.п. 6.7.9 Договору, позичальник засвідчує, що умови цього договору є розумними, справедливими, добросовісними та вигідними
Також, 26.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір №4467543.
Згідно п. 1.1. Договору, кредитодавець зобов'язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. Договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. Договору (далі - кредит), а позичальник зобов'язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4 Договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені Договором.
Відповідно до п. 1.2. Договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 5000.00 грн.
Відповідно до п. 1.5.2. Договору, проценти за користування кредитом: 2250 грн., які нараховуються за ставкою 3 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Згідно п. 1.6. Договору, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Відповідно до п. 2.1. Договору, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Пунктом 2.3.1.2. Договору передбачено, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів.
Згідно п. 4.2. Договору, у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 договору.
Відповідно до п. 6.1. Договору, цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця та доступний зокрема через сайт Кредитодавця таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Відповідно до п. 6.3. Договору, приймаючи пропозицію кредитодавця про укладання цього договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) (копії додаються) договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов'язується неухильно дотримуватись умов договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Кредитодавцем, що розміщені на сайті Кредитодавця та є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно п. 6.4. Договору, укладення кредитодавцем договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню кредитодавцем ідентичного за змістом договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки.
Відповідно до п. 6.5. Договору цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
18.12.2023 було укладено договір №18/12-2023 відповідно до якого Товариством з обмеженою відповідальністю "Київська торгово-інвестиційна компанія" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №555161916568.
26.07.2024 було укладено договір №26-07/2024 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4467543.
Таким чином, ТОВ "Факторинг Партнерс" наділено правом грошової вимоги до відповідача.
Станом на день звернення до суду заборгованість за Договорами відповідачем не погашається, проценти за користування коштами не виплачуються, у зв'язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося жодних додаткових нарахування штрафних санкцій та/або відсотків.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №555161916568 від 08.12.2021 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 4662,78грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 1860,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 2802,78 грн.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №4467543 від 26.11.2021 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 12877,38 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 4584,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 6843,38 грн., заборгованість за комісіями - 1450,00 грн.
Загальний розмір заборгованості по стягненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними договорами становить 17540,16 грн.
Таким чином, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, заборгованість за яким була нарахована попередніми кредиторами.
У судовому засіданні представник позивача - адвокат Гнатенко О.М. заявлені вимоги підтримала та просила їх задоволити у повному обсязі.
Представник відповідача - адвокат Марусич М.С., позовних вимог не визнав, просив у їх задоволенні відмовити із підстав поданої відповідачем через канцелярію суду 08.04.2025 року заяви про застосування строку позовної давності, у якій посилається на пропущення позивачем терміну звернення до суду згідно ст.257-258 ЦК України. Також вказав, що розмір заявленої позивачем суми витрат на правову допомогу є неспівмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, що підтверджується шаблонністю позовної заяви, а також значною кількістю аналогічних судових спорів за участю ТОВ "Факторинг Партнерс" з типовими позовними вимогами.
Так, у заяві про застосування строку позовної давності відповідач не заперечує, що вона уклала кредитні договори 08.12.2021 року з ТОВ "Київська торгово-інвестиційна компанія" №555161916568 та 26.11.2021 року з ТОВ "Мілоан" №4467543.
У подальшому, 18.12.2023 року та 26.07.2024 року були укладені договори факторингу "18/12-2003 та №26/07-2024, згідно яких ТОВ "Київська торгово-інвестиційна компанія" та ТОВ "Мілоан" передали ТОВ "Факторинг Партнерс" за оплату належні їм права вимоги до боржників, в тому силі за вказаними кредитними договорами.
Втім, згідно відомостей про щоденне нарахування та погашення, що надані ТОВ "Київська торгово-інвестиційна компанія" за кредитним договором №555161916568 останній платіж за процентами по кредиту відбувся 18.01.2022 року в розмірі 5 грн. та згідно відомостей про щоденне нарахування та погашення, що надані ТОВ "Мілоан" за кредитним договором №4467543 останній платіж за процентами по кредиту відбувся 18.01.2022 року в розмірі 10 грн.
Отже, як вказує відповідач, граничний термін щодо звернення до суду про стягнення заборгованості за кредитними договорами, зважаючи на загальну позовну давність 3 роки, у позивача закінчився 19 січня 2025 року.
При цьому, позивач звернувся до суду 11 лютого 2025 року, а саме з пропуском загального терміну позовної давності.
У свою чергу, представником позивача Сердійчук Я.Я. подано заперечення на заяву про застосування строку позовної давності зі змісту якої вбачається наступне.
08.12.2021 року між ТОВ "Київська торгово-інвестиційна компанія" та відповідачем укладено Договір №555161916568, аналізуючи який можна дійти висновку, що перебіг позовної давності за даним договором почався від 06.01.2022 і повинен був тривати до 06.01.2025.
Разом з тим, 26.11.2021 між ТОВ "Мілоан" та відповідачем укладено Договір №4467543, аналізуючи який можна дійти висновку, що перебіг позовної давності за даним договором почався від 12.12.2021 і повинен був тривати до 12.12.2024.
Оскільки жодних письмових повідомлень про припинення Договорів від сторін не надходило і такі відсутні, позичальник продовжував користуватись кредитними коштами, то, відповідно, строк дії укладених з відповідачем договорів було пролонговано.
Таким чином, термін позовної давності щодо заявлених вимог про стягнення заборгованості за договорами не минув.
При цьому, представник позивача зауважує, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-ІХ від 30.03.2020 Перехідні та Прикінцеві положення Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12 наступного змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строкиЄ, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".
Так, постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 року в Україні, запроваджено карантин, який продовжено на всій території України згідно з Постановами МК №392 від 20.05.2020, №500 від 17.06.2020, №641 від 22.07.2020, №760 від 26.08.2020, №956 від 13.10.2020, №1236 від 09.12.2020, №104 від 17.02.2021, №405 від 21.04.2021, №611 від 16.06.2021, №855 від 11.08.2021, №981 від 22.09.2021, №1336 від 15.12.2021, №229 від 23.02.2022, №630 від 27.05.2022, №928 від 19.08.2022, №1428 від 23.12.2022 до 30.04.2023.
Представник позивача також звертає увагу суду на постанову Верховного Суду від 22.09.2022 по справі №920/724/21, де Верховний Суд зазначив про автоматичне продовження строків позовної давності пов'язане саме з встановленням карантину на всій території України без будь-яких додаткових вимог та умов в аспекті їх продовження в силу закону.
Підсумовуючи зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України карантин, який тривав до 30.06.2023.
У тому числі, відповідно до п. 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу, зупиняються на строк дії такого стану.
Таким чином, строки позовної давності у даній справі не були пропущені позивачем, а підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності відсутні.
У зв'язку із зазначеним, представник позивача просить залишити без задоволення заяву про застосування строку позовної давності, а позовні вимоги задоволити у повному обсязі.
За погодженням учасників судового засідання, було встановлено порядок дослідження доказів, який вирішено було провести виключно дослідженням письмових доказів, що містять матеріали справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши обставини, якими позивач та його представник обґрунтовує свої вимоги та заперечення надані представником відповідача, надавши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 08.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київська торгово-інвестиційна компанія" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір позики №555161916568 (а.с.17-19).
Згідно п. 1.1. Договору, на підставі заявки на позику від 08.12.2021, підписаної позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позикодавець надає позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності грошові кошти на суму у загальному розмірі 1860.00 грн., які у випадку проведення пролонгації/реструктуризації заборгованості направляються на погашення заборгованості за Договором позики №555161916568 від 08.12.2021, укладеного між сторонами, на строк 28 календарних днів під проценти, вказані в п. 1.1.1., а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві позику та сплатити зазначені проценти. Договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим Договором.
Зі змісту п. 1.1.1. Договору вбачається, що сторони погодили тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить вiд фактичного виконання Позичальником умов договору та становить: знижена процентна ставка загальна на період, що перевищує пільговий період, 1,21% на день (440,00% річних) від суми позики у межах строку надання позики, зазначеного в п. 1.1 цього Договору, якщо в цей строк споживач здійснить повне погашення заборгованість або здійснить таке погашення протягом 1 календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку (п.п. 1.1.1.1); стандартна процентна ставка, фіксована 2,60% за день (950,00% річних) від суми позики застосовується: - у межах строку надання позики, зазначеного в п. 1.1 цього Договору, якщо позичальник не виконав умови зазначені в п.п. 1.1.1.1 Договору для застосування зниженої процентної ставки та - у межах періоду прострочення, але не більше 30 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз. 2 част. 1 статті 1048 Цивільного кодексу України.
У відповідності до пунктів 1.2 та 1.3 Договору, невід'ємними частинами цього Договору є розрахунок загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки, який підписується позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором у вигляді смс коду, Загальні умови надання грошових коштів у позику ТОВ "Київська торгово-інвестиційна компанія", які розміщені на сайті Товариства шляхом підписання яких позичальник прийняв загальні умови у якості умов цього Договору позики.
Як визначено у п. 2.1 Договору, позика надається позичальнику шляхом перерахування позикодавцем позики на банківський картковий рахунок позичальника за реквізитами його банківської платіжної картки, зазначений у реєстраційній анкеті клієнта - позичальника у системі "Loana" на сайті системи www.loana.com.ua.
Датою надання позики є дата списання грошових коштів з поточного рахунку позикодавця на банківський картковий рахунок позичальника, передбачений у п. 2.1 цього Договору (п. 2.2 Договору).
Згідно п. 2.3 Договору, у випадку проведення сторонами пролонгації/реструктуризації заборгованості за раніше укладеним Договором позики, позика позичальнику надається шляхом погашення позикодавцем заборгованості за раніше укладеним Договором позики та проведення відповідних бухгалтерських проводок в системі з одночасним формуванням за позичальником заборгованості за цим Договором, в розмірі що дорівнює непогашеній заборгованості за попереднім Договором позики. Датою надання позики при проведенні пролонгації/реструктуризації за раніше укладеним Договором позики є дата проведення позикодавцем відповідних бухгалтерських проводок в системі, направлених на погашення попередньої заборгованості за раніш укладеним Договором позики з одночасним формуванням за позичальником заборгованості за цим Договором в розмірі, що дорівнює непогашеній заборгованості за попереднім Договором позики.
Закінчення строку, на який було надано позику, не звільняє сторони від відповідальності за невиконання (порушення) зобов'язань за цим договором (п. 4.3 Договору).
Пунктом 5.2 Договору визначено, що до вимог, що виникають з цього Договору позики або у зв'язку з ним, застосовується позовна давність у десять років.
Цей Договір складений в електронному вигляді та розміщений в особистому кабінеті позичальника на сайті системи за адресою www.loana.com.ua (п. 6.24 Договору).
Сторонами погоджено та підписано графік платежів №555161916568-1 (додаток №1 до Договору позики №555161916568 від 08.12.2021), який є невід'ємною частиною договору, згідно якого позичальник здійснює повернення суми позики 04.01.2022 (а.с.20).
Крім того, в матеріалах справи міститься Паспорт споживчого кредиту та довідка про ідентифікацію по Договору №555161916568 від 08.12.2021, які власноруч підписані (одноразовим ідентифікатором) відповідачем та в яких містяться персональні дані позичальника, основні умови кредитування, інформація щодо процентних ставок, порядок повернення кредиту, що є свідченням того, що позичальник особисто та свідомо уклав вищезазначений Договір (а.с.21-23, 42).
Довідкою ТОВ "Універсальні платіжні рішення" від 02.02.2024 року №3161_240202191706 підтверджено факт успішного переказу грошових коштів в сумі 1860,00 грн. на карту клієнта НОМЕР_1 (а.с.42 звор.бік).
Згідно довідки по Договору позики №555161916568 від 08.12.2021, що надана первісним кредитором ТОВ "Київська торгово-інвестиційна компанія" заборгованість ОСОБА_1 становить 4662,78 грн. (а.с.43 звор.бік - 44)).
18.12.2023 між ТОВ "Київська торгово-інвестиційна компанія" та ТОВ "Факторинг Партнерс" укладено Договір факторингу №18/12-2023 відповідно до якого ТОВ "Київська торгово-інвестиційна компанія" відступило на користь ТОВ "Факторинг Партнерс" права грошової вимоги до боржників за договором позики у т.ч. і за договором позики №555161916568 від 08.12.2021 (а.с.49-51, 48).
Згідно Реєстру боржників до Договору факторингу №18/12-2023 (а.с.52 звор.бік - 54) ТОВ "Факторинг Партнерс" отримало право вимоги до відповідача в загальній сумі 4662,78 грн., яких: 1860,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 2802,78 грн. - сума заборгованості за відсотками.
При цьому, згідно з розрахунку заборгованості за кредитним договором №555161916568 від 08.12.2021 надано позивачем станом на 18.12.2023 за період 18.12.2023 по 07.03.2025, вбачається, що після відступлення права вимоги ТОВ ФК "Факторинг Партнерс" не здійснювалося жодних додаткових нарахувань (а.с.48).
Також судом встановлено, що 26.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №4467543 (а.с.30-34).
Згідно п. 1.1. Договору, кредитодавець зобов'язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов'язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.
Відповідно до п. 1.2., 1.3., 1.4 Договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 5000.00 грн., який надається строком на 15 днів з 26.11.2021 (строк кредитування) з терміном повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 11.12.2021.
Комісія за надання кредиту: 1450 грн., яка нараховується за ставкою 29.00 відсотків від суми кредиту одноразово (п. 1.5.1 Договору).
Відповідно до п. 1.5.2. Договору, проценти за користування кредитом: 2250 грн., які нараховуються за ставкою 3.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Згідно п. 1.6. Договору, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Відповідно до п. 2.1. Договору, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Пунктом 2.3 Договору, передбачено пролонгацію строку кредитування, яка може відбуватися на пільгових або стандартних (базових) умовах.
Як визначено у п. 2.4.1 Договору, позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченого п. 1.4 Договору, а у випадку пролонгації - не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування.
Цей Договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби та прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.1, п. 6.5 Договору).
Сторонами погоджено та підписано графік платежів за договором про споживчий кредит 4467543 від 26.11.2021 (додаток №1 до Договору про споживчий кредит №4467543 від 26.11.2021), який є невід'ємною частиною договору, згідно якого позичальник здійснює повернення суми кредиту 11.12.2021 (а.с.34 звор.бік).
Крім того, в матеріалах справи міститься Паспорт споживчого кредиту та довідка про ідентифікацію по Договору №4467543 від 26.11.2021, які власноруч підписані (одноразовим ідентифікатором) відповідачем та в яких містяться персональні дані позичальника, основні умови кредитування, інформація щодо процентних ставок, порядок повернення кредиту, що є свідченням того, що позичальник особисто та свідомо уклав вищезазначений Договір (а.с.35, 45).
Згідно з довідкою ТОВ Фінансова компанія «Елаєнс» підтверджено успішний переказ платежу у розмірі 5000 грн на картку № НОМЕР_2 (а.с.45 звор.бік).
Згідно з відомістю про щоденні нарахування та погашення ТОВ "Мілоан", заборгованість відповідача за Кредитним договором 4467543 (а.с. 46-47) становить 12877,38 грн, з яких: 4584,00 грн. заборгованість за кредитом, 6843,38 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 1450,00 грн. заборгованість по комісії за надання кредиту.
26.07.2024 було укладено договір №26-07/2024 відповідно до якого ТОВ "Мілоан" відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4467543 від 26.11.2021 (а.с.55-57).
Згідно Реєстру боржників до Договору факторингу №26-07/2024 від 26.07.2024, ТОВ "Факторинг Партнерс" набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором №4467543 від 26.11.2021 у розмірі 12877,38 грн, яка складається з: 4584,00 грн. - сума заборгованості за кредитом; 6843,38 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1450 грн. - заборгованість по комісії за надання кредиту (а.с.61 звор.бік - 62).
При цьому, згідно з розрахунку заборгованості за кредитним договором №4467543 від 26.11.2021 надано позивачем станом на 26.07.2024 за період 26.07.2024 по 07.03.2025, вбачається, що після відступлення права вимоги ТОВ ФК "Факторинг Партнерс" не здійснювалося жодних додаткових нарахувань (а.с.48 звор.бік).
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).
Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.
За таких обставин суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов'язальними і регулюються нормами Цивільного кодексу України, а також спеціальними нормами Закону України "Про електронну комерцію".
Закон України "Про електронну комерцію" визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно ст. 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
В силу ст. 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги", електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
У Розділі 6 укладеного між сторонами Договору про споживчий кредит №3339732 вказано, що цей Кредитний договір укладено в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України, договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.
Згідно ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Положеннями ст. 1050 ЦК України, визначено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
Правові наслідки порушення грошового зобов'язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов'язують його сплати суму боргу кредитору.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст.ст. 1077, 1078ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що відповідач належним чином виконував кредитні зобов'язання як щодо первісного кредитора, так і стосовно нового кредитора.
Положеннями ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до переконання про необхідність стягнення з відповідача заборгованості за кредитними договорами на загальну суму 17540,16 грн.
При цьому, суд відхиляє доводи відповідача у поданій заяві про застосування строку позовної давності, оскільки останні платежі за Договорами №555161916568 та №4467543 відбулися 18 січня 2022 року з наступних підстав.
Так, як встановлено в ході розгляду справи, що підтверджується наявними у матеріалах справи матеріалами, кредитні кошти відповідачем у строки, обумовлені у вказаних Договорах не було повернуті, і відповідач продовжила користуватись кредитними коштами, що також не заперечувалося останньою.
Враховуючи, що відповідач продовжила користуватися кредитними коштами, то, відповідно, відбулося продовження строку кредитування до моменту повернення відповідачем кредитних коштів, на строк пролонгації кредитного договору, оскільки таку можливість сторони передбачили вказаними кредитними договору, які були дослідженні в ході розгляду справи.
За наведених обставин, суд уважає надані позивачем розрахунки заборгованості за кредитними договорами правомірним та таким, що відповідають вимогам чинного законодавства та умовам кредитних договорів.
Інших розрахунків заборгованості за кредитними договорами, які б спростовували вже наявні у матеріалах справи, стороною відповідача надано не було, що свідчить про їх згоду з такими розрахунками.
Окрім того, суд вважає доречними мотиви заперечення представника позивача на заяву про застосування строку позовної давності, посилаючись на пункти 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, згідно яких під час дії карантину та у період воєнного стану строки позовної давності продовжуються на строк дії такого карантину та перебіг таких зупиняється на строк дії такого стану.
Зважаючи на вказане, суд вважає, що строки позовної давності у даній справі позивачем не пропущені.
Відповідно до положень ст. 214 ЦПК України, суд, під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.
Отже, оскільки при подачі позову позивачем було сплачено 2422,40 грн. судового збору, то понесені ним судові витрати слід стягнути з відповідача.
Щодо витрат на правничу допомогу у розмірі 9000 грн., із розміром яких також не погодився у судовому засіданні представник відповідача Марусич М.С. вважаючи їх необґрунтовано завищеним для даної категорії спору, суд дійшов до наступних висновків.
Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
На підтвердження надання правової допомоги позивач надав копію договору про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024, копію калькуляції наданих послуг із видами послуг, заявки на надання юридичної допомоги №165 від 02.12.2024 року та витягу з акту №1 про надання юридичної допомоги від 27.12.2024 року (а.с.10-14)
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі №910/15944/17).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, ЄСПЛ висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 41866/08) та "Гуриненко проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.02.2010, №37246/04).
У постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №211/3113/16-ц (провадження №61-299св17) та від 06.11.2020 у справі №760/11145/18 (провадження №61-6486св19) зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд у справі №922/3812/19 висловив позицію про те, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
У постанові №908/2702/21 від 12.01.2023 Верховний Суд також зазначає, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору не повинен бути не пропорційним до предмета спору. Суд із врахуванням конкретних обставин, зокрема і ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Зважаючи на викладені правові висновки Верховного Суду, суд вправі самостійно з власної ініціативи, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Зазначена сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9000 грн., на думку суду, є неспівмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи. Так, розгляд справи здійснювався у спрощеному провадженні, зважаючи на те, що справа є незначної складності, участь у судових засіданнях представник позивача брав у режимі відеоконференції лише один раз.
Оцінка дій, що полягали у надання усної консультації та підготовці позовної заяви вказує на їх невідповідність критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору у розумінні приписів ч. 3 ст. 141 ЦПК України з огляду на те, що такі дії не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи, не потребували вивчення великого обсягу фактичних даних та значних затрат часу, обсяг і складність складених процесуальних документів адвокатом не є значними.
Крім іншого, розмір правової допомоги в сумі 9000 грн. є неспівмірними від стягненої суми в розмірі 17540,16 грн.
Суд зазначає та наголошує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Відтак, суд вважає можливим зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу та стягнути їх з відповідача на користь позивача в розмірі 5000 грн., що на переконання суду, відповідатиме принципу розумності та співмірності за даних обставин.
На підставі наведеного вище та керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 599, 612, 625, 629, 638, 639, 1048, 1049, 1050, 1052, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 23, 76-78, 81, 89, 141, 247, 265, 288, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В:заяву задоволено повністю
Позов за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" заборгованість за Договорами №555161916568 від 08.12.2021 та №4467543 від 26.11.2021 у розмірі 17540,16 грн. (сімнадцять тисяч п'ятсот сорок гривень шістнадцять копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень).
У задоволенні решти вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 12 травня 2025 року.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс", код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя: підпис.
Згідно з оригіналом.
Суддя Дубровицького
районного суду: Тарасюк А.М.