Справа № 756/3947/25
Провадження № 3/756/1883/25
09 травня 2025 року місто Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Ткач М.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №274277 від 17.03.2025, 17.03.2025 о 18 год 15 хв. у м. Києві, на проспекті Оболонському, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «ПЕЖО», номерний знак НОМЕР_1 по вулиці Героїв полку «Азов» під час руху в напрямку стрілки, ввімкнутої в додатковій секції світлофора, не дав дорогу автомобілю марки «ОПЕЛЬ», номерний знак НОМЕР_2 , який рухався по Оболонському проспекту, внаслідок чого сталося зіткнення. Під час ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
ОСОБА_1 порушила п.16.9 Правил дорожнього руху та вчинила адміністративне правопорушення, що передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №274289 від 17.03.2025, 17.03.2025 о 18 год. 15 хв. у м. Києві на вул. Героїв полку «Азов», водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «ОПЕЛЬ», номерний знак НОМЕР_2 , при зміні напрямку руху не переконався, що це буде безпечним, не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем марки «ПЕЖО», номерний знак НОМЕР_1 , який рухався праворуч від нього. Під час ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
ОСОБА_2 порушив п.п. 10.1, 12.3 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, що передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, заперечувала. Крім того, долучила до матеріалів справи фото з місця ДТП.
ОСОБА_2 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, заперечував.
Вивчивши та дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, заслухавши учасників судового процесу, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП.
Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України (далі -ПДР України) вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Отже, суд, під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП повинен встановити, чи була дорожньо-транспортна подія, чи були отримані пошкодження транспортними засобами, діями якої особи завдано цієї шкоди, а також, які положення правил дорожнього руху було порушено вказаною особою.
Відповідно до п. 10.1 ПДР «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».
Відповідно до п. 12.3 ПДР «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди».
Згідно вимог п. 16.9 ПДР «Під час руху в напрямку стрілки, ввімкнутої в додатковій секції одночасно з жовтим або червоним сигналом світлофора, водій має дати дорогу транспортним засобам, що рухаються з інших напрямків. Під час руху в напрямку стрілки зеленого кольору на таблиці, встановленій на рівні червоного сигналу світлофора із вертикальним розташуванням сигналів, водій повинен зайняти крайню праву (ліву) смугу руху та дати дорогу транспортним засобам і пішоходам, що рухаються з інших напрямків».
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд зауважує, що в рамках даного провадження суд перевіряє: чи мала місце дорожньо-транспортна подія, чи порушила особа, яка притягується до адміністративної відповідальності правила дорожнього руху, та чи є причинно-наслідковий зв'язок між порушенням правил дорожнього руху та дорожньо-транспортною подією.
З пояснень учасників ДТП, які надані одразу після дорожньо-транспортної пригоди, що долучені до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що дорожньо-транспортна пригода сталась у м. Києві, на перехресті вулиці Героїв полку «Азов» та проспекту Оболонського.
ОСОБА_1 зазначила, що керуючи автомобілем марки «ПЕЖО», номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Героїв полку «Азов» в сторону просп. Оболонського в напрямку м.Почайна повертала на зелене світло додаткової секції світлофора, яке дозволяє повертати праворуч. Щойно засвітилася ця секція перед нею повернув сміттєвоз і вона їхала за ним праворуч, раптом зліва виїхав автомобіль марки «ОПЕЛЬ», номерний знак НОМЕР_2 , який врізався в ліве переднє крило її автомобіля.
ОСОБА_2 зазначив, що керуючи автомобілем марки «ОПЕЛЬ», номерний знак НОМЕР_2 по просп. Оболонському на зелене світло світлофора перестроювався вправо з включеним показчиком, щоб припаркуватися, але в задню частину його автомобіля в'їхав автомобіль марки «ПЕЖО», номерний знак НОМЕР_1 , не пропустивши його автомобіль.
Поліцейськими було складено схему місця ДТП, що складена за місцем пригоди у м. Києві по вул. Героїв полку «Азов» - проспект Оболонський та містить графічно зображені та зафіксовані об'єкти про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини, дані щодо напрямку руху транспортних засобів, місце зіткнення, розташування транспортних засобів після зіткнення та інше), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об'єктів, зображених на схемі, на зворотному боці схеми зазначено характеризуючі дані транспортних засобів та відомості про їх пошкодження.
Схема ДТП підписана двома учасниками даної ДТП без жодних зауважень та застережень щодо її оформлення та щодо змісту даних зазначених в даній схемі, що свідчить про згоду учасників із вказаною інформацією в ній.
Отже, відомості, описані у протоколах про адміністративні правопорушення співвідносяться з фактичними обставинами, установленими за наслідками дослідження схеми місця ДТП, пояснень учасників дорожнього руху, фотографій з місця ДТП.
Доказів, які б спростували обставини, зазначені в протоколах про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №274277 від 17.03.2025 та ЕПР1 №274289 від 17.03.2025, суду не надано.
Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що виникнення ДТП є прямим наслідком недотримання водієм ОСОБА_1 вимог п. 16.9 ПДР України, та недотримання водієм ОСОБА_2 вимог п.п.10.1, 12.3 ПДР України.
Матеріали провадження містять докази, у розумінні ст. 251 КУпАП, які підтверджують, викладені у протоколах обставини вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КпАП України.
Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
В адміністративно-деліктному праві принцип змагальності породжує право особи на пред'явлення своїх доказів на противагу тим доказам, які надані органом, який складав матеріали про адміністративне правопорушення. Проте, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не надано суду об'єктивних доказів на спростування фактів, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення.
Відповідно до загальних положень ПДР, правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 року зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 міститься склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КУпАП України, суд, при накладенні стягнення за адміністративне правопорушення, враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, майновий стан, ступінь його вини.
Ураховуючи характер вчинених правопорушень, осіб правопорушників, відсутність обставин, що обтяжують їх відповідальність, а також характер та ступень суспільної небезпеки вчинених правопорушень, суд вважає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією ст. 124 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою їх виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з правопорушників підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись статтями 9, 33, 40-1, 124, 247, 251, 283, 284 КпАП України, суд
Визнати винуватою ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти до неї адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Визнати винуватим ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на користь держави.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень (стаття 308 КУпАП).
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Суддя М.М. Ткач