печерський районний суд міста києва
Справа № 757/21000/25-к
07 травня 2025 року м. Київ
Печерський районний суд міста Києва в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
слідчого - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 , який бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України полковника поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025000000000947 від 02.04.2025 за підозрою
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
Короткий виклад обставин клопотання
До слідчого судді надійшло клопотання сторони кримінального провадження про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадження № 12025000000000947 від 02.04.2025 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
В обґрунтування клопотання вказано, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, що підтверджується зібраними матеріалами.
Повідомлення про підозру ОСОБА_7 вручене в порядку, передбаченому ч. 2, 8 ст.135 КПК України, а саме шляхом публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
04.04.2025 постановою слідчого у кримінальному провадженні підозрюваного ОСОБА_7 оголошено в розшук.
За вказаних обставин сторона кримінального провадження у клопотанні просила надати дозвіл на проведення спеціального досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
Позиції сторін кримінального провадження
У судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 підтримав клопотання, посилаючись на доводи, викладенні в клопотанні.
Захисник, адвокат ОСОБА_4 , заперечувала проти задоволення клопотання, оскільки повідомлення про підозру вручене не належно так як підозрювана перебуває на окупованій території і їй невідомо про існування кримінального провадження
Правове обґрунтування
Одними із завдань кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини (ст. 2 КПК України).
Відповідно до положень ст. 297-3 КПК України клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування розглядається слідчим суддею за участі особи, яка подала клопотання, та захисника.
Статтею ст. 297-1 КПК України передбачено, що спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом.
Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п'ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 4361, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
Зі змісту ч. 3 ст. 297-4 КПК України видно, що слідчий суддя може відмовити у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук, та/або уповноваженим органом прийнято рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся. Тобто, наявність однієї з трьох умов, у випадку відсутності інших виняткових обставин, які унеможливлюють розгляд таких клопотання, позбавляють слідчого суддю постановити ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування.
Під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов'язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи, щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення.
Обставини, встановлені слідчим суддею, та мотиви слідчого судді
Заслухавши думку слідчого, пояснення захисника, вивчивши в нарадчій кімнаті клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Слідчим суддею установлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025000000000947 від 02.04.2025 за підозрою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
З 19 лютого 2014 року представниками російської федерації (далі - рф) розпочато збройне вторгнення збройних сил рф (далі - зс рф), приховане твердженням керівників рф про переміщення військових підрозділів в рамках звичайної ротації сил Чорноморського флоту, які у взаємодії з військовослужбовцями Чорноморського флоту рф та іншими підрозділами зс рф здійснили блокування й захоплення адміністративних будівель і ключових об'єктів військової та цивільної інфраструктури України, забезпечивши військову окупацію території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя. 18 березня 2014 року рф оголосила про офіційне включення Криму до її території.
Одночасно із цим, протягом березня та на початку квітня 2014 року, під безпосереднім керівництвом та контролем представників влади та зс рф представники іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд і груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих російською федерацією, взяли під контроль будівлі, в яких знаходилися органи місцевої влади та місцеві органи виконавчої влади України, військові об'єкти України в окремих районах Донецької та Луганської областей України.
07 квітня 2014 року в м. Донецьку створено терористичну організацію «донецька народна республіка» (далі за текстом - «днр»), а 27 квітня 2014 року в м. Луганську - терористичну організацію «луганська народна республіка» (далі за текстом - «лнр»), у складі яких утворені незаконні збройні формування, які функціонують і по теперішній час.
Внаслідок військових дій у період з травня по серпень 2015 року сили оборони України звільнили частину раніше окупованих територій Донецької та Луганської областей.
Датою початку тимчасової окупації російською федерацією окремих територій України є 19 лютого 2014 року. Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими російською федерацією з 20 лютого 2014 року. Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими російською федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією російської федерації) починаючи з 7 квітня 2014 року, відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року № 1207-VII.
Надалі, 24 лютого 2022 року президент рф оголосив початок так званої «спеціальної військової операції». Після цього, близько четвертої години ранку того ж дня, зс рф, інші збройні формування рф та підконтрольні їм угруповання іррегулярних незаконних збройних формувань розпочали широкомасштабне військове вторгнення на територію України, увійшовши з боку рф, Білорусі та тимчасово окупованої території України, що супроводжувалось завданням ракетно-артилерійських ударів та бомбардувань авіацією об'єктів по всій території України.
23 лютого 2022 року керівники підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України Донецької та Луганської областей, звернулися до Президента російської федерації з проханням надати допомогу у відбитті надуманої ними збройної агресії «українського режиму проти населення» так званих донецької та луганської народних республік.
24 лютого 2022 р. о 5 годині президент російської федерації оголосив про своє рішення почати спеціальну воєнну операцію в Україні.
Цього ж дня збройні формування російської федерації, які діяли за наказом політичного і військового керівництва рф і зф рф, здійснили широкомасштабне вторгнення на територію суверенної держави Україна.
24 лютого 2022 року Указом Президента України ОСОБА_8 № 64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, а у подальшому Законами про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2119-ІХ, № 2212-IX, № 2263-IX, № 2500-IX, № 2738-IX, № 2915-IX, №3057-IX, №3275-ІХ, №3429-ІХ, № 3684-ІХ, № 3891-ІХ, № 4024-ІХ, № 4220-ІХ продовжувався строк дії воєнного часу в Україні.
З того моменту сили оборони України здійснюють збройну відсіч вздовж всієї лінії фронту.
У громадянки України ОСОБА_7 , яка, перебуваючи на тимчасово окупованій території міста Луганськ Луганської області, та не перемістилася на підконтрольну органам державної влади України територію, але маючи на це змогу, виник умисел вчинити умисні дії на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України шляхом здійснення колабораційної діяльності.
Перебуваючи в тимчасово окупованому місті Луганськ Луганської області, достовірно знаючи про утворення у 2014 році підконтрольного російській федерації самопроголошеного органу «луганська народна республіка», який узурпував виконання властивих органам державної влади та органам місцевого самоврядування України функцій на тимчасово окупованій території України, у структурі якого утворили органи місцевого самоврядування, інші «муніципальні утворення» відповідно до законодавства наведеного самопроголошеного органу та російської федерації, у тому числі «Державну інспекцію праці луганської народної республіки», як виконавчий органу луганської народної республіки, який проводить державну політику та здійснює функції з нормативно-правового регулювання, контролю(нагляду) щодо забезпечення здійснення державного нагляду за дотриманням трудового законодавства луганської народної республіки, усвідомлюючи, що названий самопроголошений орган та інші утворені в його структурі відомства, служби, установи є незаконними органами влади та поширюють свою окупаційну владу в населених пунктах шляхом утворення територіальних органів міністерства, відомств, служб, установ, відповідно до законодавства наведеного самопроголошеного органу та російської федерації, 22 вересня 2021 року громадянку України ОСОБА_7 призначено на посаду заступника начальника відділу Державної інспекції праці луганської народної республіки, яку остання обіймала до 17 лютого 2023 року.
Після ліквідації Державної інспекції праці луганської народної республіки, у зв'язку з набранням сили Закону № 59-І від 11.04.2024 «Об упразднении Правительства Луганськой Народной Республики», опублікованого на офіційній сторінці «Народного совета луганской народной республики» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2/, з 20 березня 2023 року громадянка України ОСОБА_7 обійняла посаду заступника начальника відділу Південно-Західної міжрегіональної територіальної Державної інспекції праці рф, створеної на підставі Наказу Федеральної служби по труду та зайнятості російської федерації (Роструд) від 28.02.2022 № 261, повноваження якої розповсюджуються на тимчасово окуповані території Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.
Одночасно з цим, встановлено, що громадянка України ОСОБА_7 обіймала різні посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території Луганської області з 2015 року.
Так, в період з 04.05.2015 по 12.04.2019 громадянка України ОСОБА_7 обіймала посаду заступника начальника відділу Центрального апарата Фонду соціального страхування тимчасової непрацездатності і у зв'язку з материнством луганської народної республіки.
В період з 17.04.2019 по 30.06.2019 громадянка України ОСОБА_7 обіймала посаду бухгалтера-ревізора Державного унітарного підприємства луганської народної республіки «луганське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів».
В період з 01.07.2019 по 21.09.2021 громадянка України ОСОБА_7 обіймала посаду бухгалтера-ревізора 1 категорії Державного унітарного підприємства луганської народної республіки «луганське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів».
Одночасно з цим встановлено, що відповідно до Указу Голови луганської народної республіки ОСОБА_9 від 26 травня 2021 року № УГ-275/21 та Постанови Голови Уряду луганської народної республіки ОСОБА_10 , від 04 червня 2021 року № 485/21 «Про затвердження Положення про Державну інспекцію праці луганської народної республіки», Державна інспекція праці луганської народної республіки розташована за адресою: 91005, луганська народна республіка, міський місто Луганськ, Жовтневий район, Квартал 31-й, буд.14.
Також, відповідно до Положення, Державна інспекція праці луганської народної республіки керується нормативно-правовими актами луганської народної республіки та російської федерації.
Діяльність Державної інспекції праці луганської народної республіки координується Міністерством труда та соціальної політики луганської народної республіки.
Обіймаючи посаду заступника начальника відділу Державної інспекції праці луганської народної республіки, відповідно до «Положення про державну інспекцію праці луганської народної республіки», затвердженого постановою Уряду луганської народної республіки від 04.06.2021 року № 485/21, громадянка України ОСОБА_7 реалізовувала організаційно-розпорядчі функції та адміністративно-господарські функції, зокрема такі:
1)Організаційно-розпорядчі функції:
1.1. Керівництво відділом - організація роботи підлеглих інспекторів, контроль за виконанням ними посадових обов'язків.
1.2. Розподіл обов'язків між працівниками відділу та координація їх діяльності.
1.3. Контроль за дотриманням законодавства про працю на підприємствах, установах, організаціях.
1.4. Розгляд звернень громадян щодо порушень трудових прав та прийняття відповідних заходів.
1.5. Участь у розробці нормативних документів і методичних рекомендацій у сфері трудового законодавства.
1.6. Організація перевірок дотримання трудового законодавства, складання планів перевірок.
1.7. Прийняття рішень щодо накладання санкцій за порушення трудового законодавства.
1.8. Взаємодія з іншими державними органами (прокуратура, суди, органи місцевого самоврядування) щодо питань охорони праці та трудових відносин.
1.9. Підготовка звітності про діяльність відділу та аналіз ефективності проведених заходів.
1.10. Представництво інспекції на нарадах, семінарах, конференціях з питань дотримання трудового законодавства.
2)Адміністративно-господарські функції:
2.1. Забезпечення ефективного використання матеріальних ресурсів (офісного обладнання, програмного забезпечення тощо).
2.2. Організація документообігу у відділі, контроль за збереженням документації.
2.3. Контроль за дотриманням правил техніки безпеки та охорони праці в самому відділі.
2.4. Організація роботи з кадрами - участь у підборі, навчанні та атестації працівників.
2.5. Забезпечення дисципліни та трудового розпорядку у відділі.
2.6. Контроль за використанням фінансових ресурсів відділу (у межах компетенції).
2.7. Забезпечення працівників необхідними інструментами та матеріалами для виконання службових обов'язків.
Досудовим розслідуванням встановлено, що на офіційній сторінці Уряду так званої лнр, за посиланням https://sovminlnr.ru, у вкладинці «Постанови» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 опубліковано Постанову Голови Уряду луганської народної республіки ОСОБА_10 від 04 червня 2021 року № 485/21 «ОБ УТВЕРЖДЕНИИ ПОЛОЖЕНИЯ О ГОСУДАРСТВЕННОЙ ИНСПЕКЦИИ ТРУДА ЛУГАНСКОЙ НАРОДНОЙ РЕСПУБЛИКИ».
Оглядом сторінки сайту «ГЛАВА ЛУГАНСКОЙ НАРОДНОЙ РЕСПУБЛИКИ», за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4, виявлено текст: Указ Главы Луганской Народной Республики «О системе и структуре исполнительных органов Луганской Народной Республики» № УГ-270/23 от 30 марта 2023 г.
Оглядом сторінки сайту «Народный совет луганской народной республики», за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2/, виявлено текст: Закон «Об упразднении Правительства Луганской Народной Республики». Дата публікації 11.04.2024, реєстраційний номер 59-І. Також, наявний «ПРИКАЗ № 261 от 28 ноября 2022 г.» «Об образовании территориального органа Федеральной службы по труду и занятости - Юго-Западной межрегиональной территориальной государственной инспекции труда» и «Положения о территориальном органе Федеральной службы по труду и занятости - Юго-Западной межрегиональной территориальной государственной инспекции труда».
Отже, громадянка України ОСОБА_7 , обійнявши посаду заступника начальника відділу Державної інспекції праці луганської народної республіки в тимчасово окупованому місті Луганськ Луганської області, своїми умисними діями вчинила колабораційну діяльність, спрямовану на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України.
Дії ОСОБА_7 , які виразились у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, кваліфіковані за ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Повідомлення про підозру ОСОБА_7 вручено в порядку, передбаченому ч. 8 ст.135 КПК України, а саме шляхом публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Європейський суд з прав людини визначає «кримінальне обвинувачення» як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про те, що ця особа вчинила кримінальне діяння, при цьому, в деяких випадках, це може робитися у формі інших заходів, здійснення яких несе в собі таке твердження і, по суті, так само впливає на становище підозрюваного (рішення у справі «Екле проти Німеччини» від 15.07.1982, п. 73).
З огляду на наведене вище, органом досудового розслідування вчинені належні дії, спрямовані на доведення до відому підозрюваної ОСОБА_7 відомостей про існування «кримінального обвинувачення».
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 , а виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя доходить висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_7 до кримінального правопорушення за викладених у повідомленні про підозру обставин.
Як вбачається із матеріалів клопотання, обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_7 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: протоколом огляду від 09.01.2025, протоколом негласних слідчих (розшукових) дій № 38/1/13-3301нт від 13.08.2024, повідомленням про підозру ОСОБА_7 , від 25.03.2025, іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності.
Окрім того, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої «обґрунтована підозра», про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, означає наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати об'єктивного спостерігача, що конкретна особа можливо вчинила злочин.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу. Інакше кажучи, слідчий суддя не наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів на даній стадії кримінального судочинства та позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності. Тобто, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для здійснення досудового розслідування.
Отже, наведені підстави дають обґрунтовано підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними у ході досудового розслідування матеріалами та доказами, доданими до клопотання стороною обвинувачення, які, у своїй сукупності, вказують на можливу причетність ОСОБА_7 до вчинення вказаного кримінального правопорушення.
Оскільки, ОСОБА_7 має статус підозрюваної у вказаному кримінальному провадженні, відносно неї може вирішуватись питання щодо надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025000000000947 від 02.04.2025.
Згідно з ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
31 березня, 1 та 2 квітня 2025 року ОСОБА_7 за викликом до Головного слідчого управління Національної поліції України (м. Київ, пр. Валерія Лобановського, 51) не з'явилася, про причини неявки не повідомила. Повістка про виклик підозрюваного опублікована в газеті «Урядовий кур'єр» від 28.03.2025 № 65(7990), та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора 26.03.2025 (а. с. 37, 41).
Постановою слідчого від 04.04.2025 у кримінальному провадженні підозрювану ОСОБА_7 оголошено в розшук, проведення якого доручено Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, заведено оперативно-розшукову справу № 147р/55-2025 (а. с. 145-146, 207).
Органом досудового розслідування установлено, що підозрювана ОСОБА_7 перебуває на тимчасово окупованій території України та переховується там від органів досудового розслідування.
Так, чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особу оголошено у розшук, однак зобов'язує сторону обвинувачення відповідно до ч. 2 ст. 281 КПК України при оголошенні розшуку (державного, міждержавного, міжнародного) прийняти відповідну постанову. Факт прийняття постанови про оголошення розшуку являє собою підставу для його здійснення.
Разом з тим, наведені обставини дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 умисно ухиляється від слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, що є передумовою для здійснення в кримінальному провадженні № 12025000000000947 від 02.04.2025 відносно неї спеціального досудового розслідування відповідно до положень глави 24-1 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суд ум. Києва від 23.04.2025 у справі № 757/18376/25-к підозрюваній ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Отже, враховуючи викладене вище, зважаючи на надані слідчому судді відомості, що свідчать про причетність ОСОБА_7 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, а також враховуючи той факт, що остання свідомо переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, достатньо відомостей вказують на те, що остання оголошена а розшукта перебуває на тимчасово окупованій території України, з метою виконання завдань кримінального судочинства слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав, визначених ст. 297-1, 297-2, 297-4 КПК України, для задоволення клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні відносно підозрюваної ОСОБА_7 .
Керуючись ст. 297-1, 297-3, 297-4, 376, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування в кримінальному провадженні 12025000000000947 від 02.04.2025 за підозрою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Зобов'язати прокурора у кримінальному провадженні відомості про здійснення спеціального досудового розслідування внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення та не може бути оскаржена, заперечення на неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_11