Справа № 559/1741/25
Провадження № 2-о/559/136/2025
09 травня 2025 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
в складі головуючої судді Макеєва С.В.,
за участю секретаря судового Франчук А.О.,
представника заінтересованої особи ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: ОСОБА_3 , про видачу обмежувального припису, -
І. Стислий виклад позиції заявника.
ОСОБА_2 звернулася до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області із заявою про видачу обмежувального припису відносно ОСОБА_3 , яким визначити тимчасові обмеження його прав. В обґрунтування заяви вказує, що перебуває в офіційному шлюбі з ОСОБА_3 , громадянином російської Федерації. Фактично з березня 2022 року з ним не проживає, коли через початок повномасштабної війни в Україні була змушена виїхати за кордон разом з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Впродовж трьох років, перебуваючи за кордоном, відповідач неодноразово вчиняв погрози фізичної розправи стосовно неї та її неповнолітнього сина через засоби електронного зв'язку, що містять ознаки психологічного тиску, шантажу та обіцянки фізичного насильства, лише через те, що вона не бажає з ним жити. 22 квітня 2025 року вона була змушена повернутись в Україну разом із моїм неповнолітнім сином у зв'язку зі смертю матері. 28.04.2025 року ОСОБА_3 перебуваючи у її помешканні під приводом побачення з дитиною, наніс їй тілесні ушкодження на очах неповнолітнього сина В результаті протиправних дій, вона отримала тілесні ушкодження: забій м'яких тканин обличчя та шиї, кон'юнктивальний крововилив, центральна перфорація барабанної перетинки, що підтверджено медичними документами. Було викликано патрульну поліцію, яка зафіксувала факт правопорушення і склала адміністративний протокол. 29 квітня 2025 року нею було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення відповідачем до Дубенського районного відділу поліції ГУНП у Рівненській області. Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025186040000089 від 29.04.2025, було відкрито кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України (умисне легке тілесне ушкодження). З огляду на наявну медичні довідки, скріншоти письмових погроз, а також поведінку відповідача, має обгрунтовані підстави побоюватися за своє життя та безпеку дитини. Щоб забезпечити дієвий та ефективний захист від вчинення домашнього насильства, заявниця змушена звернутися до суду із заявою щодо видачі обмежувального припису.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Заявник ОСОБА_2 у судовому засіданні заяву підтримала із зазначених у ній підстав та просить задовольнити заяву у повному обсязі.
Заінтересована особа ОСОБА_3 у судовому засіданні заявлені вимоги визнав частково. просив не обмежувати його в можливості спілкуватися з сином.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 5).
Від шлюбу мають малолітню дитину: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).
ОСОБА_2 зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1 , про що свідчить відмітка у її паспорті (а.с. 3-4).
28 квітня 2025 року патрульною поліцією складено терміновий заборонний припис стосовно кривдника, де зазначено, що 28.04.2025 року ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, наніс ОСОБА_2 тілесні ушкодження (а.с. ).
Як свідчать довідки КНП «ЦПМСД Здоров'я+» Дубенської міської ради, а також медична карта амбулаторного хворого, ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження: забій м'яких тканин обличчя та шиї, кон'юнктивальний крововилив, центральна перфорація барабанної перетинки (а.с. 11).
29 квітня 2025 року ОСОБА_2 було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 до Дубенського районного відділу поліції ГУНП у Рівненській області (а.с. 12).
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025186040000089 від 29.04.2025, було відкрито кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України (а.с. 13).
У матеріалах справи наявні скріншоти переписки сторін, з яких вбачається що ОСОБА_3 погрожував насильством як своїй дружині, так і їх спільному синові. ОСОБА_3 у судовому засіданні підтвердив, що вказані повідомлення писав саме він, проте заперечив погрози на адресу сина.
IV. Норми права, які застосував суд.
У статті 3 Конституції України зазначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Статтею 27 Конституції України встановлено, що кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.
Як передбачено ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У відповідності з ч.1 ст.16 ЦК України та ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Предметом доказування у даній справі є вчинення по відношенню до заявника домашнього насильства, що є необхідною умовою для можливості застосування судом до заінтересованої особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», який визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.
Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - подружжя, батьки (мати, батько) і дитина (діти).
Частинами 2, 3, 4 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи).
Згідно ст. 350-6 ЦПК України розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» на строк від одного до шести місяців.
Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 29 серпня 2019 року у справі № 640/23804/18 та від 02 вересня 2020 року у справі № 635/4854/19-ц.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 березня 2023 року у справі № 711/3693/22 (провадження № 61-13257св22) зазначено, що обмежувальний припис є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію, направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки особи з огляду на наявність передбачених законом ризиків.
V. Мотивована оцінка і висновки суду.
Досліджені судом докази достовірно підтверджують обставини застосування ОСОБА_3 відносно ОСОБА_2 психологічного та погрози застосування фізичного насильства в розумінні ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству", яким визначені ризики продовження чи повторного вчинення насильства та чинники і умови, які створюють або можуть створювати небезпеку для заявниці, що є необхідною умовою для застосування судом до відповідної особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству.
Суд вважає, що ОСОБА_2 потребує захисту у порядку, передбаченому Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», і тому є підстави для видачі обмежувального припису стосовно ОСОБА_3 із забороною: наближатися до ОСОБА_2 та дитини ОСОБА_4 ближче ніж на 100 метрів; здійснювати будь-які контакти з ОСОБА_2 (особисті, телефонні, через месенджери тощо); контакти через третіх осіб з ОСОБА_2 ; перебувати в помешканні, де ОСОБА_2 та ОСОБА_4 тимчасово або постійно перебувають; вчиняти будь-які дії, що мають ознаки психологічного або фізичного насильства, на строк 6 (шість) місяців.
Застосування вказаних заходів тимчасового обмеження прав кривдника є необхідними та достатніми для забезпечення прав заявника на підставі установлених обставин справи та оцінки факторів небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства.
За вказаних обставин, заява ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, суд відносить на рахунок держави.
Згідно вимог ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 350-8 ЦПК України про видачу або продовження обмежувального припису суд не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано або продовжено обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.
Керуючись ст. ст. 293, 294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд,-
заяву задовольнити частково: застосувати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , строком на 6 (шість) місяців, яким визначити наступні обмеження його прав, а саме:
заборонити ОСОБА_3 наближатися до ОСОБА_2 та малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ближче ніж на 100 метрів; здійснювати будь-які контакти з ОСОБА_2 (особисті, телефонні, через месенджери тощо); заборонити контакт через третіх осіб з ОСОБА_2 ; перебувати в помешканні, де ОСОБА_2 та малолітня дитина ОСОБА_4 тимчасово або постійно перебувають; вчиняти будь-які дії, що мають ознаки психологічного або фізичного насильства.
Про видачу обмежувального напису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити Дубенський РВП ГУНП в Рівненській області, для взяття ОСОБА_3 , стосовно якого видано обмежувальний припис, на профілактичний облік.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Заявник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Заінтересована особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2
Суддя С.В. Макеєв